Частина 1.Подих життя (розділ 1-3)
Пролог
Абияк ця книга почала своє існування в цьому світі, і цей пролог дає вільність думок за новим незвіданим типом 17 хвилин чи можливо 17 градусів за Фаренгейтом.
Лише думки над людиною, мають владу, життя і навчання ж є її тихим компонентом та терпким та солодким смаком яблук із чийогось саду.
Студентство.17 років.Медицина.
Все це пов'язує одного із забуттям дитинства та смаку яблук.
Частина 1.Подих життя.
Розділ 1.Вступ до медичного ВУЗу чи загублене дитинство у траві
Нумо знайомитися, чи як ви дізнаєтеся хто я ?
Це — Максим, він є тим самим, що обрав свій шлях із медичною спеціальністю, а саме із фельдшерським відділенням медичного коледжу.
Він екстра неординарний, завжди на позитиві та має власний досвід у сфері літератури.
Чому саме медицина? Палка мрія дитинства, має намір здійснюватися попри всі недоліки та перешкоди у житті.
Вітер на сході, чи то вступ до медичного дещо дав збій у роботі його організму, а саме відчуття якогось страху, чи можливо відчуття гордості не важливо.
Що сприяло обранню медичної спеціальності у житті?
Дитинство, ось воно і є поштовхом до палкого та стрімкого росту у своєму майбутньому, хоч і заробітна плата не велика, все одно він має стимул до навчання.
У дитинстві, більшість дітей любили фантазувати та приміряти себе у багатьох професіях в яких вони були неначе ромашки, які згублені були в траві під час польових робіт.
Розділ 2.Рейтинг це є найстрашніше.
Кому взагалі спало на думку створити ці рейтингові списки вступників? Перед усім на мою думку, це було придумано для того, щоб більшість вступників, або як по-сучасному їх називають абітурієнти, випробували свою нервову систему на так названу міцність. Мені як тогорічному абітурі, було не надто весело дивитися, як я в тому рейтингу повзу, а ні скоріше лечу як стріла донизу.
Мій рейтинг супроводжувався багатьма розмовами, із такими самими як я. Особливо я любив говорити зі своєю подругою, про те який олень таке придумав для нервів.
— Чуєш, Лізка, яка ти там у рейтингу?
— Не запитуй безглузде, із безглуздим сенсом мого життя.
— Чому? Ти ж начебто так раділа, що в рейтингу ти найперша. Ти ж зірка, якщо не помиляюся
— Макс, якби я була поруч, я б тобі такого ляпаса дала, то ти б в мене літааав, як ластівки перед дощем, по асфальту.
— Ой, ну все досить так кричати в слухавку. Розкажи, хоч щось цікаве, а то ми все про рейтинг говоримо.
— Що говорити?Нічого не говорити. Бувай здоровий, чао.
Так, Лізка дещо була дивною у спілкуванні, із мною та це не давало мені проблем чи утисків, щоб спілкуватися далі із цією пришибленою на всі 220 В
Ой, до речі, час дивитися знову рейтинг.
Розділ 3.Дощ, для того аби спати довше
Більшість вважає, що дощ є для нього не лише приводом поспати, але і погуляти під дощем, по вогких калюжах. Але не для мене, дощ це є катастрофа життя, або тим що породжує щось аби якось.
Дощова погода влітку із яскравою веселкою на небі є дещо красивим та естетичним для багатьох фото. Чому життя депресивних людей пов'язане із дощем? Чому для них дощ дещо важливе аніж якісь легкі почуття до інших.
У дощу нема поганої погоди, так вирішив Максим після того, як прокинувся під звуки торохтіння підвіконня, яке було просякнуто вогким та дивним видом опадів із неба. Позаяк він не метеоролог то види опадів менше його цікавили, його цікавість була базована на проведенні ін'єкцій, які йому неодноразово показувала викладачка по відео інших таких як він людей.
А за сонцем був вітер…
Вітер змін очей та розуму, який був забитий всякою всячиною.
В невдовзі після відео, дощ пішов у поле та Макс вирішив випити субординованої кави. Кави, що дає 0,7 частки енергії для нього.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!