Відділ маркетингу

Маркетинг не має нічого спільного з пошуками хитрих способів позбутися від виробленого товару. Маркетинг — це мистецтво створення цінності для споживача.

Філіп Котлер

Пекло. Переговорна кімната

У клубах сірчаного диму проглядалися портрети цільових споживачів: алкоголіки, злочинці, розпусні дівиці, хабарники та інші грішники. За вікном лунали крики грішників, приглушені шкварчанням олії та гигиканням чортів. У кімнату по черзі заходили демони. Веліал, з маленькими очима, що бігали туди-сюди, уособлював брехню. Вельзевул, чий величезний живіт міг би вмістити цілого Веліала, ніс хвороби та заздрість. Асмодей, з мускулами, що вигравали на засмаглій шкірі, відповідав за хтивість і сімейні чвари. Мамон, з великим носом і руками, символізував жадібність. Бельфеґор, найбільший з усіх, з непропорційно малою головою, був демоном ненажерства.

Посередині стояв круглий стіл, оточений п’ятьма стільцями, на які демони й посідали. Щойно всі влаштувалися, Веліал підвівся, розпочинаючи нараду.

— Дякую всім, хто прийшов на зібрання, — почав він. — Сьогодні у нас розробка нового проєкту. Наш бос дуже задоволений нашими попередніми проєктами «Куріння» та «Алкоголь». Однак ці засоби потребують тривалого часу для отримання душ. Тому Диявол попросив мене очолити новий проєкт, який би забезпечував швидке отримання душ.

Вельзевул пирхнув, його черево здригнулося.

— Веліале, я розумію, що ти демон брехні, але це вже занадто. Щоб сам Диявол — і просив у тебе…

— Я своїх не обманюю, є принципи, — відрізав Веліал.

Мамон, скривившись, потер великі руки.

— Ставлю шістсот душ, що Веліал вкраде наші ідеї й подасть Ліліт, як свій власний проєкт. До речі, ця сучка Ліліт мені, як завжди, не доплатила за попередні проєкти. Я заслуговував більшого!

— Ой, Мамоне, не починай, — втрутився Вельзевул. — Через свою жадібність, ти, як завжди, більше за всіх отримуєш душ. Більше, ніж ти, отримує хіба що цей хтивий Асмодей.

Асмодей спокійно посміхнувся, його м’язи ледь здригнулися.

— Я поважаю Ліліт як головного бухгалтера. У мене з нею лише ділові стосунки.

— Асмодею, не забирай мого хліба, брехня — моя царина, — пожартував Веліал. — До речі, чому знову немає Аббадона?

— Та цей лінтюх майже ніколи не ходить, — пробурчав Вельзевул. — За що йому тільки душі платять?

Бельфеґор, важко зітхнувши, закликав до порядку.

— За це й платять, це його сфера. Але досить базікати. Час — це душі. Пропоную перейти до столу Пентаграми, щоб не марнувати його. Нагадую, порушення законів за столом Пентаграми карається втратою демонічного звання, Веліале.

— Чому саме Веліале?! — обурився той. — Бельфеґоре, ти, як завжди, в крайнощі кидаєшся.

Мамон, Асмодей і Вельзевул хором наполягли:

— Ні! Давай стіл Пентаграми!

— Ех, ніхто мені не довіряє, — зітхнув Веліал. — Добре, згоден. Чи всі за стіл Пентаграми?

— Згодні! — пролунало від усіх.

На столі спалахнула палаюча пентаграма. Демони підвелися й проголосили:

— Ми, демони пекла, зібралися за столом Пентаграми заради вищої мети. Клянемося працювати разом для величі пекла, його володаря Диявола та множення душ на зло всьому доброму! Ave Satanas!

Веліал перейшов до справи.

— — Що ж, почнемо по ділу. Проєкти «Куріння» та «Алкоголь» зараз запущені та працюють чудово. Наш аналітичний відділ, під керівництвом Барбатоса, спрогнозував, що в майбутньому ми будемо отримувати з кожного проєкту по одному відсотку душ щороку. Але у цих проєктів є слабке місце. Вони потребують багато часу для отримання душі. За цей період є можливість, що наш конкурент «Небеса» створить методи боротьби та поверне душі та шлях праведний. Тому в нас основна задача — створити щось, що дозволить швидко занапастити душу. Бажано, щоб цей короткий проміжок часу супроводжувався ефектом занапащення інших душ.

Бельфеґор кивнув, його мала голова ледь хитнулася.

— Цікаво. Тепер зрозуміло, чому ми усі тут. Це дуже складний проєкт, який потребує комплексної роботи кожного з нас. Ми повинні використати свої сильні сторони, щоб проєкт став успішним. Для початку пропоную не придумувати нічого нового і взяти за основу перевірений метод — вживання речовини, як це було з проєктами «Куріння» та «Алкоголь».

— Згоден, — підтримав Веліал. — Навіщо ускладнювати, якщо люди ведуться? Треба назва для проєкту й речовини. Щось швидкодіюче, що наближає до смерті. За крок до вмирання… Завмирання. Як там з грецької?

— Narkoticos, — підказав Мамон.

— Ось! Проєкт «Наркотик», а речовини — наркотики. Як вам? — запитав Веліал.

— Чудово! Супер! Звучна назва! — схвалили всі.

Мамон застеріг, потираючи ніш.

— Підтримую ідею. Однак цей проєкт важчий, ніж попередні. Через швидкий ефект, люди невдовзі зрозуміють, куди їх приводять наркотики, і перестануть вживати їх. Згадайте, як провалився відділ Марбаса, коли він придумав отрути! Зараз відсоток душ з отрут майже нульовий.

— Отрути дійсно приносять малувато душ, — згодився Веліал. — Однак проєкт не провальний, а постійно вдосконалюється, перейшовши у технологію канцерогени. Думаю, найближчі тисячу років робота в цьому відділі буде продовжуватися.

Асмодей кивнув, його засмагла шкіра блиснула.

— Згоден з Веліалом. Отрути діяли надто швидко, і людина усвідомлювала їхній шкідливий вплив. Наркотики повинні бути повільніші за отрути, та людина не повинна відчувати їхній небезпечний вплив. Тому це повинна бути речовина, яка впливає повільно на нервову систему людини.

— Ідея чудова, — погодився Веліал. — Речовина, яка подавляє волю людини. Але, як зробити так, щоб люди прагнули спробувати наркотики?

— Можемо використати людські бажання: жагу до нового, прагнення до багатства і величі, тягу до насолоди... — запропонував Асмодей.

Бельфеґор узявся за своє.

— Згоден. Я беру на себе роботу поєднання наркотиків та жаги до нового. Мої піддані будуть весь час пускати чутки серед людей, що наркотики дають нові неймовірні відчуття, яких вони ще ніколи не відчували. Додатково пустимо міф, що наркотики підсилюють інші позитивні характеристики в людині, такі як творчість, розумові якості і тому подібне. Навіть якщо наркотики заборонять, люди будуть прагнути до них, адже заборонений плід — солодкий.

— Я зв’яжу наркотики з багатством, — додав Мамон. — Мої піддані будуть весь час поширювати чутки, що багатство та наркотики ходять поряд. Що, займаючись наркотиками, можна швидко розбагатіти. Нібито наркотики дозволяють відкрити нові можливості до збагачення.

— А я зроблю їх вершиною насолоди, — підхопив Асмодей. — Мої піддані будуть постійно пускати чутки, що наркотики — це вершина задоволення. Що нібито наркотики дають відчуття незалежності та свободи. Люди мусять вірити, що наркотики — це вершина розваг. Додатково мої люди будуть поширювати інформацію, що наркотики дозволяють вирішувати будь-які життєві проблеми.

— Я візьму безпечність, — заявив Веліал. — Мої піддані будуть пускати чутки, що можна в будь-яку мить відмовитися від наркотиків. Нібито від наркотиків не буде залежності, якщо приймати їх рідко, або якщо приймати легкі наркотики. Ну і, звісно, потрібно всюди наголошувати, що вживання наркотиків — це право кожної людини, і вони не приносять шкоди іншим.

Вельзевул, задоволено хмикнувши, запропонував:

— Так-так, це дозволить розпорошити безпечність людей. Будемо створювати різні класи наркотиків: від легких до важких. Додатково надамо наркотикам властивість толерантності, щоб відчуття при повторному вживанні наркотичних речовин весь час ставали слабшими. Таким чином, вони самі перейдуть з легких наркотиків на важкі, та з малих доз на великі.

— Це все чудово. Але залишилося основне. Хто вперше запропонує наркотики новим душам? — запитав Асмодей. — Підсвідомо люди на наркотиках будуть розуміти, що їхня душа занапащається, тому вони не запропонують наркотики тим, кого люблять. А від чужих людей наркотики ніхто не візьме.

— Нашими поширювачами наркотиків будуть люди, які не будуть ані близькі, ані чужі. Просто знайомі, — відповів Веліал. — Це закриє прогалину в поширенні, адже алкоголь поширюється лише від друзів та добре знайомих.

— А коли душа занапаститься, — додав Вельзевул, — ми заберемо її через хвороби, апатію й тупість, які дадуть наркотики.

— Основа готова, — підсумував він. — Пропоную закрити стіл Пентаграми й передати напрацювання до виконання. Згодні?

— Згодні! — підтвердили всі.

Демони підвелися, проголошуючи:

— Ми, демони пекла, закінчили новий проєкт по збиранню душ. Клянемося надалі збиратися за столом Пентаграми заради величі пекла, його володаря Диявола та множення душ на зло всьому доброму! Ave Satanas!