Діалог тринадцятий

Несподівано Апсу стрепенувся, наче почув поклик, видихнув повітря мовив крізь зуби:

- Зараза мала. Бене попередь капітана хай забере людей з палуби. Надіюся вона не бахнеться на палубу у повній трансформації, бо потопить цей нещасний корабель, - Апсу розсміявся, - просив же. Ні, навіщо мене слухати. Я наверх, зустріну те гидке створіння.

- Що це значить? - розгубився Удав, - про що ти мене не попередив?

- Та я сам не знав, - огризався Апсу, - зв’яжись з капітаном, бо чорт забирай психолог знадобиться усій команді.

- А я не хочу лікувати усю команду, - бовкнув Кларк.

Апсу зірвався з місця, легко, як кіт, помчав зі столової до першої драбини на верхні рівні. Удав і Кларк перезирнулися, Алекс оторопів, не знаючи, бігти за прибульцем, чи зберігати спокій, як англійський колега.

- Що трапилося? - запитав містер Сміт у Кларка.

Психолог здивовано подивився на Удава, ніби виринув з медитативного стану, струснув головою:

- Його сестра прилетіла. Треба забрати людей з верхньої палуби.

- Там і так нікого немає, як це прилетіла, як її ангели пропустили. Чому він мене не попередив? - дивувався Удав.

- Та вона попри його заборону сюди прилетіла, - відповів Кларк.

- У повній трансформації, це як я зрозумів, дракон? – чи то запитував чи уточнював Бен Сміт. Набрав на телефоні внутрішнього зв’язку номер капітана.

Капітан відразу відповів запитанням.

- Тут над нашим кораблем якийсь, чи то дим чи туман, це щось ваше, для конспірації гелікоптера? Бо точно не природнє явище.

- Так це наше, хай люди зберігають спокій, усе під контролем.

- Намагаюся вам вірити, хмара надто щільна й темна. Й наш прибулець стоїть посеред палуби, дивиться нагору наче когось чекає.

Удав побіг до виходу наверх, екстрасенси поспішали за ними.

- Не дивуйтеся, прилетів інший гелікоптер зараз спустять на палубу другого прибульця, - схвильованим голосом пояснював Удав.

- Другого прибульця – перепитав капітан, - о звичайно, нам тут одного недостатньо.

Бен Сміт вибіг на палубу. Апсу стояв посеред палуби, дивився нагору чекав. Над палубою вже зовсім низько стелилася чорна хмара, від якої розповсюджувалися хвилі вітру. Бен навіть почув хлопки гігантських крил. Неначе велика летюча миша намагалася сісти на палубу. Хмара торкнулася палуби. Кларк заплющив очі затуляючись від пилу але зрозумів що пил це своєрідна ілюзія. Алекс стривожено вдивлявся у хмару з відкритим від здивуванням ротом. Він бачив крізь хмару велетенського дракона розміром як авіаносець, прошепотів:

- Ми потонемо.

Але дракон зник, наче стиснувся у маленьку крапку, й палуби торкнулися вже людські босі ноги. Дим зник. До Апсу підбігла тоненька дівчина з довгим, до середини колін, чорним волоссям, схожа на підлітка. Вона обняла його, міцно обхопила руками. Апсу щось намагався їй говорити, та вона його ще міцніше обнімала, врешті древній бог безсило опустив руки й за мить обійняв дівчинку поцілував її у чоло.

Алекс дивися на дівчину яка прибула з далеких світів, наче зачарований.

Кларк спостерігав усмішкою. Удав видихнув, мовив до Алекса:

- Бачиш, не потонули.

На верхню палубу вийшов сам доктор Ренлі, до цього він спостерігав за усім, що відбувається через апаратуру стеження.

- Як ви це поясните? - сердито запитав науковий керівник розуельської бази, - містере Сміте, ви розумієте, на яку небезпеку ви наражаєте членів екіпажу американського авіаносця?

- Мені здається, це ви наражаєте екіпаж авіаносця на небезпеку. Завдяки вашим провокаціям та істерикам, - Містер Сміт не стримався, прошепотів загрозливо, - Якби ви не притягли його на авіаносець, то й вона сюди не прилетіла би. Ми спокійно зустріли б її на Пектусані.

- Погодьтеся що і вас не попередили про це прибуття, - крізь зуби відповів доктор Ренлі. – То скільки ще таких родичів він сюди запросив?

- Скільки йому потрібно, стільки й прилетить, - мовив містер Сміт, - Ви боїтеся драконів? Але не боїтеся того що скоро на нашому острові усі задихнуться від нестачі повітря.

- Самі би впоралися. А ці дракони ледь не знищили Марс. Здається, вони ще на старій позиції нашої планети показали на що здатні. А ви зараз повірили, що вони прилетіли врятувати нас? А якщо нас оточить їхній флот, що ви можете протиставити? Наші літаючі на торсіонних полях планетарні тарілки на паливі із солоної води.

- А можна, докторе Ренлі, ваші казки розповідати не так голосно? Як я поясню моїм людям те, що ви зараз наговорили? - запитав капітан авіаносця. Ральф Ренлі здригнувся, коли почув голос капітана. Він надто тихо підійшов.

- Як з'їзд одержимих письменників-фантастів, - відповів Удав, махнув рукою у бік доктора Ренлі, немов відганяв настирливу муху.

- Два гелікоптера чекають, - посміхнувся капітан, - доктор Ренлі не хоче летіти з вашим підопічними на одному транспорті.

- Хто б сумнівався, - посміхнувся Удав.

Доктор Ренлі замовк присоромлений, і справді наговорив багато, і вся його мова, усі звинувачення на співрозмовника не подіяли. Звичайно він знав що не буде містер Сміт його союзником.

Доктор Ренлі мовчки пішов до свого гвинтокрила. Алекс, немов залишена дитина, розгублено дивився в спину начальнику. Кларк підбадьорливо поплескав юнака по спині, повідомив:

- Нічого, ми тебе тут не кинемо, ми своїх не залишаємо. Підемо знайомитися з другим драконом. Це дівчина-дракон, навіть казку скласти захотілося. Може, почати казки писати.

- Дракон? - перепитав Алекс, - Казки? З вами зовсім неможливо зрозуміти, де ви жартуєте, де правду говорите. Але я її бачив. Я бачив яка вона.

- Щось ще потрібно, містер Сміте? - запитав капітан.

- Теплий одяг для дівчини, - попросив Удав.

- Добре, за хвилин двадцять принесуть, ви встигнете зібратися, - посміхнувся капітан, - Прощайте, містер Сміте, сподіваюся це не остання наша зустріч.

- Було б непогано зустрітися десь на березі, випити, - погодився Удав, - прощавайте капітане, побачимося.

- Прибульцю привіт передайте, цікавий хлопець, - капітан потиснув руку начальнику відділу артефактів. Й пішов до рубки керування.

- Добре, передам, - Удав подивився услід капітанові, потім на прибульців і Кларка зауважив що Ренлі залишив йому ще й свого екстрасенса, бо гелікоптер пана Ренлі вже піднявся з палуби.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Юлес Скела
16.11.2021 15:08
До частини "Діалог тринадцятий"
Цікавий поворот. Неочікувано. "А дракони все падали й падали". ;-)
Морок Елл
16.11.2021 15:26
До частини "Діалог тринадцятий"
Ага))) Чого смієтеся? Посадку давайте!"))))