День народження Великого Кобзаря! 💙💛

Електронні книги / Неонуар (38)

Моїй богині

Ого яка шикарна і світло огортає тебе повсюди,

Тебе побачу і радію а інші чинять смути.

Гарна посмішка твоя,

Як кришталь чиста така,

А погляд ясний як сонячне небо,

Ти впливаєш на мене як плацебо.

Довге пасмо волосся цвіту смоли,

За твою красоту неземну влаштовують торги,

А я стою й дивлюсь на тебе із захопленням,

Закохуючись знов і знов,

Мене до тебе манить поклику призов.

...

Діана Гобой

САКРАЛЬНА ЖАЛОБА ЗА КОЛИШНІМИ АБО НЕЗДОЛАННИЙ БАР'ЄР В ДВІ СОТНІ (ТЕМАТИЧНЕ ПРОДОВЖЕННЯ НИТТЯ)

Моє фартове і улюблене число дев'ятка.

Отож римуй собі, а хочеш не римуй -

На кожну вхоплену двухсоту взятку

Один підписник мовчки: "йди собі... іще вполюй".

ПОЯСНЕННЯ ПОЯВИ ВІРШУ ВИЩЕ!

Так я ж їм дав вже чистий спокій, а вони втікати!

Так хоч тепер вже мають твердий ґрунт чого зникати.!

...

Леонід Данільчик

Лекало

Ну добре, напишу тобі ще одного вірша.

Не проси про кохання, про то якось вигадуй вже сам.

Я сьогодні збагнула, що не можу тих клятих крил

Тобі завернути, бо хтось їх, видно, поцупив, написав листа і зарив.

Так би ти залетів десь, взяв з собою її,

На якійсь необачній вечері, можливо, й без слів,

Може б щось передбачив, може б де не дочув,

Але все ж було б легше, ніж посеред дощу отак втратити ту, саме ту, свою..

Ніж по середах ліпше до рук не бери.

Не пускай одну в парки, не ходи в номери

За нею,

І до сварки годуйся як до судного дня,

Аби якось програти, аби пра́ва вона

Одна

Була

Течією…

Бачиш, я застелила оте своє ліжко в кутку.

Там, коли мені зле, я лежу як павук у мерéжі, але без зв’язку.

Та сьогодні концерт, там лише моя вицвіла тінь:

До дверей прищепила, як лекало прозріння, щоб мене не зустрів.

А ти знаєш, не чіпай лише недоречних речей,

Благаю,

Ані мого люстерка, ані скриньки бажань, ані ряду отих навісних пляшечо́к на нервовій полиці Сhanel.

Краще й зовсім туди не заходь

При нагоді.

Кажу ж:

Нема там ніяких крил.

...

Квіла Безодня

Alive

Тарган на полотні - то достовірна тема,

То невгамовний крик, істерика шалених.

Аби могла, розкидала б ще й диких вошей

На дзеркала нуди, допоки то все зношу.

Кліща у нерв, у ребра сколопендри ноги,

Ляща в мізерне. Бренди - то буття тісного.

Ляд самоти, що точиться з-під мук незграбних,

Бо по завісу хтось одну із рук украв в них.

А ти дививсь на стуки паразита-вірша,

Зжер всі оті думки, аби не стало гірше.

Подумав, що відчув ту ледь фатальну вроду,

Що то alive, і враз свободи кайф погодив.

...

Квіла Безодня

Вібрато

У нутрі піцикато.

Суміш злив. Ніцше клятий.

Встромиш в біль - ріж пихато.

У труні ліпше б зрадив.

Та й тріщить, дивний друже,

Світ з голів, тож одужуй.

З-поміж снів недолугих

Той твій зрив, мов ланцюг їх,

Нетверезо гарцює,

Все, що змерзло, люблю я.

До душі то вібрато

У тобі. Досить. Знято.

...

Квіла Безодня

Скажи мені прощаю

Що за митець в тобі

Чи та кого я шукаю,

Скажи ласковими устами

Чи та кого в душі маю?

Що ти для мене,

А для тебе хто я,

Краса нетлінна як про мене

І точно ж не моя!

Чи ти прийдеш -не знаю,

Чи скажеш ласково на ніч

Отим небесним голосом «Прощаю»

Чи зникнеш розтопивши піч?

Не знаю! Оце мене вбиває,

Що ти така і хто така -не знаю

Оце мене лякає,

Скажи мені «Прощаю».

І в далечині зникнувши

Кажи і далі «Прощаю»,

Відлунням в серце проникнувши,

Скоріше, ти ж бачиш я угасаю!

...

Діана Гобой

Самотній хлопчик

Самотній хлопчик сам на сам,

Йому я дар усмішки дам,

Щоб умів життю радіти

Щоб був вільний як ті діти,

Які веселяться й грають- турбот не мають,

Які віру в серці мають і по ній вчиняють.

Самотній хлопчик на лавці сидить

Та ось раптово приходить мить,

Що життя усе його міняє

І уявлення про світ ламає.

Хоч сумно про це говорити,

Але він не знає як далі жити,

Бо все що він взнав як камінь на серце лягає

Тож його постійних спроб невдача утомляє,

А він щасливим хоче бути й спокій мати

І як перемогти й незворушним бути- усе в собі тримати?

Самотній хлопчик знайде шлях

І кине всім він у серцях,

Що буде боротись за добро і справедливість

І що вічне не проміняє на мінливість

Хоч як би було важко- він вистроїть

І буде виборювати собі вічних радостей мить.

...

Діана Гобой

Метелик

У вир пригод метелик поринає

І не вгаває від емоцій що його переповняє,

Легкий в усьому але не легковажний

В боях такий він відважний!

Такий тендітний- його легко обманути,

Але прекрасний внутрішній світ- його не забути!

Уміє він дружити і любити, легко всім довіряє,

Нерідко за це удар він приймає.

З радістю усім допомагає,

З упевненістю курс свій тримає

І не боїться опалити крила,

Бо ніхто не зруйнує його маленького дива,

Що серце теплом зігріває й живе

І буде вічно жити- не промайне!

А чудо те зоветься вірою,

Яку не зміряти ніякою мірою

А лиш до серця прикладаючи- оживає

І метелика на цьому світі тримає.

...

Діана Гобой

Зима

Зима! Усе навкруги засинає,

Така погодка усіх утомляє.

Пора така- зимова сплячка

І тільки температур велика скачка.

Від теплої помірної до справжніх холодів,

А теплою чи тихою її назвати не можна й поготів.

Усе присипало білесеньким сніжком,

Якраз пора зайнятися для птах гніздом.

А діти грають у сніжки, на санах з гірки з’їжджають,

Таку собі втіху мають,

Бо коли сніга відтають

Тоді хоч не хоч , а діти свої ігри до наступної зими повідкладають.

...

Діана Гобой

Ділішки темних сил

Тільки в тому люди рівні,

Що всі пахають як воли

Це примхи темних сил дивні

І глузуючи з нас бичують всіх вони.

А в них одна тільки тема,

Кров з людей посмоктати

І грошима чужими брюхо собі набивати,

Така от дилема.

А наших страждань вони не чують,

Лиш збудоване нами руйнують

Й будують щось своє- що лайном зветься,

Колись для них це пінками під зад озветься

І втратять тоді удачу диявольську й пиху нечувану,

Будуть сганяти, в тюрмі на роботах, пиху на волі нагуляну.

І не будуть більше робити темних діл,

Бо поставлять їм клеймо безчестя- віл,

А тоді народ загуляє,

Що тепер він їх у своїй владі тримає.

І тоді пройдуть злі часи- настане час добра,

В підтвердження хрюкне довольна свиня.

...

Діана Гобой

Вже відлітають птахи

Вже відлітають птахи в теплий край,

Далеко вже не літо,

Тому шукають зручний й теплий гай

Де їх від дощів вкрито.

Хтось залишається тут зимувати

Й будують для сплячки хати,

А хтось шукає кращої погоди,

Бо потім не буде такої нагоди.

Вже відлітають птахи

І даються перші холода в знаки.

Птахи- творчі натури

І їм для захисту потрібні мури,

Щоб себе і своїх пташечок захистити

І ні в кого помочі не просити.

Вони хоч і малі та незалежні

І самі творять умови належні.

Вони краще за людей знають як їм жити,

Що і як для свого благополуччя зробити.

...

Діана Гобой

Благодатний час

А час так довго тягнеться як у тюрмі

І проходять літа людей багатьох як у тьмі.

А час біжить неустанно кричачи

І різними способами до Бога кличучи.

Взиває час, але ніхто не чує

Отак людина грішна на піску будує,

Лиш дехто, хто не мудрує

Клич Бога почує.

І чекають благодаті люди,

Але чекає невдача їх всюди

Бо шлях неправильно життєвий ідуть,

Тому до справжнього щастя дороги ніяк не знайдуть.

І чекають завітного часу,

Який охоплює людську масу.

І коли день ясний наступить

Його ніхто за матеріального не купить,

Лиш за духовне й в Бога віру,

Яка призначена людині ,а не звіру

...

Діана Гобой

Побажання

Поле щастям засіяне,

Квітка пристрасті палає,

Доленосних зустрічей омріяне

Серце пристрастю покоряє.

Знаки долі, шляхів повороти,

Але перемогами всіяний двір

І душа радісно тріпоче доти,

Доки не знатиме в любові мір.

Удачею встелений шлях,

Через незгоди здіймається як птах.

Силою пригод і коханням,

Вогонь запали в душі старанням!

Старайся і борись,

Про благословення молись!

...

Діана Гобой

Крила я маю

Крила я маю,

Добро роблю і зло перемагаю

На це покликання мене Бог вибрав

І я радію що небесним світилом зовусь

І зможу допомогти цим комусь.

Життя одне- його ціную

І добра фундамент будую.

Крила я маю

І в серце своє світло приймаю,

Бо знаю що це те –шо є я

І це доля неминуча моя,

З цього я радію

І від подвигів млію,

Бо знаю-не всім так щастить

У когось може бути лиш одна така мить,

А в мене все життя таке благородне

І таке що Богу угодне.

Крила я маю,

Тож щедрот зазнаю

За все , що для Бога роблю,

Лиш щоб в спокуси не впасти-молю,

Бо гріха не хочу-від нього тікаю

І від цього тільки добро маю.

Без Бога життя пусте,

Без Бога воно марно пройде,

А з Богом обов’язково переможеш

І все завдяки Богу зможеш.

Тож крила я маю,

Бо Бога в домі своєму приймаю!

...

Діана Гобой

Навчання

Навчання починається восени

І паралельно з ним інше іде,

Щодня щось нове пізнаю,

Але люди мене ще можуть здивувати,

Я справу ту люблю

І не можна у вивченні оплошати,

Оскільки мудріть-то сила яка знадобиться не раз,

Нею просто неможливо хвалькуватись напоказ..

Рано лягати і рано вставати,

Бо ж треба все за день встигати,

Немає часу на думки різні,

Пора отримувати уроки грізні.

Навчання-то труд важкий хоч і цікавий,

Тому розум для вивчення даний,

Вивчати нове і старе поновляти,

Шукати вдохновіння: жагу до життя не втрачати.

Знайти себе і зрозуміти,

Без сумнівів іти вперед,

Усе змогти-душевну рівновагу відновити,

Мету не забувати і сказати негативу «Геть».

Знання використовуючи на благо я насолоджуюся вмінням,

Тепер я точно стану новим творінням!

...

Діана Гобой

Демон Адріан

Ударила слава в голову,

Манила п’янила собою,

Перевернула всі принципи доверху

Й швирнула об стінку журбою.

Полон солодкий як губи,

Все глибше в гріху твої думи,

Не в силах себе перемогти,

Ти хочеш все в світі знести.

Але знаєш жевріє щось світле в тобі,

Тому віддаєшся неустанній мольбі,

Щоб демонів геть повиганяти

І міри проти темряви прийняти.

Прощай демон бувай,

Ти мене поскоріше забувай,

Не клич не мани солодом,

Нехай проковтне тебе гном!

...

Діана Гобой

Україна

Люблю свою Україну-за неї помру,

Я скоро там матір до грудей пригорну.

Одна рідна моя Вкраїна,

Де отчий дім і калина,

Ти моя золота кохана єдина!

Щасливі дні я згадую проведені з тобою,

Тепер на відстані покриті дороги мглою,

Не скриють вони я все одно врятую,

Для того я нині чарую.

І серце печалиться від туги за прекрасним,

Обов’язок кличе до війни поглядом власним,

Для кращого майбутнього всім кого любимо,

Щоб не сталося ми дороги додому не забудемо!

Де б не була а Україна найкраща у мене,

Найсолодша музика солов’я ой леле.

...

Діана Гобой
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
День народження Великого Кобзаря! 💙💛
09.03.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

«Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»

Т.Г.Шевченко

... Детальніше
Блоги
Мені сьогодні 30 років :) Катерина Бондарєва
29.03.2024
Можна написати дуже довгий пост про те, скільки я всього зробила, скільки країн побачила, проектів н ... Детальніше
Той морок Олександр Твін
29.03.2024
Сьогодні близько 13:00 викладу нове оповідання Доволі незвичайне темне фентезі Заходьте почитати) ... Детальніше
Про опенколМай Мальцев
29.03.2024
Миру! Одна з моїх неприємних робіт — розсилка повідомлень щодо не проходження текстів у номер. Я поч ... Детальніше
"Демони Розумового Горища" тепер і в аудіоформатіЮгин Кобилянський
28.03.2024
Неймовірна Dodo Vess озвучила декілька віршів з моєї збірки поезії "Демони Розумового Горища" Тому ... Детальніше
Коли є ідеї, але немає моральних силДар'я Мацелевич
28.03.2024
Всім привіт :) Я зараз трохи поміняла вид діяльності та проходжу навчання для отримання сертифіката. ... Детальніше
Про оповіданняДіана Вінтер
28.03.2024
Завжди, коли пишу або читаю оповідання, думаю, що його можна було б перетворити в книгу. Розкрити вс ... Детальніше
На Аркуші вже:
10065читачів
112873коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: