Палата номер "сім"

Палата номер «сім»

міні-оповідання

Весь світ - театр,

а люди в нім актори.

Шекспір

– Доброго ранку, колеги! Прошу завтра надати тижневі звіти не на мою пошту, а на пошту Катерині Олександрівні. Завтра я відлітаю у відрядження на один день. Документи на підпис у мого секретаря я підпишу до вечора. Отже, хто у нас вчора поступив?

– Жінка, сорок років, буйна. Діяли строго по протоколу, довелося зв'язати, вона вкусила нашу Ганнусю за щоку, вкололи заспокійливе. У загальну палату не помістили, щоб інших не розполохала.

– Колеги, я ще раз повторюю, у нас не дурдом і не психлікарня! У нас клініка психологічного здоров'я з можливістю повного одужання! Ніяких зв'язувань! Ми намагаємося уникати совкових методів грубої сили. Їхні родичі платять нам за лікування ментального здоров'я величезні гроші між іншим! Що ще з цією буйною?

Медсестра кивнула головній лікарці і продовжила.

– Все як завжди, блогерка, в фоловерах двадцять мільйонів, сімдесят відсотків боти, але живих передплатників все одно предостатньо. Ще до свого божевілля проводила навчання і тренінги, створювала марафони бажань, вчила жінок бути незалежними, красивими, стрункими і розумними. Тиждень тому її сторінку заблокували на невизначений час. Вона звинуватила конкурентку з такою ж тематикою, мовляв нацькувала своїх фоловерів і ті почали масово скаржитися на профіль. Вона дізналася адресу конкурентки, приїхала до неї додому і напала. Їх спочатку забрали в міліцію. Там і тяжкі тілесні і загроза життю співробітникам. Але нашу пацієнтку родичі відкупили і швиденько до нас, мовляв слабка здоров'ям, треба голову лікувати. Після того, як вона напала на нашу Ганнусю, ми її того, швидко скрутили.

– Зрозуміла, гаразд, тоді пару днів потримайте її на крапельницях з ліками N, поспостерігайте, якщо адекватність не повернеться, – тут головлікар важко зітхнула, – будемо застосовувати важку артилерію.

Важку артилерію Валентина Валеріївна застосовувати не любила. Вона намагалася не перетворювати в овочі своїх грошових, а найголовніше, спочатку нормальних (принаймні до цього не маючих приводів в психдиспансери) пацієнтів. Кілька років тому шкільний психолог Валентина Валеріївна абсолютно випадково натрапила на свою особисту золоту копальню.

Викликавши на прийом ученицю п'ятого класу разом з її мамою, на яку скаржилися вчителі, вона швидко переконалася, що з дівчинкою, на щастя, було все в порядку. На жаль, неадекватною виявилася мама, яка змушувала дочку поза школою записувати відео ролики в соціальні мережі, в надії на успіх і славу відомих блогерів.

Над дівчинкою сміялися її однокласники, які писали гидоти з закритих акаунтів, а мама все продовжувала робити з неї зірку, змушуючи кривлятися на камеру. Валентина Валеріївна працювала з мамою учениці цілих три місяці, м'яко промацуючи комплекси, які гнобили останню і заважали жити її дочці.

Комплексів, мабуть, був цілий букет, який доводилося нюхати, поливати і вирощувати ні в чому неповинній дитині. Після психолога мама дівчинки знайшла роботу бухгалтером в косметологічну компанію, познайомилася з цікавим чоловіком і найняла дочці репетитора з математики та англійської, з якими п'ятикласниця швидко наздогнала шкільну програму, яку запустила через соціальні мережі.

Валентина Валеріївна працювала, не покладаючи рук. Спочатку жертв блогерства доводилося шукати самій на сторінках зірок-мільйонників, але вже через рік шукали її, Валентину Валеріївну, фахівця з надання допомоги жертвам соціальних мереж.

Вона зайняла грошей на клініку у одного блогера–наркомана, якому допомогла реабілітувати його дитину після цунамі хейту, що вилився на нещасного нащадка у зв'язку з чорним піаром татуся. За рекомендаціями самого блогера-наркомана (нативна реклама - сама ефективна реклама) народ в клініку записувався активно і самостійно. Гроші Валентина віддала навіть раніше, ніж потрібно, і взяла цього ж блогера-наркомана в долю для розвитку мережі клінік в інших містах, а можливо в майбутньому, і в інших країнах.

Обхід, як завжди, зайняв більше часу, якого і так було в обріз. Палата з блогерами-натуралами, як їх охрестили медсестри, була заповнена під зав'язку. Тут була найвідоміша проповідниця натуральних пологів і натуральних абортів, якій загрожував самий натуральний термін в колонії.

Мало того, що вона продавала в соціальних мережах фасовану крейду, видаючи за ліки від дифтерії, раку і туберкульозу, вона організувала справжній натуральний рух "Жінки проти медицини" в яке вступила просто приголомшлива кількість передплатниць.

Після низки смертей породіль, які трапилися в прямому ефірі соціальної мережі її сторінкою зацікавилася прокуратура, до відділень якої летіли поштовими голубами заяви з усіх куточків країни. Безробітний чоловік-альфонс, відчувши, що пахне смаженим, взяв квиток з теплої країни і першим же рейсом прилетів до благодійниці. До слова, ця сама благодійниця не була проти пухких пачок хімічних і ненатуральних купюр, які вона щодня знімала в банкоматі і сідала в найдорожчий автомобіль, безсоромно забруднюючий навколишнє середовище, і матір її, природу.

Палата з молодими блогерами, так званими ток-токерами, була сумною. Валентина Валеріївна не любила цю палату і намагалася якомога швидше її покинути. Молоденькі наркомани, їх вивертало від ломки через відсутність хімії та соціальних мереж. Без освіти, без розуміння, без душі. Вони катастрофічно швидко старіли, а їм на п'яти наступали молодші і сміливіші. Один раз хапнувши хвилинної слави, вони вже не могли зупинитися, наприклад, жити, вчитися, працювати. На камеру вони стрибали з висотних будівель і обривів, пірнали в глибини, клали руки в пащу диких тварин, пили і їли неїстівні речі, одним словом, ловили хайп. Зломлені душі. Знедолені. Не цікаві. Тут лежали ті, хто вижив після трюків, але не набрав потрібну кількість лайків і переглядів.

Палата з жертвами пластичної хірургії називалася у медсестер кімнатою сміху. Не приймаючі себе. Не змиряючися з собою. Ті, що не зуміли вчасно зупинитися і сказати спокусі перетворитися в іншу людину чітке «ні».

Одна з пацієнток цієї палати була раніше блогером-натуралом і передплатницею вищезгаданої засновниці «Жінки проти медицини». Вона відчайдушно народжувала вдома, мазалася соняшниковою олією і просила Всесвіт про все на світі, починаючи від грошей і закінчуючи нормальним мужиком. Мужик з'явився. Завдяки Всесвіту або сформованій репутації неважкої поведінки, про це історія замовчує.

Але разом з мужиком з'явилося непереборне бажання зробити губи і груди розміром, максимально наближеним до розмірів Всесвіту. Мужик, побачивши катастрофічно незворотний результат, порадив збільшити мозок і канув у небуття. Але блогер-вже-не-натурал на цьому не зупинилася. Вона видалила ребра, викачала весь жир з колись натурального тіла, зрізала повіки, в результаті чого одне око перестало закриватися повністю, збільшила сідниці, переробила ніс, щоки і лінію чола, натягнула зморшки, хоча їй ще не було і тридцяти, зменшила вуха, зменшила своє жіноче начало всередині і зовні хірургічним шляхом до розмірів маленької дівчинки, і прочитала висновок її хірурга, що наступного наркозу вона не перенесе. Аналізи показали, що в її організмі пішли незворотні зміни. Мати з батьком привезли її до Валентини прямо з підпільної клініки, знявши з операційного столу під час прямого ефіру, який вона вела, повністю забувши про те, що вдома горе-матір-блогерку чекають двоє малюків-погодків.

Палатою з блогерами-екстрасенсами, ворожками і відунами Валентина гребувала, вона брала їх знехотя і за великі гроші їх родичів, які все ще плекали надію знайти колишніх сестер, дочок, матерів і навіть бабусь.

Перш за все ці люди були брехунами, пройдисвітами, які обманювали на кожному кроці, шахраями, ошуканками і справжніми злочинцями. Ніякої магічної сили у пацієнток цієї палати не було, так само, як і совісті. Зате терапія Кримінальним кодексом і спілкуванням із запрошеними представниками закону давала воістину чудодійні, можна сказати, магічні результати.

Ще була палата з жертвами реаліті-шоу. Одній із жертв здавалося, що її життя транслюється двадцять чотири години на добу, вона красиво сиділа на лікарняному ліжку, переодягалася, загорнувшись в простирадло і відмовлялася ходити в туалет, соромлячись стати надбанням громадськості. Крім ліків, їй кожен день призначалася клізма. Місяць тому її чоловік не витримав трансляції особистого життя, яке стало суспільним не через його волю, починаючи від кольору його трусів і закінчуючи зйомкою його сплячого на дивані. Після розлучення захоплення соціальними мережами стало прогресуючим божевіллям. Батьки стали бити тривогу, коли помітили, що вона веде прямі ефіри і розмовляє з аудиторією навіть без телефону, переконуючи їх, що її і так безперервно знімає прихована камера. А кожне слово, яке вона вимовляє, автоматично потрапляє в інтернет.

В інших лежали менш колоритні персонажі: інфлюенсери, лідери думок, експерти та інші блогери без освіти, у яких щось пішло не так. Наприклад, симпатичний хлопець з борідкою збожеволів, коли один з хейтерів вивалив в інтренет страшну правду про те, що блогер–мільйонник знімає кут в одному з найбідніших районів міста, а всі атрибути розкоші взяті напрокат.

А цю пухкеньку дівчину на заспокійливих і в прострації хтось їз хейтерів сфотографував в натуральну величину. Без фільтрів виявилося, що натуральна величина рівно на сорок кілограмів натуральніша, ніж в соціальних мережах. А це під ручку коридором гуляють блогер і його особистий хейтер, які, як виявилося в клініці, жити один без одного не можуть.

Валентина Валеріївна зробила обхід і повернулася до себе в кабінет. Підписавши всі папери, вона викликала помічницю.

– Аліна, що у нас по фоловерам? Накрутка йде?

– Вже майже десять мільйонів, Валентина Валеріївна! Я дала завдання нашій команді розкручувати другий аккаунт на випадок блокування.

– Добре, що це наша атака ботів заблокувала аккаунт цієї буйної, додатковий хайп.

– І плюс десять тисяч її передплатників.

– Курси продаються?

– Так, Валентина Валеріївна! Новий онлайн ретрит «життя без соціальних мереж» – хіт сезону.

– Відмінно. І останнє. Прослідкуй, щоб моя нова публікація висіла в рекомендаціях, як мінімум, тиждень.

Кінець