Холодний чай

Холодний чай із горла робить пустку,

А ноги тепло гармидряться крізь жар,

У вікнах видно нічну французьку пустку:

Таку чужу й вродливу панну барв.

Шумлять дівчата за білими дверима,

На розкладушці сам валяюсь я

І думаю про шанси нещасливі,

Котрі проґавив, вибравши талант.

Париж. Злива. Європейська сповідь.

Мені так дивно дивитись на екстаз,

Так дивно розуміть паризьку молодь

І так тужливо забувати враз

Усі незгоди, що тягне рідний жолудь.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Роман Фещак
28.10.2023 22:30
До частини "Холодний чай"
Цей вірш мені поки що найбільше сподобався. Красиві метафори, емоції і ось ця скрушна тужливість через обмін звичної втіхи молодих людей на талант. Але, авторе, ви молодий і талановитий, не слід себе обмежувати лише талантом. 😉☺️
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше