Чемна піщина

Стояв сонячний, теплий день. Море виблискувало сріблом та легенько хвилювалося. Аж зненацька темні хмари насунули на сонце. Здійнявся вітер. Спокійне до цього синє море раптово перетворилося на казан, що неначе кипів і несамовито ревів. Розгулявся сильний шторм. Хвилі з неймовірною потугою накочувалися й розбивалися об берег. А в цей час на морському дні невеличка жовта піщина, завбільшки з макове зернятко, ненароком вдарилася об гранітний схил величезної чорної скелі.

– Вибачте, будь ласка, – зніяковіло звернулася вона до височезної гори, – я жодним чином не хотіла Вас потурбувати. Це все хвилі і течія. Вони такі могутні. Ось я і не втрималася… Гора навіть не помітила малесенької піщини. Де там! Велич і пиха не дозволяли їй базікати з ким попало. Мало хто там на дні вештається. Жовта піщина ще декілька разів прокотилася по чорному, мовчазному граніту скелі.

– Сердечно прошу вибачити, – чемно і ввічливо перепросила вона. Однак гора продовжувала зверхньо нехтувати піщиною та зневажати її. А ще, щоб провчити малу нахабу, взяла й жбурнула кілька важких брил у море. Налякана піщина намагалася поспіхом сховатися від того каміння. Зовсім поруч на дні лежала розкрита мушля. Піщина закотилася в неї, й тієї ж миті половинки раковини стулилися. Всередині стало темно і тихо…Через багато-багато років на морському дні, серед безлічі маленьких жовтих піщинок, лежала самотня чорна піщина… Це все, що лишилося від колишньої зверхності й пихи величезної скелі. Її так само, як і решту піску, жбурляли морські хвилі і течія. А тій маленькій, жовтій піщині неймовірно посміхнулась доля. Минули століття, і з маленького, ледь помітного шматочка піску, в мушлі утворилася прекрасна, чарівна перлина. Вона була незвичайного кольору й розміру. Пізніше її знайшли мисливці за перлами. Потім перлина подорожувала світом. Нею прикрашали вбрання королів і султанів, князів і падишахів, принцес і поважних цариць. Перлина завжди була наділена увагою наймогутніших людей світу. Вважалося за честь і багатство володіти нею. А ще згодом перлина прикрасила собою корону Британської імперії. Навіть сьогодні її можна розгледіти на монаршій короні серед двохсот сімдесяти трьох сестер-перлин.