Їй сняться сни як він сидить за ними:
В'язниця плаче вже давно за монстром,
Стікають сльози розігрітим воском,
Та упіймати важко, хоч і винен.
Побиті рани, привид стогне в тілі,
Повсюди гематоми, повні крові,
Сліди від губ, розжарених драконом,
Що залишились опіком на шкірі.
Смола повисла тягарем в легенях —
Цей сигаретний дим її вбиває.
Вона втікала, билась, забувалась,
Та очі чорта солодко-зелені
Її у лігво дому забирали.
Лускаті пальці пестили охоче,
Люб'язно шепотіли шкірі: хто це...
Хотілося в ту мить в обійми мами —
Натомість потрапляла в клешні ката.
Мацак огидний проникав щоразу,
Як роз'ятрить чудовисько ту рану,
Що нанесло само при першій страті.
Мовчала мати, бо кохала. Знала,
Що відбувається у лігві змія,
Дракон показував їй темні вміння,
Породжував у ній зачатки наги.
Нащадок двох, згорнувшись сірим згустком,
Все намагалась розчинитись в ямі.
Пошматувала гострими словами
Плоди добра, що десь застрягли в шлунку.
Їй сняться сни, що монстр у в'язниці
І вірна нага поряд примостилась,
Та новий ранок підіймає крила —
Вона розп'ята вдома янголиця.
(Січень 2024 р.)
P.S: якщо ви чи хтось з ваших знайомих страждає від насильства у будь-якій формі, не мовчіть, звертайтесь за допомогою до поліції, соціальних служб, громацьких організацій тощо. І пам'ятайте - насильство не можна спровокувати, бо кривдник сам ухвалює рішення.