День народження Великого Кобзаря! 💙💛

Електронні книги / #мрія (74)

Моє єдине тобі прохання...

Ти не здавайся, благаю, ніколи...

Не гальмуй на своєму шляху.

Іди завжди вперед, навіть поволі.

Правда, ти ж хочеш осягнути мету?

Ти не здавайся, благаю ніколи...

Стій на своєму, коли нема сил,

бийся завжди за свою долю,

бийся, навіть якщо лишився один.

Ти не здавайся, благаю ніколи...

Життя непросте, я знаю, повір.

Не раз завдаватимуть тобі болю,

та ти здіймись як орел, вище гір.

Ти не здавайся, благаю, ніколи...

Розправ свої крила і вільно лети!

Лети вперед із силою волі!

В своєму серці її збережи.

Ти не здавайся, благаю, ніколи...

Здолай вже нарешті військо біди.

За ним ховається твоя доля,

Вона тебе жде, не здавайся. Іди!

Ти не здавайся, благаю, ніколи...

Вінтоняк Юрій

20.09.2021р

...

Вінтоняк Юрій

ЖАДАНА

Сонце, день. А я чомусь розбита.

Та життя міняється раптово —

Ти прислав мені в дарунок квіти,

І усе знов стало кольорово.

Ще й слова, яких давно чекала,

Вдаючи банальне спілкування.

Дав відчути, що я теж жадана.

Хоч й боявся так цього зізнання.

Вмить з'явилось більше різних сенсів,

Я тепер всміхаюся щасливо.

Напечу тобі вишневих кексів

Та чекатиму побачення мрійливо. ❤️

...

Amara

Мрія

Серед лугу запашного,

Біля ясеня старого

Жив маленький Стрибунець.

Мріяв в ліс переселитись,

Та боявся загубитись,

Бо шляхів не був знавець.

Якось стрів він Мишенятко,

Пригостив його зернятком,

Пожалівся на біду.

— Знаю, стане хто в нагоді

У твоїй важкій пригоді.

Я як раз до нього йду.

Гризунів місцевих знає

В салки з бабками гуляє,

І з воронами на "ти".

В нього друзів — міріади,

Може хтось із них порадить

Як у той твій ліс дійти.

Бігла путь поміж травички,

Мандриків вела до річки,

Де латаття й очерет.

Тут зібралися Курчатко,

Жук, Павук і Жабенятко

В чому єдності секрет?

Пісню разом заспівали,

Потім в хованки пограли —

Весело проходив час.

Говорили про погоду,

Про новини та природу,

Й жартували водночас.

Стрибунець набрався зваги,

Попросив у всіх уваги:

— Шлях до лісу підкажіть.

Прагну в тишу й холодочок.

Винайти там свій куточок,

Мрію втілить поможіть.

— На тім боці є стежина, —

Мовив Жук через хвилину, —

Йде до лісу навпростець.

Гарний міст тут був раніше,

Зруйнувався навесні ще,

Хід закритий нанівець.

Як ту річку перетнути,

Щось ніхто не міг збагнути,

Та невже на цьому все?

— Човен вирішить питання, —

Птах розвіяв хвилювання, —

Швидше вітру понесе.

Комишеве листя щільне,

На частинки розподільне,

Прудко діло йшло на лад.

Кожен винайшов роботу

Виявив свою турботу,

Не цуралися порад.

По воді кораблик плине

На мотузках з павутини,

Каченятко взяв на гуж.

Мрійник з сумнівами б'ється,

Бо душа додому рветься,

З кожним поштовхом чимдуж.

— Повертай назад, мій друже,

На той ліс мені байдуже,

Тільки зараз зрозумів.

Рідний луг, повітря, небо

І товариші, що треба,

Саме цього я хотів.

Страх збиває з пантелику,

Шкоду робить завелику,

Ціль була така близька.

Пройде час і сила мрії

Кликатиме знов до дії,

Човник в кущику чека...

...

Іванка Кукушка

Українська мрія

Я хочу вранці почуть: «Перемога!».

Відкрити голосно шампанське з фантаном!

Почути від коханого: «Ми їдемо до дому!».

З’їсти наш торт із коробки з каштаном!

Обняти друзів, бабусю та маму,

Побачить в небі салюти яскраві!

Вдягнути м’яку домашню піжаму,

Розплести коси свої золотаві.

А поки ми чуємо в темряві взриви,

Читаємо новини 24 години,

Просимо богів щоб не було вранці зливи.

І дякуємо солдатам, бо ми з України!

06.02.2022

Ангеліна Александренко

...

Ангеліна Александренко

Мрія

На столі палає стрічка,

Вже розплетена коса.

Я долонями до неба,

Бо ти неземна,

Ти неземна!!!

Два озера, що навпроти,

В них блукає дивина.

І смарагд очей зелених -

Хвиля вій мене змива.

Ця хвиля вій мене змива!

Приспів:

Дві краплі спокути,

Пір'їнка до рути.

На мрію дитини

І трапиться диво.

То напій для серця

Без даху і краю.

Ти поруч зі мною -

Я Рай відчуваю.

День у день радію Сонцю -

Мружать очі два коти.

До твоїх принад дівочих

З малку із під столу йти.

Ти мені ж бо до вподоби!

І без всяких дивних чар

Ще із школи закохався,

Інших геть не помічав.

Я інших геть не помічав!

Приспів

Не відкрию таємницю:

Зорі є на дні криниці.

Так і я був задивлявся,

Підійти не наважився.

Той напій міцнів з роками

Та без зміни почуттів.

Я з тобою мила разом.

"Дякую"! Сказати хтів.

Приспів

Цілісна композиція за посиланням в коментарях.

...

Легрей

Мрій

(Надихалась треком Kenya Grace - Strangers)

Хто б міг подумати, що в тій пісні буде про нас.

Настав той день, настав той час,

Коли ти не відповів розчинившись в тумані.

Залишив мене одну, на грані.

І стали ми знов незнайомці.

Не хочу бути я в цій зйомці.

Кульгає сценарій, актори німі,

Знову я у дивній грі.

Знову в тенетах почуттів і бажань

Скільки вже можна цих прикрашань?

Скільки можна вигляд робити,

Що не знав, що серце можна розбити.

На солоні росинки розлетілось мале.

Вона хоче дивитись, а світ весь пливе.

Відпливає в далекі-далекі краї,

Туди, де будинки із наших мрій.

МРІЙ, ДИТИНО! Не забувай!

Всім твоїм болям буде край!

І ти допливеш до своїх мрій

Та тільки вітрила будуть з надій.

А човен збудуєш із уламків отих.

Силу і волю, головне, не згуби.

Вірність і щирість з собою візьми,

Хай будеш одна ти, хай будеш один.

І пуститься в путь, у довгу дорогу,

Хай буде постійно багато тривоги.

Про неї забудь, його ти прости,

Буде вже легше до краю плисти.

Забудь про ті сльози, про милі слова,

Його вже давно із тобою нема.

Немає і сенсу мучитись далі,

Всі спроби втікти твої невдалі.

Бери свої весла із стійкості сталі,

І ти пропливеш крізь море печалі.

Там буде щасливих моментів багато,

Але краще, лиши їх згадати на свято.

Не хочеш гребти? Лети в літаку!

Будь-який транспорт, що тобі до смаку.

Як-небудь роби ти ці кроки вперед,

Маєш вибратись із жахливих тенет!

Не знаю я, скільки часу пройшло,

Але ти поглянь, ніби сонце зійшло?

Так, відкрий очі, поглянь як те сяє!

І соловейко вже десь співає!

Нарешті, ось берег, і всі ті ж будинки.

Ми дочекались цієї зупинки.

Де відпочинеш, спокійно можеш поспати

І не доведеться жáхів чекати.

Бо сни тут солодкі, за цукор солодші,

Такі ти не глянеш десь та й за гроші.

Раптом збереться все щастя в очах,

Та потече по червоних щоках.

Бо ти розумієш, що знову все добре

Немає у тебе більше турботи.

Не маєш ти більше на диво чекати

І починаєш вже сам витворяти.

Все, що захочеш, хоч і не все ти умієш.

Але тепер не тільки мрієш!

Робіть ви ці кроки, хай і невдалі,

Хай і зламались ваші педалі!

Зберіть їх до купи, візьміть трохи клею,

І з цілими їдьте на нову алею.

Там не здавайтесь і знову творіть!

І не давайте собі догоріть.

...

шум ю

Чарівній мрії

Не пахне вже весняний бузок

І сонце більше не гріє.

Час тікає крізь пальці, мов пісок.

Де ж ти, моя чарівна мріє?

Чекаю на тебе все життя.

Час плине, а тебе нема.

Немає вже й надії

І тепла більше нема.

Але думка про тебе лине –

Про твої очі і вуста,

Моя чарівна мріє.

Не знаю прийдеш ти чи ні.

Співає вітер сумні пісні,

А я все слухаю й благаю –

Побачити чарівну мрію

Більш за все на світі бажаю.

16.05.2021

...

Fröhliche Kitty

Осінній вальс

Опустило літо коси в осінь,

Час змиває спогадів сліди,

Але ще яскріє неба просинь,

Не торкнулись серця холоди.

Пам’ятаю голос твій і дотик,

Часто зазираю в телефон

Раптом пролунають ніжні ноти -

Проженуть розлуку, наче сон.

СМС-ки шле в майбутнє літо,

Мрією наповнює життя,

Та чи зможу я тебе зустріти,

Чи в минуле буде вороття?

Пам’ятаю голос твій і дотик,

Часто зазираю в телефон

Раптом пролунають ніжні ноти -

Проженуть розлуку, наче сон.

Чи теплом огорнуть твої руки,

Затріпоче серце, ніби птах,

Щезне біль утрати і розлуки

У кохання чарівних світах.

Пам’ятаю голос твій і дотик,

Часто зазираю в телефон

Раптом пролунають ніжні ноти -

Проженуть розлуку, наче сон.

Світлана Мазуренко

...

Світлана

Розпашіле літо іде до межі,

Розпашіле літо іде до межі,

Вже віддало людям всі свої куші:

Ранками сріблило поле і бліндаж

І чоло студило воїну, бо наш,

Маскувалюну сітку виплело з лісів,

Уселяло віру співом солов’їв,

Падало в долоні жменями суниць,

Шлях бійцям світило спалахом зірниць,

Куталось щоночі в чорний оксамит

Й зорі розкладало, ніби ворожбит.

Так їх розкладало, щоб усе збулось,

Те, що споконвіку в серці запеклось:

Щоб громи гриміли тільки дощові,

Не стікали кров’ю хлопці на траві,

Не змивала вроду вдовина печаль,

Серце не колошкав за загиблим жаль,

Не чорніли вирви серед мертвих нив,

Смерть не заправляла у руїнах жнив…

Йшло повільно літо осені навстріч,

Щедро роздавало сонце навсібіч,

Десь-то воно знає, бачило в зірках

Український вільний і щасливий шлях.

Світлана Мазуренко

...

Світлана

Розпашіле літо іде до межі,

Розпашіле літо іде до межі,

Вже віддало людям всі свої куші:

Ранками сріблило поле і бліндаж

І чоло студило воїну, бо наш,

Маскувалюну сітку виплело з лісів,

Уселяло віру співом солов’їв,

Падало в долоні жменями суниць,

Шлях бійцям світило спалахом зірниць,

Куталось щоночі в чорний оксамит

Й зорі розкладало, ніби ворожбит.

Так їх розкладало, щоб усе збулось,

Те, що споконвіку в серці запеклось:

Щоб громи гриміли тільки дощові,

Не стікали кров’ю хлопці на траві,

Не змивала вроду вдовина печаль,

Серце не колошкав за загиблим жаль,

Не чорніли вирви серед мертвих нив,

Смерть не заправляла у руїнах жнив…

Йшло повільно літо осені навстріч,

Щедро роздавало сонце навсібіч,

Десь-то воно знає, бачило в зірках

Український вільний і щасливий шлях.

Світлана Мазуренко

...

Світлана

А десь Весна

А десь буяють дикі вишні.

П’яніють бджоли в ароматах

Гудуть від них дерева пишні.

І гомін на обійстях та у хатах.

Так легко на душі і сонячно!

Немов весь світ чекає свята.

Зростає перший дикий соняшник

І сміхом сяють оченята.

А десь, нічого й не мінялось. Вже давно.

Солону зливу сіре небо віджило.

Та в пам’ятях старих відлуння майорять

Тих днів гірких, що їх не хочеться згадать.

І дивлячись із тих часів у сьогодення, мовчки

Зберу у пригірщ теплих почуттів. Заговорю сорочку.

Нехай зігріє душі днів. І проросте в садочку

Родинним деревом дідів. Та вбереже синів і дочок.

Настане день в якомусь часі, і під небом

Я посміхнусь, розправлю крила понад степом.

Вдихну солодкі запахи весни, заллю зіниці цвітом,

Під звуки ніжної струни, рожеві й теплі, наче літо.

...

Мілена Грім

Сон

Я бачила сон, де небо безкрає

Стрілою принозує слід літака,

Високо-високо, де птах не літає...

Чи спогад, чи мрія моя отака...

Лежати у полі, де жито дозріло,

Де жайвір співає, збирає росу,

Де вітер сплітає колосся уміло,

Волошки і маки прикрасять косу.

Вдихнути на повніїї груди повітря

Без запаху пороху, крові, вогню,

Без страху, без болю, з душею, відкрито

Радіти що миті і кожному дню.

Всміхатися щиро, щоб серце палало,

Приймало тепло, дарувало стократ,

Щоб розпачу й горя ніколи не знало,

Щоб хтось повернув його втрачений шмат!

Дивитись на небо, як сонце мандрує,

На хмари, поля і безмежні ліси,

Які вже ніколи й ніхто не сплюндрує,

Ніхто не торкнеться цієї краси!..

Я бачила сон чи то спогад приходив

З далеких, поглинутих часом глибин...

Довкола руїни і небо палає,

В вухах не стихає сирен гіркий дзвін...

...

Катаріна Рейніс

PHILOSOPHIA

Хто є ви? Повна склянка чи пуста?

І скільки в вас всього й чого налито?

Вода чи келих вкрай дешевого вина?

Чи десь солодке, але й кисле враз мохіто?

Яка в вас оболонка? Чи міцна?

Стакан з паперу чи кришталь яскравий?

З яких матеріалів в вас вона?

Чи ви метал: твердий, та дещо ржавий?

В яких умовах розкривається напій?

Чи де прийнятно вас буде вживати?

Це все дурня — живи в потоці мрій!

Найкраще, знайте, це не забувати! ❤️

...

Amara

В часи терпкої ностальгії

В часи терпкої ностальгії

Мене рятують тільки мрії,

Повзуть по пам’яті моїй

Мов вужиків малих сувій.

Колись здавались недосяжні,

Будили кров. Були звитяжні.

Відгомонів роками час

І мрії втілились для нас.

В хвилини розпачу, буває,

Я знаю: там за небокраєм

Мене чекають дні нові

І їх узори рятівні.

Не вір нікому, окрім себе.

Ні тим, хто там сидить - на небі,

Ні тим, хто на землі керує –

Твоє життя їх не турбує.

Не опускаю крила духу

Не вірю в острах грізні рухи.

І шлях мій щирий - до сердець,

Бо так нашіптує творець.

...

Мілена Грім

Вогонь патріота

Нескорений болем

Пошарпаний горем

Шукаю правди

Знаходжу волю

Чи зможу позбутись

Бажання помсти

Не покине ніхто

Криваві форпости

Я створений днем

Безтурботним і світлим

Там сяяло сонце

І пахли всі квіти

Кожен день у вогні

Полоні думок

Я вбиваю себе

Витискаю всі соки

Куди мені дітись

Не знаю тепер

За що тут вхопитись

Боюся, замерз

Надворі холод

У голові спека

Я тут один

І закрита аптека

Чи ти гадаєш

Що я зможу забути

Покинути, стерти

І просто заснути

Згадайте люди

За що ми боролись

Все, що віддали

І на що напоролись

Наша воля - то доля

Наша сила - то єдність

Наша мрія - мир

А зброя - це слово

...

Сидень Шкільний

Я теж про це мрію

– Мамо, а завтра в садочку будуть сирени?

– Надіюсь, що ні, хоч не знаю напевно…

Та нас захищають відважні солдати.

Не бійся нічого – у війську наш тато.

– Мамо, сьогодні в садочку від вовка ховались.

Він вив, як сирена, та ми не злякались.

Ми вовка прогнали!

– А що ви робили?

– Співали всі разом “Червону калину”.

– Мамо, мене захищають солдати від чого?

– Від тьми велетенської й демона злого.

Та світло несем ми у наших серцях –

Відстоїмо землю свою до кінця!

– Мамо, коли повернеться додому наш тато?

– Я вірю, цей день вже недовго чекати.

Я мрію почути нарешті від нього:

“Сьогодні святкуємо ми ПЕРЕМОГУ!"

Маленькі долоньки обняли за шию.

І тихо почулось:

– Я теж про це мрію!

...

Анна Джулай

На відстані...

Розметала нас по світах

Буря люта вітрами сильними.

Ми стрічаємось лиш у снах,

Злу пітьму прориваєм мріями.

Я для тебе пишу вірші,

В візерунки думки сплітаю.

Сподівання та біль душі

У мереживі слів ховаю.

Б’юся мов би у клітці птах,

Не скоряюсь жорстокій істині —

Ми у різних живем світах,

нездоланні між нами відстані.

Та, блукаючи між людей,

Сподіваюсь — колись зустріну я

Ясний погляд твоїх очей,

Птахом в небо у них полину я.

Нескінченний Чумацький шлях

Ту жаданую мить не стримає.

Душі наші сплелись у снах,

Ми навік поєднались мріями.

Але доки ще йдуть дощі,

Небо крається громовицями

Я про тебе пишу вірші,

Я кохаю тебе на відстані.

...

Роман Тихий

Мрія

В темно-синіх просторах неба

Сяють зорі. Такі ясні!

Мов би кличуть мене до себе,

Ніби кажуть - до нас прийди!

Промінці свої, наче руки,

Простягають вони мені.

Ухопитись би, дотягнутись.

Іще трішечки... Трішки...

Ні. Не дістану - 

Мала ще зростом.

Як би швидше мені зрости.

Я б майнула до зір у гості

В ті далекі ясні світи

Де незнані іще планети,

Де простягся Чумацький шлях,

Де хвостаті зірки - комети - 

Наче дивний казковий птах.

Я нікого там не ображу,

Не порушу небес красу.

Лиш матусі краплинку неба

В подаруночок принесу.

...

Роман Тихий

Сон на зорі (пісня)

Розгорається в небі полум'я

В небі полум'я зорі ранньої.

Розливається в серці радістю

В серці радістю незвичайною.

Знову з'явишся ясним променем

Ясним променем, тихим подихом.

Зачаруюсь я ніжним поглядом

Ніжним поглядом, легким дотиком.

Я шепчу тобі - мов вишневий цвіт

Мов вишневий цвіт ти прекрасная.

Ти скажи мені як зовуть тебе

Як зовуть тебе, зоре ясная.

А у відповідь - не питай мене

Не питай мене, не питай мене.

Сни короткі та ти пам'ятай мене

Пам'ятай мене, пам'ятай мене.

Запалало в небі полум'я

В небі полум'я зорі ранньої.

Я прийду тільки ти упізнай мене

Упізнай мене, ти впізнай мене.

Пам'ятай і чекай мене.

...

Роман Тихий

Замріялась

Замріялась і охолов твій чай.

Тож, мріяти буває і невчасно.

Та просить серце: "Все одно, згадай,

Все через що всміхалася ти часто."

Коли в душі є холод й заметіль,

А серце сильно так стискає туга,

Ти спогади візьми й дістань звідтіль

Найкращі миті ти дістань, подруго.

Тобі ж бракує, часом, так тепла,

І, часом, сум твій іншим непомітний.

Згадай себе, якою ти була,

Коли був поруч той, хто так потрібний.

Замріялась і охолов твій чай,

Не вперше вип'єш ти його холодним.

Та тільки добре й миле щось згадай.

Про мрію свою думай де завгодно.

Проблеми - то життєвий сніговій.

А заметіль - це явище сезонне.

Живи натхненно і життю радій,

Бо жити в тузі зовсім не резонно.

22.12.2022

...

Віталія

Синій птах

Відпусти моє сердце, благаю!

Дай посидіти на самоті.

Не піду я з тобою до раю,

Хай загину у тихій журбі.

Не піду я до твоїх обіймів,

І цілунки не милі мені.

Я шукаю блакитне пір'я

Промайнувше у дивному сні.

Де той птах, що губився у зорях,

Мчав наввипередки з дощем?

Зіржавіла струнка його зброя,

Він накрився від зливи плащем.

Я знайду те блакитне сузір'я,

У долонях йому принесу.

Птах погляне на знайдене пір'я,

Пригадавши свою красу;

Розгорне свої сині крила,

Та й порине у далечінь.

Я тебе синім птахом любила,

А тепер ти лишень його тінь.

...

Мрійка

під знаком дзен

дзен?... - гілка квітучої сливи (або кипарис у саду; або: набирати сніг срібним глечиком)...

...і сліпма у мріях

зведений в уяву

шляхом поміж полиск

дивних пірамід.

там, де світло, колір

у коловороті;

колообіг кволий

океану хвиль;

запитання Сфінкса

і усмішка Будди,

лотос, хрест і лаври,

місячний ріжок.

там, де випадкова

куля зупинилась

подихом єдиним,

думкою лише;

в небесах завмерла

птаха швидкокрила

і у медитації

каменів сади;

між абстракцій з лілій

зігнутих і рівних

в розчинах і колбах

дихання і дим;

в променях зіркових

звук і слово тоне,

тане у зірках.

і таким невинним

хмаркою біліє,

знаком недосяжним

прагнень і надій

гойданий в орелях

крізь наїв і чари

мозаїчний світ... -

порухом і жестом,

всім єством до нього,

линеш до мети!...

та брудна реальність

виштовхала мрії,

кинула у бруд...

...в дощову негоду

каву

теплу

п'ю...

****на зображенні - енсо, знак буддизму

...

Ем Скитаній

Мрія

Говорять мріяти не шкідливо

мріяти так важливо, адже щастя

дає нам сили, віру в краще.

В зміни, які можуть відбутись.

Мріяти зараз дуже важлива

те той потрібний човен, який

рухає нас та наше життя вперед.

Як ціль, яка стоїть перед нами.

Мрії у кожного вона свої

є важливими в житті людей.

Наші рішення є рухом до

реалізації їх у цьому світі.

Мрії будуються з наших бажань

Мрії те, що веде нас у перед

Мрії важливі для людей

Мрії це сила, яку знаємо тільки ми Українці.

Наша мрія це покійний сон без тривог.

Наша мрія це зорові найрідніші люди

Наша мрія це щоб кожен повернувся живим додому.

Наша мрія це мир та спокій на нашій Землі.

Наша мрія це щоб ворог згинув, зник та більше ніколи нікого не чіпав.

Наша мрія це щоб світ був без хворих на голову людей.

12.10.22

...

Тетяна Фан
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
День народження Великого Кобзаря! 💙💛
09.03.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

«Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»

Т.Г.Шевченко

... Детальніше
Блоги
Той морокОлександр Твін
29.03.2024
Виклав нове оповідання Запрошую почитати ... Детальніше
Мені сьогодні 30 років :) Катерина Бондарєва
29.03.2024
Можна написати дуже довгий пост про те, скільки я всього зробила, скільки країн побачила, проектів н ... Детальніше
ТРУДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУСергій Волошин
29.03.2024
Спілкуючись зі своїми читачами, помітив одну особливість, на яку не знаю як реагувати. До сих пір не ... Детальніше
Весна і кохання. Флешмоб еротичних оповіданьМіло Севіч
29.03.2024
Шановні Аркушники, читачі, та гості, хочу запропонувати усім невеличку розвагу, а саме флешмоб. ... Детальніше
А знаєте, про яке місто на Аркуші пишуть найчастіше?Нівроку
15.12.2022
На Аркуші публікують свої твори вже 1162 автори з різних куточків України. Є письменники як зі сходу ... Детальніше
Конкурс Король/Королева крінжу.Таліана
07.03.2024
Кінець голосування! Голосування триває до 29 березня включно. Поставте оцінки під творами. Обов'язко ... Детальніше
На Аркуші вже:
10066читачів
112928коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: