Веселих Свят!

Між магазином «Все для зілля» та бутіком «Модна відьма» нічого не було. Ел і Пе перезирнулися та обережно всунули візитівку турбюро «Веселих свят» до щілини в цегляній стіні на стику двох цих закладів. Недбало намальований білою фарбою контур двері прочинився, змушуючи задзеленчати повітряні дзвоники. М'яке світло приємно розлилося по приміщенню.

В бюро було майже порожньо, якщо не враховувати 3-D постерів з посмішками відомих зірок на тлі популярних фестивалів і свят. В центрі кімнати розташувався кремезний стіл, який виглядав наче антикварна річ з червоного дерева. На ньому, як на великому екрані демонстувалося слайд-шоу, влучно ілюструючи пропозиції менеджера. Поряд стояло кілька аморфних пуфів, котрі миттєво могли пристосуватися під потреби клієнта.

В протилежному від входу кінці приміщення ледь помітно вирізнялися двері, занадто широкі для звичайний комори.

– Доброго ранку. В нас день народження. Й ми хочемо потрапити на цікаве оригінальне веселе свято. Чи є у вас вільні запрошення? – нерішуче запитали Ел і Пе в унісон просто з вулиці.

– Це залежить від того, що для вас є веселощами, – агент-туроператор-менеджер бюро в однієї особі зробив запрошуючий жест всіма чотирма руками.

– Як це? – роздивлялися навколо Ел і Пе, які нарешті наважилися зайти.

– Ну от, наприклад, дід Сидун вважає найкращим святом рибалку. Для нього немає нічого приємніше ніж годинами спостерігати, як танцює поплавок на хвильках ставку, – навів зразок туроператор.

– Пхе, що в цьому цікавого? Ні, це не весело, – скрививсь Пе.

– Добре, вудки викреслюємо. Можу запропонувати вам тогорічне свято метеликів. Якраз пара квитків залишилася. Стрибнути в той рік є дозвіл? – подивився кожному в обличчя менеджер з ввічливою посмішкою. Напевно. Бо на обличчі цієї особи просто не було відповідних м'язів.

– Хммм, чи можна запросити опис святкових заходів? – загорілися очі Ел.

– Звичайно! Ось: загальний зліт мільйона метеликів і урочисте дефіле фей з розписаними в улюблених кольорах цих комах крильцями, – показав на постер двома правицями турагент.

– Що ще за філе з мільйона метеликів? Ні, в нас вже заздалегідь в очах мерехтить, – заперечно замотали головами Пе та Ел.

– Тоді, можливо, вас зацікавить чорно-білий парад? З таким саме двоколірним феєрверком! – продовжував менеджер, демонструючи очима на вусиках траєкторію польоту святкових вогників.

– Це ви про шахи, чи що? Ну-у-удно! Хіба що на новеньких пі-джей-шачків подивитися – одночасно відсунули рекламу верхні кінцівки Ел і Пе.

– Ну не знаю. Її Магічність драконесса Несса завжди бронює найкраще місце, – розвів руками турагент.

– Її Магічності видніше! Наші вітання, як побачите. Це, звісно, дуже гарне свято! Але хочеться якихось активностей, не лише спостереження, – чемно приклали долоню до серця Пе та Ел.

– О! Тоді ви можете завітати на Свято Щасливчиків, – зрадів менеджер.

– Звучить привабливо. Який перелік подій? – пролунало питання від Пе.

– Екзотичні частування і перегони з доісторичними тваринами, – розповів агент.

– Цікаво! Які місця можна забронювати? – Пе сподобався опис.

– Всі лише в «першому ряду», – пояснив туроператор бюро.

– В першому ряду незручно сидіти! – почулося з боку Ел.

– Сидіти не доведеться, треба бігти, – продемонстрував галоп двома парами рук менеджер.

– Тобто? А смаколики? – в один голос запитали Ел і Пе.

– Щасливчики, які добігли, спостерігають за частуванням з нещасливчиків, – проказав агент.

– Щось нам зле... Давайте краще щось менш… радикальне, – почувся здавлений шепіт з боку клієнтського пуфа.

– Святковий магічний ярмарок підійде? – запропонував менеджер.

– Ем-м, можливо, але ми не впевнені. Що воно є?

– Там можна побачити та придбати таке, про що лише в казках чули! – рекламував свято туроператор.

– Ого! І в чому пастка? – зіщулилися очі Пе.

– Чому ви відразу шукаєте щось погане? – вдавано обурився агент, – Ярмарок справжній, товари сертифіковані, ліцензії в продавців суворо перевіряються, ціна залежить від покупця.

– Це як? – не зрозуміли Пе та Ел.

– Ярмарок – магічний, – багатозначно підняв один з вказівних пальців менеджер.

– То й що? – вимагали більш конкретного пояснення іменинники.

– Пояснюю, як для «особо обдарованих». Магічний товар можна придбати лише за магію. Хтось не помітить втрати частки сили, а комусь це півроку накопичувати. Для немагів є еквівалент. Тобто чар-гривню треба мати. Або – конвертація по курсу відпрацювання, – «розжував» працівник бюро.

– Дідько... А просто зануритися в атмосферу свята й подивитися на дива можна? – не полишали надію Пе і Ел.

– Ні, по витрішки туди відвідувачі не допускаються. Тільки на умовах купівлі. Тобто запрошення на Свято дійсно лише для покупців, – суворо відказав агент.

– Шкода. Може є квитки на інше цікаве святкування, але без екстриму? – поцікавилися іменинники.

– Є! Свято кохання. Недешево, звісно, але all-inclusive, квіти-апартаменти-вишукані страви, – таємниче проказав менеджер.

– Супер! Нам підходить! – зраділи відвідувачі.

– Ем-м, але ж ви не збираєтеся одружуватися? – уважно подивився на них агент.

– А це обов'язкова умова? – піднялися брови у Ел.

– Так! – суворо відказав туроператор.

– А кажете, що без екстриму, – щось застрягло в горлі Пе.

– Омг.. ось вам каталог й оберіть щось на свій смак, – не витримав прискіпливих вимог клієнтів менеджер.

Він пішов в комору й вивіз звідти на вантажному візочку величезну, півтораметрової товщини, книгу в коштовній обкладинці.

– Це перший том,– поважно проказав працівник бюро, – Каталог з доповненої реальністю. Не пошкодьте!

Він знов сховався в сусідній кімнаті й до першого тому додався другий. Потім третій, четвертий.. Після десятого, втираючи з лоба праведний піт, співробітник бюро махнув рукою (поки що досить з вас) та сів відпочити.

Перший том починався з давніх свят. Тобто тих, які вже відбулися. Але, завдяки магічним турбюро, потрапити на таке святкування було можливо. Проте, чомусь, лише один раз. Якщо запитати про це в менеджера, він захоплено починає розповідати нісенітниці, які зве наукою, згадувати вередливу істоту на ім'я Парадокс і взагалі влаштовує вибух мозку. Тому краще не чіпати його за болюче. Тим більш, що перелік доступних свят просто нескінченний! За допомогою гостьового додатка клієнт міг уявити себе в запропонованій локації. Тобто бачив тривимірну голограму. Щоправда, одну і статичну. Проте додавався опис свята та умови відвідування.

– Як тобі Свято Перлин? Який неймовірний синхронний хоровод екзотичних рибок, справжній вернісаж коралів! А кольори які! Краса та витонченість. Ще вказано, що гостям дається можливість вгадати вагітну мушлю та забрати перлину із собою, – мрійливо примружилися очі Ел.

– Прикольно. Тільки ж там у воду лізти треба, бачиш? Бррр! Мокро та холодно. А на дні, де мушлі, ще й темно, – у Пе навіть обличчя вкрилося сиротами. – Може краще Свято Першого Зуба? Там просто рай!

– Так, там чудово і цікаво. Але поглянь, чий це зуб! Ця дитинка вже стільки гостей зачвакала, опис подивися, – палець Ел підкреслив напис «Бюро відповідальності за життя відвідувачів не несе», – Дивно, що локація досі популярна.

– Гаразд! – наступна сторінка привернула увагу Пе, – Тоді може коронація? Оце справжнє свято. Там, певно, й танці, й частування, й феєрверк буде.

– От чому ти ніколи дрібний шрифт не читаєш? – посмішка Ел перервала мрії Пе. – Це для письменників свято, коронація за найкращий вірш року. Вперше чую, що ти поезію любиш настільки, щоб півдня слухати чужі рими.

– Дідько. Точно, «феєрверк віршів, частування найкращими творами, музичний супровід бардів», – сумне зітхання Пе перетворилося на радісне, – О! Сусіду треба сказати, він залюбки відпустку на такі свята витратить.

– Йой, дивися! Пляжне Свято! – мілко затріпотів від можливого задоволення язичок Ел. – Який пісочок, коктейлі, нічний карнавал, теплий океан, гра в сніжки кульками крафтового морозива, зірки на сцені! Список на цілу сторінку. Ну супер же?

– На нього запрошень немає, – подав голос з кутка з кавомашиною менеджер, – Бронюється на кілька свят наперед. І зверніть увагу на цифру внизу. Якщо вона вас не лякає, можете залишити заявку.

– Це що, число googol? – Очі Пе полізлі за межі лоба, – За такі гроші можна будь-де й будь-коли влаштувати таку тусовку.

– Помиляєтеся. По-перше, багатьох зірок вже немає серед живих. По-друге, таких пляжів теж давно не залишилося, а по-третє, Титанік таки фсьо. Ексклюзив, – розвів всіма чотирма руками менеджер.

– Добре, давай другий том подивимося, – енергійно запропонували іменинники.

Небесні зірки з подивом спостерігали, як турбюро «Веселих Свят» нарешті було готово зачинитися. Тільки-но спокусливо мерехтіли вітрини з різнобарвними світлинами топ-свят. Але, щойно менеджер повернув ключ в замку, все це одразу щезло, залишаючи по собі звичайну подлубану часом цегляну стіну.

– Все ж таки права була Лана, її подарунок з чарівною візитівкою цього бюро був найкращим, – Пе задоволено потер долоні.

– Точно. Ми майже відвідали стільки свят! Хоч й не маємо грошей навіть на одне запрошення, – трохи зблідла посмішка Ел.

– Проте Свято Дня Народження такі відбулося! Принаймні, мені сподобалося. І ти так переконливо сперечаєшся. Здається, менеджер нічого не запідозрив. Давай на Новий Рік знов до них підемо? – раптом народилася у Пе думка з приводу прийдешніх свят.

– А може краще на Свято Кохання накопичити? Що ми втрачаємо? Все одно живемо разом, – благальний погляд Ел зупинився на обличчі Пе.

Права голова подивилася на ліву й тицьнула в її бік магічний знак оберега, відомий у звичайних людей під назвою «дуля». І про всяк випадок, покрутила кігтем вказівного пальця біля скроні.