Зміст
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 6

    Кравець спантеличено дивився на Ліду, що заливалася слізьми. Чоловік не міг второпати, що коїлося навкруги, поки її бліді вуста не відповіли:

    - Я привид.

    Григорій засміявся. Він не вірив у потойбічне, і тим більше у примар, бо таке абсолютно неможливо. Це поза межами здорового глузду, бо всі загадки можна пояснити законами науки.

    - Ти знущаєшся? - запитав Гриша.

    - Ні, - відказала вона та зненацька відступила на два кроки назад та піднялася у повітря на метр. Чоловік втратив дар мови. Дівчина дійсно не брехала, адже прозору руку Кравець сприймав за якийсь вдалий трюк, а зараз він бачив реальність.

    - Це неможливо, - прошепотів він. - Такого не...

    - Можливо, - урвала вона його. – Мене звати Лідія Іваневко. Я народилася в 1892 році та померла в 1910 році, і до цього часу є привидом, який не знаходить собі покою.

    Григорій стояв мов статуя.

    - Всі ці роки я чекала поки зумію звільнитися, і це можеш зробити тільки ти, бо ти його кров...

    - Чия кров, - дивився чоловік на Лідію. Вона вже не плакала, але її облік змінився. Дівчина була прозорою. Тепер чоловік бачив, як колихалися дерева за її спиною.

    - Твого прадіда звати Іван?

    - Я точно не знаю, мабуть, - не розумів питання чоловік.

    - Його звали так, бо тільки його кров може бачити мене...

    Гриша абсолютно нічого не розумів. Він думав, що це злий сон.

    - Одного вечора ми гуляли з ним біля цього озера. Це було наше друге побачення. Я відчувала в той момент радість, адже мало, хто звертав на мене увагу, а тут з'явився такий хлопець, - говорила Лідія, з її очей знову котилися сльози, і вона висіла на висоті пів метра. - Мені здавалося, що він кохання всього мого життя, але ні... Іван зробив одну жахливу річ...

    - Яку? - запитав Григорій.

    - Він захотів більшого, - різко сказала вона. - А коли я відмовила, то взяв бажане силою. Він мене зґвалтував на тому місці, де ти зараз стоїш, а потім задушив.

    Григорій не вірив сказаному. У його голові все змішалося.

    - А потім він заховав моє тіло у старому погребі неподалік, - продовжила вона.

    - Я не знаю чи можу тобі вірити, - промовив чоловік.

    - Перед смертю я прокляла Івана, - ігнорувала вона його слова. - Я побажала йому, щоб його рід був без жінок, а як якась стане народжувати дитину, то помре. Спочатку це було приємно, коли вмерла через п'ять років дружина Івана, а потім твого діда, але з часом мені стало тяжко. Моя душа вже скуштувала смак помсти та хоче спокою.

    Гриша шоковано стояв. Він знав, що в його родині всі жінки таємничо помирали, але чоловік думав, що це збіг, а не гріхи його родичів.

    - І що треба зробити, аби ти зазнала спокою? - запитав Григорій.

    - Похоронити моє тіло, - відказала Лідія.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
    Наталія Ковган
    04.06.2023 15:03
    До частини "6"
    "Я привид". Це певне останнє, що очікував почути Іван від коханої. Бо почути щось подібне дійсно являється неймовірним та моторошним. ЛІдія прокляла Івана, але на мою думку, вона не права, що приносила смерть жінкам. Та й узагалі, варто було покарати тільки цього покидька, який вчинив таку жахливу річ. Дівчина довіряла йому, але він заманив її у ліс та скористався, після чого позбавив життя. Та все таки, Лідія більше відчувала образу, а не ненависть, у чому її можна цілком зрозуміти. І тепер, вона бажає віднайти спокій. Хоча дівчина вродлива, але на неї не звертали уваги... мені здається, можливо, у її закритому характері. Можливо, звертали, але боялися зробити крок, бо Лідія виглядала замкнутою. Але вже як склалося, Лідії треба віднайти спокій. І вона ризикувала, коли зверталася до Григорія, бо він міг і відмовити. Просто розвернутися та піти. Бо не кожен витримає спілкування з потойбічним.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Єва Басіста
    04.06.2023 19:17
    До частини "6"
    Григорій дійсно не очікував такого почути від Ліди, але така реальність. Саме йому довелося виправляти злі дії свого родича... Щодо того - чи покинув би Григорій Ліду у лісі. Думаю, що ні. Дівчину бачив тільки він, а вона зі свого боку могла увімкнути "злий режим" та досягнути свого
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше