Я - хмаринка

"Головне - не забувати, що ти - хмаринка. Не виходити з цього трансу." - думав він обираючи блакитну кульку.

Напарник вже чекав коло дубу. На плечі - звична рушниця .

Дикі бджоли ревно обороняють свій скарб,  але друзям не вперше така пригода. За роки полювання на Мед вони вдосконалили віршоване замовляння, що присипляє Сторожів, підібрали набої. Тепер повітря виходило з кульки потихеньку, а Здобувач опускався у м'які кущі плавно.

Меду ж в слоїку вистачало і - самому поласувати, і - продати за добрі гроші одноокому мандрівнику, чиї вірші були заскладні для ведмедя з тирсою в голові, але золоті монети згладжували міжкультурні розбіжності.