«Дівчина у темряві»

Проза «Дівчина у темряві»

Дівчина на ім‘я Саша дуже боялася темряви, і недаремно, бо як тільки пропадало світло,бодай на 5 хв, її видалися руки кучерявого хлопця, які душать мерзотними руками, до смерті, при цьому отримуючи задоволення і постійно повторяючи:

Артем: Прийшов час отримати собачий кайф

Саша постійно задихалася, а як тільки увімкнулося світло, неначе рукою вче знято, зникали відчуття і усе ставало на своє місце, незабаром, коли сиділа у кімнаті, почало різко бо мати світло, то вмикалося, то вимикалося, ефект неочікування, чи прийде вбивця знову, чи ні.

Боялася залишатися одною, тому знімала квартиру з дівчатами і намагалася на самоті не залишатися. А як тільки настає темрява, тримає з собою фонарик.

Світло зникло, надовго це чи ні- невідомо, почала бігати по кімнаті і шукати ліхтар, але його ніде не було, злякалася, почала кричати і знову побачила ці жахливі руки, які наближалися до її шиї, на цей раз зломисник не став душити жертву, а навпаки поцілував їй, це були неприємні відчуття, вона виривалася, як тільки могла, але поцілунок тривав понад 5 хв і тільки чула голос

Артем: Дурепко, ти всеодно будеш моєю! ( Сміх).

Вона почала вириватися, кричати, потім він затиснув горло своєю руко:

Артем: Не хочеш по Хорошому, буде по поганому!

Він роздягнув Сашу, насильно поклав на ліжко і почав цілувати та нюхати її волосся.

Артем: Яка ж ти гарна, які в тебе волосся, а це що, ааааа, запальничка, зараз підпалю, аби не заворожували мене, лиса ж ти нікому точно не будеш потрібна (сміх).

Саша: Не трогай мене, не трогай!

Дістав ножа, приставив до горла:

Артем: Якшо ще раз я почую бодай якись писк, то ти будеш вбита, а я поживлюся твоєю кров‘ю. Я вампір, а особливо по таким гарним дівчаткам. А ще мене шалено приваблює твоє ім‘я, таке гарне і милозвучне: Са-ша, ша-са, Са-са, ша-ша.

Дівчата почули розмову і коли увімкнулося світло, він наче спарився, його слід зникнув і не повертався більше.

Дівчата: це твій «поклоннік», дуже милий.

Саша: Дівчата, я ледь на померла зі страху, що ви говорите таке.

Дівчата: Ти ж у нас холостяка, тепер будеш мати хлопця.

Саша: Мені страшно, не залишайте мене більше самою, благаю.

(Почала плакати і труситися від страху)

Саша: У вас є ліхтарик, дайте мені його, це буде мій охоронець, не знаю, що цей дурень на другий раз придумає.

І знову вимкнули світло, потім через хвилину включили, він не з’являвся більше.

Саша: Я вже навіть стала сумувати по його полками іграм.

Артем - вампір не з’являвся, ага навіть не стала запалювати ліхтар, щоб не лякати його, а дівчатам було цікаво подивитися на нього, хто ж він такий і вивести на чисту воду, його не було, ніде, хоча вже пройшов час, а світло не з‘являлося.

Саша: Він напевно мене зрадив і пішов до когось іншого, але це було так фантастично, я ніколи ще не отримувала ні від кого такого оргазму і пристрасті, а ще страху, він мене надихнув, а ще у нього такі духи пахучі були, ну де ж він, пограйся зі мною.

Та попри всі очікування, він більше не з‘являвся, лише згадувала вночі ту пісеньку, яку вампір наспівував їй, наче колискову: Са-ша, ша-са, са-са, ша-ша та його не було.

Тоді Саша лягла спати, а на ранок прокинулася, геть лиса, її волосся було підпалене і тепер вона була некрасива та самотня бо вчасно не погодилася на гру вампіра та не віддавалася йому.

Саша: (крик) Вампір!