Аномалії кохання

Схилилась любов, мов вежа пізанська в Італії,

Чи встоїть віками, чи зникне від землетрусу?

Шлюбні клятви невірні, їх святість - то аномалія,

Немає тих, хто не спробує яблук спокуси.

Хто тарілки не битиме, наче ображена фурія,

Хто не рватиме фото з обличчям ненависним,

Не кусатиме словом, мов зубами покинута нутрія,

Але потім пробачить й обійме котиком радісним.

Хто на думці не матиме тих, хто в минулому,

Хто кохання, мов човен у шторм, не гойдатиме.

Але повірить, мов мантрі, голосу мудрому,

Бо знає, що в парі обидва є винуватими.

14.03.21

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.