Вирізана сцена, кхем!
Коли я пишу розділ, можу годинами сидіти над однією думкою, а на наступний день взяти і все видалити! Це одна з причин, чому я не викладаю шматками розділ, поки не відчую, що він завершений та цілісний. ТАКИЙ ЯК ТРЕБА.
Ось, наприклад, вирізана сцена з останнього розділу, 15-го. Вирізала, бо воно мені здалося дитячим та наївним, а милоти там вистачає і без цього:
Чи згадати. – Він промовисто посміхнувся, явно натякаючи на нещодавню розмову.
– Знаєш, а я вже дещо згадала, – хитро мовила Діана, із викликом спостерігаючи за Майком. Їй хотілося перевірити один здогад.
Обличчя Майка напружилося, брови зійшлися до купи, а очі метнулися на її губи. От халепа. Невже правда?
– Що саме? – натягнуто озвався він, дивлячись їй у вічі. Діана відчула, що починає танути, немов морозиво.
– Що ти мене дратуєш. – Вона відвернулася.
І як з ним тепер бути, коли один його погляд, голос, ба більше, доторк викликає цілу палітру емоцій? Якби ж це були негативні емоції…
А ви вирізаєте безжально написане?
Коментарі
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Слава захисникам і захисницям України! ✊🇺🇦
Щира шана всім, хто невтомно боронить нашу землю від ворога, зупиняючи його на всіх напрямках і вкладаючи всі сили у нашу перемогу.
У найскладніший час ви єдиний надійний гарант нашої безпеки і нічне жахіття для ворога.
Дякуємо за вашу звитяжну працю! Повертайтесь додому живими та неушкодженими 💙💛






