Сотворення
Чашка моря в Його руках,
Перед носом – шматок землі
У озерах і у річках,
Та водойми ці замалі.
З тої чашки проллє моря,
Океани візьме з мисок,
І напоїть дощем поля –
До життя знову зробить крок.
І розкрутить планету ту –
І розжениться, полетить
Через простір і темряву,
Через роки, і через мить.
Чашу іншу візьме до рук,
В чаші зорі – світила всі,
Мов нанизані на ланцюг,
Спочивають в своїй норі.
І підкине їх вгору Бог,
І зависнуть усі в пітьмі.
Буде світло, як є любов.
Буде Слово, хоч всі німі.
Будуть квіти, кущі, сади,
Будуть гусені і джмелі,
Будуть гнізда плести птахи,
Будуть люди і кораблі.
І кружляти в танку дівча
Буде в свої шістнадцять літ,
Хтось торкнеться її плеча,
Прошепоче своє "Привіт".
Будуть роки, і буде мить.
Всі спідниці поточе міль.
Бог подивиться і змовчить,
Бог сховає у серці біль.
18, 20.01.2023
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!