Діалог сімнадцятий

Містер Сміт тільки повернувся до Розвелу, навіть ще не встиг занести речі у свою кімнату, як йому повідомили, що у квартирі його «племінників» сталася бійка. Говорили щось про ангелів.

- Чортів Ренлі зі своїми довбаними ангелами, - гарчав Удав, поспішаючи до квартири де мешкав Апсу з сестрою.

Начальник відділу Артефактів забіг у вітальню прибульців на мить заціпенів. Кімната була завалена великими тілами крилатих гігантів. Два ангели стояли на ногах, ледь не підпираючи головами стелю. У кутку, сидів, зіщулившись, зблідлий і переляканий Алекс, біля дверей стояв доктор Ренлі. Апсу лежав на підлозі його обіймала Мілен.

Удав пізнав у одному з непрошених гостей архангела Михаїла, чи М-двадцять вісім, або Мік. Цей архангел не любив свого повного імені.

- Вітаю, містере Сміт, - привітався прекрасний ангел, - можете дати мені людей для транспортування цих дурнів у п'ятий ангар?

- Вони мертві? - запитав Удав.

- Ні, я вчасно прийшов, усі живі, відновляться, - відповів завжди сумний Мік.

- Сподіваюся, ви не будете вимагати покарання для наших гостей? - поцікавився Удав.

- Ні, не буду. Вони могли вбити цих ідеалістів, але не зробили цього, - відповів архангел.

Ренлі немов прокинувся, заговорив:

- Але він мертвий, цим потрібно скористатися, адже є можливість дослідити і нейтралізувати його. Якщо вірити лабораторними даними, він при наявності павука навколо серця повинен бути мертвий годину, або навіть півтори, все залежить від того, наскільки якісний метал з якого зроблено павука.

- Ваші лабораторні дані застаріли, - тихо, але чітко заперечила Мілен, - При створенні нових тіл ми врахували недоліки старих, тим більше, цей павук вже був у комусь із нас, і структура молекул кіріда у ньому нестійка, а ми вже і стійкий "перетравлюємо". Хочу на далі вас попередити щодо досліджень, навіть торкнувшись мого брата у такому стані ви можете загинути. Кров, яка витекла з його рани, буде активною поза тілом, поки серце не б'ється. То ж увімкніть будь ласка інстинкт самозбереження.

Доктор Ренлі обурився, спробував звинуватити дівчину у брехні:

- Ви його торкаєтеся й живі!

- Ми однакові, його кров мене знає, кров дракона це наче окрема істота, вона достатньо розумна і має хорошу пам’ять, - відповіла Мілен.

До вітальні увійшов начальник бази п'ятдесят один і загін солдат. Солдати виносили Ангелів, намагаючись не зламати їм кінцівки у вузьких дверних рамах. Начальник бази повідомив, що доктор Ренлі переводиться у Вашингтон керувати якоюсь лабораторіє, а обов'язки наукового керівника бази Розвелу приймає на себе містер Смітт.

Здивувалися і висловилися обидва, і відставний науковий керівник, і новопризначений.

Непритомних гігантів винесли, жахливо виглядав той який поранив Апсу, наче побитий дробинами, темна майже пурпурна кров пофарбувала білий одяг потворними плямами. двоє ходячих пішли самі.

Мік-двадцять вісім хотів вислизнути непоміченим, перевернув столик і вдарився головою у дверну раму, голосно вигукнувши старе міжгалактичне «даер Тесс».

Наприкінці солдати витягли з вітальні, пошкоджену кров'ю Апсу, немов побиту шрапнеллю, злощасну канапу.

Коли з вітальні маленької квартири винесли ангелів і диван, вона здалася порожньою.

Удав скинув піджака й краватку, сів у крісло. Алекс переповз з кутка на крісло. Апсу прокинувся, зі стогоном сів, светр на спині було порвано і знищено його ж кров'ю, як і плаття Мілен, тепер нагадувало сучасний брендовий одяг. Мілен торкнулася пальцями спини брата, на якій не залишилося і сліду після поранення:

- Ти як? - запитала вона.

- Боляче, принизливо, гидко, - відповів він, повернувся до неї, поцілував її в ніс, - я в душ, здаюся собі липким, лізли до мене своїми мерзенними лапами. Ненавиджу цих клятих садистів.

- Він ледь тебе торкнувся, - посміхнулася сумно Мілен.

- У мене фобія, - повідомив Апсу, - вірніше, ангелофобія.

- І клаустрофобія, - додав Удав.

- Отож, - погодився Апсу, - І тебе з поверненням і з підвищенням.

- Іди до біса, - сердився Удав, - Є що випити?

Алекс відволікся від роздумів над тим, що він найбільший невдаха з усіх відомих світові невдах, а ще завжди усіх підставляє.

- Звичайно, - посміхнувся Апсу, - але спочатку, піду в душ.

- Я принесу віскі, якісь вчені подарували з трюк з кров’ю, - сказала Мілен. Підвелася, оглянула свою нещасну сукню, вірніше, дірки від неї, - таки погоджусь, чортові ангели, така зручна була, - і пішла, слідом за Апсу у його кімнату за спиртним. Повернулася кілька секунд. Вона переодягалася у чорну довгу футболку Апсу, та на ній була як сукня. Дівчина сіла у третє кріслі, підібгавши ноги загорнулась у картатий плед. І, поки Апсу відмивав ангельський дух у душовій, Удав і Мілен випили пляшку віскі, запропонували і Алексу, але хлопець відмовився.

- Кожен може стати заручником, ось минулого разу цілий професор попався, його навіть поранили, ледь не помер, - втішав юного екстрасенса підпилий начальник відділу Артефактів.

- Але я якось по дурному попався! Я міг попередити Апсу, але я мовчав. Ніколи не можу за себе постояти! Он Мілен - дівчина, а витягла мене з рук цього громили, - бідкався Алекс.

- Я знаю цих громил, у нас давні, тісні стосунки, - знизала плечима Мілен. Вони з Удавом методично передавали один одному пляшку.

- Мені сумно, що я такий слабкий, - журився юнак.

- Ти не слабкий, - у вітальню повернувся Апсу, забрав у сестри віскі, випив, віддав, взяв сестру на руки, сів з нею в крісло, - Ти знову маленький і мало вмієш, але на жаль пам’ять повернеться.

- Я нічого не пам'ятаю, - сумував Алекс, - у мене відчуття, що я можу все, але насправді я нічого не можу.

- Ти знаєш, ким він був? - запитав Удав у Апсу, киваючи на Алекса.

- Так, - відповів Апсу.

- Конструктором Всесвіту, - сказала Мілен. Апсу кивнув, погоджуючись.

Алекс і Удав з подивом сиділи скам'янівши, і дивилися на древніх з відкритим ротом.

- Я? – пискнув Алекс.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Юлес Скела
19.11.2021 14:35
До частини "Діалог сімнадцятий"
Фух. Слава Всесвіту, всі живі. Авторе, ну хіба так можна? Цілу добу нервував, як там далі з Апсу буде? Тепер аж самому віскаря з горла закортіло. А з тезкою - здивували! Я ж бо очікував, що він просто драконом виявиться, кмітливим себе вважав. Ох і багаті на пригоди діалоги поперли!
Морок Елл
19.11.2021 15:39
До частини "Діалог сімнадцятий"
Апсу так просто не вбити, що б там Ренлі собі не думав))) А Олесь крутезна істота. ще будуть несподіванки))) Тепер ще Удав Розвелом рулить)))