Час вирушати

Затхле повітря свіжого ранку,

Господні лілії у саду прощань...

Пора. Настав час. Без сніданку

Я покидаю рідний гай.

Гай теплий, світлий і привітний;

Гай святості, немов сам рай,

Освітлений науки сріблом

Й ученням з ручаю старань.

Уже надворі сутеніє,

Ллються ридання з-понад хмар,

А матір тихим плачем мріє

Про провесінь синівських барв.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Роман Фещак
28.10.2023 22:15
До частини "Час вирушати"
Гарно. Разом із вами вирушаю. ☺️ Тільки здалось дивним формулювання: "Затхле повітря свіжого ранку," Якщо ранок свіжий, то чому затхле повітря? Розумію, що це може бути оксиморон або метафора до сумного прощання з гаєм, але... А ще збіг звуків: "ппро провесінь" два рази "про". Однак, то вже незначне.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше