Старе місто живих вулиць
Розлука в рік давалася в знаки. Душа моя, окрилена листом від неї, змусила мене, не довго думаючи, поїхати. Маленьке історичне місто на самому заході Пембрукширу кликало мене в подорож.
Потяг був пустий. Безлюдні вагони розхитувались то вправо, то вліво, ніби уповільнюючи рух... Вже через 10 хвилин моя зупинка...
4252260
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
17.01.2025 14:42
До частини "Старе місто живих вулиць"Вийшло цікаво. Можна створити цілий всесвіт старого міста.
⋯
23.04.2024 12:48
До частини "Старе місто живих вулиць"Непогано! фінал взагалі трохи збив с пантелику) я, звісно, очикував щось таке, моторошне, але не настільки у дусі Лавкрафта)
⋯
21.01.2024 09:28
До частини "Старе місто живих вулиць"сподобалось,удачі
⋯
21.01.2024 22:54
До частини "Старе місто живих вулиць"Дякую)
⋯
14.01.2024 23:18
До частини "Старе місто живих вулиць"Не дуже зрозуміла історія. До того ж, є багатенько помилок. Але, трохи попрацювавши над редагуванням, можна отримати якісний горор. Бажаю удачі та натхнення!
⋯
15.01.2024 12:50
До частини "Старе місто живих вулиць"Дякую за коментар)
⋯
13.01.2024 00:43
До частини "Старе місто живих вулиць"Дуже різало око "бачачи"
В кінці кріповенько дуже так; але раз її голова може говорити, а руки рухатися, тоді як інша частина тіло в підвалі, це ще й магічненький світ, виходить?
Взагалі, тут і продовження почитати цікаво було б; усе-таки закінчили на дуже соковитому моменті :)
⋯
13.01.2024 12:44
До частини "Старе місто живих вулиць"При написанні також були такі думки щодо слова "бачачи", але це просто теперішній час слова "бачити")
Задум був без магічного світу) З під тунелю вирізались отвори в яких просувались голови, якщо коротко, без технологічних процесів. Планів на продовження не було, просто відкритий фінал)
Дякую за коментар
⋯
13.01.2024 13:13
доста вже не пам’ятаю саме речення, але мені чомусь здається, що там цілком можна було б замінити на споглядаючи, розглядаючи і тд.
Ого, то це виходить вона ще жива... Хапає руками його, а тіло під низом у маніяка, кріпово й дуже оригінально!
⋯
14.01.2024 20:54
Радий, що Вам сподобалося)
⋯
12.01.2024 20:31
До частини "Старе місто живих вулиць"Непогано, насправді) Але вже після конкурсу треба трохи вичитати та "почистити" від зайвих слів та описів.
Згодна щодо того, що характери та причини розлуки тут не потрібні - це коротка форма) Тому загалом вийшло добре. Гарна, плавна авторська мова. Дякую!
⋯
13.01.2024 12:26
До частини "Старе місто живих вулиць"Дякую) Так, підредагувати треба буде)
⋯
12.01.2024 15:20
До частини "Старе місто живих вулиць"Довелося перечитати двічі, щоб знайти в суцільному потоці описів сюжетні повороти. Цікава концепція, шкода, що не прописані причини розлуки та характери героїв.
⋯
12.01.2024 15:51
До частини "Старе місто живих вулиць"Дякую за коментар.
Сам твір задумувався як невеликий за обсягом, про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом. Тому прописувати те, що не стосується конкретно описаної ситуації (причини розлуки, характери героїв які не повпливають на сюжет) не порахував за потрібне.
⋯
11.01.2024 14:03
До частини "Старе місто живих вулиць"Особисто для мене багато описів не по темі. Цікавіше було, якби описи нагнітали відчуття жаху. Для прикладу описати листи, які писала Енн, які ставали недокінчені, або де вона описує, що щось наближається і просить допомоги. Щоб головний герой відчував, що щось негаразд і передавав це читачеві поки він іде до неї.
⋯
11.01.2024 16:31
До частини "Старе місто живих вулиць"Цікавий коментар. Звісно, що можна було зробити по іншому, але можна було зробити навіть ще і по третьому. Суть не в цьому, а в тому, що ви скоріше взагалі не зрозуміли про що прочитали.
З моєї точки зору, як автора, повинна була бути саме атмосфера пустого міста, ночі і небагатослівної телеграми, яка змогла добре передати конкретно загадковість події. Адже весь жах сконцентрований лише в самому фіналі. Такий собі ефект неочікуваності. Тобто увага до жахливості ситуації привертається тільки вкінці.
Є різні концепції творів. Моя саме така)
⋯
09.01.2024 12:55
До частини "Старе місто живих вулиць"Цікава оповідка. Сподобались описи й неочікуваний кінець.
⋯
09.01.2024 15:02
До частини "Старе місто живих вулиць"Радий, що Вам сподобалося)
⋯
06.01.2024 20:52
До частини "Старе місто живих вулиць"Дещо затягнутий біг по місту, багацько описів, хоча і я таким грішу. Довго думала де ж тут жахи, але кінець просто вау, дуже крутий як для короткого оповідання. Автор молодець)
⋯
06.01.2024 21:29
Дякую за відгук)
⋯
06.01.2024 01:19
До частини "Старе місто живих вулиць"Мені дуже сподобався стиль написання тексту. Дуже мальовничо, стисло, без зайвої води і грамотно. Сюжет цікавий, хоч я і не дуже люблю жахи)
⋯
06.01.2024 03:12
До частини "Старе місто живих вулиць"Дякую за коментар, приємно😊
⋯
05.01.2024 22:27
До частини "Старе місто живих вулиць"Спойлер!
Описи чарівні і досить поетичні, романтична лінія чудова. (Особисто мені звичайно хотілося б більше дізнатися про почуття героїні і те, чому вона запросила коханого туди, фактично на місце смерті)
Щодо жахів лінія виходить обірваною і з розділу додумай сам, адже так, трішки моторошно, проте жодних пояснень (хто, що, куди і навіщо)
Можливо й були натяки, яких не помітила, але радше вже моє додумування, що героїню поглинуло місто, проте в кінці написано він... Буду вдячна, якщо поділитесь таємницею, хто ж все таки кошмарить людей) ❤🔥
⋯
05.01.2024 23:13
До частини "Старе місто живих вулиць"Спойлер!
Дякую за відгук)
Взагалі мені подобається концепція такого собі відкритого фіналу у жанрі жахів.
Трішки поясню стосовно іншого. Внизу міста є тунелі ( в тексті герой помічає, що світло є лише з підвальних вікон будинків), де живе ймовірний маніяк який робить з людських облич бруківку, заливаючи їх в бетон ( герой напочатку помічає однакову криву жахливу форму бруківки , також відсилання є в назві твору. В кінці він це розуміє " Обличчя дівчини виринало зі свіжого шматку бетону. Поруч вже неживі злитки бетонних облич. Бруківка...").
Саме місто не живе (тому герою так пусто), через вбивства, а хто живий і зайде повівшись на брехню, той стане мертвим.
А телеграму, скоріше надіслали хлопцю від імені дівчини, а не вона сама, щоб заманити (його адресу можна було знайти в особистих речах дівчини).
Маніяк дуже розчулився перед коханням молодих і дав їм на останок побачити одне одного😁
⋯
05.01.2024 23:51
Спойлер!
Дякую вам, з поясненням по-іншому сприймається) А маніяк романтик однако, смерть в один день😆🌟
⋯
