Як Лук'ян кохання відшукав

Одного разу, серед місячного сяйва зустрів Лук'ян Орлович, принц надгірного королівства, неземної вроди красуню. Натрапив на смаглявку Єву біля криниці в садочку при власному палаці та й замилувався її тендітною постаттю: зелено-каштанові очі, чорні, мов кіптява, пасма вились лозами по плечах, а усмішка...

Тут же підкорила незнайомка його серце і вже під вінець би. Та повіла вона йому про своє горе, що була проклята страшною відьмою — медузою Горгоною. Ув'язнила її лиходійка у жаб'ячому тілі і тільки з заходом сонця верталася її врода. Переконався Лук'ян того ж ранку, як замість красуні жаба-ропуха постала. Не витримала сорому й у криницю плюхнулася.

Краялось серце молодецьке від тієї розпуки, бо ж кохання — сила велика. Хотів хлопець зарадити бідолашній, та не знав як. Потайки від батечка стрічалися в саду, біля криниці, де й жила в денний час красуня у тілі жаби. Думали-гадали вони удвох і сказала йому кохана на третю ніч:

— Кохаю тебе, мій соколику, жити без тебе не можу. Та бути з тобою у жаб'ячій подобі нестерпно для мене. Не захоче король таку невістку. Ти у нього єдиний син. Покинь мене і на тому край.

Зняв Лук'ян лицарський шолом і впав на коліна перед Євою:

— Пташко моя, лебідко чарівна, не можу я тебе покинути, бо серце моє у твоїх руках. Ми придумаємо як звільнити тебе від чар проклятої Горгони.

— Ох, мій принце… Ох, мій соколику, — розтанула від його слів красуня. — Є у мене думка як зарадити нашому нещастю, та не знаю чи наважишся ти це зробити.

— Все що скажеш, осяйна моя.

— Треба поцілувати мене на світанку, коли я стану жабою гидкою.

Милувався принц вродою красуні і так на серці легко було. Готовий був хоч у пащу дракону гірському полізти, не те що дівчину, долею призначену поцілувати. Стали вони чекати ранкових сутінків.

Вранішня зоря викотилась з-за обрію. Розкинула свої руді пасма по землі і впав перший промінь на Єву й умить стала вона жабою-ропухою. Підхопив її Лук'ян на долоні і вже готовий був поцілувати кохану, щоб звільнити від остогидлої їй слизької бородавчастої шкіри, та не зауважив як підкралася з-за дерева гадюка й проковтнула жабу. Спантеличений парубок лише заблимав очима, а коли отямився, то сестри тієї лускатої вже оточили його й прив'язали собою, мов мотузками до стовбура клена. Змія попрощалась помахом хвоста і щезла блискавкою у кущах.

Розлютився принц, напружив м'язи й одним ривком розірвав зміїні пута. Обтрусившись, розбігся, підстрибнув і розправив орлині крила за плечима. Здійнявся угору, та гадюки і сліду не стало.

Упав долілиць і забив кулаками в металевих рукавицях по землі з відчаю. Сонце продовжувало свій щоденний шлях. Освітило його заплакане обличчя і легінь збагнув, що тварюка рухалася у бік сонця, на схід. Не гаючи часу, прикликав парубок гучним свистом свого поштового сокола, взяв із його лап сувій, чорнильницю і перо та написав батькові листа:

"Любий батечку, величний королю Орле, мушу летіти за своєю коханою, що пострічав три ночі назад, бо не буде мені життя без неї. Викрала її жахлива медуза Горгона. Я врятую наречену. Обіцяю повернутися з пташкою своєю до палацу. Буде мені за дружину, а тобі за невістку. І посяду трон, а по правицю мою посаджу її і запануємо разом на твою славу і славу нашому гострокрилому народу".

Закінчив листа родовою печаткою на перстні і відправив соколом до королівського палацу. Поправив шолом, меч на поясі і розім’явши крила стрибнув увись.

Три дні летів Лук'ян не звертаючи. Минув і ріки, і бескиди й діброви, аж до пустелі спекотної дістався і вирішив перепочити під скелею великою, де холод тіні сонце не пускає. Опустився, крила свої згорнув і притулився до твердого каменя. Аж бачить, біля ніг його пляшечка скляна лежить, дубовим корком закрита. Переливається у ній чи то вода, чи то пилюка, та спраглий хлопець не задумуючись відкоркував її.

Тут як полилося з пляшки, та не рідина життєдайна, а пісок жовто-гарячий і здійнявся над принцом, хмарою розвіявшись. З бурі тієї піщаної постать показалась: чоловік сивобородий у повітрі висить, на схрещених ногах тримається. А в руці у нього звивається піщана круговерть.

— Дяка тобі велика, шановний мешканцю високих гір, що звільнив мене з полону. За це служитиму тобі вірно і все, що зможу, для тебе зроблю.

Зрадів лицар та запитав:

— Але хто і чому тебе ув'язнив?

— Не можу сказати, бо закляття мовчання було накладено на мої вуста. Змушений служити вірою й правдою тому, хто чарівну пляшечку знайде і мене звільнить. Кажи, чого хочеш.

Забажав принц спочатку допомогти йому води роздобути. Здійнялась піщана буря, закрутила парубка й понесла убік оазису чарівного. Напився Лук'ян, скупався й розповів духу пустельному причину своєї мандрівки, доки під пальмою високою відпочивав.

Вислухав сивобородий, поправив мантію брунатну й відповів йому так:

— Допоможу я тобі звільнити твою зачаровану красуню, бо знаю де кодло гадюче знаходиться, та живе у нім медуза Горгона, погляд якої умить на камінь бездушний перетворює. Змії слухаються її, на голові замість волосся звиваються, а як відрубати руку чи ногу, то свою плоть на відновлення віддають. Та можна перемогти відьму. В очі не дивися, вкусити себе не дай, а я стану твоєю зброєю і разом Горгону поборемо. Тільки голови їй не стинай, бо відростить дві.

Погодився принц і був готовий хоч уже летіти на визволення коханої, але дух застеріг:

— Чари, що накладені Горгоною на твою наречену дуже могутні. Навіть смерть медузи не зніме їх. Тільки доторк щирого закоханого серця до жаб'ячих вуст зможе розвіяти прокляття по вітру, але не все у світі є таким, як нам здається. Я на власному прикладі у цьому переконався. Тінь ховається у світлі, а в темряві не завжди є зло. Пам'ятай мої настанови.

Вислухав Лук'ян, підвівся з землі трав'янистої, розправив крила й сягнув до сонця. Переливались відблиски гарячі на його сріблястому обладунку, а за лицарем здійнявся й дух. Хвилі піску та розжареного повітря неслися позаду парубка, змітаючи усе перед собою. Сидів на тім піщанім гребені дух пустельний і залишав по собі лише куряву золотаву.

Зупинились на березі моря як три сонця змінили три місяці і каже дух до легіня:

— Бачиш там вдалині, де хвилі лазурові б'ються об скелі, видніється острів серед морської пустелі. Там володіння змієголової відьми. Я заховаюсь знову до пляшки, а ти мене випустиш, коли зустрінешся з чаклункою. Не можна, щоб вона завчасно знала про мене.

Хлопець кивнув і дух, перетворившись на пісок, заструменів усередину скляної посудини.

Розправив парубок могутні крила й помчав убік лігва, де ув'язнена його кохана. Перелетів шпилясті скелі, гігантські брили і постала перед його очима печера, що на пащу зміюки схожа. Пробрався туди, пройшов темним тунелем і вийшов до просторої зали. Аж бачить: кохана його у клітці пташиній сидить і жаб'ячими очима на нього жалібно поглядає. Довкола в'язниці тієї гадюччя повзає, лискучими боками треться. Шарудить, сичить і на Лук'яна хижо дивиться.

— Чого тобі, принце надгір'я? — почулося з-за тіні кам'яної колони, а в наступну мить показалася постать жіноча. Тільки не людина то була, а відьма, що медузою Горгоною зветься.

Одразу відвів погляд лицар, бо пам'ятав настанови духа. Синє гадюччя заворухобилося на голові чаклунки та гнівно засичало на таку протидію. Хлопець спокійно сказав:

— Прийшов, щоб звільнити Єву, кохану мою з-під влади твоєї і зажити з нею щасливо. Відпустиш без бою і вмить покину твоє лігво.

— Я би радо виконала твоє прохання, але вона знає де те, що мені належить. Допоки не віддасть, не випущу. Розкаже, тоді обидвох звільню і щоб очі мої вас більше не бачили. Станеш у мене на заваді — укушу або на камінь перетворю.

— Швидше, убий її та звільни мене, мій соколику, — прокумкала загратована Єва.

Довго не вагаючись, Лук'ян відкоркував пляшечку з духом і струмінь піщаний полився з неї. Медуза застигла на місці...

— Звідки це в тебе? — тоді отямилась і вигукнула: — віддай мені флакон!

Випрямила руку худорляву відьма й кинула закляттям в крилатого принца. Пісок тут же постав перед ним у вигляді щита й прийняв чари на себе. Розсипався, заструменів по обладунку лицарському й покрив воїна з голови до ніг. Спалахнув лицар сяйвом брунатним і ринувся до Горгони, розмахуючи мечем запиленим — пісок чарівний і на ньому осів. Рухається Лук'ян вперед, голови зміїні на шляху рубає, а лиходійка так і завмерла. Рубає-рубає, аж тут розчищене місце від гадюччя бачить. Голос духа в голові мовив:

"Зараз я перетворюся на спис, а ти кинь мною у відьму. Але цілься у груди. Тільки гляди, не промахнись. Приб'єш її до стіни, а сам біжи до коханої і цілуй хутчіш, доки медуза не оговтається. Я її триматиму, поки стане сил".

Так і сталося. Запустив лицар списом піщаним і прибив почвару до стіни скелястої. А сам швидко побіг до жаби загратованої. Збив замок лезом свого меча й звільнив кохану. А тоді схопив на руки і припав губами палкими до губ зеленявих... Усе завертілося, заблищало та замиготіло довкола закоханих. Вихор ураганний, сплетений з променів зелено-жовтих охопив обох. Розвіялась та круговерть, туманом ранковим розтанула й понеслася вітром у море та й шубовснула у хвилі пінисті, а разом із нею і прокляття відьомське, що на Єві лежало.

Стояли закохані і не могли вуста роз'єднати. Лук'ян і хотів би, та руки на диво силезні тримали його, а губи дівочі всі сили життєві витягували. Крапля за краплею. Так би й загинув молодий принц від поцілунку коханої, та дух піщаних земель його врятував од неминучої смерті й обряд жертовний перервав. Упав долі знесилений лицар, а відьма-спокусниця губи витерла і до духа каже:

— Нащо ти мене зупинив? Коханий мій, це все ж заради тебе. Відновлю сили і ми навік будемо разом.

Нарешті язик піщаного духа розв'язався і він зміг мовити всю правду:

— Ти, підступна погань, — звернувся той до Єви. — Закляла мене, щоб я був з тобою, та не так все сталося як ти спланувала. Горгона — моя кохана, перебила твої чари і встигла перетворити на жабу-ропуху. Заклинання перемішались і нам обом для звільнення був потрібен парубок шляхетної крові, який наважився б на поцілунок з жабою. Ти утекла, помістивши у свій шлунок флакон зі мною, та по дорозі зронила у пустелі, бо втікала від переслідування. Сталося так, що молодий принц Лук'ян звільнив нас обох і ледь не загинув. Я знав, що так буде, та нічого не міг сказати, але тепер ми обоє вільні і зроблю я те, на що тоді не наважився.

Після цих слів дух перетворився на пісок і закрутився довкола смаглявки. Буря все наростала, затягувала все глибше й глибше Єву в обійми омріяного коханого. Піщинки ранили оксамитову шкіру, стираючи нашарування магії, показуючи істинний образ чаклунки — старої, висохлої почвари, що радше була схожа на скелет. Вихор все закручувався і закручувався, а потім почав стискатися. Крик відьми потонув у шарудінні піщаних крихт. Допоки тіло справжньої лиходійки не перетерлося на пил.

Медуза Горгона підвелася й поволі ступаючи підійшла до знесиленого парубка. Поклала на нього руку, а іншою впустила одну із лускатих служниць собі в дірку на грудях, щоб та відновила її плоть. Тоді мовила до Лук'яна:

— Ти привів мого коханого і повернув його мені, а я, як тільки побачила, що він у твоїх руках, втратила глузд і накинулася на тебе. Пробач. Я відновлю твої сили і допоможу відправитися до палацу.

— Та що мені робити там без моєї коханої, — слабко промовив принц. — Вона обманула мене, зрадила і намагалася вбити, та серцю нелегко затягнути свої рани. Тільки віднайшов кохання і воно щезло у мене на очах.

— "Тінь ховається у світлі, а в темряві не завжди є зло". Пам'ятаєш мої слова? — обернувся назад на себе дух і приступив до Лук'яна. — Я намагався тобі сказати, та не міг. Проте, ти ще молодий і точно відшукаєш світле кохання. Можливо й серед мерехтливої темряви.

Одна зі змій наблизилася до лицаря й обвилася довкола його руки.

— А може воно зовсім близько, — геть по-доброму всміхнулася Горгона й допомогла парубку встати. — Візьми цю змію з собою, а коли повернешся... Просто довірся своєму серцю.

Хмикнув Лук'ян і ступив у намальоване Горгоною коло. Викликала повелителька змій портал і зник у ньому молодий принц.

Магічний спалах - і принц уже серед своїх володінь. Прийшов Лук'ян до тями, а гадюка досі на його руці звивається. Спочатку лячно так, але пригадав нещодавню пригоду й усміхнувся. Знову колодязь, сад залитий сонячними променями. Поцілував зачаровану жабу, так чому змію із володінь медузи Горгони не поцілувати. Припав парубок вустами до вуст лускатої і враз стала вона дівчиною. Та такою вже вродливою, що й спасу нема. Забігла у сад варта короля і сам король Орел прилетів. Побачили вони принца Лук'яна з красунею і відлягло їм від серця. Знайшовся, ще й наречену привів як і говорив. У той же день зіграли молоді весілля. І я там був, мед-пиво пив. Казку почув і вам розповів.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Віршотвориця
14.09.2023 17:49
До частини "Як Лук'ян кохання відшукав"
Просто неймовірно і до ббезміри красиво. Обожнюю казки такого типу, а кінець викликав величезне здивування і цікавість. Дякую за такий шедевр авторові 🤗. Це та фантастика, яку я люблю
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Amara
    30.08.2023 05:54
    До частини "Як Лук'ян кохання відшукав"
    Захопив мене цією казочкою. Ще й несподівані повороти забезпечив. Прям все як я люблю. Хай тепер вона всіх інших теж зігріває.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • оксана Зейкан
    29.08.2023 16:21
    До частини "Як Лук'ян кохання відшукав"
    Спойлер!
    гарна казка. але тут найбільше принцові не пощастило. 🤴 цілувати жаб та змій таке собі задоволення. 🤢 добре, що він все ж знайшов своє кохання. 😥
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Роман Фещак
    29.08.2023 18:22
    До частини "Як Лук'ян кохання відшукав"
    Спойлер!
    Дякую за увагу. 😉 І виділений час. 💖 Та чому не пощастило. Двох дівчат за один день поцілував. 😎 І то не біда, що трансформованих у слизьку земноводну чи лускату рептилію. Зрештою обидві стали красунями. 👍
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Кароліна-Україна
    29.08.2023 16:02
    До частини "Як Лук'ян кохання відшукав"
    Дякую, Романе! Дійсно, казково, хоч і дещо неподитячому. І сюжет такий, що відчуваєш себе на серпантині від його поворотів! Захопило! Бажаю перемоги у конкурсі! Єдине, може, це суб'єктивно, але на початку в мене було відчуття, що це не казка, а переказ казки. Можливо, забагато минулого часу??...
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Роман Фещак
    29.08.2023 18:17
    До частини "Як Лук'ян кохання відшукав"
    Гарно дякую! 🤗 Так, трішки недитяча вийшла казка, але й писали їх колись не для дітей. Обійшовся без жахастиків у стилі братів Грімм. Щодо манери оповіді, то зазвичай казки і подаються у минулій формі, наче розповідаються. Ще й у такому співочому стилі. Та й у кінці сказано, що я там був, мед пив, казку почув і вам розповів.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Марина Герелюк
    28.08.2023 23:32
    До частини "Як Лук'ян кохання відшукав"
    Як раз читала ввечері перед сном. Дуже захопливий сюжет. Хотіла дописати, що легкий, але кінцівка це не підтверджує. Як на мене вийшло вдало. Молодець!
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Роман Фещак
    28.08.2023 23:22
    До частини "Як Лук'ян кохання відшукав"
    Щиро дякую. Вперше пишу у такому стилі і боявся, що не вдасться передати задумане. Ваш коментар надихає на нові експерименти. 😉👍
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше