природний відбір

мабудь з глузду з"іхав би Дарвін на відбір цей блюзнірський - не штучний! - метаморфозний у цій халепі.

неодмінно розумне тут гине, а дурне закладається в розріст.

закладається в нішу примирень в підлій зраді своєї вітчизни.

закладається в зашморг неволі, у байдужість, в мочар зневір'я.

...та нема тобі діла до інших!

як до тебе всім іншим також...у занедбаному цьому місті - українському, в Україні! - окупованого москалем...

а з вечірньої сутіні тихо двері ночі відчиняться навстіж!

і увійдуть зорі та місяць разом з хмарами від небокраю... - ляжуть килимом, сходами в спогад, що (з малюнка у рамці настінній) водоспадом спадає бурхливим у самотність сумом та болем...і задумливістю зачарує, прозирне крізь заплющені очі...і штормами могутніми! серце на тонкому гребені хвилі здійме враз у часовий простір!...

бризки хвилі солоної зійдуть від очей утоплених в спогад...і в мелодії видзвону річки вмить розтануть, висохнуть, всохнуть в іронічному посміху віку, зосереджений що на своєму, заклопотаний сьогоденням... - лихоліттям війни та руїнами...

та життям, що не варте і кігтя тої мертвої свійської кішки, що під обстрілами москаля - окупанта! - випадковою кулею вбита......................................................