🍉 Українські кавуни! 🍉
Всі блоги

Уникай цього в своїх історіях!

Іван Дурський
26.11.2022

Давайте одразу: я не пан Сторітелер, не бук блогер і не знаю все на світі. Я просто пишу вже майже другий десяток років, а читаю й того більше. Я не можу навчити писати, власне допис не про те. Я б хотів поговорити, як НЕ треба писати. Це всього лише суб'єктивна (на скільки це можливо) думка. Тож...

  1. Перестань прокидатись, вмиватись і запізнюватись в школу!
    Є різні літ майданчики, де можна заплющити очі й тицьнути пальцем — і попаду на таку історію. Читач так починає знайомство з героєм (8 з 10 героїнею). Це банально, заїжджено і нудно. Ось так НЕ починай.

  2. Вести свою гру...
    "Яку гру він веде?" Після цих слів сподіваєшся на Техас Холден покер, але ніт. Не сперечатимусь, такі вирази притаманні месьє Лектору чи будь-якому іншому психопату, але не тоді коли мова заходить про паскудні характери героїв любовного роману. Або інший не детективний жанр.

  3. Романтизований криміналітет.
    Він злочинець, найманий вбивця, гроза району (універу, школи, дому престарілих), але в нього благородне серце. То його життя змусило. Це просто банальне відбілювання злочинця, а в літературі це авторська лінь. Прописувати складність персонажа? Ніт, просто перефарбуємо його й удамо, що нічого не було. Лишіть цей шлак кацапні, де на історії про «прастова пацана» виростають цілі покоління майбутнього перегною.

  4. ПБС не безшумний.
    Так-так, мої дорогенькі любителі історій про шпигунів та кілерів. Глушник, (або ПБС) на зброї не робить постріл безшумним. Тихішим, так. Ну, як тихішим? Закладе в одному вусі, а не у двох, це факт. І, можливо збереже перетинки при стрільбі в приміщеннях. Але безшумною зброю це не зробить. Хіба в кіно. І у твоїй історії, бо ти не поцікавився перед тим.

  5. Мда, буфера, алломля.
    Так говорить невиховане бидло. І не проблема ніби, що бидло так говорить у твоїй історії. Проблема, що якщо вже вкраплювати різні розмовні пеєративи в слова своїх героїв, то роби це красиво. Або ніяк.

  6. Діалоги з життя…
    Подивімось правді в обличчя. Наша реальна комунікація це дно. Ми екаєм, бекаємо, перебиваємо одне одного, лаємось невпопад. І часто розмови в нас ні про що і не по суті. Цікаво тобі читати в книжках діалоги ні про що? Ось і читачу твоєму ні.
    В хорошій історії немає місця пустим діалогам.

  7. Вибухи.
    Це теж штамп, й від нього треба позбавлятись. Будь-який вибух зблизька це гарантована контузія у твого героя. А з ним, ще гарантовані побічні наслідки, типу баротравми, сліпоти, перебитих дихальних шляхів і травм органів. І, якщо не лікувати (а в наших реаліях ніхто цього не лікує) то воно накладається на ПТСР і залишається впродовж життя. На жаль я побачив це на власні очі, коли був на війні. Деяким моїм побратимам пощастило менше ніж мені. Одним словом: якщо героя твого супер бойовика відкинуло вибухом, то все. Ніхто вже нікуди не йде.

  8. Герой ідіот, але автором не так задумано.
    Це моє улюблене. Один з прикладів. Брутальний альфа самець, король життя, котрий хамить або клеїться до неприступної героїні репліками з дешевих пікап брошур. Давай дуже просто. Брутальний мужик — небалакучий мужик.
    Те саме з героїнею. Неприступна, саркастична, вся така з себе, але поводиться невідповідно. І ніби можна було обіграти це вибиття з рутинної колії, але навіщо? Й так схавають. Того й виходить ідіот, хоча автор не так хотів.

  9. Бісові обрані.
    Це ніби ок. Було колись. Тобто, в Гаррі Поттері чи в Дюні це припустимо. Але то шедеври й там це ок. Зате я скажу де не ок. Майже кожна книжка літрпг або сучасні попаданці в інші виміри чи магічні академії. І дар у них просто так. Бо: ну а чом би й ні? В результаті сюжет зведеться до поступового перетворення героя в Марті (або Мері) С‘ю. Треба воно тобі?

Це були мої суб‘єктивні «фе» в книжках. І зверни увагу, більшість з них через лінивого автора, тобто завжди все можна виправити. Але це я так, думки в голос. Звісно, ти можеш не погоджуватись. Може в тебе є інші «фе», пиши про це в коментарях.

P.s. Або можете зайти на мою сторінку, підписатись та поринути в читання моїх історій. Хтозна, може там теж є якісь штампи…

46

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Роман Фещак
02.12.2022 02:29
Дуже дякую за такий цікавий і точно корисний допис. Над деякими пунктами раніше навіть не замислювався. Подача дуже захоплива та зрозуміла. Збережу собі, а то шкода втратити таку інформацію. Я сам поки що аматор у письменстві, але прагну розвиватися у цьому напрямку і розумію, що ще неодноразово наб'ю собі добрячих ґуль. З такими порадами синців мало би бути менше. Ще раз спасибі.
Дарія Гульвіс
27.11.2022 16:31
Пишу я так собі, але як читач маю вже не такий і маленький досвід, тому прокоментую) 1. Всесильні персонажі, які в результаті раптом витягують усю ситуацію, бо в результаті виникає питання: і навіщо було потрібно все перед цим, якщо одна людина може вирішити всю проблему помахом руки. 2. Цикли, які мали б уже завершитися, але автори продовжують вперто писати наступні книги, які за рівнем значно гірші за попередні. 3. Коли автор намагається нав'язати якусь мораль. (філософію нормально сприймаю, але поки вона теж не перетворюється на моралізаторство(прикладом вдалої книги з великою кількістю філософії є друга частина Дюни)).
Іван Дурський
27.11.2022 20:15
За другу Дюну ваша правда. Вона об‘єктивно гірша за оригінал. І з циклами згідний. То як паразитування.
Мак Карсегі
27.11.2022 15:33
Цікавий блог. Абсолютно з Вами згоден. Хоч більшість штампів не бачив, оскільки не читаю СЛР і безголових бойовиків. Але обов"язково зверну увагу на те, що пишу я сам. Щоб запобігти подібному.
Лариса Бондарчук
26.11.2022 19:20
Коментар видалено автором
Лариса Бондарчук
26.11.2022 19:16
А мене дратує таке: 1) початок - герой/героїня прокидається після вечірки і його/її нудить (дуже часто!); 2) головний герой сучасних любовних романів обов'язково мільйонер/мільярдер (прості хлопці, мабуть, вже перевелися); 3) описи марок машин і їхніх технічних характеристик (автори, мабуть, працюють на СТО?)... Та й багато іншого.. Але врахуймо, є вимоги до класичних жанрів, а зараз ідуть, дуже часто, мікси. І ще, якою б не була бульварна література, вона повинна бути. Це закон розвитку літератури взагалі. Хіба не так? Дякую за спостереження. Дуже цікаво.
Іван Дурський
27.11.2022 00:48
Про мільйонерів забув… Так, ваша правда. Уся література має місце бути. Кожному своє. Питання лише в якості.
Ерік Керсі
26.11.2022 18:48
Ще хочу додати: погано, коли автор тісно асоціює себе з персонажем. По-перше, це пряма дорога до Мері/Марті С'ю, другорядних картонок і пласких сюжетів; по-друге, відверто нецікаво читати чиїсь вологі мрії, перенесені на папір, бодай і електронний ("привіт" авторам жіночих романів). Схоже на бажання деяких батьків перенести на дитину те, чого самі досягти не встигли. Please don't.
Іван Дурський
27.11.2022 00:51
В якості усвідомленої терапії письмом це цілком ок. Але тільки там. Бо в іншому разі то аматорство. В кращому випадку.
Валерія Козел
26.11.2022 18:36
Цікавий допис і тема доволі актуальна. Що завжди дивувало на тому ж самому БукНеті (на навіть на його руснявій версії раніше) так це те, що оці штамповані історії з попаданками, які перевиховують тиранічшних героїв, чи навпаки, їх перевиховують, де вони і обрані, і єдині неповторні, і мають імбові можливості, от такі історії мають космічні рейтинги. Фантастика. Наче історія одна й та сама, міняються лише імена, назви всесвітів і т.д.
Валерія Козел
26.11.2022 19:16
Доречі, так. Я мовчу про опечатки, я ще можу їх пробачити самвидаву та й сама таким грішу. Але коли тьма помилок лексичних, граматичних і, вибачте, плутають гонорар і гонорею - то вже печаль)
Іван Дурський
27.11.2022 00:53
Там специфічна публіка і власники це прохавали. Бились ми там з тими вітряками; а власник ще й малоросом виявився. Добре, що є альтернатива тут.
Dreamer_witch
26.11.2022 18:03
Цікава тема блогу! Я одна з аматорів письменства, тож допускаю різноманітні ляпи, як в сюжеті (хоча стараюсь його продумати), так і в самій мові твору. З багатьма пунктами ваших міркувань погоджуюсь! Чого я не люблю суб'єктивно у творах - це затягнутість (коли читаєш роман і думаєш: "Та скоріш, авторе, переходь до цікавої частини, досить лити воду"), занадто прості сюжети (коли в них немає не тільки розвитку подій, а жодної оригінальної ідеї), засилля нецензурної лексики (її вистачає в повсякденному житті).
Moonrise Darkness
26.11.2022 11:12
Дякую за цікавий і корисний допис! Погоджуюсь з усіма пунктами. Найбільше серед шедеврів самовидаву не люблю наступне: - Комерційний конвеєр творів сумнівної якості, які було б доречніше називати фанфіками, бо одна й та сама ідея повторюється з дуже незначними модифікаціями мільйон разів, а в головних персонажів змінюються лише імена, а характер і більшість рис зовнішнього вигляду лишаються такими ж. Не розумію який сенс писати книгу, якщо можна знайти тисячі майже ідентичних їй. - Психопат, якого перевиховує головна героїня. Вона або бідолашна страждалиця, або сіра миша або володіє нестерпним характером. - Романтизація самогубства, коли головного героя ніхто не розуміє, всі навколо його кривдять, він вбивається і кінцівка така, мовляв, а от тепер начувайтесь. -Незнання автором елементарних речей. Ще якось можна зрозуміти, що письменник-аматор, який в житті не бачив вогнепальну зброю чи андронний колайдер, полінувався погуглити, як воно працює. Але дуже дивує незнання елементарної анатомії, коли, наприклад, в жіночого персонажа вигулькує кадик або очі вискакують із зіниць(!) від подиву. -Відсутність логіки в сюжеті та вчинках персонажів. -Невдале поєднання жанрів і не позначення усіх жанрів твору. Бо на початку був детектив, де події розгорталися в реальному світі, а потім вигулькує якась містика. -Твори, в яких все надто сонячно і позитивно й відсутній будь-який серйозний конфлікт, якась проблема, яку вирішують персонажі. Або ж навпаки, проблема була величезна, але вирішилось усе надто просто й головні герої не доклали жодних зусиль. -Твори без сюжету, де все оповідання складається з описів, занадто несуттєвих, буденних подій або автор розповідає якісь свої страшенно філософські думки, бо, мабуть, у ФБ забанили))) - Коли у якому-небудь фентезі один супер-обдарований гг рятує світ, що робить такі твори зовсім відірваними від реального життя, передбачуваними й нудними. В дійсності будь-яке зло може здолати лише група людей спільними зусиллями.
Олександр Молодецький
26.11.2022 11:28
тут теж все не так просто. "Твори без сюжету, де все оповідання складається з описів, занадто несуттєвих, буденних подій або автор розповідає якісь свої страшенно філософські думки, бо, мабуть, у ФБ забанили)))" - думаю це свій жанр, який має своїх поціновувачів. Наприклад, прости Господи, Гришковець. Як і у кожному жанрі - тут є автори філософські думки яких нікому не цікаві, так і майстри жанру, яким вдається виразити ті думки, які впізнає кожний і радіє, що не він один так думає і як же круто автор це підмітив. "-Невдале поєднання жанрів і не позначення усіх жанрів твору. Бо на початку був детектив, де події розгорталися в реальному світі, а потім вигулькує якась містика." - тут незрозуміло в чому невдалість - звучить як звичайний містичний детектив — звичайне поєднання жанрів, Сам в такому написав пару творів. Наприклад https://arkush.net/book/2672 Вважаю будь-яке поєднання жанрів може бути як вдалим так і не вдалим - все залежить від того, як вийде у автора. "-Відсутність логіки в сюжеті та вчинках персонажів." - теж є такий жанр. Така собі фантасмагорія. Як представників такого жанру можна позначити Кафку чи Пелевіна, на мій погляд. Знову ж таки - можна написати геть погано, а можна дуже круто. По іншим пунктам можу написати пізніше, бо теж не на 100 % згоден.
Moonrise Darkness
26.11.2022 12:50
Якщо єдина цінність твору в тому, що люди радіють, що хтось теж так думає, то це таки рівень дописів із соцмереж. У книги має бути якась літературна цінність і певна структура, а не потік думок автора, який зовсім не досяг рівня Григорія Сковороди. Якщо якийсь умовний Василь, наприклад, пише філософський трактат на тему, як тяжко прокидатися з бодуна, то такий твір навряд чи читатимуть через сотні років й аналізуватимуть відомі літературознавці, хоча однодумців автор збере напевно багато))) Ще один пункт, суміжний з цим, - мораль прямим текстом, ще й від особи автора, замість того, щоб читач сам міг проаналізувати вчинки персонажів, описані події і зробити власні висновки. Стосовно поєднання жанрів. З вашим твором все гаразд, бо в жанрах зазначено, що це таки містичний детектив. І сам твір має вдалу побудову сюжету. А ось приклад невдалого поєднання: В одному конкурсі був твір, де основний і єдиний зазначений жанр - соціальна фантастика, саме оповідання про науковий винахід. Але в творі всі проблеми вирішуються шляхом якоїсь містики, а персонажі не докладають особливих зусиль. І тоді складається враження, що автор не зміг вигадати, як головні герої здолають антагоністів і просто втулив таке магічне рішення проблеми, аби все добре закінчилося. В ''Перевтіленні'' Кафки певна логіка таки була. Гг перетворився на жука і набрид своїм родичам. Він з додаванням містики показав корисливість та егоїстичність людських відносин. В якісній книзі й у відсутності логіки теж є логіка. А ось в багатьох творах самовидаву (а іноді й не тільки) є банальні логічні прогалини, які не мають нічого спільного з жанрами, в яких писав Кафка. Москальських авторів не читаю, тому хто такий Пелевін, не знаю. Звичайно, це моє суб'єктивне бачення вад літературних творів.
Ерік Керсі
26.11.2022 10:56
Дуже жиза. Ми всю книжку намагалися струсити з ГГ німб обраного. Співавтор все тягнув його до унікальності, а я заперечував: "Ні! Стривай. Не треба. Він повинен все кров'ю і потом здобути". На виході намалювався досить переконливий чувак з нормальним апгрейдом від старту до фінішу)
Василь Абибач
26.11.2022 10:30
На ГАку сподобався коментар під схожим дописом (Як треба писати). До речі, його написав той, хто розкритикував ваше фентезі про козаків. Дослівно коментар не пам'ятаю, тому викладу приблизно: Боже, і як ми писали в доінтернетну еру без таких порад. А щодо вашого допису - де в чому погоджуся, а подекуди підтримаю коментаторів))
Іван Дурський
26.11.2022 11:26
Гак то моє місце сили. Тільки там мені радили не писати, все їм було не то і не так. Історії не так читались, не уявлялись. Або занадто кіношно. Після них мене в принципі не пробиває ніяка критика. Люблю я той нафталін, котрий навчив мене показувати літературні зуби. А з дописом — звісно, є в коментарях хороші контр аргументи. І добре, що є.
Василь Абибач
26.11.2022 11:32
а я, наприклад, навпаки, пам'ятаю пораду продовжувати писати й навіть те, що пропонували допомогу з пошуком редактора у Франику)) а щодо того, що не пробиває критика - погано. Бо тоді, або ви йог, або досягли Олімпу, або самовпевнені. Бо ідеалу не існує, завжди можна чомусь навчитися і в купі сміття (критики) можна знайти щось корисне))
Іван Дурський
26.11.2022 11:41
Так, і за редактора пам‘ятаю. Гак це хороша школа. Я б радив її всім ніжним літературним фіалкам, бо то як сито. Стосовно критики, то не берусь сказати чому так. Я ніколи не видалив жодного поганого відгуку на жодній платформі, де коли-небудь були виставлені роботи. Хай будуть. Гірше було б, якби лише хвалили. Значить, щось пішло не так.
Олександр Молодецький
26.11.2022 10:07
Ой-вей, виходить моє оповідання "Останній засіб вбити Мері Сью" порушує одразу декілька правил: тут тобі і Мері Сью і головний герой - поганець, але з благородними принципами. https://arkush.net/book/2734 А взагалі, я вважаю всі ці правила, що не робити хоч і дещо корисними, як рекомендації, але точно не абсолютною догмою. Неправильно себе штучно обмежувати, Хочеться написати про обраного - пиши про обраного, відчуваєш, що тут буде доречним герой-ідіот чи груба лексіка — пиши. Пиши як пишеться - раптом ти обраний і вийде шедевр ;) Якби Джоан Роулінг користувалася цими правилами, чи написала би вона Гаррі Поттера? Так автор блога каже, але ж то шедевр. Коли Роулінг писала свій шедевр, то не знала чи вийде шедевр чи ні. І те що ніхто не хотів публікувати Поттера явно не додавало їй впевненності в шедевральності свого твору. Я навіть з претензією до вибухів та ПБС не згоден, хоча це об'єктивно правдивий факт. Чому в фільмах, які збирають мільйонні збори можна, а в книгах — ні? Чи були би романи про Джеймса Бонда такими відомими та популярними, якби автор притримувався би реалій життя щодо вибухів та ПБС? Ще раз скажу: вважаю автор не повинен обмежувати себе рамками, а писати треба як хочеться, шліфуючи вже майстерність, експериментуючи і так далі. Бо ж раптом саме ви той геній, що напише шедевр, який не вкладається в жодні рамки?
Іван Дурський
26.11.2022 10:09
Погоджуюсь, хай автор пише, як хоче і плює на правдивість. Звідкись то потім мають з‘являтись перли.
Олександр Молодецький
26.11.2022 10:13
ну тобто романи про "Джеймса Бонда" не мають право на життя? Чому ж їх читали та читають мільйони людей та зняли купу фільмів? Правдивість — це добре, але я, як читач, хочу прочитати правдивий, але нецікавий роман чи шпигунську епопею, де герой перемагає суперзлодіїв?
Іван Дурський
26.11.2022 10:44
Коли писались романи про Бонда, тоді люди уявлення не мали, що то за шпигунські диковинки і як то працює. Зараз у нас країна у війні і є катма читаючих людей, котра розуміє, як то працює. І це якраз вибиває з сюжету. Подобаються вам ляпи в книжках? Ну ок. Мені потім сподобається їх висвітлювати.
Олександр Молодецький
26.11.2022 11:07
Ок, зараз люди в курсі шпигунських диковинок? Чому останній фільм про Джеймса Бонда, що був знятий у 2021-му році, заробив у прокаті 774 млн доларів? Як так вийшло, що люди й досі платять гроші, щоб дивитися нереалістичні сцени бойовика? А крім Джеймса Бонда можна назвати ще безліч крутих та популярних сучасних стрічок та книжок, де герої не страждають від вибухів та безшумно стріляють з ПБС. Чому ви думаєте, що люди які пережили війну хочуть знову поринути в реалістичні події, замість слідкувати за нереалістичним але захоплюючим сюжетом?
Іван Дурський
26.11.2022 11:33
Якщо автор пише наукову фантастику, то ок. Раптом в майбутньому таке дійсно буде. Але книги то не кіно. Десь голівудські штампи працюють, десь поацюють болівудські. А десь не працюють ніякі. Нажаль, чи на щастя ви письменник. І це тепер ваше прокляття сідати й розбиратись, що і як працює. Переживати з героями події, перечитувати десятки сторінок заради кількох рядків. Або задовбувати тих, хто розбирається. Тепер ви точно знаєте, як працює ПБС. Я зуб даю, що в наступній книзі ви це врахуєте. Нікуди ви від цього не дінетесь. Я це розумію, і ви це розумієте. І хтозна, може це змусить гг шукати нові способи. І від цього історія лише виграє…
Олександр Молодецький
26.11.2022 10:17
я не кажу, що роман, де герой в першій главі отримує травму від вибуху і до кінця книжки страджає від неї та ПТСР, спивається та скорочує собі віку з трофейного вальтера — це погано. Ні, це серйозна і непроста тема, яка безперечно може бути цікавою людям, підіймає важливі питання реабілітації людей після війни, проблеми суспільства і варта розкриття та обговорення. Але ж точно інтереси людей не обмежуються цим і ще більше людей з більшою цікавістю прочитають про героя, який після вибуху просто струсить пил та піде палити свинособак наліво і направо.
Світлана Філімоненко (Лана Філлі)
26.11.2022 09:49
Я вірю вашим умовним поганцям, коли у них проявляється благородство :) Тому так, це ще треба прописати відповідно.
Іван Дурський
27.11.2022 00:58
Добре, що благородство в них з‘являється не на довго. Бо бути жертвою описаних штампів не дуже то й хочеться.
Тамара Рудик
26.11.2022 09:47
"Але то шедевр" 😀 якщо раптом я напишу шедевр з обраними, то мені можна таке писати 😁
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🍉 Українські кавуни! 🍉
30.01.2023

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Ворог продовжує нахабніти, тож прийшов час реалізувати наші Українські кавуни! 🍉🍉🍉
Сьогодні підсумовуємо гру, проведену на честь звільнення Херсону! ✊🇺🇦

... Детальніше
Блоги
Як ви пишете?Віталій Дуленко
31.01.2023
Вітаю! А поділіться власним досвідом, як ви пишете твори? Чи продумуєте сюжет наперед, чи дозволяєте ... Детальніше
Конкурс "Що відбувається у темряві"Бура Вікторія
19.01.2023
Привітик) Мій твір опублікували на порталі Експеримент на конкурс "Що відбувається у темряві". Запро ... Детальніше
Конкурс "ХАЩІ ЧУМАЦЬКОГО ШЛЯХУ Фантастичні рослини і як з ними жити"Таміла Тарасенко
30.01.2023
Весна! Зима відступає, а все живе – починає (контр)наступати, і робить це досить-таки безжально! А п ... Детальніше
Насилля як тема творівВіталій Дуленко
27.01.2023
Помітив, що в моїх оповіданнях досить часто зображується насилля, як психологічне, так і фізичне. Чи ... Детальніше
Публікуватиму короткий огляд квір-літературиAndrew K
22.01.2023
Я вирішив систематизувати враження і поступово ділитися оглядами літератури за тегами "ЛГБТІК" та "к ... Детальніше
Рефлексія🙄Євгенія Лютневська
27.01.2023
Усім привіт! Сподіваюся, ваш вечір п'ятниці минає чудово, в компанії друзів і рідних) або ж власних ... Детальніше
На Аркуші вже:
5422читачів
32454коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: