ЛІРИКА

ЗМІСТ

ВСТУП 5

ПОЧАТОК 6

ПРО КОХАННЯ 6

ПОШУК 6

ЗАЛИШИМОСЬ ДРУЗЯМИ 7

НЕ НАМАГАЙСЯ 8

НЕ ТВІЙ 8

ТАНЕЦЬ ЛЮБОВІ 8

Я БАЧИВ ВАС 9

ВІТЧИЗНА 9

ДО ДРУГА 10

ДУМА ПОМИРАЮЧОГО 11

ЦИГАРКА 12

ПРИЙШЛА ВЕСНА 12

У РОЗЛУЦІ 13

ЗАВТРА ЇДУ ДОДОМУ 14

НЕ ЗАБУДЕШ 15

НАВЧАННЯ 16

СВОБОДА 16

ФОРМУЛА ЛЮБОВІ ДО СЕБЕ 16

ВІДНОСИНИ 17

БЕЗ КОХАННЯ 17

ЗОЗУЛЯ 18

ВИЗНАННЯ 19

ЗАМІНА ДЛЯ КОХАННЯ 19

БІЛЯ ВОГНИЩА 20

СТРАЖДАННЯ 21

ЗАБУВ Я ТЕ 22

ДО НЕКРАСИВОЇ 22

КОХАННЯ ЗДАТНЕ 23

МАРНЕ КОХАННЯ 23

ХВОРОМУ НА СНІД 24

ЛЮБЛЮ 25

Я ВДАЮСЬ ДО МРІЇ 26

ПРОЩАННЯ 26

Я ПОРУЧ 26

Я ТЕБЕ БЛАГАЮ 27

ПОВНИЙ ВЕСЬ ТУГОЮ 28

МАЙЖЕ ЗАБУВ 28

ЯК 29

ДРУГ 29

НЕХАЙ ОХОЛОНЕ ЗАПАЛ 29

Я ЛЮБЛЮ 30

ВСЕ МИНУЛО 30

ЯКЩО 31

ЗАБУДЬ 32

МІЙ СВІТ 32

У СЕРЦІ БІЛЬ 33

БЛУКАЮ ОДИН 33

У ТЕМРЯВІ НІЧНІЙ 33

ВОГОНЬ 34

В ЖИТТІ 34

ГОЛОВНЕ 35

ДЕНЬ 36

5 ПРАВИЛ ОПТИМІСТА 36

МІЙ ШЛЯХ 37

НЕ ПЛАЧ 37

СПОКІЙ 38

ДАВНО 38

ТИ ТУТ 39

СПОГАДИ 39

КВІТОЧКА 40

ПРИКЛАД ДЛЯ ДІТЕЙ 40

ПРО УВ’ЯЗНЕНИХ 41

ТВОРЧІСТЬ 41

НОВІ ДУМКИ 42

ІНШЕ КОХАННЯ 42

НАСТРІЙ 43

ДЕНЬ ЧИТАННЯ 43

НІЖНІ МОМЕНТИ 44

ЗГАДАВ ПРО ТЕБЕ 44

СОНЦЕ 45

ВИКЛИКАННЯ ПРЕДКІВ 45

ЖІНКА ЗМІНЮЄТЬСЯ 46

ГІГІЄНА РУК 47

МИНУЛЕ 47

ПРО МИНУЛЕ 48

НАВЧІТЬСЯ 48

ПРОСТОТА 49

БАЧЕННЯ 49

ТИ ПОПРОСИ 50

МЕДИЧНІ СЕСТРИ 51

МИЛА ДІВЧИНА 51

Я НЕ ОБІЦЯВ 52

РОНДО 52

ВІДПУСТИ 53

НЕ ЗАБУВАЙ МЕНЕ 53

СІМЕЙНИЙ ЛІКАР 54

ДЯКУЮ ЯБЛУЧНОМУ САДУ 55

ВІДЛУННЯ ЗАПОВІТУ 55

КИЇВ – МІЙ СОН 56

РУДІ ЛЮДИ 57

ПРИТЧА 58

ТОСТ ДЛЯ КОХАНОЇ 58

ПРАВИЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ 59

НАТХНЕННЯ 60

ДРУЖБА 60

РУБАЇ ПРО КОХАННЯ 61

ДУШІ МОЄЇ ТЕМНО 62

ЗАБУТИ 63

КАЛЕЙДОСКОП 63

ВИСНОВОК 64

ВСТУП

У кришталевій годині, коли сонце розпускає свої промені по золотих полях, коли небо огортається сріблястим вінком зоряних точок, народжується збірка "Лірика". Вона, як відбиття мрій і почуттів, відкриває двері у світ неповторної краси слова.

Тут, між рядками, переплітаються емоції, розквітають почуття, ніби барвисті квіти в саду душі. Це колекція миттєвостей, зловлених пензлем поетичної душі, де кожен вірш - це крихітний камінець у великому мозаїчному полотні життя.

"Лірика" - це відображення дивовижної палітри почуттів: любові та розлуки, радості й туги, мрій та сподівань. Це путівник у світ внутрішнього багатства, де читачі зможуть знайти відгуки своїх сердець, поринути у море відчуттів і знайти спільну мову з поетичною мелодією.

Кожне слово, кожен образ у збірці "Лірика" пронизані тонким відчуттям митця, його унікальним поглядом на світ. Тут кожен рядок розмовляє з тобою, ллється у вічність і надихає на нові пошуки й розуміння.

Відчуйте пульсуючий ритм серця, розкрийте двері до своєї душі, і ви відкриєте для себе "Лірику" - скарбницю поетичної магії. Стрічайте в ній красу, і звучання, і всю силу, яку має слово. Відчуйте себе частиною цього великого танцю поезії, і відпустіть свою душу на крилах поетичного споглядання.

ПОЧАТОК

Так, мене не любити неможливо,

Неможливо мене ненавидіти.

Ненавидіти мене - це дратливо,

Дратливо щось в мені пригледіти.

ПРО КОХАННЯ

Хто полюбить?

Хто голубить?

Хто погубить

За мене?

Хто поїде?

Хто приїде?

Хто забуде

Спалене?

Скільки можна?

Ти заможна,

Може кожна

Збагнути.

Так, звичайно,

Все не файно,

Так негайно

Забути.

Спам’ятайся,

Не знущайся

Повертайся

До раю

Я все знаю,

І страждаю.

Все, що маю,

Кохаю.

ПОШУК

Як довго я тебе шукав.

Під сонцем, в тіні глибокої

І ніколи я не бажав

Долі такої жорстокої.

Як довго я тебе шукав,

У морози і сніги густі,

І в пошуках я заблукав

Серед років що і так пусті.

Як довго я шукав тебе

Десь по далеких автострадах,

Пориви гніву для себе

Я відбив у чужих розладах.

І пошук довго мій тривав,

Часто опускалися руки,

Коли завжди тебе шукав,

Коли не знав я ще розлуки.

Ось знайшов... Сиджу з тобою

І більше щастя не шукаю.

Пригорну тебе рукою

І не відпущу, бо кохаю.

ЗАЛИШИМОСЬ ДРУЗЯМИ

Ти сказала, що не любиш

І що симпатія все це.

То чому завжди так губиш

І ховаєш своє лице ?

Що таке? Що трапилося ?

Я люблю, а ти не любиш.

Так, кохання спізнилося.

Скоро ти мене забудеш.

Ні, тебе я не забуду,

Буду пам'ятати слово,

Губи пам'ятати буду,

Згадувати буду знову.

Я весь час хочу до тебе.

Що так сталося між нами?

А ти згадуй хоч про мене

І залишимось друзями.

НЕ НАМАГАЙСЯ

Не намагайся хлопця забути,

Бо він все одно буде любити,

З тобою поруч він хоче бути,

І тільки для тебе хоче жити.

НЕ ТВІЙ

Я не задоволений собою,

Тому що зараз я не з тобою.

Це все називаю просто грою.

Ти мені призначена судьбою.

ТАНЕЦЬ ЛЮБОВІ

Знову танцюю я з тобою,

Ти в ритмі танцю змінилася.

І ось світлою головою

До мене ти нахилилася.

Танцюємо ми: очі в очі,

І серця наші забилися.

Раптом твої сльози дівочі

Вмить по щоках покотилися.

І ось у ту мить я пригадав:

Давно не був поруч з тобою,

Давно тебе я не обіймав

Своєю грубою рукою.

Зараз же все буде без скорбот:

З тобою поруч я вже стою

І немає ніяких турбот,

Тебе як і раніше люблю.

Я БАЧИВ ВАС

Я бачив вас: ви в куточку

Проводжали в ніч зірочку.

Який же ти щасливий був,

Що ту дівчину не забув.

До вас боявся підійти ,

Хотів подалі відійти.

Я не хотів чути «зажди»,

Пішов раніше, ніж завжди.

Клуб ще був тоді відкритий,

Ти був ніжністю зігрітий,

І ти тоді щасливий був,

Що ту дівчину не забув.

ВІТЧИЗНА

"Не гріє сонце на чужині" Т. Г. Шевченко

Десь там далеко

Є рідна земля,

Де завжди легко,

Де народився я.

А тут все чуже:

Чужі всі сади,

Це все не моє,

Я хочу туди.

Де рідні поля,

Де рідні сади,

Де народився я

Повернусь туди.

Я давно там був:

Роки три тому,

Але не забув

Дівчину одну.

Вона там живе,

Згадує мене

Де ріка пливе,

Жито зелене.

Повернусь туди,

Обійму її

Де цвітуть сади,

З ними лілії.

Де рідні поля,

Де рідні сади,

Де народився я

Повернусь туди.

Написано: 28.03.1999.

Відредаговано: 12.06.2022.

ДО ДРУГА

Завжди поряд зі мною

Мій друг стоїть горою.

Коли сумно іноді -

Ми місця не маємо,

Коли весело – тоді

Ми завжди співаємо.

Ти не покинеш мене -

Розлука нас мине.

Дитинство пам’ятаєш?

Утрьох завжди ми грали…

Адже є ще і третій

Наш самий найкращий друг

Цікаво було, знаєш…

І смутку ми не знали.

Ось нашого дитинства

Обірвався весь ланцюг.

Ми вирости хотіли,

Дорослими щоб бути.

Чому не розуміли:

Дитинство не вернути.

Ось дружимо ми разом

Вже десять років майже.

А коли важко часом –

Мій друг пораду скаже.

Не забуду я тебе

Хоч би що там не було,

Тільки бережи себе

Жалко, що все минуло…

29.03.1999.

ДУМА ПОМИРАЮЧОГО

Я починаю новий день,

Хоч не закінчилася ніч

І вже замучила мігрень,

І ось все ближче потойбіч.

А чаша життя сповнена –

Я випив геть її до дна.

Знову ненавиджу сонце –

Воно для мене - паразит,

Але я люблю віконце,

Що веде мене у зеніт.

І зараз мені все одно –

Я заспокоївся давно.

Хто мій потратить заповіт?

Кому потрібен мій протест?

Чи витримає нас той світ?

Я на всьому поставив хрест.

О, ти! Великий наш Творець,

Прийшов землі твоїй кінець!

Написано: 29.03.1999.

Відредаговано: 26.06.2022.

ЦИГАРКА

Її в роті тримаю,

Вона вогню бажає.

Вогонь я запалюю

Гіркий дим вдихаю.

Я виходжу на ганок,

Скоро буде світанок.

Вдихаю, видихаю…

Бичкую і лягаю.

Я кину тебе,

Забуду

Тебе,

Не буду

Я

Губити себе!

Написано: 29.03.1999.

Відредаговано: 27.06.2022.

ПРИЙШЛА ВЕСНА

Сніг талий у дворі лежить,

І з півдня шпак до нас летить

І весело ведмідь кричить,

І його пісня голосна:

"Прийшла весна, прийшла весна!"

З дахів все крапає крапель –

Весни чудова карусель,

Чути птахів веселих трель.

Так голосно звучить вона:

"Прийшла весна, прийшла весна!"

Ось сонце посміхнулося нам,

Лизнуло ніжно по щокам,

І тут я здивувався сам:

Зими скінчилася війна –

Прийшла весна, прийшла весна!

І з сонцем був у нас дует.

Я бачив дивний силует.

Не розкриваючи секрет,

Ти сиділа біля вікна

Коли прийшла моя весна.

Ти сидиш і фантазуєш,

До весни мене ревнуєш,

І постійно ти сумуєш

Все через те, що ти одна

І не потрібна ця весна.

Ти заспокойся і не плач,

Забудь про купу тих невдач,

Я не святий – мені пробач.

Мені потрібна ти одна

Коли прийшла моя весна!

05.03.1999.

У РОЗЛУЦІ

Я сумую за тобою,

Хоч минуло лише два дні.

Думкою живу одною:

Ти згадуєш мене чи ні?

Снишся мені ти ночами

Але чомусь вся у сльозах.

Не буде зради між нами -

Я бачив кохання в очах.

Я бачив у них кохання,

Як дивишся на мене ти.

Кипить кров моя остання,

І я боюся самоти.

Цього дня майже немає,

Ось вечір знову настає,

І на стіну тінь лягає,

А я все згадую, що є.

Часто згадую наш зарок,

Той, що ми сказали в ті дні.

Поки що любимо без сварок,

Але знаю: все вдалині.

Я знаю, що будуть сварки,

Все частіше протягом дня,

А в наших торканнях руки

Залишиться лише брехня.

Але сумую за тобою.

І як прожити ці три дні?

Питання живе зі мною:

Ти згадуєш мене чи ні?

16.03.1999.

ЗАВТРА ЇДУ ДОДОМУ

Свої речі збираю,

Що мені, молодому?

Завтра вранці рушаю,

Завтра їду додому.

Завтра зустрінеш мене,

Я приїду потому.

Серце моє сповнене.

Завтра їду додому.

Завтра буду вдома я,

У селі золотому,

Там, де ростуть тополя.

Завтра їду додому.

Я сьогодні щасливий,

Бо прогнав свою втому.

Завтра день особливий -

Завтра їду додому.

І ось вже треба спати

У будинку старому,

А завтра рано встати.

Завтра їду додому.

Завтра сяду в автобус,

Ввімкну пісню відому,

Закрутиться мій глобус.

Завтра їду додому.

Завтра прийду до тебе,

Не відчиняй другому,

Бо він тобі не треба.

Завтра їду додому.

* * * * * * * * * *

Ось і завтра настало

Сонце світить яскраво

Так воно засіяло,

Дуже спекотно стало.

Вже їду додому я,

Розпустив свої крила.

«Ну, привіт, люба моя,

Як ти без мене жила?»

17.03.1999.

НЕ ЗАБУДЕШ

Не намагайся байдужим бути,

Все одно не забудеш побільше.

Ти ніколи не зможеш забути

Те, що хочеш забути найбільше.

02.12.2022.

НАВЧАННЯ

Якщо запастися терпінням

І ще проявити старання,

То те посіяне насіння

Завжди дасть добрі сходи знання.

Корінням гірким є навчання,

Зате той солодкий його плід

У житті залишить добрий слід.

04.12.2022.

СВОБОДА

У житті її ви завжди мали

І вмієте її захищати.

Свобода – це не те, що вам дали.

Це те, що неможливо забрати.

Життя і свобода – це не жарти

І постійно треба тримати стрій.

Лиш той життя і свободи вартий,

Хто йде щодня за них у вічний бій.

Свободу не можна пояснити,

Бо її лиш можна відчувати.

Це просто як дихати та жити

І постійно мирно існувати.

03.12.2022.

ФОРМУЛА ЛЮБОВІ ДО СЕБЕ

Пробач себе за помилки.

Пам’ятай про мрії палкі

І до потреб прислухайся,

Обіцянок не цурайся.

Ти захоплюйся собою.

Ніколи не зупиняйся –

Інтуїція з тобою.

Зміцнюй особистість свою.

Перед кожним аргументом

Насолоджуйся моментом.

07.12.2022.

ВІДНОСИНИ

Для того, щоб прожити разом

Щасливе і лагідне життя,

І щоб не розійтися з часом

Замало одного почуття.

Потрібна взаємоповага,

Бажання змінювати себе,

Щоб приділяти всю увагу

Для того, хто кохає тебе.

Відносини – велика праця,

Що викликає здивування,

Коли двом людям таки вдасться

Пронести крізь життя кохання.

Працюйте вечором і вранці,

Будуйте у любу годину,

Бо результат цієї праці –

Здорова та міцна родина.

12.12.2022.

БЕЗ КОХАННЯ

Зелена трава кругом вже росте,

Солов'ї співають до рання,

Шпак закінчив свій політ і проте

Я вже залишився без кохання.

Весна так хутко до мене прийшла,

Течуть струмки, їх чути дзюрчання.

Весною любов від мене пішла

І я залишився без кохання.

А коли я зустрічаю тебе,

То серце рветься, важке зітхання...

Ну навіщо ти кинула мене?

Навіщо я живу без кохання?

Поглядом зустрінуся з тобою,

Відчуваю вогонь сподівання.

На мене не дивись ти з журбою,

Адже все одно я без кохання.

05.04.1999.

ЗОЗУЛЯ

(Переклад пісні Віктора Цоя «Кукушка»)

Пісень ще не написаних є скільки?

Скажи, зозуля, співай.

У місті мені жити чи на виселках,

Каменем лежати чи піти за край?

За край.

Сонце моє, я все зупиню,

Моя долоня - суцільний кулак,

Якщо є порох, то дай вогню.

Ось так…

Хто піде по сліду по самотньому?

Сильні та сміливі голови поклали в полі, у бою.

Мало хто залишився у пам'яті,

Хто був з твердою рукою у строю,

у строю.

Де ж ти є тепер, воля вільная?

З ким же ти тепер свій світанок зустрічаєш? Скажи.

Добре нам з тобою, бо ти сильная,

Голову та плечі ти не підіймай, лежи,

Лежи...

14.12.2022.

ВИЗНАННЯ

Звинувачуй мене, друже,

Кажи мені, що я дурак,

За те, що в рай не хочу дуже

З його смутком та без собак;

За те, що смерті не боюсь

І не боюсь людей живих;

За те, що блукаю, плююсь,

І ненавиджу людей злих;

За те, що нема вагання,

Коли у грудях клокоче;

За те, що лиш хвилювання

Згубити навіки хоче;

За те, що буде і банкет,

Коли нікого не боюсь.

Такий суворий я поет,

Але тобі я посміхнусь.

14.12.2022.

ЗАМІНА ДЛЯ КОХАННЯ

Зі мною славою не ділися.

За це подякую назавжди я.

Серце не даєш – хоч усміхнися.

Любов замінить посмішка твоя.

Ще віддай погляд на збереження,

Він врятує мене від самоти.

І поверни колишнє натхнення,

Яке не так давно забрала ти.

15.12.2022.

БІЛЯ ВОГНИЩА

Закінчився день,

Я так втомився.

Тихий звук пісень,

Знову з'явився.

Йду до багаття

Де є розмова.

Друзі як браття

Сидять там знову.

Грає гітара,

Не скоро зоря.

Кохана пара

Як у вівтаря.

Біля багаття

Всі колом сидять

Друзі як браття

І всі гомонять.

Хтось із них курить,

Хто тихо мовчить,

Таємно любить,

А де хто кричить.

Ось і я присів

Ближче до вогню,

Друг дає приспів

Пісні про брехню.

У свої думки

Я занурився,

Питають дівки:

Що зажурився?

Полум'я горить,

Сильно палає.

Навпроти сидить

Дівчина сяє.

У думках її

Хочу літати.

Всі мрії свої

Їй передати.

Сидить як квітка,

Та гріє долонь,

Дивиться рідко

І через вогонь.

Та хто ж вона є?

Як звати її?

Взяла все моє

І мрії мої.

Але пришкандибав

Хлопець не з журбою,

Її за руку взяв,

Повів за собою…

І лише один

Залишився я

До тихих годин

Як зійшла зоря .

Буду зопалу,

Слати прокляття,

І до попелу

Згорить багаття...

18.12.2022.

СТРАЖДАННЯ

Те, що любиш, ти не кажи,

Адже на землі є й обман

І там, де були дві межи,

Залишився один туман.

Хочу бути один, повір,

Не можу я серед людей,

Один залишусь я як звір

І це для мене апогей.

Так, добре було з тобою

Сперечатися не буду,

Лише постійно такою

Тебе навіки забуду.

Не потрібен вже життя шум -

Я припустився вигнання.

Один тепер я серед дум

Перенесу це страждання.

19.12.2022.

ЗАБУВ Я ТЕ

Забув я те, що ми з тобою

Бували часто у двобою,

Сварилися мов ніби діти.

Забув я те, що добре було

І ти мене давно забула.

Забув… як треба вже радіти.

20.12.2022.

ДО НЕКРАСИВОЇ

Нехай сміються з тебе всі,

Ти не така, це я знаю.

Ти житимеш в своїй красі.

Щастя я тобі бажаю.

І я полюбляю твій сміх,

Твоє прагнення до життя,

Ти не знаєш, що таке гріх,

Зберігаєш серцебиття.

Бути красою ще рано,

Нехай сміються з тебе всі.

Ти ждеш героя з роману

І він прийде в своїй красі.

21.12.2022.

КОХАННЯ ЗДАТНЕ

Іноді я сам не розумію,

Як вдається зберегти кохання.

Адже ми різну спіткали мрію,

По-різному бачимо світання.

Але напевно кохання здатне

Згладити ці всі нерівні кути,

Зробити все різне делікатне

Відшліфувавши життєві мости.

І ось уже стільки спільного є,

Що любов інших форм набуває

І все різне непомітним стає.

Навіть таке у житті буває.

22.12.2022.

МАРНЕ КОХАННЯ

Скажи мені, хто винен із нас

У тому, що я тебе не знав,

Що палкий вогонь кохання згас,

У тому, що рок нас роз’єднав?

Адже завжди я був готовий

Тебе милою називати.

Ми мріяли про рай чудовий

І довго не лягали спати.

І як було мені жахливо

Дізнатися про твої вади.

Все кохання було брехливо,

Бо я розкрив всі твої зради.

До всіх почуттів ти холодна,

Пророцтво долі відбулося:

Бо залишилася ти одна

І порятунку не знайшлося.

24.12.2022.

ХВОРОМУ НА СНІД

Колись і ти

Кохання мав,

Від самоти

Бог не спасав.

"Але час є" -

Ти говорив,

Тільки своє

Ти загубив.

Твій храм згорів

І прапор згнив,

Бо ти не встиг

Спасати їх.

Вся кров брудна

Твого тіла,

Лише вона

Постаріла.

Без каяття

Душа твоя,

А у життя

Межа своя.

Упав вінець,

Згас краєвид.

Тепер кінець,-

У тебе - СНІД.

25.12.2022.

ЛЮБЛЮ

Що зі мною?

Тебе нема,

За стіною

Знову зима.

Я питаю:

Чому мрію?

Сам не знаю,

Не розумію.

Ми постійно

Завжди одні.

Дуже дивно:

Навіть у сні

Ти приходиш,

Відразу йдеш.

Поряд ходиш

І не зайдеш.

Я так мріяв…

Мої мрії

Хтось розсіяв

Без надії.

І чому ми

Розлучились,

За три зими

Віджурились?

Вчора ми прощалися,

Всі думки змішалися.

Зрозуміло – плід гіркий,

Визнав долю я свою:

Просто я завжди такий,

Просто я тебе люблю!

26.12.2022.

Я ВДАЮСЬ ДО МРІЇ

Завжди самотній часто буваю

І коли з серцем повним надії,

З тугою на схід я поглядаю,

Тоді вдаюсь великої мрії.

А коли я думаю про неї,

У душі зберігаючи дії,

І коли надихають ідеї,

Тоді вдаюсь великої мрії.

А раптом вона, так само як я,

Мріє сидячи в темряві одна?

Тоді нехай пам'ятає ім'я

І нехай мріє про мене вона!

27.12.2022.

ПРОЩАННЯ

Автобус. Дальня дорога.

Я не хочу прощатися!

Залишся, заради Бога,

Не треба розлучатися.

У мене всередині там

Зароджується негода.

Прощатися потрібно нам.

Ти їдеш, мені так шкода...

28.12.2022.

Я ПОРУЧ

Далеко від мене ти,

А я в колі самоти.

Напевно ти сумуєш,

Може посміхаєшся,

Думками час марнуєш,

Може ображаєшся.

А може все є не так,

Як я це уявляю,

І тільки губ твоїх смак

Постійно відчуваю.

Якщо сумна зараз ти

Тільки сама з собою,

То знай, що я назавжди

У всіх думках з тобою.

Якщо ти на висоті

І веселишся без меж,

То ти знай що і тоді

Я з тобою поруч теж.

Нехай ти є далеко,

Нехай мені не легко,

Але я точно знаю,

Що ти мене відчуєш

За тим як я кохаю

Ти теж завжди сумуєш.

29.12.2022.

Я ТЕБЕ БЛАГАЮ

Я тебе благаю,

Мій ангел доброти,

Щоб любов до краю

Не відкидала ти.

Щоб прийшла до мене

Ти вночі або вдень,

Серце незбагненне,

Часто рветься з легень.

Ти пам’ятай про те,

Що тебе кохаю.

Завжди тільки про це

Я тебе благаю.

30.12.2022.

ПОВНИЙ ВЕСЬ ТУГОЮ

Вечір. Темно. Дев'ята година.

Панує кругом тиша єдина.

Сигарета в руці сильно димить,

Самотній ліхтар яскраво горить.

Виходжу на порожню дорогу

І в темряву несуть мене ноги.

Йду там, де ми з тобою бродили

І де завжди за руку ходили.

Повна думками голова моя

І тільки про тебе думаю я.

Та все згадую ті найкращі дні,

Коли ми з тобою були одні.

Я навіть не знаю,

Що це є зі мною -

Я просто гуляю,

Весь повний тугою.

04.01.2023.

МАЙЖЕ ЗАБУВ

Я вже майже так забув

Образ рідний твій,

Але досі не збагнув

Усіх твоїх мрій.

Я вже майже так забув

Яка ти була,

Як з тобою поруч був,

Як сльоза текла.

Твій веселий, милий сміх

Так давно вже чув

І, напевно, більш за всіх

Я тебе забув!

05.01.2023.

ЯК

Як тебе в натовпі впізнати?

Як нам два серця поєднати?

Як побачити погляд ніжний?

Як чути голос дивовижний?

Якщо будеш мене любити,

То буду знати, що робити.

06.01.2023.

ДРУГ

Друг не покине

І не повстане,

Каменем не кине,

Каменем не стане.

Друг не залишить,

Навіть не зрадить,

Завжди він втішить,

Завжди порадить.

Друг має дуже

Багато заслуг.

Поруч мій друже.

На то він і друг.

08.01.2023.

НЕХАЙ ОХОЛОНЕ ЗАПАЛ

Нехай охолоне запал

У моїм серці та душі.

Складаю весь свій арсенал,

Палю кохання аркуші.

Вона бувала зі мною,

А тепер її вже нема.

Складаю всю свою зброю,

Мій запал остудить зима.

Я напевно вже змінився,

Раніше дбав про ідеал,

Тепер я трохи втомився:

Нехай охолоне запал!

11.01.2023.

Я ЛЮБЛЮ

Я люблю! Яке це диво!

Знову я люблю!

Знову заживу щасливо

І не відступлю!

Знову ці безсонні ночі

Я переживу.

Полюблю я твої очі

Знову на яву.

Цього разу щасливою

Назавжди зроблю.

Любов’ю особливою

Я тебе люблю.

13.01.2023.

ВСЕ МИНУЛО

Колись були роки розваг,

Роки радісних переваг -

Все минуло.

Було горе, була біда,

Від них немає і сліда -

Все минуло.

Були радості та муки,

Було щастя від спонуки –

Все минуло.

Були ревнощі та любов.

Також був біль і була кров -

Все минуло.

Що раніше з нами було,

Все з роками затягнуло -

Все минуло.

14.01.2023.

ЯКЩО

Якщо одного разу буде біда,

То я не покину тебе без сліда.

Якщо одного разу схочеш піти,

То я тобі скажу тільки слово «йди».

Якщо схочеш повернутися знову,

То не почуєш від мене відмову.

Якщо одного разу скажеш «люблю»,

То я це слово теж завжди повторю.

Якщо забажаєш ти розлюбити,

То знай, що без тебе не зможу жити.

15.01.2023.

ЗАБУДЬ

Забудь все те, що я забув,

Забудь, що я з тобою був.

Забудь смуток, веселися,

З людьми радістю ділися.

Забудь холодну ту зиму,

Забудь це літо у диму.

Забудь всі вірші веселі,

Забудь любов у оселі.

Забудь мене, забудь зовсім!

Бо я для тебе був ніким.

20.01.2023.

МІЙ СВІТ

Я створив світ, в якому і живу.

Живу з людьми без горя, без війни,

Там насадив дерева і траву,

Створив я там хороші тільки сни.

Я створив світ, де мало хвилювань

І де немає смутку та тривог,

Я зробив так, щоб сенс усіх бажань

Завжди би розумів Єдиний Бог.

Я створив світ, там де сонце світить,

Де мені завжди вільно та легко,

Де люди щасливі наче діти

Лише тому, що біда далеко.

Я створив світ, в якому і помру,

У якому все, що є, залишу.

З собою я єдине заберу:

Все те, що за життя не напишу.

21.01.2023.

У СЕРЦІ БІЛЬ

Я б радий тебе кохати,

Але серце заважає:

Не може зраду прийняти

І з болем воно сприймає.

Я б пробачив брехню тобі,

Навіть вимив би з рани сіль,

Не жив би у своїй журбі,

Але серце турбує біль.

25.01.2023.

БЛУКАЮ ОДИН

Блукаю один серед природи

І розмірковую я про долю,

Про всю лагідну красу погоди,

Про себе і душевну неволю.

Нехай я в житті самотній як дід

І нехай душа, яку я терплю,

Прагне всесильно сьогодні на схід,

Але я прогулянку так люблю.

29.01.2023.

У ТЕМРЯВІ НІЧНІЙ

У темряві нічній

Я завжди буду твій

Сон оберігати,

Мрію захищати.

Ти не прокидайся,

Спи, не переймайся.

У темряві нічній

Я бережу сон твій.

І поки спиш ще ти,

З тобою я завжди.

30.01.2023.

ВОГОНЬ

Горить вогонь у моїй душі

Який спалює всі аркуші.

І я теж згоряю від вогню,

Його благанням не зупиню.

А ти підклала багато дров

І він палає, бо то – любов.

Сльозами не можу залити

Вогонь. З ним доведеться жити.

Я не можу спокійно спати –

Він змушує мене страждати.

Зрозумій те, що я згоряю,

Адже тебе одну кохаю!

На попіл перетворилося

Серце, а ти не змінилася.

Зі мною хочеш ти дружити,

Але не можеш полюбити.

Вогонь горить, душа палає,

Його жар кордонів не має.

І він весь згасне лише тоді,

Коли будемо не молоді.

31.01.2023.

В ЖИТТІ

В житті є місце горю та печалі

І вони приходять до кожного з нас,

Коли когось втрачаємо дедалі

І коли ми розчаровані весь час.

Але як день не існує без ночі,

Так і не буває без смерті життя,

А радість існувати вже не хоче

Без домішки печалі і каяття.

18.01.2023.

ГОЛОВНЕ

Я російською вірші писав,

Українською я говорив

На дозвіллі англійську вивчав,

А у Франції бути хотів.

У Італії друзів я мав,

А в Білорусі юність провів.

Я китайські товари купляв,

У Польщі працювати хотів.

Телевізор німецький придбав

Та всі індійські фільми любив,

Американську жуйку жував

І ще турецький одяг носив.

Де б не був я і що б не робив,

За якою не йшов країною,

У житті я одне зрозумів:

Головне – залишатись людиною.

23.11.2022.

ДЕНЬ

День своїм зів’ялим небосхилом

Все котиться з великої гори.

Щедрим він своїм поклоном милим

Приборкує похмурі вечори.

День буває світлим як курчатко

І буває похмурим, дощовим.

Якщо він веселий є спочатку,

То в кінці він може бути сумним.

Ранок – це початок нового дня,

Полудень – є тільки середина,

Вечір – це сонце сідає щодня,

Ніч – є в небі зоряна кручина.

02.02.2023.

5 ПРАВИЛ ОПТИМІСТА

1. Не забувай викидати сміття…

Із відра… із голови… із життя!

2. Коли твої справи йдуть погано,

Значить ходити із ними рано.

3. Якщо від помилки уклонився,

То значить ти ще не помилився.

4. Кращий вчитель життя просторого

Це досвід, який вчить дуже вміло.

Бере, щоправда, за це дорого,

Але пояснює зрозуміло.

5. Дякую людям, які увійшли

В моє життя і радість створили.

Ще дякую тим, які вже пішли

З мого життя і ще краще зробили.

04.02.2023.

МІЙ ШЛЯХ

Я йшов дорогами ночей

І бачив тільки темряву,

Далеке світло пристрастей

Я приймав за красу живу.

Я йшов дорогами долі

І вона вказувала шлях,

А почуття були голі,

Темрява була у грудях.

Йшов дорогами кохання,

Але не поспішаючи,

Через зраду і страждання,

Біль душі заглушаючи.

Йшов дорогами розлуки,

Дрібним покривався потом,

Коли, простягаючи руки,

Вона була за поворотом.

Я йшов дорогами війни,

Бився із самим собою

І коли бачив дурні сни,

То перемагав без бою.

Я йшов і в сніг, і в дощ, і в лід,

Падав униз, повз горою…

Хочу ще залишити слід,

Але прірва під ногою…

05.02.2023.

НЕ ПЛАЧ

Ти не плач! Не лий сльози даремно!

Ще буде у житті неприємно.

А через дрібниці та лушпиння

Не варто робити мокротиння!

Треба зрозуміти де верх, де низ.

Мало що справді варте твоїх сліз:

Друзі, родичі, батьки та діти,

А все інше можна й замінити.

08.02.2023.

СПОКІЙ

Ніч. Хочеться спокою.

Я заберу з собою

Ці всі ночі.

Хочу бути з тобою,

Витирати рукою

Твої очі.

Як була ти зі мною,

Та як грала красою

Не забути.

Душу топчуть ногою,

Все змінилось зі мною

Дуже круто.

Із серця хвилі гною

Витікають рікою

Нескінченно.

Забираєш з собою

Роки мого спокою

Повсякденно.

11.03.2023.

ДАВНО

Ти поклялася вже давно,

Що будеш пам’ятати,

А йому було все одно –

Він не любив чекати.

Душа зім’ята як трава

Після нічної бурі.

Ти так давно була права –

Він вовк в овечій шкурі.

15.03.2023.

ТИ ТУТ

Ти мені близька як берег морю,

Ти тут, щоби подолати горе.

Без тебе життя мені не треба,

Без тебе щойно завжди дихаю;

Ти – свята, прийшла до мене з неба,

Тож будь ти завжди мені втіхою,

Бо тільки в тобі моя потреба.

16.03.2023.

СПОГАДИ

Спогади намагаючись пробудити

Зібрався з думками знову сьогодні я.

І ось вирішив нарешті розсудити

Про все те, що турбувало мене щодня.

Тебе не знаючи, я завжди боюся

Взяти і відкритися повністю тобі,

Розповісти все те, що було у судьбі.

Коли-небудь тільки тобі присягнуся

Все розповісти про своє грішне життя,

Поки ще не називаю терміну я,

Коли тобі відкритися я візьмуся.

Ти мені повір, що це все ж таки буде,

Колись почуєш цю розповідь єдину,

Яку моє серце ніяк не забуде

Ні в ту хвилину, ні в цю пізню годину.

Адже все одно я пам'ятати буду

Завжди її і ніколи не забуду.

Не питай мене раніше, кароока -

Зараз я не готовий – душа жорстока.

І ці спогади все мучать мене щодня.

Хочу позбутися їх, а виходить гірш.

Тож будь згадкою ти і залишуся я,

І хай згадкою залишається цей вірш.

23.03.2023.

КВІТОЧКА

Посеред лісу - місце просте

Там маленька квіточка росте.

Вся така файна, дуже чиста,

Як мрія кожного флориста.

Захована в сяючих стінах,

Квіточка жене від себе страх.

Молода зірка у падінні,

Вона несе в собі спасіння.

І бджола знаходить там пилок,

Де гарненький кожен пелюсток.

Хай маленька квіточка росте,

Щоб життя не було так пусте.

30.03.2023.

ПРИКЛАД ДЛЯ ДІТЕЙ

Важко бачити страждання,

Хвороби та біди людей.

Навіщо ці покарання,

А ще тим паче для дітей?

Їм же потрібне повчання,

Співчуття та ще й кохання.

Не відмовте їм у слові,

У вашій участі до них,

Та будьте напоготові

Для вчинків добрих та простих.

Одного разу доброта

Стане прикладом для дітей.

Ця істина дуже проста:

Перед дітьми любіть людей.

12.04.2023.

ПРО УВ’ЯЗНЕНИХ

Вони варті жалю, бо знали -

Вони раби своїх пристрастей,

Вони, що спокуси зазнали

Коли злочини признавали

У час випробувань для людей.

І хто ж може поручитися,

Коли це зможе скінчитися?

13.04.2023.

ТВОРЧІСТЬ

Записуйте ідеї на папері,

І втілюйте їх насправді у життя.

Творчість відкриває у світ всі двері

Нового та цікавого майбуття.

Думки наші – це скарб, що є безцінний,

Тож не губіть їх марно в порожнечі,

Бо від них залежить світ благочинний,

Творіть – ще не придумані всі речі.

Творчість – це крила, що дають нам волю,

Літати вільно й далі, ніж хотіти,

Творити щось незвідане уволю,

Щоб світ набагато кращим зробити.

Тож ви записуйте ідеї ваші,

Втілюйте їх у життя незабутнє,

Бо саме це творче мислення наше,

Це для щасливого світу майбутнє.

Вірш до Всесвітнього дня творчості та інноваційної діяльності. (21.04.2023.)

НОВІ ДУМКИ

Все те, чим я жив цілий рік,

Відсохло, відпало, пішло,

І нові думки на мій вік

Мені натхнення принесло.

Раніше думок страшився

Я у ці безсонні ночі.

У поті вставав, молився,

Сльози заливали очі.

Я вперто у гору рвався,

Так, щоб життя танцювало.

Як же сильно помилявся!

Бо життя було замало.

Я свою душу вивертав,

Хотів знати сьогодення.

А ще всі сили витрачав

Щоб прийшло моє натхнення.

16.04.2023.

ІНШЕ КОХАННЯ

Ось так вийшло, що я вже не з тобою

І в шаленій крові зникло бажання.

Тебе розлюбив я, інша зі мною.

Образа не сильніша за кохання.

Адже давно вже сказані всі фрази.

Інше кохання - сильніше образи.

Написано - 25.11.2012.

Відредаговано - 18.04.2023.

НАСТРІЙ

Покохав я все, що маю,

Птаха щастя підгодував

В очах смутку вже немає -

Багато радості та справ.

Спрагу піснею долаю,

Як та квітка над водою

Лікування я приймаю

Від написаного мною.

Усміхнуся щиро, щиро…

Все погане подолаю,

Житиму не для кумира,

А для тих, кого кохаю.

Написано:18.11.2012.

Відредаговано:21.04.2023.

ДЕНЬ ЧИТАННЯ

Наблизився день читання,

Який душу відкриває.

І той, хто має бажання,

Вірші сьогодні читає .

Рядки відкривають мову,

Яка у серці палає

Легкім та золотим словом,

Духовну міць наповняє.

Краса у кожному слові,

Поезія дає крила,

Життя у всій його мові,

Це є поетична сила.

Тож нехай цей день читання

Надає сьогодні сили,

Щоб ми з вечора до рання

Культуру свою цінили.

До дня читання Великої Поезії(28.04.2023)

НІЖНІ МОМЕНТИ

Я чую твоє серце б'ється,

А значить поряд знову ти,

Моя рука тебе торкнеться

І ти не зможеш вже втекти.

Думки погані відступають -

Кохання зцілює твоє.

Життя вогні не загасають,

Коли зі мною воно є.

Зима морозом нас лякає,

Але душно нам з тобою –

Взаємна ласка зігріває

Пристрасною теплотою.

Кохання нашого фрагменти

Ми пам'ятати будемо

І ніжні наші ці моменти

Ніколи не забудемо.

Написано: 09.10.2012.

Відредаговано: 23.04.2023.

ЗГАДАВ ПРО ТЕБЕ

Сьогодні раптом я згадав про тебе

І серце стало частіше битися,

Але немає в тому вже потреби,

Щоб думкам та мріям ще коритися.

На фото глянув я у твої очі…

А було, що я з них погляд не зводив.

На мить згадав найкращі дні та ночі,

Які колись я з тобою проводив.

А може взяти, просто подзвонити?

Та просто так, без всякої причини

І про все з тобою поговорити,

Але я відкладаю це щоднини...

Написано: 20.11.2012.

Відредаговано: 24.04.2023.

СОНЦЕ

Найближча зірка до Землі,

Вона королева в імлі.

Сонце це космосу квітка,

Дає енергію швидко.

Ще дає тепло та світло,

Ось чому усе розквітло.

Навколо Сонця - планети,

Метеорити, комети...

Світи завжди нам у імлі

Найближча зірка до Землі.

Написано: 03.05.2014.

Відредаговано: 25.04.2023.

ВИКЛИКАННЯ ПРЕДКІВ

Небіжчики сумують за життя,

Нема їм в батьківщину вороття.

Ось на цвинтарі стали ридати

Люди всі почали предків звати.

І у цій ранковій завжди зорі

Сонце було ніби не на горі.

Плакальниці рушники достали

Закликати предків в гості стали:

«Встаньте, наші любі, нам на диво,

Із землі підніміться сміливо

Та подивіться на дітей своїх,

Чому залишили так рано їх?

Адже ми завжди були готові

Чути всі поради в вашім слові.»

Тож нехай розкриється вся земля

І душі мертвих полетять нехай

В інші, світлі краї з нівідкіля,

Прямо зі сходу та на захід в рай.

Накривайте білий стіл ситніше,

Щоб всі батьки переконалися,

Що є люди і переможніше,

А ми такі, що не зламалися.

Вашим дітям та вашим онукам

Всім їм живеться рясно і вільно.

Ви ж давайте фініш своїм мукам,

Ми вас як колись любимо сильно.

Написано: 03.05.2014.

Відредаговано: 26.04.2023.

ЖІНКА ЗМІНЮЄТЬСЯ

Жінка все змінює ходи.

Це відбувається з віком.

Але змінюється завжди

Вона лише з чоловіком.

Адже вік – не перешкода

Для хороших та добрих змін

І як успіх – нагорода,

Якщо поруч буде і він.

Той, хто вже допомагає

Наблизити добру зміну

І котрий багато знає

Про свою близьку людину.

Написано: 22.10.2014.

Відредаговано: 27.04.2023 .

ГІГІЄНА РУК

В світі, де захворіти можливо,

Гігієна рук – це річ важлива.

Вона допомагає вберегти,

Нашу міць та здоров'я зберегти.

Так давайте, друзі, руки мити,

Щоб випадково не захворіти.

Тому що гарантією в наш час

Є гігієна, що дбає про нас.

Тож бережімо здоров'я своє,

Бо тільки єдине воно в нас є.

Нехай руки бачать більше води,

Так щоб здорові ми були завжди.

Вірш до Всесвітнього дня гігієни рук (05.05.2023)

МИНУЛЕ

Не треба судити за минуле,

Бо я там давно уже не живу,

Не завжди тільки гарне все було,

Нову у житті розпочав графу.

Всі мої друзі, яких я любив,

Бажаю розповісти вам усім:

Не обговорюйте, що я зробив

І що мною не зроблено зовсім.

Що було, те вже забуто, змито,

А погане треба залишити

І ось, якщо минуле закрито,

То треба вже майбутнє творити.

Написано: 24.10.2014.

Відредаговано: 29.04.2023.

ПРО МИНУЛЕ

Можу розповісти про минуле,

Задавай будь-яке запитання.

Хочеш, розповім про те, що було

Як я не досяг того зростання?

Засуджую я себе сміливо

Простою фразою "не винна ти",

Хочу завтра вірити у диво

І не почути твоє: "Відпусти..."

Тільки з допомогою твоєю

Я так хочу, щоб раз і назавжди

Ти милою рукою своєю

Вказала, де та зірка з висоти.

Та зірка, що постійно світила

На небі лише для нас ласкаво,

І можливо тоді, моя мила,

Ми знов ще засяємо яскраво.

Знову свої думки відганяю,

Від похмурих оберігаюся.

Шукати нове сенсу немає,

Але я знайти постараюся.

Не може все бути чорнотою:

З'явиться ще світло та кохання.

Нехай сьогодні ти не зі мною,

Зате побачиш моє зростання.

Написано: 27.10.2014.

Відредаговано: 30.04.2023.

НАВЧІТЬСЯ

Навчіться не дзвонити

Тим, хто зовсім не дзвонить.

Навчіться говорити

З тим, хто мало говорить

І не думайте про тих,

Хто не думає про вас,

І забудьте ви про всіх,

В кого промінь світла згас.

Перестаньте чекати

Тих, хто зовсім вас не жде,

Повік не треба звати

Тих, хто скоро не прийде.

Навчіться не любити

Образ чистої краси,

Щоб зразу зрозуміти:

В чому тут є мінуси.

І до тих не треба йти,

Хто забрав собі чуже.

Навчіться тих берегти,

Хто вас також береже.

Написано: 28.10.2014.

Відредаговано: 02.05.2023.

ПРОСТОТА

Простота - розуму сестра

І хороших обдарувань.

Як будь-яка відеогра

Прикрашає тінь міркувань.

А щоб простоти досягти,

Потрібно тунель копати

І у надрах душі знайти.

Те, чого не приховати.

Так, щоб бути дуже простим,

Ти дістанься до глибини

І не вір доказам чужим,

Розум шліфуй до білизни.

Написано: 20.01.2015.

Відредаговано: 02.05.2023.

БАЧЕННЯ

Вона прийшла до мене сном

На наше перше побачення.

Як скороминуще бачення,

Одна стояла за вікном.

Вона з'явилася з мрії

В одязі прозоро-білому,

Яке своїм сяйвом в цілому

Рухало стіну надії.

В її очах горів вогонь

І до мене вона підійшла,

Потім мимоволі простягла

До мене красиву долонь.

Ось на край ліжка ми сіли,

Взяв її рукою своєю

І тоді мовчки вдвох ми з нею

В небо швидко полетіли.

Прокинувся - вже світало,

Усередині щось кипіло

І відчуття, що ми летіли,

Мене день не полишало.

Написано: 24.02.2015.

Відредаговано: 04.05.2023.

ТИ ПОПРОСИ

Ти попроси - я не піду

І ніколи не залишу.

Ще віршів тобі напишу.

Попроси і я час знайду.

Не будеш ніколи одна,

І зі мною буде складно,

Буде іноді досадно.

Ось така то буде ціна.

Свій хрест зі мною понеси,

Любити буду безмежно,

Оберігати належно,

Мене ти лише попроси.

Написано: 02.03.2015.

Відредаговано: 05.05.2023.

МЕДИЧНІ СЕСТРИ

Медичні сестри - дарунок від Бога,

Хто з ними стикався, той зрозуміє.

Неоцінена їхня допомога

Для тих людей, хто сьогодні хворіє.

Це нашого здоров'я охоронці,

Хто працею та любов'ю лікує.

Від їх тепла яскраво як від сонця,

Завдяки їм медицина існує.

Медичні сестри – це наша надія,

Їхні слова легкі та тішать серця,

Тільки вони роблять ту терапію,

Що душу лікує краще фахівця.

Тож нехай вас Бог береже від біди,

Хай з радістю зустрічають усюди.

Нехай кожен з нас пам'ятає завжди,

Що медичні сестри - найкращі люди.

Вірш до Всесвітнього дня медичних сестер (12.05.2023.)

МИЛА ДІВЧИНА

З парасолькою дівчина мила:

Легка хода, та очі шикарні,

Ішла до дитячої лікарні,

Як то часто вона це робила.

Може треба дочку провідати?

Сина побачити? Щось купити?

Або ліки комусь залишити?

Може з лікарем пообідати?

Ні, не тому туди приходила,

Просто в душі оселилась любов.

Дарує дітям вона свою кров -

Донор лікарні - дівчина мила.

Написано: 23.03.2015.

Відредаговано: 06.05.2023.

Я НЕ ОБІЦЯВ

Я нічого не обіцяв.

Даремно мрієш в самоті.

І мій Амур не приходив,

Він просто поруч побродив,

Потім розтанув в висоті

І нічого не віщував.

Я тобі не скажу «привіт»

І це скоро ти зрозумієш.

Моє серце не ділимо.

Перенести це терпимо,

Коли мною перемрієш

Наповнивши змістом свій світ.

Написано: 30.03.2015.

Відредаговано: 07.05.2023.

РОНДО

В мій старий дім, дощем нічним

Гроза стукає і гуркотить грім.

Щось вона хоче мені сказати.

Я поспішно відкривати

Не буду їй зовсім.

Нехай приходить, але вже потім,

Коли ляжу спати,

Коли знайду тишу своєї кімнати,

Заснувши молодим.

У моїй уяві завжди вогонь та дим

Народжуються мороком чудним.

Попри грім, грозу, через віконні грати

Ламаю погляд, не можу розпізнати,

Хто ходить під вікном моїм,

Мене хоче налякати.

Написано: 14.06.2015.

Відредаговано: 09.05.2023.

ВІДПУСТИ

Так, заплутався я сильно,

Поможи з'єднати узи,

Поможи тепло союзу

Зберегти, доля всесильна.

Сам то я точно не зможу

Ці сумніви перемогти,

Просто візьми та відпусти

Ти мене в дорогу Божу.

Відпусти мене на волю,

Мій спокій ти не порушай,

І всі гріхи мої прощай,

Відпусти, всесильна доля.

Написано: 20.09.2015.

Відредаговано: 10.05.2023.

НЕ ЗАБУВАЙ МЕНЕ

Не забувай мене надовго,

Не вбивай у мені надію,

Руби мене, я не вцілію -

Краплі льоду живуть недовго.

Я хворий тільки лиш тобою

І краще вже мені не буде,

А лікар біль мою забуде,-

Вона залишиться зі мною.

Дощами ллється влітку злива.

Дочекайся хоча б восени,

Тебе прошу: не порушуй сни,

Прийди до мене, будь щаслива.

Ми стиснемо міцніше руки.

Усі думки змито дощами,

Життя бажає разом з нами

Жертвувати тавром розлуки.

Ти розбуди мене, привітай,

Розбий, зруйнуй мою темницю,

Темрява більше не насниться -

Я поруч, ти це не забувай.

Написано: 21.09.2015.

Відредаговано: 11.05.2023.

СІМЕЙНИЙ ЛІКАР

Сімейний лікар - це той, хто поруч завжди,

Хто важливий у житті і долях наших.

Людина, що допомагає зберегти

Здоров'я родини: молодших та старших.

Це є Доктор з великої літери «де»,

Хто завжди приходить нам на допомогу,

Це людина, яка і в день і в ніч знайде

До потрібного адресата дорогу.

Сімейний лікар - це обличчя знайоме,

Що завжди допоможе в скрутну хвилину.

Йому наші переживання відомі,

Його можна вважати членом родини.

Тож дякуймо сьогодні нашим лікарям,

За те, що прагнуть всій сім’ї допомогти.

І хай сімейний лікар завжди буде там,

Де потрібно буде здоров’я зберегти.

Вірш до Всесвітнього дня сімейного лікаря (19.05.2023.)

ДЯКУЮ ЯБЛУЧНОМУ САДУ

Дякую яблучному саду

За ранка свіжую прохладу,

За сонця дуже швидкі сходи,

За яблука – дари природи.

Дякую яблучному саду

Я за пташину серенаду,

За сонячне опівдні світло,

За те, що все в саду розквітло.

Дякую яблучному саду,

За те, що в тіні його сяду,

Коли мені спочити треба,

Якщо у цьому є потреба.

Дякую яблучному саду

За те, що нас зібрав в бригаду,

Що не дає засумувати

І що є де попрацювати.

Написано: 05.10.2015.

Відредаговано: 17.05.2023.

ВІДЛУННЯ ЗАПОВІТУ

(Центон)

Як умру, то поховайте

Мене на горі високій,

Серед степу широкого.

Щоб гори дивилися з неба,

Щоб лани широкополі,

На синій далині Карпат

Було видно, було чути…

І коли надійде ранок

У синєє море,

Нехай від мене похилені

І лани, і гори

Понесуть щось добре

До самого Бога

З пісні весняного жайворонка.

Поховайте та вставайте,

Хай почується голос вітру

І вражою злою кров’ю

Хай далека земля звістить.

І мене в сім’ї великій,

Коли вранці засяє сонце,

Не забудьте пом’янути.

Згадайте, хто в горах лежить.

А лукавого забудьте,

Щоб зберегти дух нації

Серед громади воскресній,

Щоб вічно була Україна молода.

Злиття рядків двох віршів. Вірш Максима Рильського «Відлуння» + «Заповіт» Тараса Шевченко.

19.05.2023.

КИЇВ – МІЙ СОН

О, Києве, мій дивний сон,

Легенда є далека ти.

Мені наснився синій фон

Де твої символи, мости...

І Золоті ворота там,

Що віддзеркалюють наш час,

Хрещатик і Софійський Храм

До себе манять повсякчас.

Символи віри і краси,

Яким рівних не буває.

Де вічно чути голоси

І де молитва там лунає.

А Дніпро - Батько величний,

Тече вічно, нескінченно.

І його потік столичний

Тут впізнаєш достеменно.

Хоч я в Києві не живу

І мені він тільки сниться…

Дасть Бог, побачу наяву

Я чудову цю столицю.

28.05.2023.

РУДІ ЛЮДИ

На Землі, де всяке буває,

Живуть люди, ніби золоті.

Їх волосся яскраво сяє,

За це називають їх руді.

В них криється вогонь таємний,

Що горить безмежно і вічно.

Він не пече, бо він приємний,

Але невидимий публічно.

У їх очах є зорі ночей,

Яскраві, наче сонце раю.

Руді люди - це сила очей,

Що з кожним днем не загасає.

Вони іскру у собі носять,

Яка запалює почуття.

В таких людей натхнення досить,

Щоби розворушити життя.

Отож, шануємо всіх рудих

В світі цьому, хоч небагато,

І ще привітаємо, бо в них

До речі, вже сьогодні свято.

26.05.2023.

ПРИТЧА

Я просив собі багато сил,

А життя труднощі давало,

Ще я мудрості собі просив,

Щоб вирішувати все вдало.

Я просив, щоб багатство мати,-

Життя дало м'язи для мети,

Щоб я лише міг працювати

Від світанку і до темноти.

Ще я хотів завжди літати,

А життя дало перешкоди,

Щоб я їх міг подолати

Без жодного крила свободи.

Просив кохання мені дати,

А життя давало лиш людей,

Яким я міг допомагати,

Забувши про силу пристрастей.

Врешті нічого не получив

Я з того, що у життя просив.

Але життя все ж мені далО

Все, що мені потрібно було.

Написано: 30.10.2015.

Відредаговано: 26.05.2023.

ТОСТ ДЛЯ КОХАНОЇ

У твоїх блискучих очах

Я бачу своє відображення

І відступає скромний страх,

Ти створюєш на мене враження.

Так добре зараз з тобою,

Я плаваю у морі спокою,

Почуття течуть рікою.

То ж давай ми вип'ємо з тобою

За наших почуттів вже єдине злиття,

За цей неземний стан і за ці почуття!

Написано: 02.11.2015.

Відредаговано: 27.05.2023.

ПРАВИЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ

У світі є такий великий секрет,

Який наше здоров'я зміцнить за мить:

Це правильне харчування, без котлет,

Цей дарунок природи нас захистить.

Хай овочі й фрукти з вітамінами

Будуть частими гостями на столі.

Якщо вони не радують цінами,

То ми зберемо їх на своїй землі.

Треба забути про шкідливі звички,

Про весь безлад та швидке харчування.

Будем їсти порції невеличкі,

Здоров'ям заповнимо існування.

Відкриємо енергії джерело,

Цим збережемо молодість і мрії.

Правильне харчування – це ремесло,

Це шлях до довголіття та надії.

Нехай кожен в цьому має потребу,

Ці кроки вперед стануть важливими.

Правильне харчування - віра в себе,

Щоб бути сильними і щасливими.

02.06.2023.

НАТХНЕННЯ

За абзацем буде слово,

А за словом - одкровення

І моє усе натхнення

Тішити мене готове.

Почуття мені не нове,

З ним подружився я давно

І так люблю, коли воно

Наповнює мене знову.

Рими танцюють від руки

І на лист лягають рядки -

Плід моїх усіх натхненій.

І думка не покидає,

Розмірковую як геній,

А натхнення наростає...

Написано: 13.11.2015.

Відредаговано: 31.05.2023.

ДРУЖБА

У країні мрій, де сонце в небі грає,

Дружба у серцях наче пісня лунає.

Окремо кожен з нас – у воді краплина,

Але разом – ми хвиля моря єдина.

Друзі, ніби квіти в полі розквітають.

Світлом, теплом наше життя наповняють.

У скрутні часи, та коли серце тремтить,

Вони поряд, готові долю поділить.

Дружба - це дарунок від нашого Бога,

Так часто потрібна друзів допомога.

Усмішка, обійми, доброта й турбота,

Це те, чого так потребує спільнота.

Друзі - це ті, хто радощі розділяє,

Хто ділить журбу, коли серце стискає.

Завжди поруч, тож нехай час не розлучИть,

Бо справжня дружба вогнем у серці горить.

Тож пам'ятаймо ми цю істину завжди,

Друзі – це наш скарб, що врятують від біди.

Будьмо одне ціле і не буде горя,

Дружба нескінченна, як вода у морі.

09.06.2023.

РУБАЇ ПРО КОХАННЯ

Ангели звуть це насолодою,

Чорти звуть злою перешкодою,

А всі люди коханням його звуть

І так живуть як з нагородою.

+ + +

А без кохання неможливо,

Без нього досить дратівливо.

Тому людям і любов дана,

Щоб жити з коханням щасливо.

+ + +

Нероздільне кохання не принижує,

Людині життя воно не знижує,

Покохати ще раз не заважає,

Воно людину з іншими зближує.

+ + +

Була без радості любов спочатку,

А потім зрад наробили на згадку,

Але і в цьому є величезний плюс:

Розлука буде без смутку, без статку.

+ + +

Кохання таке буває,

Яке перешкод не знає

І для образ та ревнощів

Простору не залишає.

+ + +

Все ж таки добре бути коханим,

Почуттям віддаватись бажаним,

Це більше, а ніж бути багатим,

Це означає бути жаданим.

+ + +

Так у нашому житті прийнЯто:

У коханні безумства багато.

Але і у безумстві як завжди

Є й розуму зовсім небагато.

+ + +

У коханні завжди сильніший є,

Хто менше любить і тільки своє,

Але є і ще один сильніший,

Хто лише любити себе дає.

+ + +

Наполеон знав із самого рання,

Що є єдиний засіб подолання,

У коханні одна є перемога -

Це швидше втекти від того кохання.

Написано: 16.11.2015.

Відредаговано: 05.06.2023.

ДУШІ МОЄЇ ТЕМНО

Душі моєї темно. Швидко звуки

Бажаю чути арфи над собою;

Нехай ніжно струн торкнуться ці руки,

Хай музика в вухах дзюрчить водою.

І, якщо в серці є одна надія,

Ці звуки знову будуть чарувати,

В очах сльоза появиться і мрія

І дум потоки не будуть палати.

А доля співака - бути глибоким.

У нотах не буде радості тоді.

Скажу тобі – співак! Ось сліз потоки,

Або це серце втопиться у воді,

Бо воно постійно у смутку було

І нило багато в безсонній тиші.

Багато раз душа цю пісню чула,

Але тільки тепер є спокій душі.

Написано: 13.12.2015.

Відредаговано: 06.06.2023.

Переклад вірша Байрона My Soul Is Dark (Душа моя похмура) із циклу «Єврейські мелодії»

ЗАБУТИ

Я примушу себе забути

Того кохання всі пригоди,

Щоб мені для душі ковтнути

Лиш ковток нової свободи.

Я примушу себе забути

Обличчя дівчини тієї,

Щоб її голос не почути,

Не зітхати лише про неї.

Я примушу себе забути,

Але так реальні бажання,

Що вже так неможливо бути

Навіть добу без сподівання...

Написано: 23.12.2015.

Відредаговано: 08.06.2023.

КАЛЕЙДОСКОП

Калейдоскопом життя грає,

Картинки – одна за другою,

Їх людина завжди міняє

Легко ворухнувши рукою.

Вдивляючись у візерунки

Мимоволі здається завжди,

Що вже були схожі малюнки

І кольори ставали в ряди...

Ми часто узорами граєм,

Не можемо натиснути «стоп».

Ось так живемо і не знаєм,

Що наше життя – калейдоскоп.

Написано: 03.02.2016.

Відредаговано: 09.06.2023.

ВИСНОВОК

У збірці "Лірика" розквітають почуття, переживання та емоції, що розміщуються на сторінках як кришталеві краплини ранкової роси. Кожен вірш – це маленька частинка душі поета, віддзеркалення його світобачення та внутрішнього світу. Слова розмивають грані між реальністю й фантазією, танцюють на струнах почуттів, забирають нас у далекі краї, де час зупинився. Кожна сторінка викликає відлуння у серці читача, пробуджує його власні думки та почуття. Збірка "Лірика" – це запрошення до глибини поетичної душі, мандрівка по стежках прекрасного й загадкового. Відкриваючи її сторінки, ми відкриваємо й себе, занурюємося в світ магії слів та відчуттів. І хоч ця збірка завершується, її емоційний слід назавжди залишиться в серці кожного, хто її читав. "Лірика" – це відкриття нового виміру поезії, що народжується з блискучої фантазії та глибокої співчутливості. Вона надихає, підтримує й збагачує нашу душу, роблячи нас більш чутливими до прекрасного навколо.

15.06.2023.