День народження Великого Кобзаря! 💙💛

Електронні книги / Романтика (1464)

Невзаємне

Невзаємне

Ти бачив пекло у своїм житті?

Я не про те, де Сатана та демони.

Я про таке, де ти – його любив,

А він любив людей, тварин і небо.

Ти відчував розірваність душі?

Не ту, коли та покидає тіло,

А ту, коли торкаєшся руки,

Яка тебе торкатись не хотіла...

Очікував – без віри і надій?

Не Раю на Землі, бо те – можливо.

А дії на прохання: "Обійми!"

Де відповідь занадто забарила...

А він, натомість, пахне Чистотою,

І як його такого цілувати?

Тому я полишаю "поле бою",

Зловивши в спину: "Я тебе прощаю".

І демон в мені шепче: "Спокуси!

Проникни у думки його щоденні,

У душу його пламенем ввійди,

І стань його майбутнім незбагненним".

А янгол, що лишився на плечі

Із тих часів, коли я ще був юний,

Шепоче мені тихі молитви,

Про грішне моє, пристрасне минуле.

Себе я отруїв Ним ще тоді...

Відтоді вже не можу відпустити.

Та й поруч бути теж немає сил...

Тож гойдалки ці вічні – неспокуті.

(08.09.23//30)

...

Kiseki Sorano

Дівоча естетика

Дівоча естетика

Естетика світла, де промені п'яного Місяця

Блукають по білій тканині, ховаються в стіни.

Тріада свічок мерехтить, їх вогонь наче біситься,

Й малює такі сексуальні та ніжні картини.

Вона в цьому світлі як панна. Вона -- уособлення

Краси і гріха. Неймовірно чуттєві цілунки

Опалили вуста. Все червоне і біле, як вИна,

Що грайливо у келих вливають примарні стосунки.

Естетика запахів: воск, що стікає на руки,

Жіноча натура є пристрасна й трохи печальна.

П'янкий аромат півсолодких, найвищих ґатунків...

І пахне весь вечір несправдженим щирим коханням.

Естетика кольору: білий, яскраво багряний,

Палають і очі, і начебто світиться шкіра;

Тіла так природньо тріпочуть, звиваються, тануть,

І руки, і губи у пристрасті к дотикам линуть.

Естетика звуків, де тріскає вогник від свічки,

Де шелест тканини, що з плеч її падає тихо.

Де келих, напівнедопитий, летить, наче дріб'язок,

Під стопи лягає зірками, катуючи шкіру.

І стогони чутно, і плач, і зітхання від захвату.

І музика вечора м'яко розтане у просторі...

Це істинно рай кольоровості, звуку і запаху,

Та є справжнім пеклом для серця панянок закоханих.

(12.08.23//30)

...

Kiseki Sorano

А я лечу ...

А я лечу, біжу, спішу

Піднятися до тебе

Щоб обійняти ту одну,

Яку послало небо

Притиснути, поцілувать,

Потрогать рідну попу

І крепко-крепко обійнять

Не відпускають ніколи

Почути голос ніжний твій

Відчути твої руки

Твій подих на моїй щоці

Цілунки ніжно в губи

Торкаюсь тіла я твого

Воно мене заводить

Цілую, пещу, бо люблю

Іди до мене люба

І сто разів я прошепчу

Люблю тебе Оленка

І чути хочу лиш одне

І я тебе, дурненький

Година пролетить як мить

Мені вже бігти треба

А ти сердита вся стоїш

Бо я тікаю швидко

Проте любов ця назавжди

ЛЮБЛЮ ТЕБЕ ОЛЕНКА

...

Закоханий Старий

Я прошу тебе не плач цієї ночі

Я прошу тебе не плач цієї ночі

Хоч раз всміхнися щиро ти мені

Бо не побачу вже тебе у цьому році

Мені хоча б зустрітись раз в віки

Бо шлях мій випав у замерзлі далі

Туди, де весь пісок немов кришталь

Цей холод – то до пекла авантзала

За ним лиш тільки біль і тільки жаль

За ці роки замерзло моє серце

Відпали спогади, немов мертві листки

З тобою б’ється на всі гігагерці

Що лиш доступні людству і мені

Твій погляд знов наповнить мою душу

Зігріє у найбільш страшний мороз

І тільки він витягує на сушу

Із моря прикростей і судорожних проз

Твій поцілунок – то ліхтар у темнім

Покритім льодом і розпачем вини

Загиблим склепі, довгім і вогкім

Лінії, що розділя оці світи

Ми охоронці спокою і світу

Оберігаємо від дикої журби,

Людей злих і снігів довіку

Й зловіщої всестрашної війни.

...

Соня Амбріс

Ніжно

Ніжно закрий свої очі руками,

Поринь в свої сни недитячо-яскраві,

Присядь на хмаринку, втопися у ласці,

Відчуй себе світлом, що ллється із казки.

А я лиш вдивлятимусь в образ коханий,

Ловитиму трепетно подих жаданий,

Забрала ніч темна тебе в своє небо

Але й ти шукаєш мій образ напевно.

Дивлюсь, відчуваю, відкрились уста

Так хочу почути що ти прошептав

Аж знову відкрилися перли червоні

«Кохаю тебе» лиш два слова промовив.

...

Василина Тарасова

Я хотіла б...

Я хотіла б для тебе

бути більше ніж зіркою ранку

Я б хотіла для тебе

загорнутись у кутиках губ

у лагідний усміх світанку

Я б хотіла тебе зустріти,

ще коли не занадто пізно

Я б хотіла з тобою бути-

бо без тебе немає змісту

Та молюсь

щоб у тебе була дружина,

котра б тебе цілувала зранку

і була твоєю музою.

На Новий рік

щоб складали плани

І був у вас син чи красуня-донечка

Щоб у місті із присмаком солі

моє серце не завмирало при зустрічі

не тинялося чорним вороном

не співало мелодій спокусливих...

Кохаю... і відпускаю

13.01.2024

...

Гавриїла

У листі Миколаю

Вогники, посмішки, музика.

Крок на зустріч, обійми.

Це мій план на наступне Різдво

Показати тебе ще сильніше.

Заволодіти тілом твоїм

Повести у вальс.

Нехай говорять про нас усі пліткарі.

І нехай заздрять нелюди й люди

Нехай, хай буде, не хочу щоб ця мрія

Залишилась лише у листі до Миколая.

...

Олена Привид

Мрій

(Надихалась треком Kenya Grace - Strangers)

Хто б міг подумати, що в тій пісні буде про нас.

Настав той день, настав той час,

Коли ти не відповів розчинившись в тумані.

Залишив мене одну, на грані.

І стали ми знов незнайомці.

Не хочу бути я в цій зйомці.

Кульгає сценарій, актори німі,

Знову я у дивній грі.

Знову в тенетах почуттів і бажань

Скільки вже можна цих прикрашань?

Скільки можна вигляд робити,

Що не знав, що серце можна розбити.

На солоні росинки розлетілось мале.

Вона хоче дивитись, а світ весь пливе.

Відпливає в далекі-далекі краї,

Туди, де будинки із наших мрій.

МРІЙ, ДИТИНО! Не забувай!

Всім твоїм болям буде край!

І ти допливеш до своїх мрій

Та тільки вітрила будуть з надій.

А човен збудуєш із уламків отих.

Силу і волю, головне, не згуби.

Вірність і щирість з собою візьми,

Хай будеш одна ти, хай будеш один.

І пуститься в путь, у довгу дорогу,

Хай буде постійно багато тривоги.

Про неї забудь, його ти прости,

Буде вже легше до краю плисти.

Забудь про ті сльози, про милі слова,

Його вже давно із тобою нема.

Немає і сенсу мучитись далі,

Всі спроби втікти твої невдалі.

Бери свої весла із стійкості сталі,

І ти пропливеш крізь море печалі.

Там буде щасливих моментів багато,

Але краще, лиши їх згадати на свято.

Не хочеш гребти? Лети в літаку!

Будь-який транспорт, що тобі до смаку.

Як-небудь роби ти ці кроки вперед,

Маєш вибратись із жахливих тенет!

Не знаю я, скільки часу пройшло,

Але ти поглянь, ніби сонце зійшло?

Так, відкрий очі, поглянь як те сяє!

І соловейко вже десь співає!

Нарешті, ось берег, і всі ті ж будинки.

Ми дочекались цієї зупинки.

Де відпочинеш, спокійно можеш поспати

І не доведеться жáхів чекати.

Бо сни тут солодкі, за цукор солодші,

Такі ти не глянеш десь та й за гроші.

Раптом збереться все щастя в очах,

Та потече по червоних щоках.

Бо ти розумієш, що знову все добре

Немає у тебе більше турботи.

Не маєш ти більше на диво чекати

І починаєш вже сам витворяти.

Все, що захочеш, хоч і не все ти умієш.

Але тепер не тільки мрієш!

Робіть ви ці кроки, хай і невдалі,

Хай і зламались ваші педалі!

Зберіть їх до купи, візьміть трохи клею,

І з цілими їдьте на нову алею.

Там не здавайтесь і знову творіть!

І не давайте собі догоріть.

...

шум ю

Весна

Коли лежав ти в мене на колінах,

Здавалось, ось-ось замурчиш.

І марю я у цих моментах,

Тому пишу для тебе я цей вірш.

Чомусь мені весь час здається,

З тобою не як з усіма,

Бо легко так усе несеться,

Можливо, навіть не дарма.

Я просто все не зрозумію,

Хто ти для мене, я — тобі,

Та все одно ночами мрію,

Що я не в черговій безглуздій грі.

Що саме зараз, тут, з тобою

Я починаю відчувати той комфорт,

Що можу вкутатись любов'ю

І не подумати, що це черговий фронт.

Не думати, що знову доведеться все тримати

І все тягнути тільки на собі,

Бо ніби тільки я умію говорити,

А не лишати все у голові своїй.

Що зможу я хоч раз відчути,

Який із себе спокій мій бажаний,

Уже пилюкою покритий і забутий,

Але від того ще не меньш жаданий.

Я хочу довго ще дивитись

На ту котячу усмішку твою,

Яка ночами мені буде снитись

І я гадатиму, це точно в сні чи наяву.

Я хочу знову й знову потопати

В теплі і ніжності твоїй,

З обіймів тих не виринати,

Що стали захистом моїм.

Я хочу назавжди запам'ятати

Той спокій і умиротворення душі

І просто хочу відчувати,

Що не марно я пишу всі ці вірші.

...

шум ю

Дозволь

Дозволь. Дозволь мені бути

Киснем в твоїх легенях!

Хочу бути хоч пилом отим

В напханих твоїх кишенях.

Дозволь дурманити твої думки,

Наводити у них неспокій,

Коли давненько він притих.

Щоб не подумав, що самотній.

Ти, як сульфатна кислота,

З'їдав мене із середини.

Забрав життя із моїх уст!

Хіба ж були причини?

Випалював в моїх думках

Усе, що не було тобою.

Живого місця не лишив.

Отож, беру я зброю.

Піднесу її до голови,

Натисну на курок..

Цілісінький лишився ти,

Кому ж тоді урок?

Тому, хто вже не на землі,

З чиїх легень виходить кисень.

Тому, хто лишиться в імлі

Й напише сотню пісень.

Дозволь. Дозволь мені спалити

Хоч клаптика душі твоєї!

За те, що показав, як добре жити,

А потім не зробив своєю.

...

шум ю
16+

Одного разу...

Я шовком доторкнуся до обличчя,

Візьму волосся в руку, пропущу крізь пальці,

І затягнуся запахом твоїм так близько

Мов сигаретою. Давай кружляти в танці.

Твої холодні руки збігли по спині,

Я жадібно зціловував м'які, вологі губи,

Клітинку кожну залиши мені,

О люба! Доведи мене до згуби!..

Солоний піт покрив наші тіла,

Ще швидше, швидше! Я тебе благаю!

Солодкий стогін злив наші уста,

Ти моя пристрасть! Я в тобі згораю!

Тепер ти спиш... Я кінчиками пальців,

Ледь-ледь торкаючись проводжу по спині,

Сховала ніч двох люблячих коханців,

Щоб їхні душі стрітились й у сні

...

Василина Тарасова

Наречена

Тремтлива, ніжна наречена

Легенько ніжкою ступає,

Чарівна сукня білосніжна

Неначе хмарка огортає.

Позаду шлейф прозорий, довгий

Осіннє листя підіймає,

Стрункі, високії тополі

За нею сумно споглядають.

Тонка вуаль, як паутинка

Крізь неї ледве видно очі,

Чарівний, ніжним водоспадом,

Прикрила те лице дівоче.

Ступає дивна наречена,

Одна-одненька по дорозі,

Через вуаль на сукню білу,

Тихенько котяться злі сльози.

Де ж наречений? Вітром в полі

Тепер душа його літає,

А блиск очей зірки на небі

Яскравим світлом перейняли.

Слова кохання соловейко,

В саду під вікнами співає.

Обійми, теплі поцілунки

Яскраве сонце заміняє.

А тіло смертне в полі бою,

Протяте кулями лежить,

За рідну земля неповторну

Віддав життя своє у мить.

Тендітна, ніжна наречена,

Легенько ніжкою ступає.

Із горем тихо заручилась.

В жалобі все життя минає.

...

Василина Тарасова

"Спогадів Далечінь"

Якщо телепатичний зв'язок налаштовано, то ти мене зараз почуєш,

Цікаво, як ти жила усі ці роки, досі на цікаві тайтли полюєш ?

Пам'ятаєш тепле світло ліхтарів за вікном кімнати ?

Пам'ятаєш як після пар на ВПЗ ми просто лягали спати ?

Пам'ятаєш аніме, англійську і міжнародні відносини до ранку ?

Пам'ятаєш твоє день народження і дахи на світанку ?

Я дурний пам'ятаю, хоча варто забути, але щось не йметься,

Все навколо таке сіре, коли про теперішнє йдеться,

Хочеться час лихо обдурити, склеїти все що було колись розбите.

Та ми інші люди, телепатичний зв'язок наповнюється шумом років,

Гадаю через десяток інший, він повністю зникне у пісках шалених часів

Неферікар не встояла що вже говорити про наш Вавилон,

Виявилось життя не спринт, а важкий марафон,

Вогонь часів на плиті розгорається, ти чайник на нього ставиш,

В руках чашки без вушок, покемони на холодильнику, пам'ятаєш ?

Бувало слухали Карну, Нірвану, конспекти твоїх пар на підлозі,

Бувало так довго сміялись, що й вдихнути були не в змозі,

Бувало кидались сніжками поки не промерзали, прямо до безтями,

Вода стікала з наших речей у ванній , а ми втомлені пили по чашці кави

Ти вибач, що наш зв'язок так багато років мовчав,

Хіба я міг уявити, що життя побіжить далі, хіба я знав ?

Якби знав, то залишився б на маленькій кухні зйомної квартири з тобою,

Бо там з аніме, англійською і кавою, я по-справжньому був собою ...

...

ravenllee_ (Воронецький О.В.)

Історія одного літа

Дозволь мені бути хоч кимось

Одним із пунктів твого списку справ,

Та як знайдеться хоч щось важливіше,

Викреслюй мене без підстав.

Я втону у чеканні, та слів не зроню

Ні рядка про те, як же складно

Лиш міцніше затягну сталеву броню

І зберу себе знову до ладу.

Якщо не помітиш, нічого страшного

До всього звикаєш, напевне

Та як бачу з тобою когось, не себе,

Мрію заритися повністю в землю.

Ти приходиш до мене по допомогу,

Часто з'являєшся в моїх думках

Та ніколи не глянеш більш, як на друга

Бути твоїм - найзаповітніший страх.

17.12.23

...

Uliana

Щастя

Щастя – як бриз… шепоче посмішкою світла.

Легкий серпанок... Ніжність маминих рук.

Радість за комою... За щокою цукерка. Барви літа.

Видряпане на парті слово з п'яти букв.

Ялиновий запах, мандарини, чарівність снігу...

Вкладиш від "Турбо", обгортки від "Баунті" та "Чупа-Чупс".

Затишок біля багаття... Нескінченне небо та море сміху.

Складні, але рідні вірші, навчені напам'ять... Важливість "Освідчусь!"

Пісня, що одна на двох – у ній серце дихає... Зіркова вічність.

Візерунки на вікнах, розписані чаклунством. Весняні дощі.

Теплий радісний шум у натовпі дітлахів... Сонце у січні.

Неймовірно-соковиті фарби яблука. Травневі хрущі.

Запах полуниці та вишні. Феєрверки-блисавиці.

Липневі громи та срібні переливи струмка.

Коли навесні повертаються перелітні птахи. Диво-криниці.

Буяння фонтанів... І з великої літери Сім'я.

Ласка коханого... Довіра. Перше слово дитини.

Світ розуміння. Життя "на повну", без "боргів", без вини.

Різнокольорові ніч... На колінах "дбайлива" зеленка. Тиші хвилини.

Час натхнення у будні лютої зими.

"Секретик" у піску. Бадмінтон. Захоплення каруселі...

Надійне плече друга. Поцілунок... Турбота – маяк.

Коли серцю тепло... Рука в руці. Вир серпневої акварелі.

Сонячний день, а на спині легкий рюкзак.

Щастя - лише мить... Життєві самоцвіти:

Ніжність, Кохання, Добро, Душі краса...

Тут і Зараз... не десь... вміти радіти!

Неймовірна сила, що допомагає крилам літати... Співаючи небеса...

~травень•2019~

...

Lexa T. Kuro

Зимовий вечір

Зимовий вечір. Тиша. Ми.

Горить вогонь у печі...

Посеред лютої зими

Обійму твої плечі.

Зігрію ніжністю й теплом,

Удвох ми проти ночі,

І дійсність бореться зі сном,

Цілую твої очі.

Цілую руки і вуста,

І трепетні повіки,

Любов насправді річ проста,

Несе, мов стрімкі ріки.

І ось в обіймах ти моїх,

Любов ковтаєм тілом,

Торкаюсь губ п'янких твоїх...

Зима танцює снігом.

І ми в полоні теплоти,

Любов дарує щастя,

Коли ми разом, я і ти,

То все в житті удасться.

І не страшні нам холоди,

Вогонь горить у печі...

Хай замітають все сніги,

Обійму твої плечі.

(Січень 2022 р.)

...

Роман Фещак

Спи, мій вітер...

Спи, мій вітер... Нехай в очах твоїх тиша

Карнавалами відблисків розпише візерункові сни...

Сміх спалахне, і пухнастими хмаринками шаль

Тремтливо ляже на плечі... Душі ніжністю підкорені.

Ніч сховає у глянці мрій старий день,

Пил турбот стихне, піде в засіки весь жаль.

Пульс прискориться та обов'є мою тінь.

У твоєму шовку волосся світи, снів кришталь.

Спи... Я зігрію, навію казку, вдихну спокій...

Оспівуючи рядком твоє літо, пройде зима.

Опівночі... Вічність близько, мій гріх святий...

Охороняючи твій сон, розумію - з тобою ніч світла.

~15•02•18~

...

Lexa T. Kuro
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
День народження Великого Кобзаря! 💙💛
09.03.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

«Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»

Т.Г.Шевченко

... Детальніше
Блоги
Мені сьогодні 30 років :) Катерина Бондарєва
29.03.2024
Можна написати дуже довгий пост про те, скільки я всього зробила, скільки країн побачила, проектів н ... Детальніше
Той морок Олександр Твін
29.03.2024
Сьогодні близько 13:00 викладу нове оповідання Доволі незвичайне темне фентезі Заходьте почитати) ... Детальніше
Про опенколМай Мальцев
29.03.2024
Миру! Одна з моїх неприємних робіт — розсилка повідомлень щодо не проходження текстів у номер. Я поч ... Детальніше
"Демони Розумового Горища" тепер і в аудіоформатіЮгин Кобилянський
28.03.2024
Неймовірна Dodo Vess озвучила декілька віршів з моєї збірки поезії "Демони Розумового Горища" Тому ... Детальніше
Коли є ідеї, але немає моральних силДар'я Мацелевич
28.03.2024
Всім привіт :) Я зараз трохи поміняла вид діяльності та проходжу навчання для отримання сертифіката. ... Детальніше
Про оповіданняДіана Вінтер
28.03.2024
Завжди, коли пишу або читаю оповідання, думаю, що його можна було б перетворити в книгу. Розкрити вс ... Детальніше
На Аркуші вже:
10065читачів
112862коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: