каталася кулька в кімнаті...

у прямокутній кімнаті катається кулька.

стрімко до лузи прямує наразі -

гойдається спіймана сіткою лузи,

боками округлими сяє під сонцем,

що зазирає знадвору.

в якому дерева вітаються світу

у зустріч веселим птахам-солоспівам

і вітер здіймає куряву пилу

в танку по дорозі,

в обріях десь пропадає...зникає.

дерева у захваті днем потепління!

на мить завмирають над склом у кімнаті,

що прямокутна,

в якій нещодавно

стрімко влетіла у сітку до лузи

як здобич, спокуса і як перемога

кулька блискуча гладка ідеальна

і наче пустунка якась в гамаку -

байдужа до світу,

час байдикує,

заплющує очі красуня яскрава,

чекає - коли ж її оберуть з поміж інших,

найкращих

та повернуть у смарагдовий обшир

розваг, овацій та слави...

...і падає стеля... - дах обвалився.

все огорнулося в куряву пилу.

тріснула куля,

в шматки у дрібні розлетілась в кімнаті.

в руїні

зелена поляна

вкрилась сміттям

і розірваним тілом

вибухом слави смерті

та воєн...