останній

у дворі дзигою крутиться пес.

у часі безмежному наздоганяє і ловить свій хвіст.

та весело-весело гавкає навколо себе в усюди на все і усім - увесь світ переконує в тому, що саме він най спритніший, меткий та вдалий, вірний, дбайливий і добрий най...най саме він!

ловить та відпускає свого хвоста.

та знов його ловить...

насумрений кіт розлігся у травах під сонцем.

суворо, проникливо, пильно спостерігає за рухом, супроводжує поглядом ніжний, м'який та пухнастий хвостик...

мордочку повертає то вліво, то вправо слідом за рухом хвоста - слідкує, стежить доти, допоки непомітно миттєвим порухом лап не спіймає, не схопить його та... - легенько покусує жартома кінчик хвостика білорудого, схожого більше на пензлика чи на китиці жовті кульбабки...але все ж - не так вже й важливо що на що схоже!

головне - кіт вдоволений...газдові очі помітили його пустотливу забавку із хвостом.

удає грайливий під сонцем у травах кіт, що не помітив, не знає про погляд газди на нього... - тихо собі муркотіє, мурчить і бавиться, грає...

змія ковтає свого хвоста.

та завмирає.

дихає в колі вічності під лопухом, що широким розложистим листям уперся в камінну горожу наче курінь, у чорній сирій та холодній тіні якого змія причаїлась на чатах - чекає нападу чи біди від природи зрадливої... - спеки-дощу-буревію-грози- градопадіння...

водночас продовжує грати в безмежність - ковтає хвоста, привертає навмисно увагу хазяїна.

...але тримає отруту на випадок всякий...

...старий сидів та димів сигаретою під дашком.

споглядав усміхнено всі ці рухливі ігри з рундука старої напівпоруйнованої хатини, яку обіймали лозами верби.

тихо шуміло листя під вітром і віти ронили сльозу... - чи від сміху?...чи від журби?...під сонцем тепло яскравим не зрозуміти...

старий допалив сигарету, кинув недопал та черевиком втер його в пил.

сплюнув, здійнявся й пішов по дорозі, вела що до хвіртки обплетеної плющем.

на плечі старий час од часу поправляв на ходу рюкзака...

услід йому журливо дзвенів струмок джерела, який був початком ріки, що півколом обходила хату та збігала униз по камінних порогах...................................