громадяни
сьогодні зранку виходжу, значить, до дендропарку. годині о 7-й – не тому, аби щось, а просто: не спалось
розумієте, я іноді думаю за життя. взагалі-то я завжди думаю, але іноді навіть по ночах. а от якщо ти президент, то тоді варто. навіть зобов'язаний, а я просто... не можу не думати
давно зранку в парки не ходив. а оце, знаєте, ранкові години: місто ще продирається зі сну. всі ходять прибацані – переважно з собачками. чи повертаються зі зміни. бо хто ще буде ходити о 7-й?
навіть бігунів особливих немає. я взагалі останнім часом бігунів рідко бачу. але, з іншого боку, хіба часто о 7-й ранку на вулицю виходиш? ну, може бігунів і треба шукати не на вулицях. а там, у тренажерних залах. десь
серед людей взагалі краще все робити. натовпом, кажуть, і батька легше бити. а наодинці можна і в табло схопити. взагалі, наодинці ти беззахисний. якийсь – перед вічністю
так от, на вулиці, бачу, собачка – а її на повідку веде пацан. ну, як пацан – років 25. хоча все рівно пацан, тому що вік – то не проблема
а собачка присіла та й вивалила на асфальт. бля, думаю, який же цей асфальт не комільфо. ні, якби десь у парку. або на ділянці. прибудинковій
йду я, значить, а пацан пакетика витягає. невже, думаю, прибере? прибрав, зараза! я ж вам і кажу – пацан!
оце думаю, кльово з нами КМУ* жартує. що в собачок зараз прав навіть більше, аніж у людей. із гумором там, зараза, хтось. наверху, з гумором
а внизу – самі довбо*оби. от тільки в інтернеті і вміють срачі розводити. і хоч би хто поприбирав опісля. після них!
8.04.2020
*кабінет міністрів України
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!