День народження Великого Кобзаря! 💙💛

Електронні книги / #війна (1323)

Вогнем і мечем

Гартовані вогнем,

охрещені водою.

Умитий дух дощем

і братською любов'ю.

Запалена вогнем,

в серцях палає воля.

Ми кованим мечем

проженем орків з поля.

Орда прийшла у дім,

у наше жовте поле,

щоб знищити у нім

козацький дух і волю.

Підняли вверх списи,

забрати хочуть землю,

та на порозі ми,

захистимось за неньку.

Орда прийшла в село,

під наше чисте небо,

загарбати його

для мордору їм треба.

Та козаки вже тут,

взяли у руки зброю.

Бажає чорний крук

труп орка з поля бою.

Обпечені вогнем,

очищені водою.

У грудях ніжний щем,

здобудем славу й волю.

Освячені мечі

піднімем за Вкраїну.

Козацький дух в мені

співає солов'їно.

(вересень 2022 р.)

...

Роман Фещак

Нарциси пахнуть твоїми руками

Відкриваю банку зі світляками,

Назбирала їх у садку, за домом.

Там нарциси пахнуть твоїми руками,

Хоч від тебе лишився один лиш спомин.

Світляки злітають — на страх і ризик,

Їм не любе місце, де їх тримаю.

Небо втомлене кличе їх, небо сизе.

А весняний сад манить їх розмаєм.

Я такою ж комахою себе бачу,

Скільки глобус не кличе десь жить щасливо.

Все одно оберу українську дачу

І бабусин на стіну прибитий килим.

Не втічу, не закрию на рідне очі,

Не сховаюсь за віялом безпорадності.

Ми кожен для себе незримий зодчий,

І можем вагомий у світ свій вклад внести.

Тож світляків відпускаю з миром,

Нехай живуть, де їм легше дихати.

Нарциси пахнуть твоїм ефіром,

Ти ж їх з насіннячка виходив...

...

Анна Вітерець

Нам не пробачать "нас".

У мого щастя проміння сонця

В очей куточках, і теплий сміх

Я був зустрів його, незнайомця,

На розі трьох лісових доріг

Маленька ластівка з півдня світу,

Де ще не чули, що йде війна

Він дивувався на шкірі квітам

І називав їх на імена

Він не лякався моєї вроди —

Зіниць прозорих і гострих вух

І попри те, що людського роду, —

Спокійно линув до моїх рук

Коли мене називали "вбивця",

Він тихо хмурився і мовчав

А потім — знов — цілував ключиці,

Тулився скронею до плеча

Такий вразливий, тремтів навпроти

І сльози бігли з намоклих вій

Він вивчив біль мій на смак і дотик —

І я забув відчувати біль

Я говорив йому: треба бігти;

Я знав, що нам не пробачать "нас"

Він усміхався нестерпно світло

І шепотів щось про "другий шанс"

Війна, я бачив, його вбивала,

Але він вірив, що вщухне лють

Лють обернулась гірким металом

І розкроїла наївну грудь

Він падав в руки мої у тиші,

Лишивши знищений світ німим

І сонце вийшло — востаннє — вийшло,

Щоб згаснути разом з ним.

...

Julie Ria

ГЕРОЯМ

— Хто ти? — Я спогадом став.

Жив тут. Ходив. Закохався.

Любу свою захищав.

Й потім на міні взірвався.

— А ти хто, красуне, така?

— Я воювала тут з "братом".

Він, як та підла свиня,

Нас всіх прийшов убивати.

— А кошенятко оце,

Що тут блукає між вами?

— Втоплене було мале

Вражого дурня руками.

— Що ж побажаєте взять

За оці всі ваші муки?

— З неба щоб теж захищать!

Й нашим нащадкам науки!

...

Amara

ГЕРОЇ НЕ ВМИТАЮТЬ

Якщо під російським стягом

Ритуально свободу вбивають,

Це і є азіатчина дика,

І вбивцям гріхи не прощають.

Колись нас морили голодом,

Де Воркута – добре знаємо,

І Колимську гартівню холодом

В підсвідомості міцно тримаємо.

Аргументів немає у ворога,

Вся надія у них на зраду,

Щоб зламати в нас силу опору

Під страхом тримають громаду.

Кати продалися дияволу

І своєї душі вже не мають,

Тому й скаженіють від злоби,

Бо герої у нас не вмирають.

...

Анатолій

валить сніг пінопластом...

валить сніг пінопластом, але ним не впакують двохсоті

ненави... ненапа... не на часі, а що йому зробиш?

що вже є — загуде, загубить в переповненій соті

як наріжеш салат не забудь додати укропу

зріжу квіти, мо' в полі знайдеться ще щось під ніж —

перший сніг не збудує будинки, та вкриє багато

головне — коли треба, спи, коли треба, їж

перший блін, як то кажуть, завжди вийде матом

08032022

...

Ліза Маслова
16+

Обірване

Гучно розпочався ранок,

Під ракетний дощ сніданок.

Шкода, що і не субота -

Ще попереду робота.

Вчора все було чудово -

Підкорявся світ навколо.

Засинав щасливим знов -

Наші виграли в футбол!

А сьогодні сів в тролейбус,

Через греблю звичний рейс.

Все по графіку, є плани:

Діти вдома, сестри, мами.

Стихло наче, друг, знайома -

Всі вже тут, ніхто не вдома.

Та раптово спалах світла

Обірвав вертання в житла.

...

Легрей

Ми сильні

Коли останній символ зла впаде,

Тоді і вмре в душі нездолана "совковість",

Що завжди будить чорну кров,

Що кожний день по колу водить,

Що так зневірила у все святе

Часом ламавши в казематах навіть совість.

Ми сильні!

Ми здолаємо облуду на крові

Й на постамент підіймемо свободу,

Щоб назавжди позбавитись російського ярма,

Щоб лише воля була символом народу!

А потім запануємо навіки,

Відвоювавши незалежність в нагороду.

О, скільки нам тих символів знести?

Доки не знайдемо в суспільстві згоди,

Аби Соборну Україну зберегти

І волю, й так омріяну свободу.

...

Анатолій

Розкажи мені

Більш ніж півтора роки як двадцять друге.

Розкажи мені: якою я була до війни?

Чи бачила сни? Які я бачила сни?

Що було – якщо було – підставою задля туги?

Більш ніж півтора роки тягнеться двадцять друге.

В мене день народження навесні, –

Як дожити до тої весни?

Розкажи мені, якими ми всі були –

Мабуть, наївними, бо що знали про любов?

А що про ненависть? Я не пам’ятаю розмов,

Не пам’ятаю облич, що колись, до тої імли,

Що впала на землю, були важливі... Якими ми всі були?

Вибухи й темрява, гордість й надія, жага перемоги –

Чи все це було вже тоді? Чи боліло, як зараз болить?

Я шукаю дорогу назад, до себе, шукаю шляхів вперед...

Я заблукала і водночас йду вірно, як раніше ніколи не йшла.

Чи все, що було раніше, реально? Чи все це попіл й зола?

Знову осінь. Бджоли зібрали мед, шумить очерет,

Відбій тривоги, кіт заповзає під теплий плед...

Розкажи мені, яким буде двадцять третє,

Коли на годиннику стрілка

Врешті-решт перескочить вперед?

...

Валерія Малахова

ЗАХИСНИКАМ

Стою на захисті. Вночі.

Немов той звір шалений.

В моїх очах горять вогні

І кров бурлить у венах.

Моя сім'я, мій край, мій дім —

Це все мені важливе.

І не впустити дикунів —

Завдання особливе.

Забув уже про сон і біль,

Волаю від знемоги.

Та у думках одна лиш ціль —

Ми всі ждем ПЕРЕМОГИ!!!

***

Славетний Воїне, Боєць,

Твій подвиг героїчний

Живе хай в пам'яті сердець

Від нині і довічно!!! ❤️❤️❤️

...

Amara
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
День народження Великого Кобзаря! 💙💛
09.03.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

«Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»

Т.Г.Шевченко

... Детальніше
Блоги
Мені сьогодні 30 років :) Катерина Бондарєва
29.03.2024
Можна написати дуже довгий пост про те, скільки я всього зробила, скільки країн побачила, проектів н ... Детальніше
"Демони Розумового Горища" тепер і в аудіоформатіЮгин Кобилянський
28.03.2024
Неймовірна Dodo Vess озвучила декілька віршів з моєї збірки поезії "Демони Розумового Горища" Тому ... Детальніше
Той морокОлександр Твін
29.03.2024
Виклав нове оповідання Запрошую почитати ... Детальніше
ТРУДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУСергій Волошин
29.03.2024
Спілкуючись зі своїми читачами, помітив одну особливість, на яку не знаю як реагувати. До сих пір не ... Детальніше
Весна і кохання. Флешмоб еротичних оповіданьМіло Севіч
29.03.2024
Шановні Аркушники, читачі, та гості, хочу запропонувати усім невеличку розвагу, а саме флешмоб. ... Детальніше
А знаєте, про яке місто на Аркуші пишуть найчастіше?Нівроку
15.12.2022
На Аркуші публікують свої твори вже 1162 автори з різних куточків України. Є письменники як зі сходу ... Детальніше
На Аркуші вже:
10068читачів
112952коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: