Млин

Остап Чуб сидів на березі пересохлої млинівки і з сумом дивився на пологі пагорби. За ними - місто. Не видно його старовинних високих стін, древніх веж, величних намолених соборів, але вже чутно гул механізмів і видно чорний, з рудими підпалинами дим, який повільно піднімається вгору, затуляючи собою красу західного сонця. Місто гримить, скрегоче, дихає кіптявою в небо і вдень, і вночі; сморід від його заводів та фабрик унадився до Калачів непроханим гостем. Невдовзі воно поглине селище.
100127
Публікація: 27.11.2021 - 27.11.2021
Оповідання
Завершено
Сторінок: 9
Символів: 12 435