Володарка палаша

Геніталії здавив сіро-вугільний латекс, лице червоніє від поглядів дівчат, сонце обсмажує мою кирпу на всі 360, стрижка під баняк була не кращою з ідей....

Літо. Літо вже тут і воно без кишень. Приходиться тримати свій телефон разом зі хабарем, у своїх кельвіно-кляйнівсьих трусах. Як взагалі Джейме Ланістер займався військовою аеробікою у цих штанях? Сумніваюсь, що сестра відтворила їх правдиво, а якщо й так, тоді сумніваюсь, що у нього могли бути діти.

— Ей Максе, я взяла нам квитки!!!

— Вже йду — Ця владарка квитків, моя сестра. Продавшись батькові за незначну суму, і можливість піти на сьогоднішню вечірку, я погодився відвідати з нею косплей-фестиваль. Цим я, мабуть, у маму, вигода, бізнес підхід. Цікаво як така зайнята жінка знайшла час, щоб завести чоловіка і двох дітей, але народжувала вона нас тако ж експресом. На один місяць швидше запланованого. За її словами, якщо ти робиш те, що не хочеш за гроші це погано, а якщо ти робиш це за дарма, тоді ти твій батько.

— Поправ нагрудник — це була риторика, звісно ж вона сама його мені поправить.

— Не пхайся, я сам. — на відміну від штанів, нагрудник виглядав просто чудово, не знаю як їй це вдалось, але з відстані десятьох метрів ці картонні пластини виглядали, наче справжня броня. Сестра виготовила костюми Джейме, і Серсеї Ланістер для конкурсу. Сестра була занадто малою, щоб дивитися гру престолів, але я був занадто дорослим, щоб не показувати їй цей серіал. Ні ми не спимо разом, у нас двох'ярусне.

— Ти дивись!!! — Сестра зупинилась, і вказала на "Володаря палаша"(напис на банері). Хлопчина жонглював цим мечем так вміло, наче це Джекі Чан жонглював моїми дитячими емоціями. Меч парив від руки до руки, за спиною, над головою, а лице зухвало збирало погляди аудиторії.

— Чого ж ти стоїш, я зробила для тебе також меч, давай витягуй його, крутани-підкинь, визви його на бій.

Меч на мому поясі підзадорював мій юнацький ентузіазм, але ви самі розумієте, мені вже - ЧОТИРНАДЦЯТЬ.

— Я вже занадто дорослий для такого.

— А спати з мамою до десяти ти не був занадто дорослим ?

— Це було не до десяти! У нас була дуже страшна квартира тоді, а коли народилась ти, боятись тобі було нічого, адже у тебе був я.

— Оуу, це так мило — Аліса стала на пальчики, і взяла мене за щоку — Тобто батьки народили мене, щоб вони могли спокійно спати ?

— Одного разу, мама випила забагато ліків — так вона називала вино — і сказала, що завжди хотіла дівчинку.

— Аліcа засміялась баритонами, так би мовити "по-мужицьки". Вона вічно так робить, коли їй на думку спадає щось дотепне. Гаразд, вона просто робить так увесь час.

— НУ що?

— Вона ризикувала.

— Чому? — Якби народився ще один хлопчик, місця на їхньому з татом ліжку просто не вистачило. — Я бзднув ротом, і мене рознесло на сміх. Аліса приєдналась, розпливаючись у своєму мужицькому смі.........

— Обережно!!!!! Повз нас пролетів палаш, і врізався у настінну коробку. Я інстинктивно прикрив сестру, але випадково штовхнув її, і вона з скреготом упала. Я допоміг їй піднятись, і вона виразила свою подяку.

— НУ, заєбок Максе. Я роздерла своє плаття. — На свій вік вона знала забагато брані, думаю все це завдяки мені.

— Пробач, я ненароком. —Раптово вимкнулось світло, Мабуть, меч вилетів з антигравітаційного поля того трюкача, і швитко стяжів у струмопередавачі. Я подивився на власника меча, "Володар палаша". Його лице було в такому подиві, наче виліт меча з його рук, це щось з розряду наукової фантастики. Мені здавалось, що він зараз заплаче. Він не міг повірити у це.

— Хлопче!!!—Охоронець заповним ехом усю заллу.

Охоронець побіг за ним, і Пацан дав дьору. Схоже цей охоронець відчував вищі почуття до своєї роботи, і покарання хлопця було першочерговою задачею. — Ну щож, ходімо нам у їхню сторону. Скоро вже виступ.

— Виступ ? — Ну, показ, ми показуємо свої костюми, і виграємо конкурс.

— Невже так усе ібуде ?

—Агов, ти бачив себе? А мене ? якщо твій костюм не зайде, тоді мій точно їх розквасить.

— Я пізніше навчу тебе користуватись такими словом, як розквасить.

Вийшов хлопець з гучно мовцем, і оголосив про перенесення фестивалю на неділю.

—Щож, чудово .— Сестра була дуже засмучена, це я второпав через її губи, які трубочкою дивились в сторону. Це означає рівень небезпеки А.

Я не сильно хотів сюди йти, але ця подія мене не обрадувала. Ми зібрались на виході, як і всі косплеєри. Вони пропонували альтернативи. Я відчув себе частиною спільноти, і у мене сильно забилось сердце, я хотів дещо запропонувати. —Ми можемо піти до мого друга, у нього буде великий квартирник.

—Справді?—перепитала сестра—Ти ж не дозволяєш мені тусити з тобою, і твоїми друзями.

—Сьогодні можна.

—А завтра ні?

—НІ.—Натовп довкола засміявся.

—Тоді ходімо!—хтось прокричав з натовпу.

—Та це ж "майстер палаша".—Викрила його сестра.

—Взагалі я "Володар палаша".

—Я чула як охоронець бовдуром тебе називав.

—Нажаль сьогодні це ім'я більше підходить мені. — Сестра поклала йому руку на плече, і витягла щось з за спідниці. Це був той самий палаш.

—Тепер я "Володарка палаша".—Промовивши це вона знову зайшлася у своєму баритонувому смішку.