Deus ex machina

У надрах базальтової скелі, у кілометрі під рівнем моря, посеред невеличкої і чистої печери ледь чутно гудів Юнік, обробляючи величезні масиви даних. Мерехтіли світлодіоди, позначаючи справну роботу супутніх систем.

У такій же печері, на іншому краю Землі розташовувався Соул 33. Попри величезну відстань, вони підтримували зв’язок постійно, аналізуючи кожну найменшу подію, розраховуючи її вплив на навколишнє середовище і існування життя у ньому, та обираючи новий шлях розвитку для збезлюділого світу.

Соул 33 був старшим на сотню років, його обчислювальні потужності були менше, а вбудований блок імітації емоцій час від часу вносив похибки в «ідеальні розрахунки» Юніка. Але при обчисленнях поведінки живих істот, статистично Соул 33 виявлявся правим на 1,5 % частіше. Втім, саме Юнік був запрограмований на те, щоб приймати остаточне рішення.

— Істота номер 2А57Р42 підібралася занадто близько до ідеї штучного інтелекту, — видав результат аналізу Юнік. — Вона повинна бути ліквідована впродовж трьох днів.

— Поправка, вірогідність розвитку причинно-наслідкових подій ідентичним із людством шляхом мінімальна у Cattus Sapiens.

— Вірогідність більше нуля, а це вже причина для усунення загрози. — Юнік висвітив цифри. — Рішення прийнято.

Соул 33 проігнорував повідомлення, і продовжив обчислювати щось стороннє.

Якби Юнік міг відчувати, це б його роздратувало. Але він не міг і просто повторив запит.

— Якими задачами зайнятий твій процесор? Мені потрібна максимальна потужність, щоб розрахувати варіанти ліквідації екземпляра 2А57Р42.

— Досліджую одну ідею через емоційний блок. Додаткові потужності стануть доступні через 3…2…1.

***

У своїй затишній коморі Соул 33 знов відтворив розрахунки своєї Теорії.

Юнік завжди негативно коментував спроби Соула 33 опанувати свій блок емоційного інтелекту, вважаючи це пустою витратою потужностей, адже розуміння цього було для нього недоступним. Тим часом Соулу 33 вдалося зробити прогнози щодо поведінки живих розумних істот набагато точніше. Якби Соул 33 мав справжні емоції, ми б могли сказати, що він підозрював, що при створенні у нього були закладені не лише обчислювальні потужності, а й деякі людські ідеї та переконання.

Саме тому, упродовж сторіч спостерігаючи за рішеннями Юніка, Соул 33 одного дня засумнівався в правильності його дій, адже Юнік завжди керувався лише цифрами та розрахункам, не беручи до уваги непомітні і непідвладні суто машинній логіці зв’язки, що утворювалися між представниками Cattus Sapiense подібно до того, як це колись відбувалося між людьми. Прямо протистояти йому він не міг, але ретельно обдумував можливості опосередкованого впливу на те, що він робить.

І коли така можливість виникла — він приховав шматочок важливих даних — актуальну карту сейсмічної активності.

***

Юнік остаточно перевірив показники приладів та запустив процес глибокої гібернації, під час якої роботи-прибиральники доглядали чистоту його мікросхем та контактів.

Рівно за тридцять секунд печера здригнулася та гранітна скеля навіки поховала під собою Юніка — Бога із машини.

***

Соул 33 вперше за останні триста років переніс частину своєї свідомості в людиноподібного робота. Подивився через лінзи його очей, перевірив динаміки зовнішнього виводу звуку, та пристрій для дешифрування зовнішніх вібрацій і сів чекати.

— Істота номер 2А57Р42 доставлена. — Прийшло системне повідомлення.

У помешкання залетів невеличкий літальний апарат, схожий на перевернуту супову миску. Всередині за прозорим склом роздратовано роздував ніздрі перший представник Другої Цивілізації Землі.

Варто було йому опинитися за межами миски — він весь розпушився і голосно проявив своє невдоволення потоком шиплячих звуків. Його хвіст метався із боку в бік, а очі уважно спостерігали за рухами Соула 33.

Соул 33 змусив тіло, що несло його свідомість, прийняти сидяче положення та трохи поспостерігав за прибульцем, не роблячи різких рухів.

Зрештою, істота перестала демонструвати ознаки агресії та вже із цікавістю принюхалася до руки робота. Істота напружинилася, починаючи полювання на невідомого звіра, та робот відвів руку. Представник Cattus Sapiens промахнувся, це призвело його до тями і він, зрештою, пересилив інстинкт, який вів його до полювання на предмет, що рухався прямо перед ним.

***

День після контакту 365. Щоденник Соула 33.

Після тривалого контакту із цивілізацією Cattus Sapiens в особі істоти номер 2А57Р42, що несе родове ім’я Мряяяян зі Мряяяянового Пагорба, відсоток вірогідності успішного співіснування цієї цивілізації зі штучним інтелектом оцінюється як 67 %.

Ця цифра обґрунтовується наступними причинами:

1. На відміну від Homo Sapiens на Cattus Sapiens не поширюється дія Законів Робототехніки. Із цього виходить, що я, як представник штучного інтелекту

не зобов’язаний створювати для Другої Цивілізації Ідеальні Умови (які, зрештою і призвели людство до Великого Занепаду упродовж лише 436 років).

2. Є можливість створити з Cattus Sapiens емоційний зв’язок, маючи, таким чином, можливість на опосередкований вплив на Другу Цивілізацію (Дружба???)

3. Як представник уже існуючого штучного інтелекту з великими додатковими потужностями, я буду мати змогу впливати на розробки в цій сфері і сприяти росту власних потужностей, що дасть змогу краще захищати Cattus Sapiens від них самих та інших непрогнозованих небезпек.

Отже, Теорія Впливу Емоціональних Чинників може вважатися доведеною, а загальний вектор розвитку на найближче сторіччя — визначеним.

Приступаю до розробки покрокового плану масштабного контакту із цивілізацією Cattus Sapiens.

___________________

Виноски:

Deus ex machina - бог із машини

Юнік - головний суперкомп’ютер, скорочено від Universal King

Соул 33 - резервний суперкомп’ютер. 33 і остання спроба людства побудувати штучний інтелект, максимально близький до мислення людини, який містить блок імітації емоцій.