Вибір Серця

ПЕРША ЧАСТИНА ДИЛОГІЇ

Охоронець повільно відчинив масивні двері і велика кімната прийняла новоприбулого. Після класичного вітання він зупинився за кілька метрів від іншої особи і його серйозний низький баритон заповнив тихе приміщення, освітлене обідньою розпеченою кулею:

— Чим можу служити?

Старший чоловік трохи помовчав.

— Пам'ятаєш, про що ми говорили кілька днів тому? — спокійно запитав він, а коли побачив німу згоду співрозмовника, то, діловито перекинувши ногу на ногу, продовжив: — Так от, матимеш це завдання.

— То ви таки мені його доручаєте? — ледь помітно знервувавшись, поцікавився парубок, на якийсь момент затримавши на тому цупкий погляд. Сонячне проміння, яке потрапляло до кімнати крізь великі вікна, осяяло його небесно-блакитного кольору очі.

Інший тим часом мовчав, зосереджено чекаючи на подальші слова, які, він знав, точно повинні прозвучати.

— Але ж... — вже, було, хотів заперечити викликаний, але все-таки стримався. — Я вас уважно слухаю, — він, врешті, знехотя погодившись, заховав руки в кишені штанів і сконцентрував на чоловікові свій пильний позір.

— Отже, ти повинен у найближчий час прибути до ТОГО міста, про яке ми якраз недавно говорили. Я думаю, ти з усім впораєшся. Будеш грати роль секретного агента, чи як його ТАМ називають... Головне, не забувай, що якийсь період часу ти повинен лише стежити за НИМИ, — з присмаком строгості в голосі повідомив чоловік.

— Гаразд. Я запам'ятаю, — пообіцяв хлопець, задумано повернувши голову вбік одного з різнобарвних вітражів, що знайшов собі місце поміж двома великими вікнами.

— Втім, знай, що, якщо щось буде загрожувати ЇХНЬОМУ життю, ти зразу кинешся на допомогу, адже ВОНИ нам дуже потрібні цілими і неушкодженими. Зрозумів?

— Так. Можете на мене розраховувати, як завжди, — чітко і коротко відповів він, схиливши голову в покорі.

— Ти знаєш, що я тобі довіряю. Бережіться ТАМ, і наразі це все, можеш бути вільний, — мовив чоловік, поки його темні очі, що виглядали з-під густих брів, стривожено дивилися на викликану людину.

— Гаразд. Я зроблю все, що зможу, — наостанок сказав молодик, виходячи з приміщення.

«Так-с, може бути непросто, – мимоволі промайнуло в косматій русявій голові, коли він почав мовчки крокувати порожнім коридором. – Але нічого – ми обов'язково впораємося...».

*****

Вітаю вас на сторінках «Вибору Серця», мої любі астероїди! Це моя найперша серйозна книжка, ідея якої виникла ще в ранньому підлітковому віці. Вважаю, що ця історія чудово підійде для підлітків і молоді, але якщо комусь із представників старших вікових категорій вона теж припаде до душі, я буду цьому лише рада. Щиро сподіваюся, що ви полюбите цю книжку і її героїв усім своїм серцем, як це зробила я. Чарівний потяг рушає – подорож починається!