Акуломен

Герой з зубатою головою сидів на кушетці у своєму відсіку та нудився, крутячи кепі ЗСУ в м'язистих руках. Він виконував місію за місією, регулярно кусав за дупу Царка Мукерберга, але нічого не змінювалося в світі на краще так сильно, як би хотілося.

- І справа не в енергії срачу, - пояснював йому Ботан, - бо срачів вдосталь в українських соцмережах, а в тому, що Хроносфера, виявляється...

Він не наважувався продовжити.

- Давай, кажи, - до кімнати увійшла Плющ, полум'яно руда на тлі аквамаринових стін. - Скажи, що твоя Хроносфера - фікція.

- Не перекручуй! Хроносфера - не фікція!

Акуломен потер лоба. Після змін, що з ним відбулися, він не міг згадати значення цих слів все одно. Тільки діставатися цілі та кусати - він перетворився на біологічного дрона.

- Просто він не наносить справжнє ураження, він наносить емоційне пошкодження! - вигукнув Ботан з китайським акцентом.

- Ти сам - суцільне емоційне пошкодження, існуєш тільки в інтернеті, - сплела руки на грудях Плющ. - Нам потрібен реальний боєць спецоперацій, здатний ліквідувати пітуна, або хоча б когось з його підлеглих.

- Розумієш, Акуломен змінює метафізичне поле, розгризаючи негативні ймовірності навколо виконання певних операцій.

Науковиця кивнула.

- Це робить більш можливою ліквідацію таких вилупків, як отой капітан з їблетом Сквідварда.

- Я його вистежив з підводного човна, - додав Акуломен.

- От, бачиш, сила срача, помножена на вектор диверсантності...

- Дивергентності, може? - не витримала співрозмовниця.

- Ніт.