Помста Ериній

В залі гладіаторів вже товклися три афродіти: двоє жінок і чоловік, що нетерпляче поглядали на два темні прямокутники на стіні, які закривали імена. Перед тим, як влитися до їхнього натовпу Тора, не зважаючи на нетерплячку, на всяк випадок звела-развела плечі, підняла носа і витягнула шию. І лише побачивши в дзеркалі ідеальну королівську поставу пішла до своїх колег, по дорозі усміхнувшись на камеру.

У списку лишилося два імені. Одне з них Тора знала - Босфор, гладіатор з яким вона провела три останні передночі. Їй пощастило вибрати його ще тоді, коли Босфор не був фаворитом рингу.

Після останньої битви з шаблезубими тиграми живими лишилося лише четверо гладіаторів. Та всі, окрім Босфора, були сильно пораненими. Одному з чоловіків доісторичний кіт відірвав ноги, двох інших - нещадно покусав. Тора була впевнена, що сьогодні вони відмовляться від наступного поєдинку і Босфора визнають переможцем. Та хтось з тих трьох вирішив продовжувати і їй нетерпілося дізнатися хто. Чиєсь ім’я ховалося за одним з прямокутників. Їм’я того, хто буде битися з її Босфором…

Коли вона вийшла перед інших афродіт у вишневій сукні з величезним декольте, що ледь закривало її соски і гарно підкреслювало красу і розмір її округлих перс, гамір затих.

- От буде прикол, якщо Босфора там не буде, - сказала афродіта Віржинія, яка, хоч і поступалася Торі красою, все ж була досить сексуальною.

Тора промовчала. Всі бачили бій і знали, що ім’я Босфора буде у списку. А гладіатор Ериній з яким проводила передніч Віржинія на поєдинку отримав не менше трьох рваних ран від зубів шаблезуба.

- Босфор там буде, - заперечив афродіт Зен, - Босфор і мій Геракл.

- Босфор і Ериній, або Босфор і Геракл, - мовила про себе Тора. Четвертого, безногого вона навіть не розглядала. Його афродіта, хоч і прийшла на збір, та байдуже стояла в кутку, - Хто б не був другим у парі з Босфором - помре, бо він ніколи не лишає своїх суперників в живих.

- А ти вже святкуєш перемогу, - усміхнулася Віржинія, - Вже вирішила, куди витратиш гроші?

Тора промовчала.

- Якби я виграв, - відповів замість Тори Зен, я б полетів на Атову. Кажуть, там навколо планети дімантові кільця. Так хочеться побачити.

Тора зітхнула. Усі афродіти отримують гроші, якщо гладіатор з яким вони були в передніч бою проходив в наступний раунд. І з кожним наступним боєм сума зростала вдвічі. Але афродіта чи афродіт, що буде в передніч з переможцем - зірве справжній кіш. Звісно, всі розуміли, що Босфор виграє і заздрили. Адже при виборі гладіатора афродіта має приорітетне право вибирати того, з ким провела передніч останнього бою.

Але Тора стала афродітою не через гроші, тому вона не знала, що відповісти. Зате Віржинія знала.

- Якби я виграла, то цієї суми мені якраз вистачило б, щоб віддати кредит і не втратити дім.

Тора помітила в її очах сльози і відвернулася.

В залу зайшов чоловік і оголосив:

- Отже, як ви знаєте, двоє чоловіків відмовилося від подальших змагань. Тож завтра відбудеться фінал гладіаторських ігор. На полі бою зустрінуться двоє найвитриваліших, - він забрав чорні прямокутники і окрім Босфора на іншій табличці стояло ім’я Ериній, - Отже вітаю афродіт Тору та Віржинію, які разом зі своїми гладіаторами пройшли у фінал. Ви можете помінятися бійцями, або лишитися з ким були. На відповідь даю вам двадцять хвилин.

Тора глянула на Віржинію - та раділа як дитина.

- Вітаю, - сказала Тора їй.

Віржинія кивнула.

- Мабуть питати чи ти хочеш мінятися немає сенсу?

- Тобі дуже потрібні ці гроші? - зітхнула Тора.

- Я працюю на трьох роботах, щоб хоч якось закривати борг, який мій, на щастя, покійний колишній, сука, лишив мені у спадок.

- Який твій Ериній? Ніжний чи жорсткий?

Віржинія здивовано на неї глянула.

- Ти хочеш…

- То який?

- Він гей, від мене відмовився. Дозволив тільки допомогти зцілити поранену руку. І заборонив навіть знімати на камеру, тож доплати за це не буде.

- Я був з ним після другого матчу, - сказав Зен, - Мене він теж не захотів. Тож він не гей. Він просто уникає сексу. Хто зараз взагалі використовує орієнтацію як відмазку?

Тора задумалася. Це звучало як виклик.

- Я згодна помінятися за однієї умови.

Віржинія кинулася їй в обійми.

- Усе зроблю, все. Тільки скажи.

Тора глянула їй у очі.

- Передаси від мене Босфору мінет.

Перед тим, як зайти Тора глянула в люстерко і підмалювала губи.

- Для Еринія я вибрала яскраво червоний колір. Скоріше за все, це його остання ніч життя, чому б не зробити її приємнішою і не залишити на його тілі з десяток засосів, - сказала вона вголос і підморгнула на камеру, що літала поруч, - Шкода, що Ериній заборонив зйомку, а то б ви побачили такий секс, якого ці ігри ще ніколи не знали.

Тора відправила повітряний поцілунок у камеру, зайшла в кімнату і показово зачинила двері. Жінка ще мить стояла біля дверей і дивилася у вічко, як камера відлітає.

Кадр мав бути ідеальним.

Кімната Еринія нічим не відрізнялася від інших кімнат гладіаторів. Одне широке ліжко та ванна з туалетом, що відділялися від решти кімнати дерев’яною перегородкою, на якій вже висіла амуніція для наступного бою. “Спартанські умови” - Ніяких голофонів, книг чи телебачення. Тільки найнеобхідніше: місце де поспати, поїсти, сцілитися і помитися. Ну і, звісно, секс у вигляді її, Тори.

Ериній сидів на ліжку спиною до дверей, з піднятою сорочкою і намагався втерти зцілюючу мазь в свої рани.

- Я допоможу, - ніжним голосом промовила Тора і підійшла до чоловіка, але він відсахнувся.

- Я не потребую афродіти.

- Афродіти мусять задовільняти гладіаторів - такі правила гри.

Ериній зітхнув і протягнув їй мазь.

- Тільки на спині. На животі я сам.

Тора ніжними рухами втирала ліки у рани і ті миттєво гоїлися під впливом наноботів. Ериній зціпив зуби від болю. Його тіло, хоч і накачане, було досить тендітне, майже дитяче. Тора дала б йому не більше 20 років, але за правилами ігор до участі допускалися лише чоловіки 25+. В неї давно не було таких юних чоловіків. Середній вік гладіаторів-переможців близько 45. І можна було лише дивуватися, як підліток вижив протягом семи раундів серед досвідчених натренованих чоловіків. На початку гладіаторів було 278. Поєдинки своєю жорстокість та видовищністю перевершили свій історичний прототип. Раунди битв з тваринами чергувалися з раундами битв між самими гладіаторами. На полі бою гравці завжди намагалися виділитися. Хтось розкидав конфеті на людей в найближчих рядах, хтось з’їдав квітку на початку гри, а потім вирізав своїм жертвам серця і показово виставляв їх перед публікою, як Босфор… Але Ериній нічим особливим не відрізнявся на полі бою. По правді, Тора його і не помічала. Він був настільки звичайним і непримітним, що навіть не фігурував у букмекерських прогнозах до сьогодні. Та тим не менше, 276 чоловіків або загинули, або відмовилися грати далі, а цей хлопець - ні.

- Боляче? - спитала Тора і ніжно погладила зарубцьовані шрами, - Я можу зменшити біль.

Вона легенько вкусила його за шию, але Ериній відштовхнув її і натягнув сорочку.

- Лягай спати. А я хочу прийняти ванну. Мене не турбувати!

Він швидко зник за перегородкою і Тора почула як ванна наповнюється водою, а тіло гладіатора з плюскотом заходить в неї.

Тора ошелешено сиділа на ліжку. Вона приймала участь в гладіаторських іграх вже четвертий рік підряд і ще жоден гравець їй не відмовляв. А тим більше так грубо і безжально. Тора просиділа на ліжку ще 15 хвилин, а тоді вирішила діяти.

Вона зняла з себе весь одяг, цілеспрямовано зайшла за перегородку і тихенько спустилася у пінисту ванну до гладіатора.

Ериній, здавалося, спав. Поруч стояла пляшка енергетика “Алекто” з зануреною в нього хустинкою. Тора з насолодою вдихнула запах. Цей напій був дуже концентрований і гидкий на смак, але досить приємно пахнув, тож багато хто його використовував як ароматизатор.

Тора акуратно залізла на нього і рукою спробувала нащупати його прутень ніжно промовляючи:

- Не можна спати у ванній.

Ериній миттєво прокинувся, накинувся на Тору і вже за мить його рука зчавлювала її горло.

- Сука, якщо ти комусь скажеш, я тебе вб’ю.

Груди гладіатора були вкриті густою піною, але навіть крізь неї Тора бачила округлості грудей. І їй так і не вдалося нащупати прутень.

- Я нікому не скажу, - прохрипіла вона.

Ериній відпустила гордо.

- Я тобі наказав не тривожити мене.

- Правильно казати “наказала”. Ти ж жінка.

- Як хочу, так і кажу, тому залиш мене.

Гладіаторка розслабилась і знову лягла у піну.

- Але чому? Є жіночі гладіаторські бої. Ти б там точно стала переможницею.

- Ти ще тут?

- Мені цікаво.

- Це не твоя справа. Просто дай мені спокійно помитися!

Тора встала та лише на мить. Тоді вона знову опустилася до гладіаторки і поцілувала в шию.

- Що ти робиш?

- Ти не хотіла сексу з іншими, щоб ніхто не дізнався твою таємницю, але я вже її знаю. Тож ти маєш право на мене, а я на тебе.

Гладіаторка здивовано витріщалася на Тору.

- Такі правила гри, - сказала Тора і вп’ялася губами в її правий сосок, що виступав з води. Дихання та серцебиття в обох пришвидшилося. Тора нащупала клітор гладіаторки і легенько провела по ньому пальцями.

- Тобі подобається?

Гладіаторка замість відповіді притулила рот Тори назад до свого соска.

Тора розсунула їй ноги, занурила пальці у піхву жінки і швидкими рухами почала масажувати. Гладіаторка застогнала. Її соски затверділи і тіло вигинулося від збудження. Тора пестила язиком її груди, запускала пальці в її коротке русяве волосся і мняла клітор поки гладіаторка не закричала від оргазму.

Лише коли він завершився Тора вилізла з ванни і сказала:

- Я чекатиму тебе у ліжку.

Гладіаторка мовчала, аж поки Тора майже не сховалася за перегородкою.

- Стій, - гукнула вона, - Ти можеш залишитися у ванній зі мною. Зробити мені масаж.

Тора задоволено повернулася, сіла у ванній ззаду. Шия та плечі гладіаторки були напружені і витягнуті і коли Тора торкнулася їх, відчула під пальцями жорсткі груди м'язів.

- Ти можеш розслабитися, - прошепотіла Тора їй на вухо, - Зі мною ти в безпеці. До завтра.

- Звідки я знаю? Слуга, який приносив їжу, розкрив прогнози. Один до ста. Ти ж була з Босфором минулої передночі. Тому чому ти зараз тут зі мною? Лише ідіотка поміняється явним фаворитом на фінал.

- Мені байдуже на виграш. Мені просто подобається бути афродітою.

- Хіба бувають жінки, яким таке може подобатися?

Тора прошепотіла їй на вухо:

- Так. І одна з них зараз з тобою ванній. Я обожнюю гладіаторів, обожнюю масажувати їхні м'язи і злизувати кров з їхніх торсів. А ще витягувати ротом сперму з їхніх прутнів. Або пальцями доводити до оргазмів. Уяви собі - мені просто подобається грати роль доісторичної хвойди.

Гладіаторка повернулася до неї і глянула в очі.

- Афродіта в давньогрецькій міфології була богинею кохання і краси, а не хвойдою. А гладіаторами зазвичай ставали раби, які в битвах намагалися здобути собі свободу. Вони все перекрутили. Ці ігри - фарс і аж ніяк не історична реконструкція, як їх позицінують продюсери шоу.

- Тоді чому ти тут? Ще й в чоловічій лізі?

Гладіаторка мовчки встала, закуталась в рушник і пішла до ліжка. Тора попрямувала до неї.

- Ну добре, скажи хоча б як тебе називати? Не Еринієм ж.

- Еринії - богині помсти. Тому жінці цей псевдонім підходить більше, ніж чоловіку.

Вона скинула рушник і лягла гола у ліжко. Тора прилягла поруч і рукою почала пестити її живіт опускаючи руку все нижче і нижче.

- Ти комусь хочеш помститися?

- Так.

- Продюсерам шоу за недостовірну історичну реконструкцію?

Еринія засміялася.

- Ні. Люди самі вибирають цей ризик. Колись мені здавалося, що гладіаторські ігри не гуманні і смертельним поєдинкам не місце в часи освоєння космосу. Але секс і смерть - найкращі розваги у будь які часи. Ігри поєднують усе це.

Тора поцілувала її у губи.

- Шкода, що ти заборонила зйомку, ми б з тобою були дуже популярні принаймні у частині сексу. Боюся, смерть завтра тобі не сподобається.

Гладіаторка лукаво усміхнулася і погладила волосся Тори.

- Ти помиляєшся. Смерть Босфора буде страшною, хоч і не видовищною.

- Отже ти хочеш вбити його? Для цього ти пішла в чоловічу лігу?

- Так. Це легальний спосіб знищити людину і не потрапити у в’язницю.

- Босфор не залишив жодну зі своїх жертв живою, ні тварину, ні людину, навіть якщо суперник визнавав свою поразку. І жодна битва з ним не тривала більше п’яти хвилин. Мені шкода, але ти завтра помреш.

Гладіаторка зітхнула і прошепотіла:

- Бути посередністю вигідно. Я поставила на те, що Босфор буде просити мене про помилування, а завтра ніхто не помре. І наша битва точно триватиме довше за п’ять хвилин.

Тора здивовано на неї витріщилася.

- Вір у мене і станеш багатою. До речі, я теж вмію приносити задоволення.

Гладіаторка поцілувала шию Тори і почала спускатися вниз.

- Що Босфор тобі зробив? - поцікавилася Тора.

Еринія припіднялася на ліктях і відповіла:

- Це банальна історія.

- Розкажи.

- Десять років назад він покинув мене з хворою мамою, забравши всі гроші на лікування, щоб купити собі амуніцію і стати гладіатором. Дуже хотів вбивати і трахати афродіт. Мама померла.

Тора роззявила рота.

- Так, - відповіда Еринія, - Босфор був моїм батьком. Я не збиралася іти до самого фіналу. Але в п’ятихвилинці, коли всі гладіатори вийшли на арену на перший бій, я не встигла до нього навіть підійти, а раунди з жеребкуванням не ставили нас разом. Тож прийшлося іти до кінця…

- Але ти бачила його, бачила як він б’ється. Як ти збираєшся його перемогти?

Гладіаторка усміхнулася.

- Нехай це буде для всіх сюрпризом, - а на вухо прошепотіла, - Я його дочка і знаю його сильні сторони і слабкості. Особливо слабкості до нектару богів.

Вона знову пірнула між ніг Тори і та застогнала, а крізь стогін прошепотіла:

- Я поставлю на тебе.

Трибуни були заповненi. Тора переглянула поточні ставки. Вони кардинально не змінилися. Босфор лишався абсолютним фаворитом. Якщо вона поставить на Еринія тисячу, отримає сто тисяч.

Тора зробила ставку і зайняла своє місце поруч з Віржинією та іншими афродітами.

- Ну як нічка? - спитала Віржинія, - Розумію, що Ериній - не мрія, але я тобі дуже вдячна і, будь певна, твоє повідомлення я Босфору передала!

- Я хочу тобі дещо подарувати.

Тора простягнула Віржинії чек зі ставки.

- Якщо виграє Босфор, ти отримаєш лаври і гроші чемпіона, якщо виграє Ериній, то спрацюж ставка і ти в будь-якому випадку закриєш кредит.

- Я не розумію, - Віржинія втупилася в Тору, але вона не відповіла.

А тим часом на арену вийшли гладіатори в повній амуніції і шоломах. Трибуна захоплено заревла, коли Брсфор підняв руки, щоб привітатися з натовпом. В одній із них він тримав троянду.

Еринія теж підняла руки, та до неї натовп був прохолодний. Їм принесли мечі і кожен вибрав по одному. Еринія вийняла з кишені хустинку і протерла ним лезо. На фоні міцного і великого Босфора вона виглядала нікчемно малою.

- І ти думаєш оця комашка переможе? - Віржинія простягнула Торі ставку назад, - Вибач, але в Еринія немає шансів. Його тіло слабке і тендітне. Босфор все життя тренувався. Він явно на таблетках. Ти ж бачила його стояк?

- Бачила, - підтвердила Тора, - І навіть пробувала на смак. Але Ериній має дещо, чого Босфору бракує. Тому він і в фіналі не зважаючи на свою фізичну слабкість в порівнянні з іншими учасниками.

- І що це?

Тора довго мовчала, та зрештою відповіла.

- Стратегія.

Бій почався. Камери знімали його з усіх боків і транслювали на голографічний екран над ареною. Босфор зім’яв в долоні троянду, запихнув до рота і прожувавши заревів. Трибуна знову вибухнула захопленим лементом. Тоді гладіатор впевнено почав наступати, а Еринія вміло ухилятися від його ударів. Та вона не нападала сама. З динаміків затріщав звук металу.

- Тікаєш від битви? - гарчав Босфор, - Відбивайся!

Еринія не відповідала і продовжувала кружляти по арені не дозволяючи Босфору наблизитися до себе. Босфор шаленів від люті.

- Бийся!

Тора глянула на таймер над ареною. Вже спливала четверта хвилина поєдинку. Бій затягувався. Натовп нудьгував, з нього почулися крики:

- Ганьба! Бийся!

І як тільки на таймері пішла п’ята хвилина, Еринія напала. Босфор від несподіванки спіткнувся і впав, але швидко встав на ноги і продовжив битися. Його рухи раптом стали не сміливими і слабкими. Еринія зробила кілька випадів і збила з голови Босфора шолом. Він виглядав розгубленим.

- Що з ним? - здивувалася Віржинія.

- Нектар богів, - відповіла Тора, - Він діє лише п’ять хвилин.

- Але гравців перевіряють на допінг перед…

До Віржинії дійшло.

- Він проносить його у квітці?

Тора кивнула.

- Це він тобі сказав?

- Ні. Здогадалася.

Босфор ледве ухилявся від ударів Еринії.

- Я тебе вб’ю, - шипів він.

- То може хочеш побачити обличчя своєї наступної жертви.

Еринія зняла шолом і відкинула в сторону.

- Ти… - Босфор зблід.

- Без нектару ти вже не такий сильний. А я насправді сильний! Без допінгу! Щодня тренувався відтоді, як ти пішов, а мати померла. Пам’ятаєш свою жінку в якої ти вкрав гроші на лікування, щоб стати гладіатором?

- Якщо ти думаєш, що я тобі програю бо ми родичі, то глибоко помиляєшся!

Босфор кинувся в атаку, але промахнувся. Еринія вдарила його руків’ям меча, поставила підніжку і той впав на живіт. Вона почекала, поки той встав.

- Чому ти мене не вбила?

- Не хочу заганяти меч тобі в спину.

- Сука, - прошипів Босфор і знову кинувся на неї, та вона з легкістю підбила ногою його руку і меч з неї випав.

- Коли ефект нектару проходить, в тіло приходить тимчасова слабкість. Ти ж знаєш? Я спостерігав за твоїми боями. Ти ніколи не проходив далі другого раунду до минулого року. Без нектару ти нікчема і боягуз.

Босфор злякано відходив та перечепився через шолом і знову впав, цього разу на спину.

Так краще, - усміхнулася Еринія і приставила до шиї суперника меча.

Обличчя Босфора скривилося від страху.

- Будь ласка, - прошипів він.

- То скажи це. Скажи, що я виграв.

На трибуні запанувала тиша.

- Ти вигр… - він запнувся, - Я хотів відіграти гроші і повернутися. Клянуся! Але мені не вдалося. Ти виграв, - він зціпив зуби і вимовив: - Сину! Не вбивай, - він заплющив очі.

Еринія дряпнула Босфора по шкірі і забрала меч. На його шиї виступила лінія крові. Заграла музика переможців.

- Дякую, - прошепотіла Віржинія Торі.

Наступного дня Тора прийшла до зали гладіаторів забирати виграш. Еринія вже була там. Вони усміхнулися одна одній.

- Чула, що шоу оголосило про дискваліфікацію Босфора з ігор на двадцять років, - сказала Тора, - А як щодо тебе?

- Босфор не відкрив мій секрет, мабуть наостанок хотів зробити все правильно. А повертатися сюди я не збираюся.

- І що буде далі?

Еринія усміхнулася:

- Дивися новини в найближчі дні. Помста Ериній дасть про себе знати.

Еринія вже хотіла іти, але Тора спитала:

- Як тебе насправді звати?

Еринія здивовано розвернулася та вагпючись все ж відповіла:

- Босфора. Батько вважав, що це жіноче ім’я. А тебе як?

- Тора. Я не брала псевдонім.

- Щаслива, - констатувала гладіаторка і пішла.

Тора не пропускала жоден випуск новин чотири дні та нічого особливого про ігри не казали. І лише на п’ятий новини повідомили:

“Дискваліфікований учасник гладіаторських ігор під псевдонімом Босфор помер в лікарні. За попереднією версію - передозування наркотиками. В його крові, окрім “Нектару богів” знайдено концентрований енергетик “Алекто”. Поєднання цих двох речовин є дуже токсичним і, ймовірно спричинило…”