Знахідка

Довелось постаратись, щоб просунути палець в отвір, в якому колись була ручка, і відсунути віконце, пустивши в трамвай трохи свіжого повітря. Ще трохи – і кінцева, тож повиходили всі ті бабусі яким завше дує. І як вони терплять цю спеку, до пекла привчаються чи що? Раптом мою увагу привернув відблиск на підлозі між сидіннями. Нахилився і побачив, що це сріблястого кольору монетка.

Я підняв і ближче роздивився знахідку. З одного боку була зображена жіноча голова у профіль і цифри “1999”, з іншого – орел і напис “ONE DOLLAR”. Я присвиснув. Звісно не багатство, та доларову монетку тримав у руках вперше. Хоч курс поступово летів у прірву та мабуть я її не мінятиму. Підкинув монетку пальцем, в повітрі замиготіли оберти, і спіймав стиснувши в кулаці. Непоганий вийде талісман.

Наступна зупинка моя, ще п’ять хвилин ходу через парк і я в гуртожитку. Довгоочікувана стежина у затінку дерев чомусь не принесла бажаної прохолоди. Мокра футболка прилипла до спини, викликаючи нестерпне бажання почухатись. Тож біля дитячого майданчика я таки зупинився, щоб це зробити. Відтягнув край футболки і полегшено зітхнув, коли прохолодний вітерець торкнувся спини.

Раптом збоку пролунав веселий сміх. На дитячу гірку вибралась дівчинка років семи-восьми тримаючи в руці чорний пухнастий клубок. Всівшись, вона поставила його на край спуску, клубок виявився кошеням. Дівча легенько підштовхнула його ближче до краю, мить – і малеча з’їхала вниз, зарившись носиком в пісок. Дівчинка знову засміялась.

— Гей, з тваринами треба поводитись акуратніше!

Дитина перевела погляд на мене. Зовсім не зляканий, чи зніяковілий, а якийсь зацікавлений.

— Йому подобається. Бачиш, вони теж хочуть.

До кошеняти, яке вже обтрусилось, підбігли ще два такі ж клубочки і почали його вилизувати.

— А ти? Будеш з нами гратися?

— Де твої батьки? Дітям не можна самим гуляти в парку.

— А ще не можна брати чуже. Монетку треба заробити.

— Ти про що?

— Ти знаєш.

Рука намацала в кишені знайдений долар. Звідки вона про нього знає? Чи це просто дитячі балачки? В будь якому випадку це було надто химерно. Тож я посварив на малу пальцем і вже хотів піти далі своєю дорогою. Та один з котів дуже швидко кинувся мені навперейми, на ходу збільшуючись в розмірі. Вже за кілька секунд дорогу мені перегородив чорний, завбільшки мені по груди, звір. З пащі визирали гострі ікла, довгий хвіст гойдався з сторони в сторону. Монстр припав до землі, наче готуючись до стрибка. Мабуть, тільки страх, що паралізував моє тіло коли я поглянув в його жовті очі, стримав мене від панічної втечі. Та коли я зміг поворушитись, виявилося, що шлях до відступу перекрив такий самий монстр. Вони повільно наступали відтісняючи мене до дівчинки.

Та сиділа на гірці і задоволено посміхалася, а в її підніжжі сидів третій гігантський кіт.

— Я ж казала, що вони теж хочуть гратись.

— Що відбувається? Хто ти така?

— Для тебе це неважливо. Має значення тільки гра.

— І в що ти хочеш зіграти? — Я зрозумів, що виходу немає.

— Здається в тебе є гарна монетка.

Я автоматично дістав з кишені знайдений долар. Дівчинка заплескала в долоні і радісно загукала:

— Вона, вона! Давай загадувати сторону на яку вона впаде.

— І я піду додому?

— Зіграємо три рази і ти вільний. Але ставка кожен раз буде інша. Нехай на першу гру ставкою буде твоє око.

— М-моє око?

— Так! То що, орел чи дівчинка? — діловито спитала вона. — ти сам обираєш і навіть сам кидаєш.

— Орел.

Я підкинув монету, зловив, заплющив очі і поклав на тильну сторону долоні іншої руки. А коли розплющив, то видихнув з полегшенням, до мене виблискував орел.

— Ти виграв. — розчаровано протягнула дівчинка. — за це наступна ставка буде менша – тільки твій лівий мізинчик. То що обираєш?

— Знову орел.

Кидок, схопив, заплющив очі, поставив на руку. Розплющив і побачив жіночий профіль.

— Ой ой, програв.

Один з котів блискавично метнувся і хірургічно точним кидком відкусив мій лівий мізинець. Різка біль спалахнула і змусили мене скрикнути. Я автоматично пригорнув скалічену руку, вимастивши монету кров’ю.

— Що ж остання гра, але тепер вже обираю я. Якщо випаде орел – тобі вирвуть серце. А якщо випаде дівчинка — вона зазирнула мені в очі і хижо посміхнулась — тобі відкусять голову.

…

Чоловік у чорній шкіряній куртці присів на лавку. Ох і причепа та бабка, захотіла, щоб він допоміг їй донести сумку до її дому. Ледь її спекався, з хвилини на хвилину сюди повинна підійти ця мала з тіндеру. А що від цієї бабки, що від її сумки так несло, що аж очі засльозились. Ризикувати просякнутись цим запахом він не хотів.

Раптом його погляд потрапив на щось маленьке на землі. Невже в тієї баби щось випало? Чоловік простягнув руку, підняв і підкинув в руці монетку.