Залізні люди

Залізними можуть бути і руки, і ноги,

Буває таке, що метал в голові,

Та серце завжди лише з плоті та крові,

А ще до життя повне волі й жаги.

dracena72Natalka (с)

- Він поїв? – Світлана Олегівна глянула через плече у відкриті двері палати, одночасно гортаючи стос рясно списаних нерозбірливим лікарським почерком аркушів історій хвороби. Алла тільки розвела руками, заперечливо хитнула головою.

- Вчора дві ложки супу з’їв і все, - зітхнула Алла і додала, стишивши голос:

- А мати та сестра як?

Світлана Олегівна нахмурилася, відірвала погляд від аркушів з розмашистими каракулями, та глянула у вікно, кусаючи нижню губу.

- Обидві у важкому стані, у реанімації, в Обласній, прогнозів, звичайно, не дають, але…

- А що з іншими родичами? – не відступала Алла. – Може є хто? Бо за цей час до нього, окрім волонтерів, ніхто не приходив.

Світлана Олегівна обперлася плечем об стіну, задумливо мнучи край паперового стосу.

- Кажуть, є, десь на окупованих, в Мелітополі. Чи, принаймні, мають бути. Поки ніхто не озвався, - додала майже винувато, знову глянувши у відчинені двері палати. – Буду його переводити в 6, - додала, думаючи про щось своє. – Ходімо, - кивнула Аллі і попрямувала до дверей.

Палата була невелика. Два ліжка, фарбовані стіни, що за кольором віддалено нагадували каву з молоком, вікно у внутрішній дворик зі старими липами та господарськими будівлями, та дві тумбочки з пошкрябаними і обдертими дверцятами, які вже встигли багато чого побачити на своєму віку.

- Доброго ранку! Огляд, - привіталася Світлана Олегівна, заходячи. Підійшла до першого пацієнта, чоловіка років 50 з пов’язкою на руці. Почала огляд. Діяла швидко, професійно, не розмінюючись на зайві рухи. На огляд першого пацієнта пішло кілька хвилин. Зробила кілька поміток в аркуші історії хвороби, дала Аллі вказівки щодо ліків і догляду, і перейшла до другого ліжка.

Хлопець років 13 лежав мовчки, відсторонено дивлячись кудись у пустоту за вікном, на її рухи реагував мляво, коли ощупувала куксу просто відвернувся. Нарешті, як і в попередньому випадку Світлана Олегівна швидко закінчила огляд, дала вказівки Аллі і звернулася уже безпосередньо до хлопця.

- Завтра або післязавтра переводитиму тебе до 6 палати. Кукса загоюється правильно, набряк практично пройшов. Ти мене слухаєш? – зупинилася, очікуючи хоч на якусь реакцію.

Кивнув і знову байдуже відвернувся.

- Бажано, щоб ти теж приймав участь в розмові, - голос Світлани Олегівни звучав сухо. – Якщо все йтиме за планом, можна буде готувати тебе для протезування.

Крива гірка посмішка перерізала хлопчаче обличчя, спотворюючи миловидні, хоч і змарнілі риси.

- За планом, це ви повернете мені ногу? - несподівано просичав він, піднімаючись на ліжку, обпершись на лікті. Зараз від байдужості не лишилося й сліду, очі метали блискавки, скуйводжене біляве волосся стричало у всі боки, рот гірко кривився.

-Ні, але, - почала було Світлана Олегівна, але її грубо перебили:

- Але не існує! За планом – це коли я зможу грати у футбол, бігати, ходити хоча б! Багато ви знаєте футбольних клубів, що візьмуть гравця без ноги? – він уже не стримувався, кричав у все горло мружачись і те й діло витираючи гіркі сльози, що самі бігли з очей. Світлана Олегівна зробила звичний жест Аллі і та потягнулася за шприцом.

- Не треба! – правильно зрозумівши їх німий діалог, враз заспокоївся хлопець. - Я сам, - додав тихо. Про вибух істерики нагадувало тільки легке тремтіння плечей та сжаті до білого губи.

Світлана Олегівна полегшено зітхнула і продовжила:

- Слухай, я розумію, що тобі важко, але треба жити далі. З новими технологіями люди живуть і без ніг. Протези майже замінюють ноги, - хлопець знову гірко скривився і відвернувся до вікна. Світлана Олегівна ще якусь мить чекала, сподіваючись на його реакцію, а потім, кивнувши Аллі, вийшла за нею з палати.

Наступного дня майже одразу після обіду в палату зайшли двоє. Один - кремезний, бородатий у пікселі і темних окулярах. Накинутий на плечі медичний халат здавався недоречною малою ганчіркою на широченних плечах справжнього велетня. Другий був високим і худорлявим. Вбраний у світлі карго-штани та такі ж світлі, але уже добряче стоптані тактичні кросівки, він нагадував Паганеля, образ доповнювало скуйовджене волосся і товсті окуляри, що смішно висіли на самому кінчику гострого носа.

- Хто у нас тут записувався на співбесіду до загону супергероїв? – пробасив кремезний, хитро роздивляючись по сторонах. – Е ні, пане, ви вже занадто дорослий! – вдавано серйозно звернувся він до чоловіка на першому ліжку, що зустрів його тираду посмішкою.

- А ти, хлопче? – Бородань безцеремонно присів на краєчок ліжка, - що скажеш? Готовий випробуватися на супергероя?

- А що, в супергерої тепер беруть безногих? – хлопець майже виплюнув цю фразу в обличчя новоприбулим, але ті, перезирнувшись між собою, тільки посміхнулися.

- Так, не в ногах же справа! - пробасив бородань, - От тебе як звати?

- Андрій, - відсторонено відповів хлопець.

- Будь здоровий, Андрію! Ну от, а я - Василь, а це – Михайло, - привітно продовжив бородань. – Головне не ноги чи, навіть, руки. Головне те, що у тебе тут, - і притиснув руку до лівої частини грудей.

- І що це мені дасть, якщо у мене нема ноги, - зло виплюнув хлопець, відкидаючи край ковдри так, щоб стало видно обмотаний бинтами обрубок, - беруть таких в «Ювентус»? Чи може в «Реал Мадрид»? - зло подивився прямо у вічі бороданю.

- Ну, бачу, хлопець ти бойовий, гарячий, - повільно відповів бородань, закатуючи штанину і показуючи йому залізну основу протезів на обох ногах, - і так, може в «Реал» і справді не візьмуть, але в футбол грати зможеш, було б бажання. А може, навпаки, знайдеться справа, яку б ти ніколи не почав, якби ноги були здорові. Я, наприклад, - продовжив з хитрою посмішкою, - ніколи не думав, що навчуся танцювати, а знаєш як зараз виходить? – і легко відштовхнувшись від ліжка зробив кілька танцювальних па по палаті, що виглядали просто неймовірними при його статурі та зрості.

- А от мій друг, - і бородань поклав величезну руку на худорляве плече Михайла-Паганеля, - ще й на піаніно почав грати. Покажи йому, - кивнув, підморгуючи Михайлові. Той мовчки стягнув з лівої руки рукавичку і Андрій, що сидів на ліжку жадно спостерігаючи за гостями, аж шию витягнув, щоб роздивитися блискучий метал і пластик роботизованого протезу, який той мав замість руки. Не кажучи ні слова, Михайло закатав штанину, показуючи ще один протез, уже замість правої ноги а потім легко підстрибнув, раз, ще раз.

- Ось так, хлопче! - пробасив Василь, - Ну то як, готовий приєднатися до справжніх залізних людей? Я тобі так скажу, якщо закривається одна дорога, Всесвіт обов’язково дає на вибір дві інших, питання в тому чи справжній ти супергерой, щоб їх пройти.

- Так, справжній! - несподівано рішуче закивав Андрій, в усі очі розглядаючи нових знайомих.

- А не відступиш?

- Ні! – захитав головою Андрій, серйозно дивлячись у вічі Василеві, - і що в футбол грати зможу?

- Зможеш! – Василь впевнено поплескав його по плечу, - не дарма ж ми – залізні люди! Куди там тим супергероям, - посміхнувся щиро.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Катерина Лилик
12.08.2023 10:13
До частини "Залізні люди"
Спойлер!
Мені подобається закладена ідея. Описи сильні, емоції такі, що віриш в них без сумнівів. А кульмінація за участю двох військових у кінці це щось із чимось. Неймовірно. Так, звичайно в Реал не візьмуть, але є багато інших шляхів і добре, що герою це змогли донести. Є в моєму захопленні і зауваження, нажаль. Хлопчику тринадцять і він мав би знаходитися у дитячому відділенні, а не лежати з дорослими дядьками в одній палаті .
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Оксана Пасічник
    12.08.2023 23:49
    До частини "Залізні люди"
    Спойлер!
    Дякую за відгук! Визнаю, мій прокол. Хоча перед очами історія де підлітка поклали в доросле лор відділення це все ж таки не усталена практика.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Марко Сполох
    09.08.2023 01:34
    До частини "Залізні люди"
    Цікаво, яка ціна чекатиме Андрія за повернення кінцівок? Слова його візитерів (зокрема сумніви в готовності Андрія пройти запропоновану дорогу), наштовхують на думку, що це буде, як мінімум, повернення в зону бойових дій. А якщо технологія експериментальна то чи не ще щось ненабагато краще. Хотілось би дізнатись вашу думку, чи я маю рацію. Вважаю, що твір заслуговує на високу оцінку, бажаю успіху.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Оксана Пасічник
    09.08.2023 08:57
    До частини "Залізні люди"
    Спойлер!
    Дякую)) У творі Андрій - дитина, точніше, підліток 13 років. Він мріє про футбол і не уявляє свого життя без нього. Чи опиниться він у зоні бойових дій? Складне питання. Як мінімум, може бути основою іншої історії. По суті, задумка була показати, що ця проблема стосується не лише військових, у нас тисячі цивільних, які втратили кінцівки і нашому суспільству вкрай необхідно навчитися не лише жити з цим, але й, можливо, зробити своєю силою.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Марко Сполох
    09.08.2023 09:09
    Спойлер!
    Дуже дякую за відповідь, тепер ваш твір мені зрозуміліший. На жаль я не зміг одразу зрозуміти, що гг підліток. Чомусь при прочитанні я сприймав його як молодого військового.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Давидкін Микола
    07.08.2023 19:37
    До частини "Залізні люди"
    Спойлер!
    Чудовий твір. Виконання шикарне, а тема на жаль як ніколи актуальна. Як за окремо взятий твір я би поставив 10 з п'яти можливих. Але одвічна дискусія щодо того що є Супергероїка на даному конкурсі. Згоден, супергерой це не обов'язково Бетмен та йому подібні. Ваш посил здається мені зрозумілим. Супергерой - у даному випадку той, хто знайде у собі сили продовжувати. Хто попри біль, страх боронить нашу батьківщину. Ідея твору, й посил до читачів чудові! Але Супергероїки (не обов'язково Марвеловскої) мені не вистачило, пробачте. Я побачив наших мужніх, славетних героїв, що у певному сенсі є надлюдьми, бо боронять країну в таких умовах. Наші хлопці/дівчата та Українці загалом найліпші герої! Як десь у коменті вже писав - рятує та захищає нас не Супермен і Бетмен, а саме вони. Як окреме оповідання - блискуче. У рамках конкурсу бал трошки менший за максимальний, бо буде не чесно по відношенню до людей, які навіть у рамках теми війни розкрили Супергероїку трохи більше. Якщо уявити, що ми перекладемо персонажів оповідання на сторінки коміксів, або кінострічку - ми побачимо чудову річ, але відчуємо наше сьогодення. Там будуть наші герої війни, але не зовсім Супергероїка. Дякую за твір. Він насправді про дуже важливі речі і виконаний на високому рівні.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Ніка Єнжель
    05.08.2023 21:53
    До частини "Залізні люди"
    Герої серед нас, навіть якщо вони втратили щось, що не дозволяє повноцінно прожити своє життя. Дякую, гарне оповідання!
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • dracena72Natalka
    04.08.2023 06:27
    До частини "Залізні люди"
    Залізними можуть бути і руки, і ноги, Буває таке, що метал в голові, Та серце завжди лише з плоті та крові, А ще до життя повне волі й жаги.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • dracena72Natalka
    04.08.2023 09:37
    Дякую і за гарне оповідання, і за натхнення, і, звичайно, за пропозицію. Якщо зайшли рядки, то з радістю).
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Павло Тульський
    03.08.2023 16:33
    До частини "Залізні люди"
    Страшна тема. За одну тільки ідею та надію, що кожен поранений воїн або цивільний зможе за такою допомогою жити повноцінним життям - від мене п'ятірочка
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше