Електронні книги / #вірність (15)
ПРО НИХ КАЗАЛИ: "ІДЕАЛЬНА ПАРА"
Про них казали: «Ідеальна пара».
Ну, а вони такими і були.
Амуром зшиті. Скроєні богами
Для спільної життєвої ходи.
В нім не було нічого велетенського.
Вона була звичайної краси.
Але їх пальці заплітались веснами,
Коли вони разом кудись ішли.
Вини один в одному не шукали,
Але шукали виходи завжди.
Чи ж розписали їх? Чи обвінчали?
Чи в паспортах їх штампики були?
В них для вовків були із честі мури.
Для хитрих зрад підстави не росло.
В ній не жили ні глянці, ні гламури,
А в нього автопарку не було.
Але у них були щасливі діти,
Сімейні вечори, із липи чай.
Вони удвох читали мудрі книги
І аж ніяк не нудились з мовчань.
У їхній спальні дуже шанобливо
Стелилось ліжко. На весь вік одне.
Нащо ж мінять, коли воно пестливе?
Хоч трішечки риплюче, таж зручне!
На циферблаті стрілки зупинялись
В передчутті щасливих заповзять,
Коли вони сивинками єднались
Над жданими колисками внучат.
Уся робота в них робилась спільно.
В них відпочинки спільними були.
Давно згуляли сріблене весілля,
До золотого майже підійшли.
Життя й чоло ложбинками пооране,
Але на серці не порохнява.
Раніш їх пара цокала підборами,
Ну, а тепер – ціпочками двома.
Вони так мило носять окуляри!
Тримають, щоб розгледіти як слід
Всю доброту. Зло ігнорує пара,
Бо обмина його скиданням лінз.
Красу й здоров’я ластиком підтерто.
Але ж вони так звичні жартувать:
Вона використовує люстерко
Йому по вусах зайчики пускать.
За них переживає все містечко.
Хвилюється за них і часоплин.
Щоб зупинились їхні два сердечка
У день один.
...
«У вічну славу...»
***
У лиху годину
Випробувань
Ми -- всі,
Українці
Мусимо допомагати
Один одному,
Бо в цьому --
Наша єдність
І наша сила
Порятунку..,
Де міцність одного
Вливає впевненість
Всім людям нації,
Бо так велить
Всевишнього глас,
Який чують Волхви
Та несуть Правдою
Переконання
Слова
У вічну славу
України...
-------------------------------
28.01.2023; Paris (Aurora)
==========================
(!!!)
Autor ::
Катинський Орест
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004267
(Katynskyy Orest)
==========================
...
Рух всупереч
Рух всупереч,- по зустрічній убивчий
В тісному без віддушини пазу
І кпить із мене вітер - дух поривчий
Бо я не йду,
і не лечу,
- повзу...
Та знаю зупинитися не смію
У час біди зупинка - вірна смерть!
В слабі серця вливаю я надію -
В заповнені зневірою ущерть
Моє усе в синцях уперте тіло
Жене вперед в душі нестримний жар
Хай на кінці чекає очмалілий
Страхітливий всіх темних сил владар
Я не зверну, не відвернусь, не стану
Між кроків передишку не прошу
Ітиму до мети безперестанно
Навчу!
Здолаю все!
І напишу!!!
В. Самотар
13.10.2023
...
«ОДА СЛІПОГО СВОЄМУ ПСУ...»
***
На нього я надіюсь,
Для нього я живу --
Той, хто тепер надію
Підтримує мою.
Його чотири лапи
І мудрий погляд-нюх,
В мене тепер вселились.
В мені тепер живуть.
На нього я надіюсь,
Із тим щодень живу --
Хто кожен день дорогу
Спроваджує мою...
До нього прислухаюсь.
Мої думки у нім :
І кожним моїм нервом,
І кожним днем своїм...
На ного я надіюсь,
Його життям живу, --
Хто нервом мого зору
Провадить через тьму...
І все, що є у мене --
Це він, моя Рідня.
Він моя ніжність мила --
Він перше моє "Я"...
----------------------
2005-2006, PARIS
========================
(!!!)
Autor ::
Катинський Орест
https://probapera.org/
----------
Ще читати автора :::
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990978
(Katynskyy Orest)
==========================
...
«Я з тобою..!»
***
-- Ти зі мною..?
Тебе я питаю...
-- Я з тобою..!
Ти кажеш мені,.. --
Це найкраще,
Що щастям я маю,
Бо достатнє,
Коханням --
В житті...
-----------
Що б не було
І як би не було --
В перешкодах,
Якими йдемо...
Ми зуміємо -- разом,
Я знаю,
Бо, в одному -- у цім
Живемо...
-----------
Хай буяє
І стелиться нежить,
Як погода і пошесть
Життя..,
Але ми разом --
Разом, у всьому --
І зумієм дійти,
У повазі та розумінні --
До свого кінця...
-----------
-- Ти зі мною..?
Тебе я питаю...
-- Я з тобою..!
Ти кажеш мені.., --
Це найкраще,
Що щастям я маю,
Бо достатнє,
Коханням --
В житті...
--------------------------------------
17.10.2023; Paris (Aurora) ==================================
(!!!)
Автор :::
Катинський Орест
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996561
(Katynskyy Orest)
=======================
...
Тим, хто змушує Землю обертатися
Сміявся товстопузий багатій
Із друзями гуляючи у барі:
- У цьому світі все - лише товари.
Політиків купую, як повій.
Я тренди задаю, я правлю бал.
І не лякаюсь ні війни, ні грому.
Мені, немов теляті золотому,
Приносять люди душі на алтар.
У мокрому окопі на нулі
Сидить хлопчина, втомлений і змерзлий,
І страх проймає, ніби гостре лезо,
Коли снаряд торкається землі.
Не має статків, влади між людьми.
Та побратимів не цікавлять гроші.
Як на алтар, себе кладуть на ноші,
Його від кулі криючи грудьми.
Земля цинізмом прогнила до дна.
Уже б і не крутилася, одначе
Такі серця в окопах тих гарячі -
Лиш через них не спиниться вона.
...
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Слава Україні, аркушики! 🇺🇦
«Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»
Т.Г.Шевченко
... Детальніше