День народження Великого Кобзаря! 💙💛

Електронні книги / Вірш (5829)

Жінка, яка пише листи

Жінка, яка пише листи,

Розмовляє з туманом, як з братом.

В сутінках малює мости,

Щоби у снах їх побудувати.

Жінка, яка пише листи,

Задивляється в очі деревам.

З травою, квітами "на ти",

І коти з нею поруч, як леви.

Жінка, яка пише листи

Не лише рукою, власним серцем,

Живе щораз на два світи,

Сходить щоночі на їхнє денце.

Жінка, яка пише листи,

Надсилає їх з вітром і птахом.

І якщо їх отримав і ти,

Не цурайся і не рви їх махом.

Жінка, яка пише листи,

Безборонно радість вихлюпує.

В них твій захист від самоти,

Світу вість, що любов все ж є.

...

Оксана Карпенко

Її хатинка на дереві... Тихо падає сніг...

Її хатинка на дереві... Тихо падає сніг...

В кутку віолончель наспівує вітер.

На сходах сидить вона, трохи стомлена від доріг,

Над горням пара з танцюючих літер.

Пухнастий лис влігся безборонно на підвіконні,

Берези обрамили її хатину.

Хвилинки зимові солодко-тягучі і сонні

Приголублять і твою малу дитину...

Світло-індиговий дах поважно обсіли птахи.

У піддашші ліхтар, гномом підвішений.

Вона усміхається і годує мрії з руки...

З насолодою день гортає... Втішена...

...

Оксана Карпенко

Рід, що втратив мораль

На сторінках легенд ельфійських,

Що писані за давнини,

Є розмаїття фей та бісів,

Котрі ходили по землі.

У стародавніх книгах гномів

Не менше різних чудасій,

Рясніють згадками про тролів,

Стихійників й домовиків.

Та навіть кращий бестіарій

І найповніші ті книжки

Не містять у собі почвари,

Що перевершила б її.

Та бестія — до зла синонім,

Пекельніша за сатану,

Вогню за нею завжди пломінь,

Боїться Жах її одну.

Не мало крові вже пролито

У спробі знищити її,

Плели закляття майстровито,

Ламали мечі і шаблі

Та все те марно, й досі бродить,

Отруює довкола все.

Там, де вона, земля біль родить,

Його чудовисько й несе.

Між гоблінів в печерах ходить

Цікава версія про те,

Що це чудовисько походить

Від зниклих вже давно людей

Що люди, втративши раптово

Магічний артефакт - мораль,

Злилися в єдину ту потвору

І від тих пір несли лиш жаль.

...

Roku

Легенда Дня і Ночі

Жила колись у темнім лісі, дівиця знаної краси.

Усі її боялись дуже, бо та була неначе зіткана з пітьми.

І звали її Ніччю, що ж, не дивно... та в світі завжди панував був день.

І жителі були щасливі, світлі, не знали горя по сей день.

Ховали дівчину у лісі, й не випускали ту у світло дня.

Була вона самотня, таємнича, і навіть трішки чарівна.

Можливо всі її й боялись через те, що була як загадка вона для них.

А люди здатні прирікати все, що хоч якось відрізняється від них.

Одного разу, цього ж дня, у ліс прийшов хлопчисько.

Пройшов він крізь дерева, і Ніч знайшов той швидко.

Світився ясним променем, і звали його Сонце.

Прийшов він познайомитись з дівчам, бо стало шкода хлопцю.

І цілий день ті провели в розмовах, кружляючи у танці у пітьмі.

Але те світло, що від хлопця, освічувало морок наче в сні.

Аж ось з'явилися селяни, й забрали хлопця звідтіля.

Ніч, не вагаючись, збагнула, що вже закохана була.

Чимдуш гайнула з лісу, розлючена, терпка.

Й, ступивши крок у світло, занеслась чорнота.

Шукала вона Сонце, та й все ж таки знайшла.

Лежав в воді утоплений, бо сталася біда.

Селяни ті безжальні, забрали хлопця геть.

А потім утопили, руйнуючи той вогник, що горів у ньому, вщент.

І серце Ночі раптом, розбилось навпіл геть.

І половинка того, їй вирвалась з грудей.

І вкорінилась та частинка серця в Сонце, який лежав безликий у воді.

І вмить той заіскрив жарючим світлом, взлетів, цілуючи кохану, а тоді...

Він обернувсь на сонце, що засвітило в небі.

Засяяв той яскраво, і обернувсь до неї.

Ніч знала, що робити, і стала вмить зорею.

Злетівши в небо швидко, та стала мов бронею.

З тих пір, у нас є зміна Дня і Ночі, ну і звичайно Сонця та Зорі.

Та все ж, на жаль, їм не судилось бути разом, існуючи в одному небі угорі.

...

Аліна

Їде король

Я мушу розповісти. Не хочу, але

я мушу.

Парад-але

до горизонту зрушений.

Чорний вершник в кривавій короні

жене коня –

тріпоче жилка на скроні,

мов безодня.

У давнину могутній король

втомився відпочивати та

виїхав лісом. Така вже роль –

без логіки, зранку, під тра-та-та!

Підкови дзвоном тривожать ліс,

скаче король, глитаючи крик,

принцеса фейрі та рудий лис

його чекають двохсотий рік,

всихають ріки і небо вниз

падає, щоб відштовхнувшись знов

спитати: «Кого вже там чорт приніс

до наших хмарних летких будов?»

Скаче король – наче віра у диво,

що той хлопчисько собі забажав,

він переможе, інак неможливо,

і вже неважливо, куди виїжджав…

Я розповім, бо мушу:

В чорні, сумні часи

ріг засурмить та зневірену душу

сповнить небесних сил.

...

Катерина Терешкевич

Легенда Про Безсмертя

Сьогодні розкажу вам казку про характерницький я хист.

Про наддніпрянський дух, що здавна Вкраїну нашу боронив.

Архип козацького був роду. Звитяжний і завзятий муж.

Мав характерницьку породу, хоча й не був чаклунством дуж.

За діда прадіда Івана на Запоріжжі панував

той Дух Безсмертний, що іздавна потомкам всім передававсь.

Не був той рід ні зі старшини, ні зі шляхетськіїх сімей,

не мав герба, не мав Дружини, та мав відьмацтво всіх мастей.

Федот, наприклад: козарлюга, Архипа дядько, може - дід,

як начаклує завірюху - то москалі зомліють вмить.

А там і діло вже за малим лишалось нашим воякам -

В усмерть наляканих кацапів розвісить швидко по гілках.

Отак боролись українці, але Архип не мав тих сил.

Та зміг віддати він нащадкам цей Дух Безсмертний чарівний.

Була така собі Марена: Архипа донька, що жила

Під балкою, десь біля греблі, й своїх дитяток ростила.

Відьмачка то була, шептуха, чаклунка, знахарка стара.

То заговорить хворе вухо, то з ранами допомага.

Бувало, прийде хтось до неї тяжкі хвороби лікувать:

З мішечка, що на портупеї, дістане та якуюсь мазь,

або збір трав, або - тотема: намаже, зшепче, зробить "чай",

і вмить хвороба та полише нещасного, щоб не страждав.

Отак жила вона в сараї, далеко, на краю села.

Ростила діток, ніби в раї, селянам всім допомогла.

Ще змолоду без чоловіка жила вона, Санько ж бо десь

на лісопилці став калікой, швиденечко життя лишивсь.

Та все ж змогла прогодувати, попри відсутність Литвина

Марійку, Гришу та Улянку. Василька лиш не зберегла.

А як відправилась Морана в Сварожі райськії сади,

свій Дар передала натхненно нащадкам - всім по крихотці.

А ті своїм усім нащадкам, і так Безсмертя здобулось.

Є Характерний Дух Відьмацький: козацтво не перевелось.

...

Влад Кайола

ентропія

******ентропія (від грецької entropia) - поворот, перетворення, міра внутрішньої невпорядкованості, міра безладу, хаосу, ступінь невизначеності...

-------------

розсунути хмари подихом, видихом.

слідкувати за тінню наче за часом,

який неспинно прямує поперед мене.

під ритми кроків своїх

складати нескладні рядки

з хаотично розкиданих різнорозмірних літер.

прислухатися серця, пульсуючих в скронях думок (ось-ось віддзеркаляться в слові).

забути минуле.

з заплющеними очима

неспішно ступати крізь сьогодення

зі спогадами у сумці в лівій руці.

спиратися правою на тростину,

просуватися над хідником

усупереч гравітації.

блаженно всміхатися

вирвам, кратерам, циркам від авіабомб,

що регочуть заглибинами у землі над вічністю неба.

йти крізь лавину куль, снарядів, та мін.

радіти життю.

не помічати болі, страждань, пожежі...руїну.

супроводжувати вітер весни поглядом легкого суму.

замріяними очима -

в обрії волі, веселками що, у цвітінні.

вітати інші життя.

проминути життям в калейдоскопічному світі,

котрого замкнено щільно на самого себе,

відділеного від світу мойого.

вбити свиню

що колосом глиняного індивіда

(рохкає під талісманом гібрида на триколорі).

торкнутися кроком ораної вибухами землі,

перекопаної окопами тверді, вітчизни,

котру від мене відчужують москалі

ще з глибинних років...

...пройтися отак окупованим містом.

пройтися під березневим небом весни.

відчинити віконниці сонця

у небажання знати,

не помічати

як призвичаївся

до незвичайного...

...

Ем Скитаній

Війна

Вже десята весна

багряного кольору.

Криваво квітнуть

в пам'яті мартирологи...

Вертають з далеких світів птахи.

Птахи повернуться додому,

люди не мають куди...

Й в небі крилаті не тільки птахи...

З крові і попелу

вкотре зародить земля,

вкотре не прийде до когось весна...

Вдома чекатимуть

безвісті зниклих дочок й синів,

й ставити будуть свічки

за життя й упокій...

Мій син, йому теж десять

недавно булó

мріє, як виросте,

стане снайпером...

14.03.2024

...

Гавриїла

Залежність

Самотня кімната такі холодні кайдани це наша історія. 

 Про тебе говорили "диявол в ангельському тілі " 

А ти сміявся ламаючи життя. 

Чутки стихли, як понаходили трупи. 

 Нас звела сама Доля. Як ж хочеться її вбити... 

Від тебе линула зла аура, а я не помічала. 

Мене застерігали, але не слухала.

 Адже кохаю ...

 " Сама вина. Сама вина. Знала на що підписуєшся " 

Якби ж ви бачили його личко. 

" Фу як так можна " 

Якби ж ви знали яким він був ідеальним. 

" Ти його зіпсувала " 

Як би ж ви чули, як складав оди про кохання. 

" Наївна дурочка, а чого ти чекала ?"

Того що він обіцяв.

 

Де ж край мій милий, де ж він ? 

Скажи де кінець моїм одвічним бідам ? 

Ну чому ти мовчиш мій коханий ?

Поглянь на колись красиве личко.

Поглянь на колись щасливу людину.

Ти обіцяв казку, а натомість пекло. 

Та за все страшніші твої очі. 

Вони полонять і я на все згідна. 

За все на світі ненавиджу твої вибачення, адже пробачаю. 

" Дура, дура, дура. " 

Така моя натура ! 

Твої доторки, погляд та слова – це каторга моя. 

Я залежна від тебе... 

І для цього не потрібний повідець.

...

Сандра Мей

Мир

Часи несправджених новин:

Лапшу на вухах не підняти.

Та факти — кількість домовин,

Де брат лежить навпроти брата.

Де у блакитності небес

Що вдень, що проти ночі темно.

Де не залишилось тебе,

Де зорі спопіляють землю.

Часи знелюднених квартир,

Де на шпалерах дим і сажа.

І наче мара слово «мир»,

Яке, нажаль, ніхто не скаже.

...

Мелькір

усупереч

...але тримайся...

дихай рівно...рівніше та глибше!

вдихи - носом, видихи - ротом.

і вперед - не звертай зі стежини.

бо з неї зійти... розумієш... -

у прірві зникають, гинуть безкрилі...

з руками, ногами, з тулубом (що безголовий)... -

неодмінно вразливі вони,

ті сміливці в падінні розмазані в грязь опиняються враз...

не врятовує там їх ані волелюбність, ні віра...

безславний кінець на обірваній стежці чатує -

на стежці загальносуспільній усупереч що,

паралельна яка,

на якій лише самостійність,

досвіди власні, дотепність, невдачі, пригоди,

не притаманність уявлень раніших та вчинків...

...ти зупинився...

у сумнівах ти -

там ризики вижити?...

чи ризик загибелі там?... -

не знаєш...

ти шкутильгаєш...живий?...не розбився?!...

слава спромозі твоїй на спротив і до

непослуху долі задля здолання,

завершення шляху у власному часі!...

...і то є перемога!

без слави нехай, непомітна та тиха,

без задиристо сяючих срібних фанфар... -

ти належиш собі...

ступай ся поволі -

спіхи недобрі, криві, помилкові...

та і куди вже?... - ти вже випадковість, сторонній,

ти вже ні до чого...

тримайся! -

на тебе чатують нові перешкоди,

вкрадена орками-москалями вітчизна та зрада,

життя у вигнанні,

будівельне сміття замість хати, руїна...

...дихай рівно,

бадьоро...

рівніше та глибше!

вдихи - носом, видихи - ротом....

...

Ем Скитаній

«Зелене сміття...»

***

Коли почуєте фразу,

Що пора наводити

Порядок

В нашій Україні --

То

Згадайте, що сходи

Починають замітати

Зверху,

А не знизу

І.., тому --

Пора вже вимітати

Зелене сміття

В забуття яму

Та палити його назавжди

І до остатку...

-----------------------------

29.01.2023; Paris (Aurora)

============================

(!!!)

Прошу прочитати цікаву статтю для свого розуміння насущних проблем суспільства, які зорганізовує ВЛАДА сьогодні в Україні...

------------

"Демократія, охлократія, бюрократія, клептократія, олігархія чи анархія?"

16 квітня 2021 (Михайло КІНАШ,

м. Яремче)

http://volya.if.ua/2021/04/demokratiya-ohlokratiya-byurokratiya-kleptokratiya-oliharhiya-chy-anarhiya/

"Вільне суспільство – це моральне досягнення із самодисципліною та здатністю приборкати власні інтереси"

-----------------

(Джонатан Сакс)

----------------------

1.

Демократія, народоправство – політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади у державі є народ, його громадяни. Це представництво через виборність одних громадян іншими, їх участь у політичному житті, у т. ч. і поза виборами. Демократичне управління повинне базуватися на знаннях, фаху, досвіді та компетентності, у т. ч. :

– підзвітність органів влади громадянам та передача максимально можливих повноважень до місцевої влади;

– усвідомлення політичного інтересу, тобто ринку ідей, де є свій попит і своя пропозиція.

--------------

--------------

2.

Охлократія – вироджена форма демократії, заснована на мінливих примхах натовпу.

Це форма політичного устрою держави, що тяжіє до терору та невмотивованого насильства; вона характерна для перехідних та кризових періодів...

--------------

--------------

3.

Бюрократія – система управління, яка характеризується канцелярщиною та тяганиною заради дотримання формальностей.

Представники бюрократії – чиновники, здатні ставати панівною групою.

Все це, і не тільки -- сприяє утвердженню безконтрольного та необмеженого їх панування, перетворюється у самодостатню, відокремлену від суспільства верству, усуває громадян від управління суспільними справами, стає підґрунтям для запровадження авторитарних процедур та методів управління...

--------------

--------------

4.

Клептократія – «влада крадіїв».

Це система, при якій корупція і фінансові зловживання державних чиновників та політиків не знають меж, коли державні рішення мотивовані безпосередньо матеріальною зацікавленістю вузької групи осіб, які ці рішення приймають.

Для клептократії характерні : корупція, лобізм та нехтування виконанням довгострокових цілей.

Оскільки клептократія привласнює гроші громадян шляхом зловживання коштами, отриманими від сплати податків або зі схем відмивання грошей...

Клептократична система призводить до погіршення рівня життя практично майже кожного громадянина....

--------------

--------------

5.

Олігархія – політичний режим, в якому влада належить невеликій, закритій та тісно згуртованій групі осіб, яка одночасно є власниками виробництва і можновладцями. Вони використовують монополізовані сектори економіки для концентрації у своїх руках політичної влади, а останню – для збільшення власних капіталів.

--------------

--------------

6. Анархія – безладдя, хаос.

Це стан суспільства без влади, без керівного органу, де відсутні закони, не мають певних обов`язків, певних норм поведінки. Заслуговує на особливу увагу т. зв. анархо-комунізмо –суспільно-економічна течія анархістської думки, яка закликає до створення суспільства, яке існує на основі загального самоврядування і вибудовується знизу вгору, де відсутня приватна власність, замість якої пропонують спільне користування усіма благами праці.

Словом, нехай кожен бере скільки завгодно всього, що є у надлишку, та отримує обмежену кількість усього того, котре доводиться рахувати і ділити...

http://volya.if.ua/2021/04/demokratiya-ohlokratiya-byurokratiya-kleptokratiya-oliharhiya-chy-anarhiya/

І яка в нас влада зе-зараз, якщо це все поєдналося в одно..!

-------------------

(Автор -- "Аналізуючи сучасну ЗЕ-владу та наслідки війни 2022 року")

====================================

(!!!)

Автор :::

Катинський Орест

https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004369

(Katynskyy Orest)

=======================

...

Катинський Орест

«У вічну славу...»

***

У лиху годину

Випробувань

Ми -- всі,

Українці

Мусимо допомагати

Один одному,

Бо в цьому --

Наша єдність

І наша сила

Порятунку..,

Де міцність одного

Вливає впевненість

Всім людям нації,

Бо так велить

Всевишнього глас,

Який чують Волхви

Та несуть Правдою

Переконання

Слова

У вічну славу

України...

-------------------------------

28.01.2023; Paris (Aurora)

==========================

(!!!)

Autor ::

Катинський Орест

https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004267

(Katynskyy Orest)

==========================

...

Катинський Орест

Мавка

Причарувала мавка лісова!

Чи то волоссям зітканим з соломи,

Губами вкритими смолою

червоною, кровавою, гіркою.

Чи норовом своїм,

який на рівні з богом,

який черпає силу

з інших темних сил.

Чи пристрастю,

яка затягує, ковтає й манить,

як втриматись від неї

я незнаю.

Причарувала мавка лісова?

Тікати вже немає сенсу,

Бо як потрапив у її полон,

Навіки ти в її обіймах темних.

...

Adelgard

У Храмі.

До храму в свято бідний прийде.

Поклони господу кладе.

Тай каже -Боже я не злидарь.

Тож віддаю тобі твоє.

Тихенько паде на коліна,

Молитва лине в небеса.

Молитва душу вміє гоїть.

Та з серцем робить чудеса.

І як би батюшка не злився

Що в скриню мало положив.

Тож получив за що молився.

Бо щиро Бога попросив.

А попросив за діток своїх.

За любу жіночку свою.

За татка й маму що на небі

Вже спочивають у раю.

Не дзвонів дзвін лікує душу.

І не лікує серебро.

Роби добро бо то вже мусиш.

І як не мусиш , лиш добро

...

Onra

«З'єднав усе...»

***

Ніхто не знає,

Що його чекає --

Ніхто не знає,

Що його знайде,..

Бо в тому всьому

Проминає --

Усе, чим жили,

Як було живе..,

А, як то станеться усе --

На тому,

Іншому вже --

Світі,

Який вже стука

У сьогоденнішнє вікно,

Бо нині Вік новий,

В привіті --

З'єднав усе,

Та й необхідністю --

В одно,

Як Воскресіння душ,

Обновою..,

Що проростає в кожному

Й ніхто не знає,

Що його чекає --

Ніхто не знає,

Що його знайде,..

Бо в тому всьому

Проминає --

Усе, чим жили,

Як було живе...

----------------------------

15.01.2024; Paris (Aurora)

===========================

(!!!)

"Зрозумієте правду -- і... правда визволить вас"

-----------------

(Єв. І. VIII. 32)

==========================

(!!!)

Autor ::

Катинський Орест

https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003163

(Katynskyy Orest)

==========================

...

Катинський Орест

Балада про місяць

сивий король

зійшов з-під землі як з палати

його п'єдестал

почорнів й вбрав космічнії шати

дочки і сини

короля закрутили у танці

та король позіхнув

бо спускаться йому лише вранці

оком кинув лиш враз

по пустелях і горах високих

аж сріблястий подíл

сповз собі на земнії широти

і побачив король

чим багата його господиня

річка ніл там тече

повз широку самотню пустиню

а лівіше і море

й океани розкинулись в далі

ну а зверху сніги

й неприступнії стіни китаю

ще пильніш придививсь

до народів, котрім довго служить

і побачив таке

що аж здибились сивії вуса

десь палац височіє

весь у злоті, як зірка земная

біля нього хати

(чи болота?) ледь-ледь виживають

а там далі візирь

гострий ніж на правителя точить

бо ж для вбивства нема

часу кращого, окрім ночі

що за гуркіт? солдати

марширують в мундирах прегарних

то куди вони йдуть?

чи ж не власних сусідів вбивати?

чом горять і димлять

всі величні ліснії округи?

чом там злодія тінь

промайнула, як згубна отрута?

чом там війни лютують

аж червоний від них небосхил?

чом цей люд ненаситний

короля всіх небес засліпив?

засмутився король

і загріб свої шати до себе

щоб не бачить більш світ

аж до самої його смерті

...

Редбул

коли чорти водять...

і розхитує хода танжір села.

і темніє небо димне від заплат.

шарпанина, тріпанина стовбурів -

між дерев білиця в пошуку скарбів.

вибухає сонце в захід, гасне в схід.

і джгутами огорожу в'яже лід -

мов стрілою вказівною куди йти,

мандрувати, не блудити через тин.

вже розбило зимне сонце глек вина.

жовто квітне та мигтить свіча вікна -

лише руку протягни, зніми її,

коли хмари в небі палять палії.

але швидко так стемніло! крутовій

засвистів, скрутив усе у звій -

аж не в змозі свого шляху віднайти,

бо мов скочили із пекла всі чорти!

себе хрестиш та у сніг кладеш хрести...

ну, от як ото до хати підійти?!!..

випадково, раптом впреся лобом в тин

та зрадієш... - втрапив в хату від гостин!

...увійдеш у теплий затишок під дах

у хмелю і трохи змерзлий у снігах,

враз хильнеш гіркої склянку самоти ...

тільки й чуєш як біснуються чорти.

...

Ем Скитаній

«Просинайтеся, люди...»

***

Зайшли ми всі,

Зараз,

В такий кут -- тупіком,

Життя,

Що і не знає ніхто,

Як з нього вийти

До світла,

Яким народжені

Для процвітання

Та пізнання

І тому всі чекають

На того

Хто зможе дати,

А чи пояснити ситуацію --

У дні,

Бо...

Натовп чекає -- інертністю,

Щоби, як завжди,

Хтось допоміг

Та за кожного зробив

То,

Що є реальна

Можливість

Нового,..

А тут вже вік новий

Прийшов,

Який дає просвітлення

У цьому 5-ти вимірному

Просторі,

Де немає таких

Факторів,

Як облуда,

Бо лише кожен,

Персонально -- повинен

Зробити свій перший

Крок

До відкриття цього

Нового,

Що є розуміння

Та дія Духа святого,

Як мислення наяву,

А не у сні

І.., тому --

Просинайтеся

Люди та шукайте

Правдиву інфо,

У своєму серці...

------------------------------

06.01.2024; Paris (Aurora)

============================

(!!!)

Autor ::

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002438

(Katynskyy Orest)

================================

...

Катинський Орест

«Серцем праведним -- Честі...»

***

Свої --

Це не ті,

Що слухають

Та головою

Кивають,

А ті є свої,

Які чують та знають,

Що прийшов час

Святої

Правди,

Якою цей Світ є

Збережений --

Во ім'я справедливості

Та перемоги,

Бо

Тільки разом --

Соборно,

Ми переможемо

Та збудуємо то,

Що чуємо серцем

Праведним достойності

Честі,

У самопожертві війни --

На благо нації...

-----------------------------

03.01.2024; Paris (Aurora)

============================

(!!!)

"Ця зима буде дуже важкою для ЗСУ, але якщо не змінити владу на військових -- ми не переможемо.

Лише військова влада України -- без цих корупціонерів, яких треба розстрілювати за їх злочини, може і повинна зробити реальною Перемогу України в 2024 році.

Зелений Клен приходить до влади, як військова платформа перемоги ЗСУ...

ТАК БУДЕ..!"

---------------------------------

(Автор -- "Хроніка війни ХХІ віку : Україна-Русь проти татаро-московії.")

=================================

(!!!)

Autor ::

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002220

(Katynskyy Orest)

==============================

...

Катинський Орест

у чканні хуртовини...

...і співи зим в ночі печалі

у заколисаних снігах

льодовим видзвоном звучали

та милозвучно на балах -

бали влаштовують метілі

ошатні, рухами стрімкі

та дивовижно сяйнобілі,

у танці жваві та легкі.

але пісні в ночі печалі

господарюють нині тут!

зірки зажурені в мовчанні,

повз місяць хмари сумно йдуть.

ця тиша тисне аж на скроні...

і не забутися у сні.

в ночі лежиш немов у схроні,

який звисає на струні.

і вітер крутить схрон, хитає,

ховає світ у чорний лід -

в полон, в недолю огортає,

до волі щоб урвати зліт...

... в таку ось ніч - ясну, зимову -

завжди чекаю веремій,

як заметуть печаль безмовну

сніги танцюючих завій..............

...

Ем Скитаній

«Із вірою -- в серці..!»

***

Зібрались духи

В Ладомирії,

Щоби свят-вечір

Святкувати,

Щоби Мольфарів

Та Знахарів

Із Волхвами, у таємниці

Знань --

Пізнати

І.., ті -- знання,

Як голос Всесвіту,

Зуміти втілити

В життя,

Щоб Артефакти

України --

У досконалість сил,

Як славу ЗСУ --

У вірність намірів

Віддати (!!!),

Бо гряде Ясса,

Де Київ-Русь

Іде на Ви..!!!

До ПЕРЕМОГИ,

Осіяна Всевишнім

Благом,

Коли...

Восходить сонце

Нації --

Соборно

Благословенне,

Кріпко -- в змоги...

Слава Україні..!

Смерть ворогам..!

Україна -- понад усе..!

ЗСУ -- сила,

А кремль -- могила..!

Україна переможе..!

Слава нації..!

Із вірою -- в серці..!

------------------------------

25.12.2023; Paris (Aurora)

=============================

(!!!)

Автор :::

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001594

(Katynskyy Orest)

================================

...

Катинський Орест

Життева правда.

Правда в тому, якщо поважати

думку любої серцю людини,

Можна всі перешкоди здолати,

бо немає цінніше родини.

Якщо бути підтримкою словом,

Чи лиш мовчки в тиші обійняти,

То повірте, кохання такого,

треба дуже в житті цінувати.

Бо родина, то Божа Фортеця,

де сховатися можна від злого.

Тож бажаю вам щиро від серця, віднайти лиш кохання такого.

А якщо чоловіка кусати,

чи безжально пиляти пилою,

Можна вічно самою лишатись ,

і ходити постійно сумною.

Тож бажаю від щирого серця

віднайти любу серцю людину.

І разом будувати з душею,

добру теплу та міцну родину.

...

Onra

У морі «ваньок» «ліберали»

У морі «ваньок» «ліберали» -

москви імперський авангард!

В той час як «ваньки» нас вбивали

Заради їх кремлівських правд

Ці люцифера адвокати

Під дзвін неправедних церков

У чергу товпились змивати

З убивць, дітей невинних кров

Словами ганячи тиранів

З європ і турцій теплих місць

Сами породженння кайданів

Підтримують тиранів міць

Слизькі й надміру балакучі -

«Салон імперської краси»

Із чорних вуст слова смердючі

В єлейні в’яжуть голоси

Про «ванєк» буцім то невинність

Про згубність щирої хули

Та про гуманності первинність

До тих що вбицями були

Мов «ваньки» не такі й убивці,

А жертви розвитків кривих

А ще, що «ваньки» - нещасливці

Й що не мені судити їх!

В своїм порожнім словоблудді

Межи́ липучих павутин

Ховають інший смисл підспудний

В коріння людожерств причин

Та я, розірваний війною,

Рабів кремлівських всіх мастей

Ударю міццю нищівною

Розп’ятим словом між смертей

Ви як і «ваньки» - паразити!!!

Опора війн і руйнувань

Для вас гуманність є транзитом

Щоб з нас збирать криваву дань!

А хто нездатний зрозуміти

Не жалко душу цю сліпу

Їй зичу соняхом дозріти

З кишені виросши в степу!

В. Самотар

22.12.2023

...

Vladimir Samotar

«Промовляю...»

***

Послухайте мене,

Молоді люди,

Бо я прожив вже

Більшу частину свого

Життя

І.., також, не святий

Та все хотів попробувати

В цьому житті,

Щоби зрозуміти

Суть пізнання, як свого

Частку досягнення :

Не пийте алкоголь,

Бо він потихеньку

Вас

Вбиває..,

Не вживайте наркотики,

Які гублять не тільки

Мозок,

Але й тіло,

Яке є Храм Господа

Всевишнього

І не ображайтесь на то,

Що я вам вказую,

Як треба Вам жити..,

Бо я вже не зможу,

А ви ще прийдете

На мої роки, --

Якщо лише доживете,..

Щоби колись

Комусь сказати

Ці ж слова,

Що я вам щиросердечно

Промовляю :

Бережіть своє здоров'я

У чистоті тіла,

А душу бережіть

Чистотою помислів,

Бо ніхто Вам не допоможе,

Якщо Ви самі собі

Не захочете цього

Зробити

І.., тому --

Шануйтеся,

Щоби зрозуміти

Одно --

Молодість, як життя,

Дається всім,

Але старість,

Як підсумок знань

Та досягнень,

Лише -- вибраним...

----------------------------

17.12.2023; Paris (Aurora) ==========================

(!!!)

Автор :::

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001027

(Katynskyy Orest)

=======================

...

Катинський Орест

«Моя заповідь Товариства...»

***

Змалку

Захоплювався козаками

Та їх відвагою --

Змалку жив у їх розумінні

Волі

І зараз я маю хоть

Щось до того,

Що тримає мене

У сідлі

Моєї Дайви-Долі,

Бо

Хто би і що би не казали

Та не робили

Мені лихого,

Яким свою біль жалю

Студиш,

А я скажу тільки так,

Як заповідь Товариства

Промовляє :

"Терпи козаче --

Отаманом будеш..!"

І у цьому впевненість свою

Маю,

Якою твердо по житті

Перешкоди

Долаю,

Бо живу, у підсвідомості --

Тою наукою,

Якою завжди,

Досконалістю козацького

Духу --

Перемагаю...

-------------------------------------- 16.12.2023; Paris (Aurora) ==========================

(!!!)

Автор :::

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000957

(Katynskyy Orest)

=======================

...

Катинський Орест

«Духом Праведності...»

***

По їх феберже...

***

Отже,..

Беремо всіх агентів

Кремля

За їх феберже

І.., по ямах та переліску

Нерівностях --

Женемо...

Та так,

Щоби небо їм здавалося

Плямкою малою,

Яка пробивається

Через щасливу мить

Розуміння :

Ще не все закінчено,

Бо бити будуть

Українці, що солдати ЗСУ --

До повного знищення

І... будемо шукати,

СБУ руками --

Та бити,

Гнати,

Рівняти з землею

І закопувати живцем

Виродків,

Які прийшли нас нищити,

Бо

Нема серед них людей --

Ні одного,

А є беззубе,

Гниле,

Зелене,

Кремлівського чмобіка --

Продажне і тухле

Феберже,

Яке продовжує --

Тихцем,

Шкодити Україні

В її можливостях

Господнього Воскресіння

Духом Праведності...

--------------------------------

15.12.2023; Paris (Aurora) ================================

(!!!)

Автор :::

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000890

(Katynskyy Orest)

=======================

...

Катинський Орест

Лелечий клин

Згубив лелечий клин в тумані

Останню з божих колісниць

Упав в розросеному ранні

З небес незграбний мрійник ниць

Із серця вихлюпнулась прана

Душі спалила глибочінь

Тисячолистник ліг на рани

І стишив біль в рубцях прозрінь

Живе в прозріннях привид правди,

Гризе сумління день що день.

Глумиться в з’явленнях монадних —

Ти лиш приречена мішень!

Під полинóвим косогором

Твої приречення гірчать

Гріх відправни́й відкинув сором

І просить все з нуля почать

Де цілини безкрає поле

Скрипить натужно виднокруг

В правічністі — в ніде-ніколи

Хтось каяття полишив плуг

Впрягайсь і починай орати

Спокут глибоку борозну

І будь готовим випивати

Із віх знаменних трутизну

Неси невтомно й безупинно

Плід непорушних заборон

По невторованих стежинах

До всепрощаючих ікон

В. Самотар

20.6.2023

...

Vladimir Samotar

Я вернусь

Я вернуся туди де родився

Де для мене відкрилось буття

Де мій тато на сина молився

Мама в ласку спови́ла життя

І із рідної хати по росах

Побреду до ставків за селом

Там впаду в золотисті покоси

Зрілим тілом, високим чолом

Не заплачу дитям безневинним

Хоч сльозу мою прийме стерня

Лиш засну богатирським билинним

Сном безгрішним де коси дзвенять

Буде снитися віха важлива -

Батьків дім у полоні беріз

Де малого під небом щасливим

Коливав мене Зоряний Віз

І насниться мені без вагання

Щось важливе – основа основ

В синіх пролісках - перше кохання

В шумі світлих весняних дібров

Я в тім сні обійду диво го́ру

Буду довго напевно шукать

Та нарешті знайду скриту но́ру

Де Ярило вкладається спать

По стежині пройдусь мурашиній

До зіркових високих воріт

І пошлю мандрівній павутині

Ностальгічний прощальний привіт

Я до юності подумки босий

В гості йду за ставки за селом

Де колись мов би хвилі покоси

Розливалися стиглим зерном

В. Самотар

13.7.2023

...

Vladimir Samotar

«Все -- найдорожче...»

***

Свята правда

Життя :

Якщо прибрати

В.Залужного --

Ми можемо програти

Цю війну..,

Але, якщо прибрати

ОП зі зрадниками --

Ми зовсім нічого не втратимо,

Або.., ще й, виграємо --

В майбутньому..,

Де вірність народу

Зважено його патріотами,

Які ризикують та віддають

Все --

Найдорожче,

На нації святу

Перемогу..!

----------------------------

12.12.2023; Paris (Aurora) ============================

(!!!)

Автор :::

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000726

(Katynskyy Orest)

=======================

...

Катинський Орест

шахова пригода

******така собі шахова небилиця...трохи казкова

ось клітка біла.

і чорна поруч.

одна за одною

у цьому полі.

ушир та довгість

це поле воєн.

там б'ють потужні

в розгоні дзвони -

у ярмарковий

марнотний галас

дзвонять заклично,

дзвонять благально.

і на горголях

хитає вітер

тіла льодові

(морозу витвір).

там пішаки,

слони і коні.

там ферзь поважна

немов з ікони.

і як фортеці

ладьї доладні -

міцні,

муровані

та нездоланні.

король безсилий

в розгубі звичній

благає Бога,

сльоза у відчай!

в біді, в халепі

його високість -

льдовосніжний

навколо окид.

у рокіровці

він долю лає -

немає ходу,

ходи немає!

страхає шахом

пішака грізний.

вже звів шаблюку -

щоб знять корону!

і зняв корону

та з головою.

хвалила ферзь його

- ...ти славний воїн!

гучна звитяга

в війні черговій!

король був пишний

та гоноровий

на клітках чорних

та клітках білих.

а все ж пустий був,

крикуль безкрилий.

тому тебе ми

повісим, воє.

хай б'ють потужні

в розгоні дзвони!

на нашу честь

на цьому полі.

в усі усюди

нехай глаголять

про перемогу

ферзі в двобої -

народ звільнили

ми!!!...з недолі...

...південний вітер

у потепління

про се повідав.

сльозою мління.

бурульки впали

прозоро - каплі

у кучугури,

замети чорні.....

...

Ем Скитаній

Бог вбитої Любові

По розтрісканій від куль ідилії, колись мирного світанку, бродить мій особистий Бог вбитої на війні Любові....

Розбудили мене не дзвони...

З під златих куполів церков.

Не молитви і не прокльони...

Капель зойки... Багряна кров...

Не зважав на грім канонади...

Каплі крові падали ввись...

Закривавлена змовкла монада,

Що створив я її колись.

Я шукав в багряному ранку....

Всеосяжність поряд з нічим.

Ту єдину втрачену ланку

Для відновлення всіх причин!

Що затіяли ці бездушні?

Плід незрілий, сíм'я юрби...

Ці байдужі, сірі, дворушні

Напівроботи чи раби...

І Любов їх спитала прямо:

"Вам навіщо війна і кров?"

Гримнув постріл....Червона пляма...

Снайпер влучив і вбив Любов...

З горя втрати немов в тумані...

Через хижий війни оскал....

По стежках раніше незнамих...

Йду життям між кривих зеркал...

Через хижий вишкір жорстокої війни, серед зранених душ і сліз мого народу, підмороженим передвесняним лютневим ранком, Бог вбитої моєї Любові повів мене тернистою дорогою Непрощення....

В. Самотар. 5.12.2022

...

Vladimir Samotar

Я крав слова із утлих смислів

Я крав слова із утлих смислів

Із дна невиразних причин

Ходив по істинах прокислих

Стежками втрачених вершин

Ламав уперто всеоб’ємність

Вмивавсь невизрітим вином

На Потім відкидав Взаємність

Вогнів погаслих із Давно

Я причащався у такого

Кому не радий був Ніхто

Із серця виривав Нічого

Під грім овацій шапіто

Надуманих героїв славив

І розкіш пив із чар Чужих

У гріх мене манив лукавий,

Зваб ліній тíней молодих

Буденність вниз тягла лавинно

Із хтивих до Пізнань Прозрінь

Кричав я Богу, що невинний

В глуху, байдужу височінь

В туманну Суть ходив опісля

Гіркий носив там смак надій

В молитви захисток запізній,

У віри вбивчий суховій

В повіках днів осточортілих

Мій крок важкий в снігу скрипить

Іду до ідолів зіпрілих

Пере́пуск у Ніщо просить

В. Самотар

8.12.2023

...

Vladimir Samotar

«І відкриттям...»

***

Знання --

Це не є диплом,

Чи ще якісь документ

Про освіту..,

А це є то вміння

Звертати увагу

На ті знання

Та малість штрихів

Картини,

Які насищають Душу

Та тіло практикою,

Що дає можливість

Правильно використовувати,

В майбутньому :

Ресурси,..

Фінанси,..

Віру,..

Хвилі вібрацій тих

Досконалостей,

Якими наука процвітає,..

Якими людство прогресує,..

Якими наша Земля здоровою,

А не хворою уявою

Ілюзії --

Відкриває нас у собі,

Як мати дітям

Благословення

Щедрою рукою посилає

І відкриттям, щоразу --

Нас, у собі, зберігає...

-----------------------------

14.11.2023; Paris (Aurora)

============================

(!!!)

Автор :::

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998536

(Katynskyy Orest)

=============================

...

Катинський Орест

«Втратами -- відпускаю...»

***

Все, що було й прошло --

Відпускаю..,

Бо жалості за втратами

Я ніяких не маю...

Відпускаю легкою рукою,

Що буде лихе ще

Зі мною,

Як Всесвіта перекошений погляд

Збоку,

Де лиш я і все, що дозволено

Разом із Дайвою-Долею

В цьому...

Відпускаю

Та не прошу плати

І нагород,

Бо тоді вже зможу

Іти легко вперед --

До нових висот,

Щоби на Галактичних шляхах

Оглядати

Сумнів невидимих

Світів,

Які ще би зміг я

Якось, внутрішнім поглядом --

Спізнати,

Коли втрачене все --

Відпускаю

На волю та не жалію

Його міжзоряну

Долю...

Відпускаю,

Бо в цьому себе

Душею міцності

Пізнаю...

----------------------------

30.11.2023; Paris (Aurora)

==========================

(!!!)

Автор :::

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999853

(Katynskyy Orest)

=======================================

...

Катинський Орест

В сяйві ночі

В сяйві терпкої ночі,

Блиск шкіри твоєї—дурман.

Я блиску торкнутися хочу,

Щоб знати, все — не обман...

В сяйві палкої ночі,

Так безбожно бажати— гріх

Я-сповідь тобі прошепочу,

Ти- подаруй бажаних втіх..

В сяйві млосної ночі,

Твій погляд зустріти— спокуса

Я очі томливо заплющу,

Та життя без тебе —отрута..

...

Kvita

«Та не однаково мені…»

***

Та не однаково

Мені --

Коли ворожий

Топче чобіт

Святую землоньку

Душі,

Бо це моя --

У серці, сповідь,

Якою Бога я молю --

Простити світ

До розуміння :

Якщо не станеш

У борню --

То не здобудеш

Волі зілля,..

Що квітне усмішками

Діток

І захист просять

Твоїх рук :

Той батько,

Мати,

Земля мук..,

Де воїн мусить

Боронити --

Із тими

Ангелами Сили,

Що є твій Дух --

Козацький дух,

Яким народжений --

Від смерті,

Життя їх всіх --

Майбутнім часом,

Воскресити,

Бо не однаково

Мені, --

Як далі будем

В світі жити...

--------------------------

18.10.2021; Paris (A / a)

=======================

(!!!)

"Народ який не знає, або забув своє минуле -- не має майбутнього..."

------------------------

(Платон -- філософ)

---------------------------------

(!!!)

Плато́н (грец. Πλάτων; 427 до н. е. — 347 або 348 до н. е.) — давньогрецький мислитель, засновник філософської школи -- відомої, як "Академія Платона".

Один з основоположників європейської філософії нарівні з Піфагором, Парменідом і Сократом.

======================

ID: 928272

ТИП: Поезія

Автор:

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928272

============================

...

Катинський Орест

“ОКРАЄЦЬ РАЮ”

***

Цей окраєць

Раю,

Що земля

України,

Всіма силами

Я захищаю —

Захищаю

Від тьми..,

Бо такий є наказ

Від Всевишнього Бога,

Що, в любові своїй —

Віддає нас в пожертву

І… бій

Ще попереду,

Де перемога..,

Перемога,

Коли зійдемось ми —

У пошані посвяти

До України,

Знову,

Просто — Людьми…

——————————

20.10.2020; Paris (C)

========================

(!!!)

Автор публікації :::

ID: 893070

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893070

(Katynskyy Orest)

https://www.chytaichyk.com/okrayets-rayu/

============================

...

Катинський Орест

"Пісня кохання" -- Мірра Лохвицька (1890)

***

«Пісня кохання»

***

Хотіла б я свої мрії,

Бажання таємні й надії --

У квіти зростити живі..,

Але ...

Занадто яскраві були би

Троянди -- оці...

Хотіла б я ліру, у грудях --

Тендітную мати,

Щоби почуття -- вічно юні,

Дзвеніти, як ноти, в ній

Стали,

Але...

Порвалися б серця струни..!

Хотіла би я --

У хвилинному сні,

Пізнать насолоду

Кохання..,

Але...

Померти тоді

Доведеться мені,

Щоби дочекатися радість,

Як дотик, солодкий --

Пробудження..!

--------------------------------------------

09.04.2020-02.12.2021; Paris (BnM / A)

============================================

(!!!)

"Зміст твору і суть твору часто приймають інші значення -- перекладом.., і... тому треба тонко відчувати глибину емоцій автора самого оригіналу твору, або писати вже -- змістом, лиш своє..."

-------------

(Катинський Орест переклав поезії -- автор Мірра Лохвицька)

http://77.88.252.42/getpoem.php?id=932825

==============================================

ТИП: Поезія

http://77.88.252.42/getpoem.php?id=932825

--------------

(Автор Катинський Орест -- Мої переклади поезії

з різних джерел та мов світу...)

==============================================

ID: 990089

Автор: MAX-SABAREN

(Катинський Орест;

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990089

Katynskyy Orest)

==============================================

...

Катинський Орест

«Сонце засяє...»

***

Справжньою -- є Любов...

***

Хвороби відійдуть..,

А сум згасне

Та сонце засяє,

Якщо людина пізнає,

Що вона є дуже важлива

Для всіх

Та потрібна в житті,

Де живе гармонія Світу

Та світ -- у гармонії

Серця,

Бо..,

Тільки, справжня Любов рятує

Та лікує всі хвороби

Життя...

--------------------------

18.11.2023; Paris (Aurora) ==========================

(!!!)

Автор :::

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998923

(Katynskyy Orest)

=============================

...

Катинський Орест
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
День народження Великого Кобзаря! 💙💛
09.03.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

«Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»

Т.Г.Шевченко

... Детальніше
Блоги
Конкурс Король/Королева крінжу.Таліана
07.03.2024
Кінець голосування! Голосування триває до 29 березня включно. Поставте оцінки під творами. Обов'язко ... Детальніше
Мені сьогодні 30 років :) Катерина Бондарєва
29.03.2024
Можна написати дуже довгий пост про те, скільки я всього зробила, скільки країн побачила, проектів н ... Детальніше
Той морок Олександр Твін
29.03.2024
Сьогодні близько 13:00 викладу нове оповідання Доволі незвичайне темне фентезі Заходьте почитати) ... Детальніше
Про опенколМай Мальцев
29.03.2024
Миру! Одна з моїх неприємних робіт — розсилка повідомлень щодо не проходження текстів у номер. Я поч ... Детальніше
"Демони Розумового Горища" тепер і в аудіоформатіЮгин Кобилянський
28.03.2024
Неймовірна Dodo Vess озвучила декілька віршів з моєї збірки поезії "Демони Розумового Горища" Тому ... Детальніше
Коли є ідеї, але немає моральних силДар'я Мацелевич
28.03.2024
Всім привіт :) Я зараз трохи поміняла вид діяльності та проходжу навчання для отримання сертифіката. ... Детальніше
На Аркуші вже:
10065читачів
112886коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: