1
Вітаю, мене звуть Іванна. Я хочу розповісти вам одну історію, можливо, життєву та трохи банальну тему... Однак починається вона у грудні. Я познайомилася з двома хлопцями, важкий період, знаєте, у мене був не дуже, я була в жалобі, помер родич, і це знайомство було як ковток свіжого повітря серед духоти. Але, ми говоримо про одне знайомство, а друге приносило роздратування і гнів, але про це трохи пізніше.
Поговоримо про приємні спогади. Віктор, він же зараз мій хлопець, був цікавою молодою людиною. Мені здалося, ключове слово - що ми схожі створені один для одного. Віктор був високий, зеленоглазий брюнет. Стиль одягу був абсолютно простим без особливих відхилень або вишуканості, йому подобалася смачна кава, і він мені здавався інтровертом, хоча, як виявилося, я була не права. Його головною особливістю було те, що він був сплетен з суперечностей, про що завжди наголошував його брат.
Він себе веде так, наче він особливо з ким не спілкується і люди йому не особливо цікаві, якщо ви хочете знати про глибину. В нього був математичний склад розуму, і йому подобалася його робота, а мені, навпаки, не дуже.
Зараз весна відійшла від моїх очей, довгі казки про кохання перетворилися на кошмар, але я вирішила прощати за все. Ради себе. Кохання занадто глупе і сліпе.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!