з туманності Підкова

в бурхливій непостійності буття, в утробі воєн незчисленних... - тих воєн, що з самим собою (за та проти себе) влаштовує могутній сивий Всесвіт... - з глибин космічних із туманності Підкова славетний воїн та стрілець кентавр, дволикий Кронос здійняв свій лук та навмання пустив стрілу - вона промінням вогняним пронизала світи зореутворень, затіяла там чвари та хаос серед істот розумних...

навіщо так божественний вчинив?... - забави для?...з гультяйства та нудьги?...заради Еволюцій?...чи, може, задум Бога був який?...про те навідано, але... - всі правила, закони у просторі і часу мов пил із попелом розмішано було в скерований каданс Люцифером усміхненим...і відтепер тримається усе на шальках терезів, які тримає Его - спотворювач та виверткий негідник, паскудник отакий, що гадить все, спотворює себе, людей, держави та суспільство...а що ж суспільство?... - не журиться воно...живе собі неспішно...коли ж порушить хтось то правила у грі (те, що у побуті щоденням всюди зветься), чи там закон якийсь порушить, чи (не приведи Господь!) когось поб'є (можливо і до смерті!)... - його осудять, злодій бо і дурень, і порушник спокою їхнього буття...а це неприпустимо!... - ...так він же хам! і він такий негідник!... - обуренню та подиву не буде меж та стриму...і тут же - тиснуть вбивці руку, яка по лікоть у крові...та ще й грайливо пильно заглядають йому в очі...во істину! суспільство у дволикості маскується майстерно!

...проміння вогняне скрутилося петлею над буттям, стискається... - ослабне?...а чи ні?...так і затягнеться фатальною на шиї безтолкового суспільства?...і, взагалі, були там зведення законів спілкування?...чи є там лише правила для гри?...а з правил тих самі ж знущаються, обсміюють, регочуть?...чи не з того ось-ось потраплять у палаючу петлю?...та ще й Люцифер диригує їхнім часом, скеровує в каданс усі потуги їхні?...чи вишкребе з минулості себе в прийдешнє суспільство запетльоване у часі?...

стріла стрільця вогненним розчерком з миттєвості віків руїни та уламки залишила, у магмі спалюючи їх...в річках (вогневих лавах) стрімка, нестримна зникла...в космічних відстанях як згуба всім світам - у Всесвіті численні! - жахи несе, страхи панічні сіє...

...- отож! в усьому винен знак астральний! - здійняв цунамі Всесвіт... - ...прибрать! і знищити його!...якби не він, питання не зринали б риторичні, які зникають не пояснені в безлунні. і віддзеркалені свічадами часу, не поверталися б ізнову риторичні в риториці пустій та лопотливій... - і розпочав війну розгніваний Усесвіт...(у пристрасті нестримній) світобудову, світоустрій понищив у ніщо, ущент, поставив крапку всьому...а також і безсмертному собі...

...навіщо ж так божественний вчинив?.......................................................