асоціації (антик)

це той випадок, коли ти в музеї невмисно (або ж і навмисно...хтозна...) торкнеся експонату...в цьому випадку статуетки з мармуру...і зринають асоціативні фантазії...

******

біле поле - надприродне, безцінного поле.

лиш завмерле воно, нерухоме, без дихання.

тільки шир та гладінь необмежності!

і думок, відчуттів таємничості...

в чарах серпанкових з пальців - звуки видовжено неспішні в полиски воску у світі невтілених словом і піснею.

біле поле - із поглядом навстіж очима у вирій буденності.

руни та луни...

камінні об'ємності...

образи білі...

самотність...

і зреченість.

біле поле - уважність і зосередженість.

від долонь - і тепло, і утомленість дотиком ночі.

від ночі - нічниці...

дрімнивиці...

віки та вії - штори зіркові, що озірковані в холоді, в інію вічності...

біле поле - волосся хвилеподібні опади м'якістю сяйва у тиші місячно срібній...

...і рухи раптові постаті дивної!

жести закличні...

порухи рук...

грудей висока оголеність - дихання їх і легке, і утомлене.

усміх в очах.

і в устах - промовиста стриманість та красномовне мовчання, яке - відлуння безмежності!

...біле поле - тіло...

тіло..................................