Аномалії кохання
Схилилась любов, мов вежа пізанська в Італії,
Чи встоїть віками, чи зникне від землетрусу?
Шлюбні клятви невірні, їх святість - то аномалія,
Немає тих, хто не спробує яблук спокуси.
Хто тарілки не битиме, наче ображена фурія,
Хто не рватиме фото з обличчям ненависним,
Не кусатиме словом, мов зубами покинута нутрія,
Але потім пробачить й обійме котиком радісним.
Хто на думці не матиме тих, хто в минулому,
Хто кохання, мов човен у шторм, не гойдатиме.
Але повірить, мов мантрі, голосу мудрому,
Бо знає, що в парі обидва є винуватими.
14.03.21
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.