Файтинг: хто зверху?

В одній із львівських кав'ярень сиділа молода жінка та очікуючи замовлення, гортала стрічку на своєму смартфоні. Раптом відставила гаджет на стіл і втомлено заплющила очі.

«Знову вони за своє, — подумала й потяглася за телефоном, — цікаво, хто все ж таки переможе».

Поглянула ще раз на стрічку чату літературної інтернет-платформи "аркуш" і лише прицмокнула язиком. Швидко набрала блідими пальцями з криваво-чорним манікюром повідомлення:

«Якби дійсно зійшлися в бою один на один мавка та кінь, то я за мавку».

Тут екран її смартфону різко погас, а за мить спалахнув білим сяйвом, що почало набувати кольорів та форм. Поступово вимальовувався пишний весняний ліс і безліч молодих дівчат, що супроводжували одну єдину в смарагдовій короні.

Жінка за столиком лише поправила бездротові навушники та продовжила з зацікавленням спостерігати за дійством на екрані.

Повелителька відважних захисниць лісового царства поволі підійшла до галявини та стала в центрі намальованого рунічними знаками кола. Поглянула на своїх підлеглих і усміхнулася:

— Вони хочуть знати хто кращий, то скоро дізнаються.

Після цих слів магічне коло засвітилося і королева зникла в зеленуватому спалаху.

Картинка змінилася космічними просторами, по яких мчалася світло-блакитна комета з переливами перламутру. В її центрі галопом біг представник кінного царства з планети Анімалбол, що знаходиться в іншій галактиці. Звір рухався до поля битви, де він зустрінеться зі своїм суперником. Повелитель раси розумних коней не збирався віддавати перемогу якійсь лісовій нечисті з планети Земля, що в сонячній системі чумацького шляху.

Кінь прибув першим. Приземлившись на невідомій нейтральній планеті, що на стику двох галактик, він став чекати противника. Міжгалактичне верховенство навмисно обрало полем бою цю непримітну місцину, що радше нагадувала гігантський астероїд, ніж повноцінну планету в якості бойової арени, щоб якомога менше космічних екосистем постраждало. Організатори знали силу цих двох істот і боялися найгіршого - знищення однієї, а то й двох галактик.

Нарешті з'явилася королева мавок. Її поява виявилася не менш ефектною за космічне прибуття ворога. Спочатку серед висохлого кам'яного ґрунту проклюнулися молоді паростки, а далі з сяйного смарагдового кола проросло могутнє дерево, з якого вийшла войовнича мавка. Чорні пасма волосся каскадом спадали їй на плечі. Короткий льняний топ кольору дубової кори прикривав груди, а шорти вище колін підкреслювали стрункі дівочі ніжки. На голові поблискувала корона, обрамлена польовими квітами. Погляд весняних очей з викликом дивився на коня з-під тонких смужок чорнявих брів.

Той не здригнувся, Лише шалено заіржав, ставши на задні копита. Полум'яна грива замайоріла у відблисках перламутрового сяйва. Світло-блакитний вогонь вкривав гриву, хвіст та копита істоти. Могутнє тіло випромінювало незриму космічну енергію. Звір вигравав своїми мускулами, що чітко виділялися під срібним оксамитовим хутром.

— Космічне верховенство зробило мені великий подарунок, дозволивши нам змагатися у фіналі, — вишкірився цар коней. — Переможу і посяду заслужене місце серед них.

— Хвалько, — зневажливо промовила красуня.

Пані у кав'ярні лише легко усміхнулася кутиками вуст на репліки учасників. Кожні сто років космічне верховенство проводить турнір на місце в своїй ложі. Ця подія транслюється по всіх галактичних станціях, однак земляни надто обмежені у своєму розвитку, тому навіть не підозрюють, що зараз відбувається у глибині всесвіту. Та тільки не магічна частина Землі. Всі представники чарівного світу планети вболівають за фіналістку, особливо нечисть. Ця перемога дозволить не лише посісти місце серед шанованих правителів всесвіту, а й втерти носа зарозумілим коням, що давно вже зазіхають на кордони сонячної системи Землі. Якщо королева мавок програє, то цар коней з легкістю зможе прибрати до своїх загарбницьких копит всі дев'ять планет чи просто проковтнути сонце, щоб збільшити свою силу і тим самим приректи землян на загибель.

— Дякую, — сказала жінка, приймаючи філіжанку ароматної кави від офіціанта, не зводячи погляду з екрану.

Над головами учасників запалилося червоне гігантське око, що замість місяця висіло вдалині та передавало зображення по всьому всесвіту. Це слугувало початком бою. На екрані смартфона висвітилися цифри: 3... 2... 1... Старт!

Кінь першим зробив хід. Цар піднявся на задніх копитах і вдарив передніми об кам'яну поверхню планети. По ґрунту пішли тріщини і земля затремтіла. Ріки лави вирвалися з надр і бризнули на супротивницю. Мавка не злякалася: Швидко, мов лань, стрибнула на стовбур дерева і вилізла на самий вершечок. Контури рослини спалахнули зеленим, гілля заворушилося, а стовбур похилився та витягнувся вперед, міцно тримаючись корінням землі. Королева мчалася на дереві, мов на дикому звірі прямісінько на суперника, минаючи усі лавові потоки та тріщини земної кори. Кінь лише хижо посміхнувся і в цю мить пекельний жар досягнув основи стовбура. Дерево вмить обгоріло та зламалося, падаючи важкою кроною в розпечену лаву, Проте мавка продовжила свій рух. Зістрибнувши на незайману гарячими потоками землю, торкнулася долонями ґрунту під ногами. Десятки гігантських дерев вирвалися з-під землі та посунули вбік супротивника. Цар розлютився і набравши розгін влетів палаючою кометою в гущу лісу. Дерева розлетілися на друзки, однак приземлившись, кінь не побачив противника. Аж раптом зверху почувся дзвінкий голос:

— Ось тобі, парнокопитний!

Тримаючи в руках обрамлені зеленим сяйвом дерев'яний меч та щит, мавка нанесла удар згори, сподіваючись застати суперника зненацька. Кінь миттю зреагував і вдарив з розвороту задніми копитами. Лісна войовниця підставила щит, який тут же зламався, прийнявши на себе всю силу удару. Мавку відкинуло назад. Приземлившись, вона перехопила руків'я меча, мов спис і запустила його коневі у морду. Звір лише й встиг хитнути головою, ухиляючись від зброї, та лезо залишило невеличкий шрам на його шиї, з якого стікала цівка блакитної крові.

— Я здивований, що тобі вдалося мене поранити, але досить гратися, — прошипів крізь зуби цар.

— Злякався? Я лише розігрівалася. Проте згідна, час закінчувати бій.

Після цих слів лісова чарівниця виставила руки вперед і вистрелила з пальців десятьма дерев'яними кілками. Кінь лише махнув гривою і перед ним піднялася стіна лави. В наступну мить через завісу жару в мавку полетіла кульова блискавка. Дівчина хутко торкнулася долонями землі і сотні гілок сплелися у міцну перепону. Однак атака виявилася сильнішою, ніж думала королева. Блискавка змогла зруйнувати дерев'яну стіну і вона розлетілася на друзки, осліпивши дівчину яскравим спалахом. Наступної миті мавка почула:

— Це ще не все!

Кінь кометою мчав на суперницю, прориваючись крізь залишки сяйва й гілок і з розгону вдаряючи в неї. Протаранивши знерухомлене тіло, він зрозумів, що це була лише дерев'яна лялька. "Їй знову вдалося мене провести!" — розлючено подумав кінь і озирнувся у пошуку ненависної нечисті. Користуючись попереднім досвідом, поглянув вгору, але там нікого не було. Раптом поряд з-під землі прорвалася гігантська дерев'яна рука і з розмаху вдарила зверху, намагаючись прибити противника, як надокучливу комаху. Кінь в останню мить встиг покрити своє тіло блискавкою і метнутися вбік. Рука випрямилася і з центру долоні проросла мавка:

— А ти швидкий. Мені доведеться змінити форму. Не думала, що буду використовувати її.

В цей момент витончене тіло почало змінюватися: м'язи набрякали і випирали назовні, руки витягувалися і товстішали, мов колоди, очі спалахнули диким зеленим полум'ям. На шкірі проступили товсті судини, наче корені, по яких текла життєва енергія лісу. На зовнішній стороні обох кистей розплющилися смарагдові очі, а на долонях відкрилися пащі, зблиснувши рядами гострих зубів. Чудовисько гордо підняло голову, на якій з-під корони возвеличувалися два дерев’яні роги.

— Мене не просто так обрали королевою, — хижо посміхнулася мавка. У моїх жилах тече кров демонів і я найкраще за всіх із племені володію потоками енергії.

— Мені начхати, з ким злягалася твоя мати і що за потвора в результаті вийшла! Прийшов час закінчити битву.

Кінь видихнув величезну хвилю вогню прямо в основу стовбура. Атака пройшла, мов розпечене лезо крізь масло і дерев'яна рука похилилася. Мавка легко зістрибнула і в повітрі сплеснувши важкими долонями, випустила смарагдову енергетичну смугу. Лінія вирвалася назовні і летячи дугою в супротивника, збільшувалася в розмірі. Цар знову вкрив себе блискавкою і відстрибнув - Цього разу вгору. Зібравши енергію, його тіло ще більше наелектризувалося і з нього вдарила сліпуча блискавка. Мавка лише усміхнулася і виставила долоні, зупиняючи атаку голими руками. Ударна сила відштовхнула дівчину назад, проте приземлившись, вона змогла втриматися на зміцнілих ногах. Новоутворені пащі поступово пожирали даровану їм енергію.

— Не може бути, — прошепотів здивований повелитель коней.

Красуня в кав'ярні лише усміхнулася на репліку геть спантеличеного розумного звіра. Поглинати чужу енергію та додавати її до своєї можуть тільки деякі види істот, та й то через століття важких тренувань таємних практик. Весь цей час кінь використовував власні сили і енергію довкілля, тому скоро вичерпає свої запаси. Мавка ж натомість зможе всотувати його атаки і ставати ще могутнішою. Якщо він не закінчить поєдинок найближчим часом, то точно програє. І кінь це знає, тому сумніви у власній перемозі захопили його свідомість.

Королева не збиралася дарувати час на роздуми своєму супротивнику, тому швидко сформувала енергетичні вири у своїх долонях і вистрелила з них зеленими лазерами. Кінь знову блискавично ухилився вбік, але потоків було два і вони безперервно слідували за ним. Мавка рухами скеровувала промені, заганяючи звіра у глухий кут між гігантськими брилами. Кінь в останню секунду підстрибнув, уникаючи прямого попадання. Камінь позаду розлетівся на шматки. Декілька уламків зачепили царський хвіст і стегно. Тепер мавка наступала, а кінь міг тільки ухилятися та контратакувати. Між ними спалахували електричні та вогняні снаряди і проростали крони дерев. Ніхто не хотів здаватися.

«Потрібно якнайшвидше закінчити бій, інакше я програю», — в паніці розмірковував космозвір.

Наблизившись до суперниці, цар видихнув блакитне полум'я, не даючи їй шансу ухилитися. Мавці довелося поглинути потужну атаку, проте кінь на це і розраховував. Прорвавшись крізь полум'я, він наніс руйнівний удар копитами. Фізична атака спрацювала неабияк вдало, залишивши на світлій шкірі красуні криваві рани. Звір продовжив молотити копитами дівчину, поки її знівечене тіло не впало на кам'янистий ґрунт. Зачекавши декілька секунд, нападник підвів голову на червоне око серед мерехтливих зірок.

— Чому ж вони не оголошують мене переможцем? Хіба що...

У цей момент тіло мавки здригнулося і спалахнуло жовто-зеленим світлом. Енергія запульсувала по коренях-судинах, наповнюючи плоть. Потік ішов від усіх рослин та їх решток на полі бою.

«Вона регенерує!» — промайнуло у нього в думках.

Він тут же поспішив перервати процес і покінчити з лісовою нечистю, але мавка розкрила рот і видихнула струмінь зеленого полум'я. Кінь ледь встиг відстрибнути, проте сріблясте хутро все ж таки обвуглилося і стало схоже на клубки висохлого моху.

— Не один ти можеш видихати полум'я, — єхидно зауважила мавка.

Відновивши своє тіло, вона знову ринулася в бій. Сутичка охоплювала все більшу площу. Величезні кам’яні брили по всій планеті то розліталися від могутніх атак, то підіймалися вгору через ударні хвилі. Камені слугували як захистом, так і знаряддям зброї. Завдяки психокінетичній енергії кінь скеровував їх у мавку, вона ж ховалася за ними, щоб контратакувати. Обоє розуміли, що поєдинок доходить до завершення, проте фаворита не було.

Кінь розлютився і сформував густі чорні хмари над ареною. Пролунав грім... Вдарила блискавиця, однак королева лісу підставила долоні. Все поле бою охопило сліпуче сяйво. Проте цар не зрушив з місця. Він чекав. Мавка поглинула енергію і сформувавши зелене полум'я довкола кулака, розігнавшись вдарила нападника. Саме цього й очікував підступний звір. Ухилившись від атаки, він скерував на дівчину всю психічну енергію, якою володів, щоб паралізувати ціль.

«Якщо не діють стихійні та фізичні атаки, тоді все, що залишається - це сила розуму», — подумки втішався цар своїм планом.

Однак на диво його психічна атака жодним чином не вплинула на мавку.

«Можливо, через те, що вона нечисть?» — подумав кінь. Тоді зауважив смарагдову корону, що випромінювала сяйво.

— Я чекала, коли ти застосуєш свої психічні сили, — переможно посміхнулася королева. — До останнього приховувала цей трюк у рукаві. Знала, що у фіналі зустрінуся з тобою.

Сказавши це, дівчина стрибнула на спантеличеного коня і сіла зверху.

— Злізь з мене! — заволав повелитель коней.

У кав'ярні жінка пирснула від сміху: «Осідлати царя, ще й такого зарозумілого. Для їхнього виду це просто ганьба».

Кінь спробував струсити нахабу, проте вона міцно вхопилася за його загривок. Як тільки він хотів пропустити електричний імпульс по поверхні тіла, мавка встромила чотири ряди гострих зубів йому у шию. Трансформовані пащі глибоко проникли під шкіру, а пальці втримували голову на місці.

— А-а-а-а! — заверещав цар.

Він одразу відчув як лісова примара почала всотувати його енергію. Сила протікала по вузлуватих судинах, живлячи королеву, наче родюча земля дерево. Звір оскаженів: Почав бігати, стрибати, то запалювався космічною аурою, то випускав спалахи вогню з морди. Незважаючи на швидке поглинання енергії, все ж таки частина ударів досягала вершниці, але вона не відпускала жертву. Кінь вдарявся кометою об каміння, підіймав річки лави, викликав блискавиці з громом, та все марно. Його сили поступово, але невпинно гаснули. Нявка ж натомість ставала лише сильнішою. У відчаї кінь заіржав і почав копитами бити землю. Поверхня планети, до того понівечена боєм, почала ламатися. Сила ударів досягла надр і зрештою невеличкого ядра. Планета здригнулася, а в наступну мить розпалася і поглинула все довкола. Чорна діра сформувалася в центрі катаклізму і ненаситно проковтувала все, що потрапляло в поле її досяжності. Усі глядачі затамували подих... Мавка верхом на коні зникла у космічному вирі...

Поглинувши все навколо, згусток енергії згорнувся в крихітну цятку і був готовий розчинитися у всесвіті. Раптом екран спалахнув сліпучим сяйвом, а далі червоне око зафіксувало гігантську комету, в центрі якої мавка мчала на коні, розтинаючи космічний простір.

***

«Так я і думала», — усміхнулася своїм здогадкам жінка, повільно допиваючи філіжанку кави. В останню мить мавка повернула вкрадені сили коневі і він розітнув просторову матерію, щоб вибратися назовні. хто ж переміг?

Вона ще раз поглянула на зображення, що встигло вихопити телевізійне око, перед тим як фіналісти зникли серед мережива зірок.

— Хм, все ж таки мавка зверху.

— Пані, можливо бажаєте ще чогось чи принести вам рахунок? — звернувся офіціант до відстороненої відвідувачки.

— Так, мабуть я ще щось хочу, — повільно промовила жінка, дивлячись гіпнотичним поглядом в очі хлопця. — Мало мені однієї чашечки кави, — після цих слів королева вампірів показала свої ікла і розчинилася з жертвою у сутінках закладу.

***

— Вельмишановна тріадо, глядачі очікують офіційного оголошення результатів турніру.

Троє сиділи, мовчки вдивляючись у голографічне зображення посеред столу. Тут постать у чорному плащі заговорила:

— Мавка перемогла, — пролунав високий скрипучий голос.

— Не все так однозначно, — промовила фігура в білому, продовжуючи відбивати ритм подушечками пальців по кришталевому краю стола.

Третій член ради мовчав.

Речник Аарон, будучи найрозумнішим представником своєї раси, не став пришвидшувати їхні роздуми.

— Якби мавка не повернула сили царю, то обоє загинули б, — знову заговорив перший.

— Але кінь — гордовита істота і після повернення вкрадених сил може продовжити боротьбу. Ще й після такого приниження.

Раптом обізвався третій:

— Як голосять правила турніру: поразкою вважається смерть суперника або неможливість продовжити поєдинок. На момент потрапляння в чорну діру кінь втратив усі сили, отже переможець — представник планети Земля. Все, що сталося після, відношення до бою не має. Цар сам погодився витягнути їх із небезпеки і навіть якби він вирішив продовжити битву, то це нічого б не змінило. Фіналістка сиділа зверху й у будь-яку мить могла відновити поглинання. Представник планети Анімалбол хоч і гордовитий, але не дурень. Так що не сперечайтесь, колеги, — заспокійливо закінчив член ради в чорно-білому плащі.

— Ти все чув, Аароне, — промовила дівчина в білому, розминаючи сковану спину. — Мавка перемогла. Оголоси рішення всім расам.

Секретар коротко кивнув і поспіхом вийшов.

— Дозвольте мені провести інструктаж для новобраниці, — звернувся власник скрипучого голосу. — Вона землянка, тому мало знайома з правилами й діяльністю нашої ложі.

Третій дав згоду кивком голови.

— Гаразд, — мелодійно проспівала красуня, підіймаючись з-за столу. — Тільки для того, щоб ввести в курс справи. Не забувай про це.

Після цих слів білявка з полегшенням зняла плащ і розправивши білосніжні крила, здійнялася вгору. Купол розкрився й фігура зникла в нічних просторах. Незворушний член трійці, що досі зберігав нейтралітет лише заплющив очі, а в наступну мить розчинився в повітрі.

— Не забуду, — пролунав опісля скрипучий голос, а з-під капюшона зблиснули дві розжарені вуглинки.