Книги / #херсон (14)
Про наболіле
Біжить холодним паводком вода
В спустілі хати, в розіп’яті села
Тіка й собі обдовбана орда
Так й не збагнувши, що наворотила.
Над старим тином в’ється виноград,
До сонця віти спрагло тягнуть вишні,
Десь під водою плед, світлини й лад,
Які ще вчора захищав Всевишній.
Вода тихцем постійно прибува,
Затоплені вже сходи, поверх, кухня,
Перила, книги, іграшки й життя
Спинилося через тупе безглуздя.
Мовчить Червоний хрест, мовчить ООН
У них сьогодні святкування руське,
Для них Херсон – це лише моветон,
Що не вписавсь у їх світогляд вузький.
...
11.11.22
Шматок яскравий
смачно вкусиш!
Це, мабудь, лише мій сон...
Ти мене віддать не змусиш
наш кавунів світ — Херсон!
Це не сниться, це вже сталось!
З підборіддя сік стираю.
Стільки сил на те вкладалось,
я ось так... кавун цей маю.
Стільки сил і стільки крові.
Стільки сліз і стільки болі!...
Не забудем, як нам тяжко
діставалась справедливість...
Як на те є Бога милість,
я запишу ці слова...
...
В Херсоні тихо.
Чи тихо в Херсоні?
Так, дуже тихо.
В моєму рідному місті
Більш не чути сміху.
І постріли в нас
Лунають так рідко.
Чом тоді нам
Від тих пострілів гидко?
І не чути нам зовсім
Як ліс наш палає.
Не чути і вам,
Як наше серце волає.
І вночі дуже тихо.
Не чути пісень.
Місто без сміху.
Херсон без людей.
І після четвертої
Місто мовчить.
Мов скривавлений ніж
У грудях тиша стерчить.
І військові по місту
Не дають місця сміху.
Чи тихо в Херсоні?
Так, дуже тихо.
...
Деокупований Херсон
День 627 (12.11.23)
Рік як Херсон від бандитів звільнили,
Та пам'ятають у місті той жах,
Як окупанти заполонили,
Сіяли смерть, мародерство та страх.
Довго місцеві на площі збиралися,
Протестували проти орди.
Йшли неозброєні, не оглядалися,
Не помічали їх «ми назавжди».
Саме в Херсоні на танки кидалися,
Щоб кляту техніку там зупинить.
І на секунду не сумнівалися,
Всі в Україні будемо жить.
Не піддалися на провокації,
Що референдумом там нарекли.
Наших зустріли в Херсоні овації,
Так терористи їх всіх допекли.
В ніч партизанили. Ворог стурбовано
ГУР звинувачував в діях таких,
Але супротив організовано
Силами просто небоязких.
Як те сміття вимітали з Херсону,
Та недалеко відкинули геть.
Міни, ракети кидають там знову,
Кожного дня їм загрожує смерть.
«Щедрість» москальська відома у світі,
Смерть на болотах вирощують там.
Не випадково Тарас в Заповіті
Попереджав не вклонятись катам.
...
Херсон
День 605 (21.10.23)
Військові події навколо Херсону
Декілька днів у центрі новин.
Кидають там бомби керовані знову,
На літаках з московських глибин.
Два літаки СУ-34
Спрямовані у́ Корабельний район.
Мирні будинки - для них орієнтири,
Вбити цивільних - кремлівський шаблон.
Бомби бандитам здалося замало,
Обстріли міста з гармат додали́.
Та ЗСУ їхні плани зламали,
Хлопці плацдарм там вночі зайняли.
З правого берега групами малими
Не викриваючи наміри геть,
Вибили ворога діями вдалими,
Знають кацапи: чекала там смерть.
Декілька днів новини приховують,
Що́би упевнитись в тім до кінця.
А у кремлі в це не вірять, з'ясовують,
Не хвилювать щоб начальства серця.
Дуже важливий плацдарм там сформовано,
Звідки можливо в наступ піти.
НАТО таким було вельми здивовано,
Не уявляли, щоб це досягти.
Не поспішають із наступом хлопці,
Сили збирають, щоб збільшити міць.
Є окупанти в повному шоці,
Інші готові знов до дурниць.
Молимось разом за всіх, хто воює,
В наступ іде, в обороні стоїть.
Кожне життя наших хлопців хвилює,
Хто Україну сьогодні хистить.
...
День 586 (02.10.23)
Сьогодні Харків та Херсон
Від ворога страждали,
Розбита ніч, розірван сон:
Shahed-и зустрічали.
Не захистили небо там
Славетні Patriot-и.
Вдалось влучити все ж катам,
Радіють тож істоти.
Таке потужнє ППО,
Як маєм у столиці,
Могли б доставити давно,
Боялись щоб «мисливці».
Усі міста прифронтові
Від бомбувань страждають.
«Вітання щирі братові»
Щоденно підкидають.
Все, що в запасі у орди:
Ракети, бомби, міни,
Кидають купою сюди,
Щоб люди очманіли.
Розбили церкву і завод,
Як «центр військових рішень».
Не розслаблявся щоб народ,
Війна убивства спише.
Пошкодили будинки знов,
Поранили дівчаток.
Така «братерська» їх любов
В жовтневий у початок.
За кожним промахом стоять
Життя дітей, дорослих.
Ці вбивства ворога п'янять,
Та й б'ють вони наосліп.
Ми маєм вистоять усі
Херсон і Харків, Київ,
Батьки, малеча, дідусі,
Збулись щоб наші мрії.
А мріємо ми про одне:
Про нашу Перемогу,
Коли той ворог дремене ..
Здолаємо облогу.
...
Бузковий гай
Бузковий гай
Бузковий парк чекав весну
І вже прокинувшись від сну,
Веселим гомоном птахів,
Горнув сторінки теплих днів.
Останній мирний вечір малював
на небі зорі
І вітер ледве дихав вдалечінь,
Ніщо не віщувало батьківщині горя,
Ширяв, лиш, небом ворон без причин.
Та ніч фатальною була,
У кожен дім прийшла війна,
Вогнем звергали небеса,
Жбурнувши в пекла ворота.
Із Криму, чорним і слизьким
повзучим гадом,
Тягнулась і ревла бронемашин армада,
Зі смородом проїхала Антонівським
мостом,
Цих іродів сюди направила москові-ада.
У ті години наджорсткі,
Віч-на-віч з хижими, голодними звірами
На захист міста рідного повстала,
Тероборонівців сміливих горстка мала.
Отримали дві мухи, на плечі автомати,
Комусь дістався броник, а комусь граната,
А проти них спецназ, Арт установки й танки
І дислокація у хлопців для оборони, аж ніяка.
Їх було 43, в Бузковім парку.
Зо дві години відбивалися затято…
Стогнали дерева від відчаю і болю,
Той шквальний лемент куль, змінив
солдатам долю.
13 вийшло, зі страшної, пекельної місцини.
Їм, уцілілим, снайпер вже стріляв у спини.
Зуміли схоронитись, у заводі нафтовому,
А звідти в Білозірку і додому по одному.
Загиблих 30, залишились навіки спочивати,
На березневій, закривавленій піщанці…
А повз, посунула колона вража,
Вдираючись у місто, як чумна зараза.
У вишині кружляє ворон, жахно кряче.
Завмер Херсон, побачивши лице звіряче.
І лакримозо Моцарта з небес лунало,
Затягуючи зашморг, 256 днів, окупації начало.
2023
...
Херсонський
Вода накрила дах моєї хати,
Не видно ліжка й столу за водою,
«До човну!» - крізь сльози кричить мати,
Ми пливемо з собакою рудою.
Я чую свист - летить на нас ракета,
Бабуся тихо молиться німому Богу.
Моє життя, як кинути монету,
А світ мовчить, чекає перемогу.
09.06.2023 | Ангеліна Александренко
...
Херсон під водою
Пливуть херсонські кавуни...
І не достигнуть влітку дині...
Пливуть дахи, немов човни...
Скажіть, ну в чому люди винні?
Тварини, луки і поля,
Людське майно, хати, городи,
Так постраждала тут земля...
Комусь за це все - нагороди?!
Був кимось відданий наказ -
Долити горем повні вінця...
Коли кінець? Ще скільки раз
Так будуть нищить українців?!...
07.06.2023
Неля Горобець
...
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Слава Україні, аркушики! 🇺🇦
«Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»
Т.Г.Шевченко
... Детальніше