Підписати угоду

Сьогодні в мене було завдання підписати угоду з ІРЦ. Я вклала до прозорої жовтенької папки дві угоди, про всяк випадок взяла свою ручку обв'язану червоною ниточкою. Червона нитка слугує, на думку моєї директорки, запобіжним методом проти того, що ту випадково прикарманять, та й попрямувала в пошуках пригод. Біля ІРЦ облаштовують дитячий майданчик 👇🏻
https://x.com/stemmarina/status/1993598720366019061?s=20
Все сталось швидко, директор ІРЦ підписала угоди і я, користуючись нагодою, вирішила піти в магазин. Мені потрібні були ножі для канцелярського будівельного ножа та сам ніж канцелярський для офісного використання. Але як це трапляється у жінок, одними ножами не обійшлось, тому я купила риночку для вазона, нещодавно мені подарувала колега фіалку, та ще й халву купила до чаю. Виходжу я собі в надії на те, що мій вазон буде красивим, та ще й смачненьке до кави... і тут прямо перед магазином три міліціонери, котрі часто відвідують нашу школу з метою створення безпечного освітнього простору для наших здобувачів освіти, тягнуть до машини чоловіка приблизно мого віку, можливо, молодшого. Спочатку я подумала, що той вкрав щось... але це ж смішно, людина прямувала на роботу. То його напевно тягнуть туди, де ніхто не хоче бути. І от мені цікаво, чому ми не можемо нічого зробити? Я проходжу повз з думками, що от він прямо на війну піде, ну, трошки повчиться... а в магазині вчора багатенький мужчина з сім'єю купував іграшки для нового року. Я подумала, що в нього якась хвороба серйозна, типу третьої ноги. І наче правила для всіх однакові, але й ні. А можливо, я просто дивлюсь на світ депресивними очима, і не вмію бачити прекрасне. Але в мене є риночка для вазона... https://x.com/stemmarina/status/1993604260043297180?s=20
У мого вазона точно життя краще ніж у цього чоловічини, що буде відірваним від сім'ї через те, що не може купити третю ногу.