Петро Гузiк "Вовки кам’яних джунглів "

-От знаєш,я все-таки по доброму тобі заздрю,і на роботі все в тебе виходить,і наречений розумний і гарний,і сама ти класна дівка,-Оксана допила рештки вина і поклала пляшку в свій рюкзак.Ольга любила свою подругу,проте ці моменти коли та починала її хвалити а себе жаліти її бісили.Ну так,і посада майстра їй випадково перепала, і хлопець толковий.А от те що на цій посаді треба рвати сраку нікого не цікавить,чи те що хлопця вона бачить в ті рідкі моменти між чергуваннями? Люди звикли бачити лише хороше. Вони сиділи на останньому ряду в робочому автобусі і тихенько розпивали пляшку червоного напівсолодкого.Тим паче причина була,останній робочий день перед довгоочікуваною відпусткою,і по секрету Оля повідомила що її Петро нарешті зробив пропозицію.Добре ,що оці як вона називала соплі в Оксани почались уже майже як вони доїхали.

-Ксюш,все буде добре в тебе також.Просто ти ще не зустріла того самого,не бери дурного в голову а краще насолоджуйся відпочинком,врешті решт ми його заслужили.

-За нас красивих!,-Оксана потягнулась до пляшки але згадала що та вже пуста,-точно все буде добре.

Ольга посміхнулась їй,і обняла подругу,-ну ось моя зупинка,побачимось за місяць,гарно погуляй.Вона взяла свій рюкзак і пішла до виходу на ходу прощаючись з колегами,водій зупинився і вона вийшла в теплу літню ніч.Автобус на прощання мигнув аварійкою і зник за поворотом.Дівчина стояла сама і піднявши голову дивилась на зорі.В проживанні на околиці міста були свої плюси,не було так шумно від авто які снували туди сюди,з роботи додому в неї була перша зупинка,а на роботу вона сідала остання що давало змогу трошки довше поспати.Смарт годинник пікнув,вона глянула і побачила смс від свого нареченого,в якому було що його терміново викликають на роботу,і він там проведе всю ніч,тому їй доведеться першою сісти за кермо перед початком їх подорожі Європою.Оля дістала смартфон і швидко відписала,що все ок і вона вранці по нього заїде.Раптом кущі збоку почали рухатись і з них виліз великий рудий пес.Цей безпритульний пес був їй добре знайомим,про себе вона його називала Арнольд і він навіть відгукувався.Час від часу він її проводив то на роботу то з роботи,приєднувався до ранкових пробіжок,дівчина ж натомість підгодовувала його.Арнольд підійшов ближче і потерся об її ногу,вона погладила його за вухом.

-Я як відчувала що ти будеш чекати і маю тобі гарненький бутербродик,а може і два.

-Гав,-той радісно завиляв хвостом.

Вони перейшли дорогу,і Оля сівши на лавочку на зупинці дістала бутерброди і кинула один собаці.Закурила цигарку і дивилась як той їсть.Зі сторони міста почувся звук двигуна,дорога в ночі вільна а значить місцеві придурки знову ганяють на своїх корчах.Минулого року один з таких не справився з керування і вилетівши з дороги протаранив велику стару липу,залишки водія рятувальники вирізали з бляшанки в яку перетворилось його авто.Звук мотору наближався і через мить поряд з нею промчав старий Бмв,на кільці авто різко повернуло і Оля вже подумки була готова що той перевернеться але чудом втримався на дорозі,розвернувся і поїхав назад.Аж раптом звернув до її зупинки і зупинився.Це була стара п’ятої моделі Бмв,вигляд якої ясно давав знати що вона хоче померти,одна з фар світила мигаючи інша погасла, візерунки іржі покривали крила і пороги,передній бампер був погнутий а задній відсутній взагалі, вм’ятини і подряпини були по всьому кузовіЛобове скло покрите тріщинами прикрашала наклейка «бродяга»,з салону з рипінням звучала музика,якщо галімий російський шансон можна назвати музикою.Вікно водія опустилось явивши на світ гидке вкрите щетиною бухе обличчя з щербатою посмішкою.

-Салют малая!І шо такая дєвушка так позно гуляєт?Не страшно одной?Могупрокатить на карете,-з салону авто почулося дибільнериготіння.Після цих слів він заглушив двигун і відчинивши двері вийшов.

Починається бля,-подумала Оля,-вона не вперше зустрічалася з такими типами,бідою її мікрорайону був цілодобовий супермаркет який ніби вогонь метеликів притягував подібних персонажів.Розмова з такими не мала ніякого результату,вони розуміли тільки силу ,одного разу вона вже використовувала свій перцевий балончик хоча надіялась що до цього не дійде.З салону авто на божий світ явився довготелесий молодик,короткострижений,одягнений був в спортивний костюм,руки на видних місцях синіли тюремними татуюваннями сувеніри з місць перебування ,він палив цигарку,в одній руці тримав пляшку пива до котрої добряче прикладався,з рота виднівся золотий зуб.Зі сторони пасажира виліз його товариш,товстий коротун з чималою залисиною,в спортивних штанях і потертій шкірянці,він був значно п’яніший,обіпершись на авто почав дзюрити прямо на дорогу,закінчивши витягнув з салону пляшку пива і відкрив її зубами,відпив і гучно відринувши противно хрюкаючи засміявся,-ізвінітє мой французький,-його друг також засміявся.

Це просто пипець,-подумала Ольга,вона вдавано спокійно спостерігала за цими двома,хоча думками гарячково думала про шлях відходу.Було два варіанти або дорогою до найближчих дворів а далі петляти,або напряму через недобудоване котеджне містечко.Дорогою не варіант так як бидло на авто,через будівництво буде вимушена в темряві,проте там більше шансів втекти,хоча втеча була на крайній випадок.Ольга живучи на цьому районі знала багатьох так сказати «рівних» пацанів,з деякими навіть вчилась в школі і якщо шось піде не так,то можна натякнути на знайомство з ними.Вона спокійно спостерігала як той що виліз з пасажирського сидіння обійшов авто і зупинився втупишви в неї свій погляд,він буквально пожирав її очима,з неприхованою хіттю дивився на довгі засмаглі ноги в джинсових шортах,на виріз в майці,підморгнув їй і поправив член через штани.

-Ах какая женщіна,-довготелесий обіперся об авто,-я Паяльнік,но для тебе Віталя,це мій дружбан Пузирь но для тебе Ігарьок,пиво будеш?Він простягнув їй пляшку,проте дівчина похитала головою продовжуючи гладити пса.Той ніби відчуваючи ,що щось не так сів поряд її ніг і переводив погляд з одного на іншого.

-Так шо так пізно робить така дєвушка на вулиці одна?Не страшно тобі?

-Так я і не одна,собачку он вигулюю,-спокійно мовила Оля,-зараз піду додому і буду спатки.

-Так детскійчас,мала!Глянь яка компаха,пригай в бричку і поєхалі тусить,можна в «смачну курку»,можна к нам домой водочкі покушать,потанцевать,-Пузирь зробив довгий ковток і знову ригнув,цього разу навіть не вибачившись.

-Зараз мій хлопець підійде,так шо не варіант,але за пропозицію вдячна,-Ольга не відводила погляду від співрозмовника,той що назвався Паяльником пив з пляшки пиво і якось незрозуміло дивився на неї,немов відчував що дівчина бреше,товстий допив своє і пожбурив пляшку в сторону.

-Хлопець не шкаф,можна і подвінуть,-авторитетно сказав Пузирь,і знову поправив член через штани .

-Хлопці,я думаю що ні мені,ні вам проблеми не потрібні,-дівчина вирішила натякнути на знайомство з кримінальниками,-Лисого чи Бадиля знаєте?Я вважаю,що вам краще їхати далі куди їхали.

-Смотрі Паяльнік,она нам што угражает?Сонце ми ребята свободние і нікакіе Лисие і Бадилі нам не указ,сьогодні ми тут а завтра там.Він криво посміхнувся,-но еслі ти так спешиш улітеть домой то давай так,ти нам по мінєтіку і ми розходимся?

В середині в Ольги похололо,ну починається подумала вона, -«мінєтіки» як ти виразився можете один одному зробити,а якщо торкнетесь мене то вам буде гірше.

-Какая боевая,я таких люблю,-гладкий засміявся і почав підходити ближче до дівчини,в той же час собака про якого всі забули з глухим гарчанням кинувся до нього і вчепився в ногу.Пес блискавкою здолав відстань , почувся тріск штанин а за ним пронизливий дівчачий вереск який вирвався з рота Пузиря.

-Убери блять свою собаку,убери я сказал!,-він комічно стрибав на одній нозі намагаючись скинути Арнольда який вчепився мертвою хваткою,Паяльник в той же час не спішив на поміч другові а натомість засміявся,-Пузирь ебать-копать,ти шо дворнягу іспугался?От розкажу пацанам буде хохма.Ольга розуміла,що це є той момент коли вона може дати дьору,роки пробіжок,знання району і те,що хлопці були випивші давало їй непогані шанси втекти,але вона зачаровано дивилась як той намагається скинути пса.Нарешті Пузирь зміг кулаком влучити в бік собаці,потім ще і ще раз,пес відпустив ногу ,гавкнув і зник в темряві.

-Ну всьо сука,теперь мінєтом ти не отделаешся,я тебя виебу так што ходить не сможеш,- з цими словами кульгаючи направився в сторону дівчини.В якийсь момент Оля вже пожалкувала,що сиділа без діла поки був шанс на втечу,залишалось тільки прийняти бій.В руці вона досі тримала запальничку,а в розкритому на колінах рюкзаку,зверху на робочому одязі лежав балончик з дезодорантом.Ідея прийшла сама собою,вона різко встала і кинула рюкзак в Віталю,потім клацнула запальничкою і навела струмінь дезодоранту в обличчя товстого.Повітря спочатку наповнилось запахом «рексони» а потім паленого волосся.Товстий зупинився і почав руками гасити волосся на голові,крик болю вирвався з його горлянки,в той же момент Оля зацідила ногою в пах кривдникові той опустився на коліна,ще мить і коліно дівчини зустрілось з його носом,Пузирь з закривавленим обличчям завалився на бік.Все це сталося за якусь хвилину як у фільмах на швидкому перемотуванні.Ольга різко повернулася,перескочила лавку на якій недавно сиділа і помчала в сторону покинутого будівництва,крики болю, погрози і п’яні матюки залишились в неї за спиною.

Ранкові пробіжки виявилися недаремними,Оля швидко збільшила відстань між собою та нападниками біжучи темними вулицями котеджного містечка,повний місяць був єдиним спостерігачем.Через якусь мить вона зрозуміла що в пориві адреналіну звернула не туди,вулиця закінчувалась ,далі був паркан.Вона зупинилася і озирнулась,потім на всяк випадок заховалась за будівельний кран.Ніч була тихою,десь здалеку ледь чутно по трасі їхали одинокі авто,в траві звучали цвіркуни,і гучно билося в грудях її власне серце.Дівчина з усіх сил вслухалася але не почула нічого,давши відпочинок ногам вона вирішила вийти зі сховку і потихеньку іти до дому,за долю рюкзака вона не переживала так як крім одягу там цінного нічого не було.Оля вийшла і пішла в сторону як їй здавалось виходу з цієї вулиці як раптом перед нею виринув з темряви Паяльник.

-Добегалась,-з цими словами він вліпив їй ляпаса,в очах з’явилися зорі,не давши отямитись він повалив дівчину на землю,-а зараз ми немного поїбемся,-з його рота смерділо пивом і горілкою,однією рукою він тримав горло а іншою стягнув шорти і порвав трусики.Спустивши власні штани від дістав член і почав його надрочувати приводячи в стан ерекції.Олі бракувало повітря вона хрипіла і пробувала відбиватися але сил явно не вистачало.Нарешті в нього встав і він увійшов,після чого трохи послабив тиск на горло.

-Нравится тебе?Стопудов нравится,-він трахав і кректав від задоволення.Сльози текли по її щоках,аж раптом вона кінчиками пальців налапала шматок бруківки поруч,підтягнувши його ближче вона міцніше вхопила його і з усієї сили вдарила Віталю в скроню.Той зупинив свої рухи,місяць який вийшов з-за хмар освітив здивоване обличчя нападника,проте воно було не тільки здивованим від удару його ліве око випало з очниці і тепер звисало на нервах на його щоці.Він відпустив її горло,дівчина вдихнула і нанесла ще один удар,гвалтівник завалився на бік.Оля не перестаючи кричати наносила удар за ударом по голові,врешті голова стала нагадувати розбитий гарбуз, бруківка випала з її руки.Крик з плачем перейшов в тихий стогін.Вона відсунулась від тіла з жахом дивлячись на нього.В очікуванні того що він може піднятись вона підсунула шматок закривавленої бруківки до себе.Якийсь час вона сиділа і плакала,Паяльник лежав тихо , калюжа крові під ним більшала, врешті решт дівчина опанувала себе.Встала,оглянулась по сторонах і побачила свій телефон який випав з карману коли той здирав з неї шорти,увімкнула ліхтарик і посвітила,поряд на землі лежав ніж яким той грався ще коли вони були на зупинці,ніде нікого не було видно.Вона одягла шорти і підібравши трусики поклала їх в карман,ніж поклала в інший.Невідомо якими силами Паяльник захрипів і забулькав кровью,вона обережно підійшла ближче і почула що той кличе маму,дивно але він все ще був живий.Десь зі сторони почувся шурхіт і вона різко повернула голову на звук очікуючи що то його друг прийшов на поміч,але то був Арнольд.Він неквапливо підійшов до неї і лизнув руку,вона машинально почухала його за вухом.Пес відбіг від неї і коротко декілька раз гавкнув,у відповідь з усіх сторін почувся схожий гавкіт.Раптом з усіх сторін до них почали вилазити собаки.Малі та великі,бік о бік вони рухалися до лежачого на землі Паяльника утворивши правильне коло,сіли і завмерли.Арнольд пройшов крізь них і лизнув калюжу крові,це був ніби знак і дворові пси з гарчанням кинулися на свою жертву.Оля заплющила очі і закрила вуха руками аби не чути цей звук,під час поїдання живцем Віталя прийшов до тями і знову почав гукати маму але цього разу гучніше.Вона відчула як щось холодне доторкнулося її ноги,це був Арнольд,його писок був в крові.Акуратно він підштовхнув її носом в той бік з якого вона прибігла,не озираючись вона пішла згодом прискоривши крок перейшла на біг.

Попереду світив ліхтар,надія на те що Пузирю набридло чекати і він поїхав не збулася.Той стояв біля авто і невпинно намагався додзвонитися до товариша,його пика була червона,в руці тримав пляшку горілки і пив з неї,її рюкзак лежав поряд,речі були розкидані.Якийсь час вона дивилась на нього,несвідомо рука дістала з кишені ніж і натиснула на кнопку,лезо вискочило.Дивно але вага ножа в руці додала впевненості.Зібравшись з силами вона вийшла з темряви,Пузирь побачив її і пляшка з горілкою випала з його руки.Він здивовано дивився на неї,потім погляд вловив ніж в руці.

-Ей,а гдє Віталя?І шо його ножик делает у тєбя?Атвечай сука!

-Нема твого Віталі,і тебе не буде якщо будеш стояти на моїй дорозі.Слухай сюди жирний підар,зараз ти сядеш в своє корито і якщо це правда що ви приїзджі то поїдеш туди де я тебе ніколи не побачу,за друга свого забудь.Все зрозумів?

-Ти сука совсем ебанулась?Да я тебя сейчас на куски порежу,-його обличчя ще біль почервоніло,цього разу від люті.Носаком кросівка відфутболив пляшку в бік і горою посунув на дівчину.Такого вона не очікувала,вона думала що її зовнішній вигляд після сутички і ніж в руці справить належне враження і Пузирь поїде,проте той наближався з геть не добрими намірами,він простягнув руки до неї і завмер.Дурнуватий вираз з’явився на і без того дурному обличчі.Несвідомо коли він підійшов геть близько Оля підняла руку в якій тримала ніж і штиркнула його в живіт.Тепла кров залила її руку,Пузирь почав важко дихати,дівчина міцніше стиснула руків’я ножа і провернула його за часовою стрілкою.З рота хлопця потікла тонка цівка крові.Вона відійшла від нього,ніж продовжував стирчати в його животі,він зробив пару кроків на зустріч і хитаючись сперся на Бмв.

-Визови скорую,визови пока я не истек кровью,-тримаючись за авто він сповз на землю.Ольга стояла над і спостерігала як той намагається руками зупинити кровотечу.Дівчина декілька раз свиснула і позаду неї з’явився рудий Арнольд.Вона погладила його,підібрала рюкзак і почала збирати свої речі.Підійшла і різко витягла ніж.Хлопець щось продовжував говорити але що саме було важко зрозуміти,його погляд потроху згасав.

-Я ж казала сідай в корито і їдь геть.Треба було слухатися,тоді міг би і далі жити,атак...,-вона зробила паузу і повернулась в сторону пса,-надіюсь в тебе є місце для десерту?

Арнольд гавкнув і знову його почали оточувати пси,найбільші вчепилися в штани Ігоря і почали тягнути його в сторону будівництва.Той вочевидь зрозумів,що його чекає почав кричати і спробував відбиватись,протебезуспішно.Пси затягнули його в темряву будівництва і його крик урвався.Ольга провела його поглядом і закинувши рюкзак за спину пішла разом з Арнольдом в сторону дому.