Просто – письменник

«Бути цікавим – перший обов'язок маловідомого автора. Право бути нудним – які вже прославились”.

Е.Берк

«Після того, як йому відмовили всі видавці, він вирішив писати для нащадків».

Д.Ейд

У людини багато чого спонтанного. Якось вранці, прокинувся з палким бажанням стати письменником. Таке на думку спаде тільки марнославному, самолюбному. І, навіть, бачить себе у Шапці.

Між пишучим і читаючим самий прямий зв'язок.

Якщо він лежить на дивані або сидить у кріслі, замислившись – це письменник. Але нічого приголомшливого не пригадує, залишається фантазії свої переносити на папір. Скажеш теж, шкодувати папір.

Адже серйозний письменник не накручуватиме і не згущуватиме фарби про ліфт непрацюючий. Можна героєві дати до рук бензопилу, вдягнути, як і годиться, у чорне. Можна прибрати пилу, залишити маску.

Тут головне, щоб не просвічувалася канва перегляду мультиків.

А може впровадитись у побутовуху? Вивернути її навиворіт, там теж бувають трагедії та усілякі жахи, і все це розглянути під лупою. Дрібне стане великим.

Це називається муки творчості...

Тим часом, читач, валяючись на дивані, читає. Письменник, а Ви знаєте, він позіхає. Потім схоплюється, одразу не може знайти капці, о, жах! Від таких перчених, надміру солоних, відверто тупих історій… і що, і?

Давайте підемо за ним і подивимося, що він зробить у такій критичній ситуації. Він п'є каву, щоб взбадьоритися. Повернувшись до дивана, він, раптом, виявляє що бажання дочитати в нього зовсім зникло. Напевно, кава була слабкою, ще раз позіхнувши, засинає.

Це Ви, просто – письменник, були впевнені, повірить на слово.

Скоро нас, сочинитилів, стане більше, ніж читаючих, а Шапка, вона чарівна, вона сама безпомилково знаходить свого господаря.