Верлібр про щось всередині 18+
Автор stav.ozero
КОЛОНІЗАЦІЯ
одним із моїх найперших спогадів
був перегляд по допотопному телевізору
ну пагаді
історії про те як вовк-алкаш намагається
зіпсувати начебто інтеліґентного зайця
начебто бо молодь тоді активно спивалась
і перетворювалась на зграю з перегаром
потім вмикався перегляд івана васільєвіча
кавказскай плєнніци
брілліантавай рукі
себто історій про шизофренію зґвалтування і контрабанду
і таким чином союз хотів мене навчити як
йобнутись головою
їбати молодих дівчат
і мутити підкилимні ігри
змалку я часто чув як тато вмикав Висоцкава
на диску коли вертались взимку додому
із неіснуючої нині гуртівні Пакко
на пам'ять про яку залишилась трійка кульків
я відчував наче тато замість Висоцкава промовляє
що якщо змалку тупий
то буду деревом до скону
а як лишусь деревом
то з мого стовбура тесатимуть гріб
іншому бовдуру що впав у Серет
після гучної п'янки на набережній
я гуляв малим по вулицях рідного міста
не цікавлячись сильно
звідки помежи Чорновола Хмельницького
Опільського і Крушельницької
затесались Танцоров Живов Чалдаєв і Ломоносов
і чому на Чорновола стоїть пам'ятник Пушкіну
а меморіал слави совєтській армії знаходиться поруч
зі стадіоном імені Романа Шухевича
я вчився у школі де чверть учнів класу були дітьми
прихожан Московського патріархату
що кликали їх Мішами Артьомами і Васями
я вивчав на зарубіжній літературі твори
що містили в собі грабежі різанини і
переливання води з війни до миру
я народився в сім'ї що була жертвою
розповсюдження совєтського ширпотребу
водночас
я народився в сім'ї що читала Богдана Чалого
і співала повстанські пісні перед сном
вливаючи в мене ту ненависть до племен
котру їм молодим не вдалось виразити
під загрозою фізичного знищення
адже москалі тільки на те й здатні
аби фізично знищити тих
хто не згоден з етнічним фізичним знищенням
і в цьому вони наслідують орди степів
котрим кращого задоволення
ніж убитий чоловік
зґвалтована жінка
виплакана дитина
і зруйнований дім
не існує
і тому я зі школи вчуся вбивати в собі
малороса що хоче у рабство
нищити образи що уповільнюють розвиток
розбирати Кремль аби з нього
вимостити власний собор святого Юра
та все ще маю спокусу спинятись на півдорозі
аби вкотре поцікавитись
чи бува не змінились кочові племена
і тоді один лицар з неба говорить
чим більше росіян ми вбʼємо зараз
тим менше росіян доведеться вбивати
нашим дітям
інша лицарка навпроти мене говорить
мені шкода що поезія не вбиває
і українська мова в мені
вкотре починає цвісти
20.06.22
Коментарі
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Слава Україні, аркушики! 🇺🇦
«Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»
Т.Г.Шевченко
... Детальніше