Все почнеться у Житомирі

Почитала коменти.... Скажу так: багато я би подібного тексту не читала, але в рамках оповідання мені зайшло. Не люблю вбивства кошенят, але гарні речення - люблю. Недарма цей текст рекомендували до прочитання під час конкурсу.

Аж цікаво дізнатися, хто цей сміливець, який посмів рекомендувати? (Це точно хтось із коментаторів внизу, лол)

Не пригадую поіменно, в Балачках. Причому без сарказму

мені сподобалося

Дякую!)

Вітаю! Прочитав ваш твір, і ось мої думки. Сюжет: він цікавий, але його критично мало. Він насправді тоне в описах, але ми вернемося до цього пізніше. Структура: коли ви пишете спогади чи починаєте нові главу, яка має певний проміжок часу між подіями, варто ставити три зірочки. На жаль, тут були моменти, що плутався. Атмосфера: дуже атмосферно. В історії є потенціал та цікавий світ. Однак описи це проблема. Вони пречудові, але забагато. Буває так, що описи це частина сюжету і вони чудово вписуються навіть якщо їх багацько. Однак тут вони захопили сюжет і він залишився лише, як сумний спомин. Мені дуже сподобалися порівняння та метафори, але потрібно знати міру. Помилки: наприкінці тексту намудрували з часом. То писали в минулому, а тут різко теперішній. Інших не помітив. Новизна: ну це дуже унікально. Хороша ідея. Отже, твір має хороший задум та чудовий елемент, як описи. Однак навіть з їх кількістю варто попрацювати, або ж додати більше сюжету, щоб відчувався рух подій. Особисто мені не середині було нуднувато, а наприкінці я взагалі перестав виловлювати інформацію. Дякую за цікавий твір та зичу успіху!

Дякую за відгук! Він хоча б конструктивний. Поясню. З мого боку це була спроба писати в жанрі химерної фантастики, але, схоже, абсолютно ніхто старання не оцінив (або жанр цей тут не люблять). Стосовно сюжету і структури... У вказаному жанрі подекуди ці два елемента губляться за атмосферою. І це нормально! Більше того, у творі у мене було намагання навіть спеціально досягнути такого ефекту, звівши сюжет до мінімуму. Те ж саме стосується спогадів. За моїм задумом вони мають зливатися з рештою твору, без виділення. Натомість мною вводилась купа образів, які вигулькували по ходу історії (які ніхто не помітив, крім кошенят, звичайно ж), описів та метафор, що й створюють атмосферу. Стосовно помилки - то зовсім не помилка. Перехід з часом наприкінці робився умисно.

У всякому разі ви спробували. Те, що читачі не розуміють твору, це нормально. Ви повинні врахувати, що це конкурс. За його межами ваша робота може бути чудесною та неперевершеною, але для тих людей, що шукають подібне. Дуже круто, що ви пробуєте нове і дізнаєтеся щось для себе. Однак повертаємося до конкурсу. Тут виникають конфлікти інтересів щодня. На жаль, багато хто хоче простого та зрозумілого тексту: я це вже сам зрозумів, коли викладав твори з величезною кількістю алегорій. Чим вужче жанр, тим складніше знайти аудиторію. Ви все одно молодець, що взялися за це. Після вашого повідомлення розумію, що варто приділяти більше уваги деталям, коли прочитую твори на подібних самосудах, адже справді багато чого можна пропустити. Тож дякую за зауваження!

За вашим словоблуддям не побачив самої історії. Ви б самі таке стали читати?

Звісно ж ні. З іншого боку, добре, що оповідання мені довелося писати, а не читати. А чого цікавитесь?

Ідея вигадлива, легкий присмак сарказму потішив, змушуючи гиденько захихотіти😄 Метафори соковиті, що налитий сонцем персик, але у якийсь момент кількість художніх засобів змусила мозок відключитися від сюжету🙈 А потім його заполонили роздуми, що ворожка таки ворожить, а всяку темну магію її старша сестриця відьма творить🤔 Та все ж таки, рука на оцінку ниже четвірки не піднялася, бо файно же, та романтично🥰😁

Дякую за відгук.) Що цікаво, описи і художні засоби, які спеціально введені в оповідання, чогось мені доводять як недолік твору. Ок. Хай буде. А що там з ворожкою не так?

Описи та художні засоби ваша сильна сторона, але сприйняття суб'єктивне) Одні читачі від души кайфонули в процессі, іншим було забагато. Не переймайтеся, всім не вгодиш) Ворожка минуле та майбутнє дивиться, по предметах всяких абощо. Не впевнена, що вона вміє мертвих повертати. Якби назвали її якось інакше - відьмою, мольфаркою, чаклункою, питань не було б)

Назвати відьмою, то проспойлерити персонажа. Тому вибір пав на ворожку. А для запобігання плутанини, було вирішено називати її так до кінця. Але ж ніби з тексту зрозуміло хто вона. Це ж очевидно)

Як скажете, мені не принципово) Моя справа враженнями поділитися, а далі вже не моя😌

Сподобалась ідея та ваша авторська мова. Хоча, зізнаюсь, подекуди описи аж занадто закручені - це не завжди плюс. Має бути певний баланс, на мою думку) Читати було цікаво, але шкода, що не було жодного діалогу - тільки думки героя.

Дякую за авторське бачення!)

Гарні описи та колорит міста передано! І ліричний настрій є.

Дякую за відгук!)