Білий ворон

"Правда ж, мамо, я великий?

Сам взуваю черевики,

Зашнуровую шнурочки,

Сам вдягаю я сорочку,

І не плачу я ніколи -

Я сьогодні йду до школи!" - вірш у перший клас, з якого почався новий етап в моєму житті.

1-2 клас

Здавалось все йде чудово. Усі 8 однокласників дружньо спілкуються. Але якось вчителька Галина Леонідівна якось зачепилась за мій почерк, бо моє "ц" їй стало схоже на "щ", а моє "у" на "ц". А я ж просто тоді поспішав, бо не любив довго на місці сидіти та одним й тим самим займатись. Я звісно розплакався, але мене пригостили мандаринкою, хоч я мав і свою. З'ївши дві мандаринки й банан, я трохи втихомирився, Ще були випадки, коли інші в дитячій грались моїми іграшками, а мене заставляли гратись іншими -"хлопчачими", як мені були огидними. Ще пам'ятаю перше причастя у церкві, де я проявив себе чудово.

3-4 клас

Від хаосу до хаосу. Нас у класі вже стало тільки 7. Перший мій телефон (тоді ще кнопочний) та перший фотоапарат від бабусі з Італії та інші подарунки від тата. Я веселився розважався, вихвалявся, проявляв інтерес до усього. Був період, коли зацікавився футбол виключно через розважальне шоу з прогнозами матчів від тварин. Але переломним в радості від дитинства стали смерть прабабусі (під час похорону був в іншій кімнаті, бо було страшно), а також викриття "дарів Миколая".

Згодом була підготовка до ДПА і мене мучила нею бабуся, яка приїхала з Італії на деякий час. Якось у цей час у школі мене попросила однокласниця

Маша пояснити як розв'язати один приклад. А це мене здивувало, оскільки вона була невимовною красунею, хоча, в душі, як виявилось згодом, - черства як згорений хліб, як і моя експодруга Оксана.

А найгіршим є те, що я після хвороби, отримав брехливе домашнє завдання з читання від Оксани, а від так в результаті вивчив зовсім інший твір. А коли прийшов і запізненням до школи, то там Галину Леонідівну заміняла інша вчителька і каже розказувати такий-то твір. Я вигадую на ходу, а вона раптом каже: за фантазію - 5/12 балів. Я потім намагаюсь пояснити всю ситуацію, але однокласники стали на захист брехні Оксани й мені ніхто не повірив. Від тоді я боюсь щось публічно говорити і перед кожним виступом ніби дар мови забирає. А ще після того мене вчергове до логопеда повели.

...

У початковій школі найбільший відбувся найбільший прояв до процесу створення продуктів творчої діяльності, а особливо щодо літератури. Тоді я завзято писав та малював. Почав писати фентезі "Пригоди вісьмох дикунів", яке потім переробив на "Пригоди сімох друзях", але перейшовши у 7 клас я це викинув і воно опинилось, на жаль, десь на стихійному звалищі.

...

5-6 клас

Я почав досягати значних навчальні успіхи, але найбільше був помітним початок перспективи у природничо-гуманітарних дисциплінах. Я почав намагатись добитись взаємних почуттів від Маші. Проте повернення на постійне життя бабусі з Італі, раптове звільнення матері з роботи змінили все.

На тлі подій відбувається загострення моєї хвороби. Я мушу дообстежуватись в Тернополі в лікарні й починати серйозне лікування. А згодом й у Києві в жахливих лікарняних умовах. Мама через свого брата звертається до якоїсь цілительки, яка виїхала чи то в Німеччино, чи то Тайланд, чи то Кіпр (вже не згадаю). Тоді я починаю заглиблюватись в окультні науки, гіпноз, астрологію та психологією.

Кінець 2013 року - 2014 рік - тривожні новини по телевізорру щодо подій в державі та раптові потопельники в селі справили жахливе враження на мою психіку. Я відтоді довгий час дотримувався радикальних так званих правих поглядів.

7 клас

Мені все ще подобається Маша і я добиваюсь її. Але 5-го вересня 2015 сталося найгірше. Замість біології по розкладу, про зміну якого не повідомили, виявилась фізкультура. І ось я вилазу на драбину, А Оксана, яка там сидить, каже:

- О, ти вже тут. О, як ти виліз!?! А тобі не слабо пролізти туди й назад через ось цю дірку?

- Ок, зараз зроблю.

Я тоді як гепнувся, то побив підборіддя і голову травмував. Додому дійшов, але потім відвезли в лікарню зашивати. Мати обіцяла, що я побуду три дні в Тернополі, але мене повезли назад в село.

Потім стався ще один казус, коли мене побили однокласники і я розплакався. А мене тоді зробили винним у бійці, хоча я просто не захотів дати тим шахраям списати. Мати тоді повезла в місто знайомити з можливими двома школами.

А на своє 13-річчя я зібрав усіх однокласників, щоб нібито відсвяткувати, але прихованим мотивом було те, щоб радісно розпрощатись з ними.

...

Поза школою я проводив, як правило, літом весело час зі своїми двоюрідними братами й сестрами по лінії матері. У перші шкільні роки на дні народження приїжджали у гості родичі й по татовій лінії. Але потім я в їхав у місто, щоб зустрітись з іншою бабусею та дідусем.

А щодо мої ігор, коли родичів не було, то я обожнював фотографувати тварин, природу та людей, театралізувати різні художні вистави, гратися з іграшками і тваринами у вчителя. Як на диво це все мені сприяло у навчанні, а особливо така гра для рідних матері, дідуся, бабусі, прабабусі, як скарби через карту і розв'язання тестових завдань, які я складав. Сюрпризи часто або купляв в магазинчику, або робив сам. А кожне день народження рідних у той час необходилось без саморобного подаруночка для іменинника від мене.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.