Головна таємниця Леройса

Шось цікавеньке! 😀 Тут ваш стиль трохи відрізняється від того, що в Добі змін - здається навіть більш досконалим і відточеним 🤔 І цей іронічний тон мене просто збив з ніг. Читаю далі!

Хехе... У мене майже скрізь стиль різниться, бо хочу передати різні почуття історією Ця була на конкурс на букнеті... уже й не пам*ятаю який? щось любовне 100% і я хотіла висміяти ось цю класику жанра з мегакрутим ректором і миршавою студенткою))) Тому й вдалася до такого "хіхі-хаха" стилю, було трохи складно, бо тема моя, стиль не мій, але й дуже весело та корисно Однак, якщо ця історія отримає продовження (чому ж якщо, адже коли?!)))), то з кожним новим розділом усе менше буде хіхі-хаха, і докотиться до того, що сіли та й заплакали Є ще інший твір, який мені треба перекладати й дописувати (обіцяю собі, що відкрию знов, коли хоча б дійду до флешбеків Макрієни), де стиль оповіді мішається всю книгу, і він то надто сучасний, то педантично-фентезійно-аристократичний, то ще якийсь... Там це зумовлено тим, що герої з різних світів, і в певному сенсі навіть із різних епох... Доба - це моя дитина зла, болю, розчарувань, жорстокості, тягуча та важка, жгг - страждає і ми з нею страждаєм, чгг один страждоне, так щоб на все життя, і в нас там у серденько кольне (і не тіки в середенько, мама-мія), і коли буде страждати "цвях програми", історія його буде легка й прекрасна, як пір*їнка, і так само легко вона буде втоптана в багнюку, аж до сліз (він моє найбільше й наскляніше скло, мабуть)...

Та чи ви мені спойлерів насипали? О.О Нє ну проду про Макрієну я чекаю! ) Ви може ще в ТГ маякніть, коли будуть нові глави : D

Щиро дякую за відгук! Так, пам*ятаю коли редагувала, то над першим розділом теж сиділа довго, бо також маю увагу, яка швидко розсіюється, але цей розділ мав бути саме таким, щоб зануритися в життя Нерітеї, повірити йому й відчути, а тому й була потреба так хаотично описати її стан, бо думки самої героїні ось так безладно скакали, коли вона стояла, тупцялася перед кабінетом свого судного дня))) Щодо пропусків, я навіть не знаю, чому вони такі великі... Мабуть, у ворді таке налашутвання стояло, а я не докумекала це змінити потім(

Ну все одно вийшло добре (а якщо скакання задумувалося, то тим паче), а ті маленькі недоліки форматування великої ролі не грають) Ще раз дякую за цікаве оповідання)

Досить цікавий світ й сама ідея. Спочатку мені здалося, що задовгий опис на початку й не зрозуміло в чому конфлікт. Та потім я, непомітно для себе, "підсіла" й вже сама вмираю від цікавості - що там далі?) Гарно передана атмосфера закритої школи. А магія й дракони - то любов) В уривку говориться, що в школі дуже добре, але не говориться чому. Це трішки послаблює ідею. Дуже сподобався образ адептки і її внутрішній світ. А почуття гумору, то взагалі...)

Щиро дякую за відгук! :) Таак, там події розгортаються поволі зі смішинкою, щоб під кінець взірватися кульманацією та знайомством з Леройсом, на те ж він і головна таємниця академії! :))))))) А до неї треба підводити поступово, хіхі ;) Однак, коли цей твір отримає продовження (а це справді колись буде), то скоріш за все розвиток буде хуткішим + не так уже смішно буде, на жаль... Єдине уточнення, "В уривку говориться, що в школі дуже добре, але не говориться чому. Це трішки послаблює ідею." Послаблює ідею, що саме? Сам факт, що в академії їм добре? Чи вказівка на те, що в академії класно, але не пояснено чому? Якщо друге, то там у загальних рисах є згадки на початку, доволі експресивні, щоб зануритися у вайб студентства, і вказано деякі цікаві привілеї леройсівців, але оскільки це був конкурсний твір і він відповідно мав свої обмеження по розміру, то опис був компактний (хоча, як на мене, для твору ТАКОГО обсягу, ще дуже навіть розлогий, ще тоді думала навіть порізати його), щоб нормально описати, чому академія закрита, що в ній класного і чому особа ректора це таємниця для всіх - то вже треба буде гееееть інші обсяги, які колись та й будуть............. (: Ще раз дякую!

Так) якраз - що класно, а чому ніби як не відчувається через відсутність фактів. Це проблема всіх конкурсів на жаль - обмежена кількість символів (для повноцінного сприйняття вайбу от трішки не вистачило якихось подій, щоб прям повірити, що там класно). Навіть було б добре, щоб напряму не писалось що там добре, а було показано через події чи через сприйняття або слова інших)

Чомусь відгуків на твір мало, хоч він написаний доволі легкою мовою, приємний та в хорошому сенсі "не напружує". Імовірно, це якась частина всесвіту, не так детально описані його правила та закони, але для короткого оповідання загалом в міру. Мені сподобалося, як ви вирішили вписати необхідні для розуміння правила у форматі "передсмертної записки", неначе героїня справді переосмислює життя, щоб з ним попрощатися. Легко з гумором, сильно інфодампу нема. Суб'єктивно, частина з друзями читається трохи поспіхом. Бо за два абзаци одразу всі герої з'являються, не дуже ясно хто з них хто, і не дуже ясно навіщо я про них почитала, якщо далі вони не грають в сюжеті. Мені сподобалося, як ви обіграли ідею з таємничістю ректора, з цим чисто фентезійним мотивом особливої студентки. Так просто, але сприймається приємно та не дратує, як буває з таким тропом) Дякую за приємну розвагу)

Дякую за відгук! Цей твір колись був на конкурс на букнеті й навіть дійшов там до фіналу! :) З часом вирішила запостити його на аркуш, так як почала тут активно тусити Але я планувала на наступних взаємочиталках закидувати цей твір, бо він загалом, із мною написаного, найбільш адекватний: легка мова, смішнявка в плані з тропом ректор-студентка, невеликий Якщо він колись отримає продовження (а воно точно буде!), то вже буде не таким легким і смішним, радше драматичним Нуу, ми не могли познайомитися з ректором і не познайомитися з його свитою, нехай і поспіхом, вони - частина його життя, важливі для нього, цього вже достатньо, щоб їх розкривати Ну і + Камірра по суті "завуч" або щось на кшталт декана по роботі зі студентами, заступник ректора Ну а що робить куля, Ви й так дізналися Усесвіт тут доволі заплутаний та роздроблений... Звісно, потім колись буду його описувати, але не впевнена, що зможу це зробити дуже глибоко, як роблю зазвичай, бо тут панує хаос і його складно охопити Постать ректора не просто так таємниця))))))) Як і академія не просто так на відшибі в богом забутій місцині...